Рішення № 8260817, 28.10.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

28.10.2009р.                                                                                          Справа №14/171

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш", юридична адреса : 61204, м. Харків, проспект Л. Свободи, 46 в, кв.79; фактична адреса : 61105, м. Харків, вулиця Фонвізіна,18

до Приватного підприємства "Панацея фарм", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вулиця 50 років СРСР,1,

про стягнення 53517 грн. 30 коп.

                                                            Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Представники:

від позивача: Костіна Л.П.- дор. № 170 від 19.10.2009р.; Мазурік А.М.- дор.№ 149 від 21.09.09р.

від відповідача: - не з'явився , поважності причин неявки не повідомив ( належним чином повідомлений )

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості та пені, що виникла в наслідок неналежного виконання умов договору поставки № 285/1 від 01.09.2007 року в сумі 53517 грн. 30 коп. з яких: сума основного боргу складає 50251 гривень 71 коп. та пеня в розмірі 3265 гривень 59 коп.

          Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Білоусова С.М. від 07.10.2009 р. строк вирішення спору відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України був продовжений на 1 (один) місяць.

У зв’язку з закінченням трьохмісячного строку вирішення господарського спору справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів статті 75 ГПК України.

Представник відповідача Ю.Г. Гаргола подавши клопотання 06. 10.09р. до канцелярії суду (вхід. № 012825 ) про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та зробити копії документів в судовому засіданні був лише 22.10.2009р.. Ознайомившись в

цьому судовому засіданні з поданими представниками позивача додатковими матеріалами, та отримавши акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2009р. по 28.05.2009р. і заявивши клопотання щодо надання можливості йому до 28.10.09р. для витребування та подачі витребуваних судом документів і письмово зреагувати на подані представниками позивача додаткові документи в судове засідання призначене на 8.30 - 28 жовтня 2009 р. не з’явився, поважності причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду від 10.08.2009 р. 24.09.2009 р. та 22.10.2009 року не виконав, документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву, контр розрахунок по стягуваній сумі ( ціні позову), реєстри господарських операцій, бухгалтерські проводки так і не подав чим грубо порушив приписи статей 22, 33-34,36,38, 59 ГПК України. Сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявлять взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. Чого не здійснив представник відповідача Ю.Г. Гаргола.

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. 22.09.09р. за вхід. № 011891 канцелярії суду за підписом директора та головного бухгалтера ТОВ “ Томаш” було подано документально обґрунтований розрахунок стягуваної суми згідно ухвали суду від 10.08.2009р. Суд його прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

          22.09.09р. позивачем була подана заява про залучення до матеріалів справи витяг за підписом державного реєстратора з ЄДРПОУ щодо реєстрації юридичної особи. Суд заяву розглянув по суті і залучив витяг з державного реєстру до матеріалів справи.

          24.09.2009р. за вхід. № 012048 канцелярії суду директор ПП “ Панацея Фарм” Булкіна Н.І. подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неотриманням позовної заява що є несподіванкої і без попереднього досудового врегулювання спору, як визначено у п. 6.4 договору № 285 від 01.09.09р. Адвокат, який обслуговує підприємство вийшов з відпустки 21.09.09р., тому він не зміг ознайомитися з матеріалами справи. В зв’язку з чим просить відкласти розгляд справи у відповідності до статті 77 ГПК України для ознайомлення з матеріалами справи, у тому числі з позовними вимогами позивача, з викладеними обставинами, з доказами, обґрунтованим розрахунком та іншими документами.

          Суд клопотання прийняв, розглянув по суті, задовольнив і після ознайомлення з його текстом представниками позивача залучив до матеріалів справи.

          07.10.2009 року за вхід. № 012828 директор ТОВ “ Томаш ” О.С. Томаш подав заяву в якій виклав обставини на підставі яких він був змушений звернутися до господарського суду про захист прав та законних інтересів та захистом порушеного права на отримання оплати за поставлений відповідачеві товар. Суд заяву прийняв до розгляду, розглянув по суті і залучив до матеріалів справи.

          07.10.2009 року за вхід. № 012830 представник відповідача –ПП “ Панацея Фарм ” Гаргола Ю.Г. через канцелярію господарського суду подав відзив у тексті якого заперечує проти заявлених позовних вимог і просить відмовити у позові без документального обґрунтування та доведення обставин заперечень на які він посилається. Суд відзив прийняв до розгляду і після ознайомлення з його тестом представниками позивача, залучив до матеріалів справи.

          19.10.2009 року директор ТОВ “ Томаш ” О.С. Томаш подав заяву в якій довів обставини своїх заперечень по суті відзиву відповідача та вказав, що факти і інформація наведені в тексті відзиву на позовну заяву безпідставні і необґрунтовані. Своїми діями відповідач затягує розгляд справи та розраховує таким чином уникнути відповідальності за невиконання взятих на себе договірних зобов’язань. Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить заяву долучити до матеріалів справи. Суд заяву прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи заяву та додані до неї : світлокопію договору поставки № 285/1 від 01.09. 2007року, світлокопію акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.09р. по 28.05.2009р.; світлокопію листа № 4 від 2.01.09р.від покупця (відповідача у справі зі зразками печатки (штампу), які матеріально відповідальні особи повинні завіряти свої підписи про отримання матеріальних цінностей; світлокопію документів, що підтверджують оплату частини боргу ( банківські виписки ).

          Представник позивача за вхідним № 013840 від 26.10.2009 року(канцелярії суду) подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в зв'язку з оплатою Відповідачем 21.10.2009 року суми боргу 1277 грн.30 коп.. Таким чином до стягнення підлягає: сума основного боргу - 48974,41 коп., пеня - 3265,59 коп. всього 52893,17 грн.

          22.10.2009 року директор ПП “ Панацея Фарм” Булкіна Н.І. через канцелярію суду за вхід. № 013716 подала клопотання в тексті якого вказано, що між сторонами існує договір постачання № 285 від 01.09.09р. При проведені аудиторської перевірки бухгалтерської документації ПП “ Панацея Фарм” з питання взаємовідношень між ТОВ “ Томаш” та відповідачем встановлено розбіжності між вимогами позивача і даними бухгалтерського обліку відповідача. В якості доводів до клопотання надано аудиторську довідку від 10.10.09р. за підписом директора аудиторської фірми “ Магія” без прізвища та ініціалів посадової особи та незалежного аудитора, що здійснював перевірку, а підпис невідомої особи засвідчена печаткою приватного підприємства “ Аудиторська фірма ” Магія”, ідентифікаційний код 31773147. З тесту аудиторської довідки вбачається що фінансова інформація про фактичну кредиторську заборгованість станом на 01.10.09р. по контрагенту ТОВ “ Томаш” в сумі 21429,32 грн. підготовлена на підставі наданих безпосередньо підприємством, за які він несе відповідальність у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту ( надалі МСА ), які можна застосувати до підготовки фінансової інформації,та у відповідності до Кодексу етики. Згідно МСА, завдання з підготовки фінансової інформації не передбачає безпосередньо проведення аудиторської перевірки або огляду фінансових звітів. На думку незалежного аудитора, проведено достатньо аудиторських процедур, які забезпечують розумну основу для аудиторського звіту що в ході проведення аудиторської перевірки ( період не вказано ) встановлено невідповідність первинної бухгалтерської документації, на підставі якої здійснено оприбуткування товарів (медичних препаратів ) по рахунку бухгалтерського обліку 631 ( постачальники ) за контрагентом ТОВ “ Томаш”. В пункті 3 аудиторської довідки рекомендується провести судово-бухгалтерську експертизу первинної бухгалтерської документації з приводу розбіжностей кредиторської заборгованості у ПП “ Панецея Фарм” і дебіторської заборгованості ТОВ “ Томаш ” за договором постачання № 285/1 від 01.09.07р. . Суд дану аудиторську довідку оцінює критично і не вважає її належним доказом. Оскільки відповідно до приписів статей 1-9 Закону України “ Про аудиторську діяльність ” № 3125-

ХІІ від 22 квітня 1993 року із змінами і доповненнями визначено правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні, яка спрямована на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації. Аудит –перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень ( стандартів ) бухгалтерського обліку або інших правил ( внутрішніх положень суб’єктів господарювання ) згідно із вимогами користувачів. Аудит здійснюється незалежними особами ( аудиторами ), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення. Аудитори ( аудиторські фірми ) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов’язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб’єктів господарювання.

          При здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту. Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів. Стандарти аудиту, затверджені Аудиторською палатою України є обов’язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб’єктами господарювання.

          Аудиторський висновок - документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно –правові акти України, положення (стандарти ) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб’єктів господарювання, інші джерела. Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом. Результати наданих інших послуг оформляються відповідно до стандартів аудиту.

          Статтею 17 вищевказаного Закону визначено, що аудит проводиться на підставі договору між аудитором ( аудиторською фірмою ) та замовником. Інші аудиторські послуги можуть надаватися на підставі, письмового або усного звернення замовника до аудитора ( аудиторської фірми ). У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

          Недійсними є будь-які положення договору, спрямовані на повне звільнення аудитора (аудиторської фірми ) від встановленої законом майнової відповідальності за недостовірність аудиторського висновку чи іншого документа, в якому відображені результати аудиторської перевірки.

          Суд прийняв до розгляду клопотання директора ПП “ Панацея Фарм ” Булкіной Н.І. поданого до канцелярії господарського суду за вхід. № 013716 від 22.10.2009р. щодо призначення судово-економічної експертизи бухгалтерських документів з питань взаємовідношень між позивачем ТОВ “ Томаш ” та відповідачем ПП “ Панацея Фарм ” за договором постачання № 285 від 01.09.09р. і після ознайомлення з його змістом представниками позивача, розглянув по суті та відхилив його у зв’язку з не обгрунто- ваностю і безпідставністю, оскільки частиною першою статті 41 ГПК України передбачено, що господарський суд призначає судову експертизу для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтями 42-43 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників позивача суд встановив, що 01.09. 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Томаш" ( далі -Позивач) та Приватним підприємством "Панацея Фарм" (далі-Відповідач) було укладено договір поставки № 285/1 від 01.09.2007 року.

          Згідно з пунктом 1.1. Постачальник (Позивач у справі) зобов'язався поставити, а Покупець (Відповідач у справі) оплатити товар: медикаменти, лікарські засоби, вироби медичного призначення( далі -Товар). Пунктом 2.1. договору передбачено, що кількість товару, що поставлялася, визначалася відповідачем безпосередньо перед поставкою з наявного на складі позивача товару.

Згідно п.3.1 договору ціна товара, сума кожної поставки , відстрочка оплати поставленого товару у розмірі націнки вказується в накладних , які е невдємною частиною договору, п. 3.2. передбачено, що розрахунки за кожну партію товара здійснювалися в безготівковому порядку у формі платіжного доручення або в іншій формі, передбаченій чинним законодавством. Згідно п.4.1. позивач зобов'язався поставляти товар відповідно до вимог наказів міністерства і відомств, уповноважених визначати порядок реалізацію медикаментів і товарів медичного призначення , в кількості асортименті, зазначених у замовлені відповідача. Відповідно до п.4.2. відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Згідно з п.6.2. відповідач за договором крім відшкодування збитків несе відповідальність за несплату ваотості товару у встановлений термін нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ, за кожен день прострочення.

У відповідності з договором позивач поставив відповідачеві товар (медикаменти) за накладними:

№ 68332 від 02.04.2009 р. на суму 1554 грн.67 коп.;№ 68333 від 02.04.2009 р. на суму 233 грн.52 коп.;№ 68334 від 02.04.2009 року на суму 1043 грн. 78 коп.;№ 68336 від 02.04.2009 року на суму 149 грн.14 коп.;№ 68370 від 02.04.2009 року на суму 2024 грн.43 коп.; № 68371 від 02.04.2009 року на суму 829 грн.33 коп.;№ 69160 від 03.04.2009 року на суму 258 грн.79 коп.; № 68878 від 03.04.2009 р. на суму 675 грн.50 коп.; № 68879 від 03.04.2009 р. на суму 765 грн.02 коп.;№ 68960 від 03.04.2009 року на суму 209 грн. 09 коп.;№ 68961 від 03.04.2009 року на суму 681 грн.34 коп.;№ 68962 від 03.04.2009 року на суму 802 грн.31 коп.; № 68963 від 03.04.2009 року на суму 704 грн.10 коп.; № 68964 від 03.04.2009 року на суму 1115 грн.13 коп.; № 68965 від 03.04.2009 р. на суму 634 грн.69 коп.; № 68966 від 03.04.2009 р. на суму 114 грн.60 коп.; № 68967 від 03.04.2009 року на суму 120 грн.61 коп.;

№ 68968 від 03.04.2009 року на суму 908 грн.05 коп.; № 68969 від 03.04.2009 року на суму 883 грн.30 коп.; № 69000 від 03.04.2009 року на суму 621 грн.99 коп.; № 69001 від 03.04.2009 року на суму 197 грн.47 коп.; № 69063 від 03.04.2009 р. на суму 539 грн.92 коп.

№ 74132 від 07.04.2009 р. на суму 548 грн.03 коп.; № 74137 від 07.04.2009 року на суму 488 грн. 52 коп.; № 74138 від 07.04.2009 року на суму 1061 грн.36 коп.; № 74139 від 07.04.2009 року на суму 499 грн.82 коп.;№ 74220 від 07.04.2009 року на суму 837 грн.70 коп.; № 74222 від 07.04.2009 року на суму 130 грн.64 коп.; № 74224 від 07.04.2009 р. на суму 110 грн.17 коп.; № 75844 від 09.04.2009 р. на суму 4046 грн.72 коп.; № 77503 від 10.04.2009 року на суму 617 грн. 18 коп.; № 77504 від 10.04.2009 року на суму 127 грн.13 коп.;

№ 77506 від 10.04.2009 року на суму 247 грн.78 коп.; № 77507 від 10.04.2009 року на суму 890 грн.68 коп.; № 77640 від 10.04.2009 року на суму 607 грн.50 коп.; № 77642 від 10.04.2009 р. на суму 121 грн.91 коп.; № 77643 від 10.04.2009 р. на суму 205 грн.23 коп.; № 79823 від 14.04.2009 року на суму 698 грн. 89 коп.; № 79825 від 14.04.2009 року на суму 165 грн.24 коп.; № 79826 від 14.04.2009 року на суму 1266 грн.33 коп.; № 79827 від 14.04.2009 року на суму 585 грн.60 коп.; № 79829 від 14.04.2009 року на суму 145 грн.12 коп.; № 79850 від 14.04.2009 р. на суму 482 грн.88 коп.;№ 79851 від 14.04.2009 р. на суму 2215 грн.42 коп.;

№ 79852 від 14.04.2009 року на суму 770 грн.26 коп.; № 79853 від 14.04.2009 року на суму 647 грн.35 коп.; № 82332 від 14.04.2009 року на суму 528 грн.52 коп.; № 82333 від 14.04.2009 року на суму 225 грн. 57 коп.;№ 82334 від 14.04.2009 року на суму 321 грн.42 коп.

№ 82408 від 14.04.2009 р. на суму 176 грн.41 коп.; № 81393 від 16.04.2009 р. на суму 823 грн. 88 коп.; № 81395 від 16.04.2009 року на суму 206 грн. 09 коп.; № 81396 від 16.04.2009 року на суму 413 грн.77 коп.; № 81397 від 16.04.2009 року на суму 610 грн.08 коп.;№ 81442 від 16.04.2009 року на суму 823 грн.27 коп.;№ 81444 від 16.04.2009 року на суму 145 грн. 53 коп.; № 81445 від 16.04.2009 р. на суму 912 грн.06 коп.;№ 85084 від 22.04.2009 року на суму 1331 грн.47 коп.; № 85086 від 22.04.2009 року на суму 139 грн.91 коп.; № 85087 від 22.04.2009 року на суму 231 грн.71 коп.; № 85089 від 22.04.2009 року на суму 741 грн.70 коп.;№ 85091 від 22.04.2009 року на суму 1122 грн.20 коп.;№ 85092 від 22.04.2009 р. на суму 1501 грн.08 коп.; № 85093 від 22.04.2009 р. на суму 1014 грн.66 коп.; № 86827 від 24.04.2009 року на суму 790 грн. 69 коп.; № 86940 від 24.04.2009 року на суму 525 грн.68 коп.;

№ 86941 від 24.04.2009 року на суму 777 грн.90 коп.; № 86942 від 24.04.2009 року на суму 775 грн.68 коп.; № 90939 від 28.04.2009 року на суму 632 грн.47 коп.;№ 91010 від 28 .04.2009 року на суму 630 грн.49 коп.; № 91012 від 28.04.2009 року на суму 248 грн. 36 коп.;

№ 91013 від 28.04.2009 року на суму 1039 грн.47 коп.; № 91014 від 28.04.2009 року на суму 121 грн.99 коп.; № 91016 від 28.04.2009 року на суму 396 грн.38 коп.;№ 91017 від 28.04.2009 року на суму 539 грн.95 коп.( світлокопії накладних в матеріалах справи).

          Відповідачем було здійснено платежі: (банківська виписка № 106 від 10.06.2009 р в матеріалах справи) за медичні препарати частково погасивши заборгованість за накладною № 68333 від 02.04.2009 року; 30.06.2009 року відповідач здійснив платіж ( банківська виписка № 119 від 30.06.2009 року в матеріалах справи) за медичні препарати частково погасивши заборгованість за накладною №68332 від 02.04.2009 року. Інші зобов'язання відповідач не виконав , сума дебіторської заборгованості на момент подачі позовної заяви становила 50 251,71 грн.

          Відповідно до умов договору № 285/1 від 01.09.2007 року, відповідач повинен був сплатити за отриманий товар в період з 16.04.2009 року по 12.05.2009 року. В разі несвоєчасної сплати згідно п.6.2. договору відповідач повинен сплатити пеню за несвоєчасність розрахунків у розмірі 3265, 59 грн.

          В зв'язку з частковою оплатою, яку було здійснено відповідачем 21.10.2009 року на суму 1277 грн. 30 коп. позивач зменшив розмір позовних вимог на 1277 грн.30 коп. Таким чином на день розгляду справи по суті і прийняття судового рішення сума основного боргу складає 48974 грн. 41 коп. та пеня в сумі - 3265 грн. 59 коп., разом

На момент розгляду справи по суті та прийняття рішення по ній заборгованість відповідача перед позивачем становить 52893 грн. 17 коп.

Вимоги Позивача обґрунтовані, доведені належними доказами поданими по справі та підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

          Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

          Згідно приписів статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

          Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

          Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

          Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Відповідно до пункту 6.1. договору поставки № 285/1 від 01.09.2007 р. за невиконання умов договору винній стороні нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.

          Позивачем у відповідності до умов договору нараховано Відповідачу пеню в сумі 3265,59 гривень (розрахунок в матеріалах справи).

          Суд встановив, що відповідач навмисне затягує розгляд справи по суті і не подає витребувані ухвалами господарського суду первинні бухгалтерські документи відповідно до статей 1-4,8 - 9 Закону України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” № 996-ХІУ від 16 липня 1999 року із змінами та доповненнями. Оскільки бухгалтерський облік є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський ( управлінський ) облік –система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; господарська операція –дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства ( ст.. 1 Закону).

          Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством, Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ст.. 3 Закону).

          Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності викладені в статті 4 Закону, а саме: обачність; повне висвітлення; автономність; послідовність; безперервність; нарахування та відповідність доходів і витрат; перевалювання сутності на формою; історічна ( фактична ) собівартість; єдиний грошовий вимірник; періодичність – можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди з метою складення фінансової звітності.

          Статями 8 і 9 Закону визначено організацію бухгалтерського обліку на підприємстві який ведеться безперервно з дня реєстрації до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник ( власники ) або уповноважений орган ( посадова особа ), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, визначає облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способи реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського ( управлінського ) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

          Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів

          Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер):

забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

          Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства.

          Статтею 9 “ Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку” визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

          Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

          Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

          Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

          У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

          Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

          Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, які здійснюють вилучення, зняти копії документів, що вилучаються. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються, у порядку, встановленому законодавством.

          Статтею 10 “ Інвентаризація активів і зобов'язань” вищевказаного Закону визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

          Загальні вимоги до фінансової звітності визначені статтею 11 цього Закону,а саме : на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

          Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

          Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

          Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

          Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів Державного казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення ” законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

          Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивачем у відповідності до вимог статей 32-34, 36 ГПК України подані належні докази, що дають підстави суду заявлені позовні вимоги задовольнити частково. Припинити провадження у справі в частині сплаченої суми 1277 грн.30 коп. Стягнути з Приватного підприємства "Панацея Фарм" ідентифікаційний код 34987722 / 39600, вул. 50 років СРСР,1, м. Кременчук, ( р/р 26004054507204 МФО 331401, ЗКПО 34987722 ) на користь Товариства з обмеженною відповідальністю " Томаш" ідентифікаційний код 25184975, юридична адреса: проспект Л.Свободи 46-в, кв.79 м. Харків,61204 фактична адреса: 61105, м. Харків, вул. Фонвізіна,18 (р/р 26003860092471, в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків. МФО 351016,ЗКПО 25184975) суму основного боргу 48974 грн. 41 коп., пеню в сумі - 3265 грн. 59 коп., витрати по сплаті державного мита 535 грн. 17 коп. та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 38, 43, 44, 49, ч. 3 ст. 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Припинити провадження у справі в частині сплаченої суми 1277 грн.30 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Панацея Фарм" ідентифікаційний код 34987722 / 39600, вул. 50 років СРСР,1, м. Кременчук, ( р/р 26004054507204 МФО 331401, ЗКПО 34987722 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Томаш” ідентифікаційний код 25184975 ( юридична адреса: проспект Л.Свободи 46-в, кв.79 м. Харків,61204 фактична адреса: 61105, м.Харків, вул.Фонвізіна,18 р/р 26003860092471, в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м.Харків.МФО 351016,ЗКПО 25184975) суму основного боргу 48974 грн. 41 коп., пеню в сумі - 3265 грн. 59 коп., витрати по сплаті державного мита 535 грн. 17 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                       Іваницький О.Т.