Рішення № 82608059, 25.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/895/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

позивача не з`явився

представника відповідача Борзенко Ю.Ю.

третя особа Літовченко А.О.

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області стосовно розгляду питання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,24 га на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1;

зобов`язати Великодальницьку сільську раду Біляївського району Одеської області розглянути питання про надання Позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,24 га на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1;

зобов`язати Великодальницьку сільську раду Біляївського району Одеської області надати Позивачу дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,24 га на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

04.01.2019 року Листом № 11 Великодальницький сільський голова ОСОБА_4 надав відповідь на заяву позивача від 17.12.2018 року про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,24 га на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 та повідомлено, про те, що розгляд порушеного питання можливий тільки після корегування генерального плану с. Великий Дальник та селища Розселенець протягом 2019 року.

Таким чином, протягом місяця, як визначено статтею 122 Земельного кодексу України, питання надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки безоплатно у власність на засіданні Великодальницької сільської ради розглянуто не було.

Крім того, відповідач в рішенні від 04.01.2019 року зазначає, що вказана позивачем у заяві земельна ділянка знаходиться у приватній власності інших осіб, ОСОБА_1 не погоджується з зазначеним, у зв`язку з наступним.

По-перше, проведений аналіз шести земельних ділянок, що знаходяться поруч з зазначеною мною земельною ділянкою, показує те, що реєстрація прав власності на земельні ділянки проводилась пізніше 01.01.2013 року, що є підставою вважати, що реєстрація прав власності на зазначені земельні ділянки стали можливими за різних причин не раніше 01.01.2013 року.

По-друге, відповідно до Публічної кадастрової карти України зазначена ділянка не має кадастрового номеру, а реєстрацію права власності на земельну ділянку після набуття чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» (з 01.01.2013 року) здійснюють органи виконавчої влади, які підпорядковані Міністерству юстиції України виключно після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі України.

По-третє, супутниковий знімок зазначеної ділянки свідчить про те, що ділянка не використовується за її цільовим призначенням, а саме: не обслуговується та не проводиться будівництво житлового будинку, тобто зазначеною земельною ділянкою жодна приватна чи юридична особа не користується, виходячи з чого можна зробити висновок, що зазначений випадок не підпадає під вимоги статті 119 Земельного кодексу України (громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність), на підставі якої була би можливість зареєструвати право власності на земельну ділянку (додаток 7 до заяви).

Відтак, дії відповідача є неправомірними, такими, що порушують (обмежують) законні права та інтереси позивача, зокрема, право на безоплатну передачу земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, яке визначено в пункті 1 статті 121 Земельного Кодексу України, для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 21.02.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідно ст. 162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі та копію адміністративного позову отримано представником відповідача Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області 28.02.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером ДКД Одеса 6550106519198 (а/с. 37).

19.03.2019 року за вх. № 9878/19 через канцелярію суду представником відповідача В.Г. Рибак (Великодальницький сільський голова) надано відзив на адміністративний позов (а/с. 42-44).

Відзив обґрунтовано наступним.

Згідно п. «а», «в» ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень селищних рад відноситься розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Порядок вирішення заяв громадян, бажаючих отримати земельну ділянку у власність, врегульований ст. 118 Земельного Кодексу України, зокрема частиною 7 цієї статті визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Землі, про які йдеться у позовних вимогах надані у власність іншим громадянам, про що свідчать копії рішень сільської ради про надання дозволу на розробку проектів відведення.

Громадяни не зареєстрували своє право власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, так як ще не виготовили всю необхідну землевпорядну документацію. Повторне надання на цих землях рішення про надання дозволу на розробку документації порушить законні права та інтереси громадян, яким ці землі були надані раніше.

Відтак, Сільська рада, не маючи змоги реально реалізувати право ОСОБА_1 , надала відповідь на заяву, не порушуючи чинне законодавство.

В судовому засіданні 15.05.2019 року до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

03.06.2019 року за вх. №19882/19 третьою особою ОСОБА_2 надано до суду додаткові письмові докази, що підтверджують право власності особи на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

12.06.2019 року за вх. №ЕП/4355/19 третьою особою ОСОБА_3 до суду надані додаткові письмові докази (проектну документацію), що свідчать про процедуру реєстрації права власності особи на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , є учасником бойових дій відповідно до посвідчення Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України серії НОМЕР_3 від 16.07.2018 року (а/.с 9, 14-16).

17.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Голови Великодальницької сільської ради Біляївського району із заявою наступного змісту: «…прошу надати мені дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,24 га на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1.» (а/с. 10).

До заяви позивачем надано: графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копія паспорту громадянина України та ідентифікаційного номеру фізичної особи; копії документів, що посвідчують участь особи в АТО.

04.01.2019 року за вих. №11 надано відповідь за підписом Великодальницького сільського голови ОСОБА_4, на заяву ОСОБА_1 , зареєстровану 22.12.2018 року за вх.№930, якою повідомляється наступне: «На теперішній час Великодальницькою сільською радою проводяться роботи по коригуванню генерального плану с. Великий Дальник та с-ща Розселенець. Термін виконання робіт планується у 2019 році, після чого можливий розгляд питання, щодо надання земельних ділянок, але в зв`язку з обмеженою кількістю вільних земельних ділянок, насамперед будуть розглядатися заяви надані до сільської ради учасниками антитерористичних операцій (АТО), та мешканців села Великий Дальник і с-ща Розселенець.

Надання Вам земельної ділянки згідно наданого картографічного матеріалу з зазначеним місцем розташування бажаної земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, неможлива так як дані земельні ділянки були надані у приватну власність іншим громадянам.

Також доводимо до Вашого відома, що Ваша заява зареєстрована та внесена до реєстру заяв щодо отримання земельної ділянки як учаснику антитерористичних операцій» (а/с. 13).

Відповідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №74650026 від 02.12.2016 року державним реєстратором Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Одеської області Тулбою Ольгою Олександрівною зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_4 , загальною площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності приватна, розмір частки 1/1, номер запису про право власності 17777785 від 29.11.2016 року.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб`єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб`єктивних прав.

В даній справі юридичний спір між позивачем та відповідачем виник, на думку позивача, внаслідок протиправної бездіяльності останнього стосовно розгляду питання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 47 Конституції України закріплює, що Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Згідно з пунктом «б» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, що підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У ст. 121 Земельного кодексу України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; (пункт «г» частини першої).

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Приписами ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 6 цієї норми громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).

Частинами 10, 11 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого «земельного» питання. З огляду на вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Проте, як встановлено судом у судовому засіданні, відповідь від 04.01.2019 року на заяву позивача від 17.12.2018 року (реєстраційний №930 від 22.12.2018 року) за підписом Великодальницького сільського голови ОСОБА_4 надано в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян», що і було підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.

Якщо звернутись до положень Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (стаття 3 Закону).

Тобто, однією з форм звернення є заява (клопотання) з якою відповідач ототожнює заяву подану ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (частина 2 статті 3 Закону України «Про звернення громадян»).

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (частини 1,4 статті 15 Закону України «Про звернення громадян»).

Із зазначених положень вбачається, що заява ОСОБА_1 не відноситься до заяв (клопотань) в розумінні Закону України «Про звернення громадян», а повинна бути розглянута згідно порядку встановленого Земельним кодексом України.

Окрім того, в рішенні від 04.01.2019 року відсутнє посилання на Закон та роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення, як то передбачено ч. 4 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян».

Також, вище зазначеним рішенням позивача повідомлено, що його заява зареєстрована та внесена до реєстру заяв щодо отримання земельної ділянки як учаснику антитерористичних операцій, проте жодних доказів стосовно даного факту не надано.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» №30985/96).

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про визнання протиправною бездіяльності Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області стосовно розгляду питання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оскільки заява позивача розглянута не у порядку, визначеному Земельним кодексом України, що є порушенням ст. 19 Конституції України.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Так, позивач просить зобов`язати Великодальницьку сільську раду Біляївського району Одеської області розглянути питання про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,24 га на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1.

Суд вважає необхідним зазначити наступне.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що земельна ділянка, на яку ОСОБА_1 просить надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 (як зазначено в заяві позивача від 17.12.2018 року), належить на праві власності ОСОБА_2 .

Сьомою сесією сьомого скликання Великодальницької сільської ради прийнято рішення №94 від 27.10.2016 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: НОМЕР_5 по АДРЕСА_1 .

Вказаним рішенням передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером: НОМЕР_5 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.12.2016 року, державним реєстратором Тулбою Ольгою Олександрівною, Комунальне підприємство «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Одеської області на підставі рішення №94 від 27.10.2016 року Великодальницької сільської ради Біляївського району, Одеської області здійснено запис про право власності за №17777785 від 29.11.2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1103616951210.

Тобто, із зазначено вбачається, що зобов`язання відповідача розглянути питання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки 0.24 га за адресою: АДРЕСА_1 , є неефективним способом захисту, оскільки земельна ділянка адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1 га знаходиться у приватній власності громадянина ОСОБА_2 .

При цьому, в рішенні від 04.01.2019 року по розгляду заяви ОСОБА_1 зазначено земельні ділянки зазначені у наданому до заяви картографічному матеріалі не можуть бути надані позивачу, оскільки, були надані у приватну власність іншим особам.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд застосовує правові висновки Верховного Суду, зокрема, викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 року по справі №826/765/17 (адміністративне провадження №К/9901/ 69168/18).

«Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності на підставі ст. 118 ЗК України може бути надано лише на вільну земельну ділянку.

З цих підстав, Суд дійшов висновку, що відмова в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у разі, якщо земельна ділянка перебуває у власності чи користуванні інших осіб, є правомірною».

Відповідно вимога про зобов`язання Великодальницьку сільську раду Біляївського району Одеської області надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність є похідною від вимоги про зобов`язання відповідача розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку документації із землеустрою, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області стосовно розгляду питання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,24 га на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні вимог щодо:

- зобов`язання Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області розглянути питання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,24 га на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов`язання Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,24 га на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , телефон: НОМЕР_6 , ( НОМЕР_9 , електронна пошта: bonny@meta.ua

Великодальницька сільська рада Біляївського району Одеської області - адреса: 67666, Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, вул. Богдана Хмельницького, буд. 3, код ЄДРПОУ 04377693, тел. (04852)-62236

ОСОБА_2 - адреса: АДРЕСА_4

ОСОБА_3 - адреса: АДРЕСА_2

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.