Рішення № 8260799, 29.10.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

29.10.2009р.                                                                                          Справа № 14/196

          за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако", фактична адреса: вул. Тургеневська, 38, м. Київ, 01601; юридична адреса: вул. Балукова, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132

          до Приватного науково-виробничого підприємства Центральна міська Аптека № 777, бул. Б. Хмельницького, 9/7, кв. 186, м. Полтава, 36037

          про стягнення 5967,72 гривень.

                                         Суддя Іваницький О.Т.

          Представники:

          від позивача: Купріянова В.Д., дов. б/н від 01.10.2009 р.

          від відповідача: представник не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення боргу, пені та штрафних санкцій в сумі 5967,72 гривень, з яких сума основного боргу 3758,23 гривень, пеня 1004,65 гривень, збитки від інфляції 993,56 гривень та 3% річних 211,28 гривень.

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

          Відповідач свого представника в судове засідання не направив, причини його неявки в судове засідання не повідомив, вимог ухвал суду від 04.09.2009 р. та 06.10.2009 р. не виконав, відзив на позовну заяву не подав.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача суд встановив, що 10.11.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармако", м. Київ (надалі Позивач) та Приватним науково-виробничим підприємством Центральна міська Аптека № 777, м. Полтава (надалі Відповідач) було укладено угоду № 2473 про поставку товару. Позивачем повідомлено, що вказана угода була ним втрачена при переїзді до нового приміщення.

          Угодою було передбачено, що Постачальник (Позивач у справі) передає у власність, а Покупець (Відповідач у справі) відповідним чином приймає та оплачує медичний товар (надалі товар) в кількості та асортименті, обумовлених в накладних, виписаних Постачальником (Позивач у справі) по цінам за домовленістю сторін.

          Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за угодою - 01.09.2007 р. Відповідачу було відпущено товар на загальну суму 3909,51 гривень, що підтверджується відповідними видатковими накладними:

          - № 133803/0 від 01.09.2007 р. на суму 959,51 гривень (вказана накладна Відповідачем частково оплачена на суму 151,28 гривень);

          - № 137217/0 від 06.09.2007 р. на суму 1631,15 гривень (не оплачена);

          - № 358396/0 від 17.09.2008 р. на суму 500,68 гривень (не оплачена);

          - № 363965/0 від 29.09.2008 р. на суму 499,38 гривень (не оплачена);

          - № 366106/0 від 02.10.2008 р. на суму 109,58 гривень (не оплачена);

          - № 366106/1 від 02.10.2008 р. на суму 209,21 гривень (не оплачена).

          Загальна сума заборгованості за товар, поставлений відповідно до перелічених вище накладних, склала 3758,23гривень.

          Взятих на себе зобов'язань по угоді Відповідач не виконав, оплату за поставлений товар не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 3758,23 гривень.

          З метою самостійного врегулювання спору Позивачем за вих. № 4 12.01.2009 р. Відповідачу було направлено попередження 9претензію) з вимогою про погашення виниклої заборгованості. Відповідач заборгованість перед Позивачем не погасив, на попередження (претензію) не зреагував.

          На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 3758,23 гривень, яку і просить стягнути останній.

          Вимоги Позивача обґрунтовані, доведені наданими по справі доказами та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

          Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

          Згідно статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

          Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

          Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

          Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Позивачем Відповідачу відповідно до пункту 5.2. угоди, статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 02.11.1996 р. та пункту 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахована пеня на загальну суму 1004,65 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вимоги Позивача в цій частині обґрунтовані, доведені та підлягають задоволенню.

          Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          Позивачем Відповідачу нарахована сума збитків від інфляції за період з 01.11.2007 р. по 31.07.2009 р. в розмірі 993,56 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Крім того, Відповідачу нарахована сума 3% річних в розмірі 211,28 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вимоги Позивача в цій частині обґрунтовані, доведені та підлягають задоволенню.

          Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

          Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України надані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави суду заявлені вимоги задовольнити та стягнути з Відповідача на його користь суму основного боргу 3758,23 гривень, пеню 1004,65 гривень, інфляційні збитки 993,56 гривень, три відсотки річних 211,28 гривень, суму сплаченого державного мита 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства Центральна міська Аптека № 777, бул. Б. Хмельницького, 9/7, кв. 186, м. Полтава, 36037 (р/р 2600901920058 в АКБ "Правексбанк", м. Полтава, МФО 321938, код ЄДРПОУ 32317115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако", фактична адреса: вул. Тургенівська, 38, м. Київ, 01601; юридична адреса: вул. Балукова, 21, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132 (р/р 26003012718629 в ВАТ "Укрексімбанк", МФО 322313, код ЄДРПОУ 20037376) суму основного боргу 3758,23 гривень, пеню 1004,65 гривень, інфляційні збитки 993,56 гривень, три відсотки річних 211,28 гривень, суму сплаченого державного мита 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.