Рішення № 82607896, 24.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1671/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача – Печерова Е.І. (за довіреністю), представника відповідача – Кіса А.В. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 12.11.2018 року №140 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити з 09.07.2018 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 (зі змінами) відповідно до п. “б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зарахувавши до його пільгового стажу періоди роботи електрозварником з 01.09.1981 року по 10.12.1986 року - за Списком №1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та з 21.07.1981 року по 31.08.1981 року, з 25.12.1986 року по 12.03.1987 року, з 26.03.1987 року по 27.07.1987 року, з 31.08.1987 року по 21.08.1992 року, з 01.02.1994 року по 31.07.1996 року, з 01.09.2006 року по 27.02.2007 року - за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (зі змінами).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що досягнувши пенсійного віку, він звернувся до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою від 03.09.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До заяви про призначення пенсії відповідачу було надано трудову книжку серії НОМЕР_1 , в якій в п.3 зазначено, що згідно наказу №191 від 20.07.1981 р., починаючи з 21.07.1981 р. позивача прийнято на роботу на завод ім. Жовтневої революції п/о «Одесапочвомаш» електрозварником 3 розряду в цех механізації. Згідно наказу №133 від 07.09.1981 р. позивача переведено в сталеливарний цех з 01.09.1981 р. електрозварником 3 розряду за гарячою сіткою. Наказом №231 від 10.12.1986 р. позивача звільнено за власним бажанням в порядку ст.38 КЗпП України. Згідно наказу № 134 від 25.12.1986 р. позивача прийнято на роботу на Пересувну механізовану колону-234 тресту «Дунайводбуд» електрогазозварником 4 розряду. Наказом по підприємству № 22-к від 10.03.1987 р. позивача звільнено за власним бажанням з 12.03.1987 р. Позивач вказав, що наказом №23-к від 24.03.1987 р. його з 26.03.1987 р. зараховано електрозварником 3 розряду до Спеціалізованого управління тресту «Чорноморсантехмонтаж», а наказом від 27.07.1987 р. №83-к звільнено з посади з 27.07.1987 р. в порядку ст.38 КЗпП України. Позивач зазначив, що наказом №86 від 27.08.1987 р. його прийнято електрозварником ремонтно-будівельного управління заводу ім. Жовтневої революції п/о «Одесапочвомаш» з 31.08.1987 р. На даному підприємстві позивач працював до 24.12.1992 р. (звільнено за власним бажанням у порядку ст.38 КЗпП України згідно наказу від 24.12.1992 р. №104-ок). Згідно наказу №21-ок від 22.02.1993 р. позивач прийнятий на роботу електрогазозварником 5 розряду в паросиловий цех TOB «Виробниче підприємство ТКТ». Звільнено в порядку ст.38 КЗпП України згідно наказу №53-ок від 01.08.1996 р. Згідно наказу від 01.09.2006 р. №60-ок позивача прийнято на роботу електрозварником 5 розряду до TOB «Спецелеваторбуд», а згідно наказу №10-ок від 03.03.2008 р. звільнено з займаної посади за ст. 38 КЗпП України.

Позивач вказав, що відповідачу було надано довідку Головного управління статистики в Одеській області від 19.07.2018 р. №03.3-12/937, в якій зазначено, що станом на 19.07.2018 р. у зв`язку з ліквідацією та банкрутством з ЄДРПОУ вилучено ЗАТ «Почвомаш»; довідки Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 27.06.2018 р. №1981-Д-11.1-21, від 20.07.2018 р. №2387-Д-11.1-21, від 11.10.2018 р. №3867-11.1-33, зі змісту яких вбачається, що позивач з 01.09.1981 р. по 10.12.1986 р. працював на ПАТ «Одессільмаш» в сталеливарному цеху електрозварником 3, 4 розряду п/г та з 31.08.1987 р. по 24.12.1992 р. електрозварником на 1 дільниці; довідки ПрАТ «Одеський завод сільськогосподарського машинобудування» від 28.08.2018 р. №3-8/64-ОК про перейменування підприємства та від 28.08.2018 р. №5-10/64-ОК про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, де вбачається, що позивач з 21.07.1981 р. по 10.12.1986 р. працював електрозварником ручного зварювання, а також зазначено, що займана позивачем посада передбачена розділом XXXII Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173. Аналогічні довідки позивач надав відповідачу з TOB «Виробниче підприємство ТКТ» від 20.06.2018 р. №6 та з TOB «Спецелеваторбуд» від 06.06.2018 р. №04/06-К.

Окрім цього разом із заявою про призначення пенсії відповідачу було надано завірену належним чином довідку про заробітну плату від 20.06.2018 р. №5 та завірену копію наказу TOB «Виробниче підприємство ТКТ» від 29.03.1995 р. №60 про затвердження результатів атестації робочих місць, в якому зазначено про проведення атестації та затвердження посади «електрозварник», яку обіймав на цьому підприємстві позивач у період з 01.03.1993 р. по 31.07.1996 р.

Позивач зазначив, що 12.11.2018 р. відповідачем винесено рішення №140 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Зазначене рішення обгрунтовано відсутністю необхідного загального стажу роботи (наявний стаж лише 26 років 9 місяців 26 днів з 27 років необхідного стажу) та відсутністю пільгового стажу роботи (наявний стаж лише 9 років 5 місяців 17 днів з 12 років і 6 місяців необхідного стажу), посилаючись на ч.5 ст.45, п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Повідомлено про можливість виходу на пенсію по досягненні 63 років.

Позивач вказав, що в оскаржуваному рішенні відповідача №140 від 12.11.2018 р. зазначено про неврахування за Списком №2 періоду роботи позивача на посаді електрозварника з 31.08.1987 р. по 24.12.1992 р., оскільки відсутні відомості про характер виконуваної ним роботи.

Позивач вказав, що факт його роботи за Списком №2 в Одеському ремонтно-будівельному управлінні заводу ім. Жовтневої революції п/о «Одесапочвомаш» підтверджується наданими до відповідача документами.

Також позивач зазначив, що в оскаржуваному рішенні №140 від 12.11.2018 р. відповідач не обґрунтував причини незарахування періодів роботи позивача за Списком №2 з 25.12.1986 р. по 12.03.1987 р., з 26.03.1987 р. по 27.07.1987 р. Зазначені періоди роботи не передбачають проведення атестації робочого місця, закон не вимагає обов`язкової наявності уточнюючих довідок від підприємств для призначення пенсії, а записи в трудовій книжці внесені відповідно до встановлених вимог і правил її заповнення.

Позивач вказав, що відмовляючи йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач жодним чином не сприяв в підтвердженні трудового стажу, не надав роз`яснень про відповідні норми законодавства та передбачений ними порядок підтвердження такого періоду роботи.

Оскаржуваним рішенням відповідача від 12.11.2018 р. №140 зазначено, що період роботи позивача з 01.09.2006 р. по 27.02.2007 р. не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №2 у зв`язку з відсутністю атестації робочого місця електрогазозварника на TOB «Спецелеваторбуд». Доказом того, що позивач працював повний робочий день зі шкідливими і важкими умовами праці підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідки TOB «Спецелеваторбуд» від 06.06.2018 р. №04/06-К про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зі змісту якої вбачається, що позивач у період з 01.09.2006 р. по 03.03.2008 р. працював електрозварником ручного зварювання, а також зазначено, що займана позивачем посада передбачена відповідним Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173. В зазначеній довідці вказано про проведення атестації робочих місць на підприємстві вперше в січні місяці 2007 року. Доданий до довідки висновок Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації від 06.03.2007 р. №05/10-124, виписки з наказу по підприємству від 28.02.2007 р. №10-ОК, що є додатком до цього висновку підтверджують законність та обґрунтованість проведення такої атестації та причетність до неї посади, на якій працював позивач.

Ухвалою від 29.03.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 17 квітня 2019 року о 15:30 год.

Ухвалою від 29.03.2019 року у відповідача витребувано копію пенсійної справи позивача.

Ухвалою від 17.04.2019 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 20 травня 2019 року о 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 20.05.2019 року оголошено перерву до 06.06.2019 року до 11:30 год. у зв`язку з необхідністю подання відповідачем додаткових пояснень.

У судовому засіданні 06.06.2019 року оголошено перерву до 12.06.2019 року до 11:30 год.

У судове засідання, призначене на 12 червня 2019 року об 11:30 год., з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим. 17.04.2019 року представник відповідача надав письмовий відзив, в якому зазначив, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до Управління було надано довідку від 28.08.2018 р. № 5-10/64-ОК, видану ПАТ «Одеський завод сільськогосподарського машинобудування». Відповідно до зазначеної довідки, в період з 21.07.1981 р. по 10.12.1986 р. позивач працював повний робочий день в ПрАТ «Одессільмаш», виконував роботу електрозварника ручного зварювання за професією електрозварника, що передбачена Списком №2 розділу XXXII підрозділу «Загальні професії». Головним управлінням Пенсійного фонду України було здійснено перевірку обґрунтованості видачі відповідної довідки шляхом ознайомлення з архівними документами. Результати перевірки містяться у довідці №11506 від 25.10.2018 р., відповідно до якої відомості, зазначені у довідці від 28.08.2018 р. № 5-10/64-ОК відповідають даним первинних документів. На підставі наведених вище документів Управлінням було зараховано період роботи позивача з 21.07.1981 р. по 10.12.1986 р. на посаді електрозварника до пільгового стажу за Списком 2.

Щодо періодів з 25.12.1986 р. по 12.03.1987 р. та з 26.03.1987 р. по 24.07.1987 р. представник відповідача зазначив, що оскільки в трудовій книжці позивача за спірні періоди відсутні відомості про зайнятість позивача на умовах повного робочого дня на роботі зі шкідливими і важкими умовами праці, а також відомості про те, що характер виконуваних робіт дає право на зарахування періоду роботи до пільгового стажу за Списком №2, для зарахування спірних періодів до пільгового стажу за Списком №2 необхідні уточнюючі довідки. Відповідних документів позивач до Управління не надавав, а тому вимоги щодо зобов`язання Управління зарахувати такі спірні періоди до пільгового стажу за Списком №2 є безпідставними.

Представник відповідача вказав, що для підтвердження періоду з 31.08.1987 р. по 24.12.1992 р. позивач звертався з заявою про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у підтвердженні періоду роботи з 31.08.1987 р. по 24.12.1992 р. електрозварником , оскільки відсутні відомості про зайнятість ручним зварюванням або на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайнятість на роботах з застосуванням флюсів, які містять шкідливі речовини не нижче 3 класу безпеки. Відповідне рішення Комісії позивач не оскаржував. У зв`язку з тим, що Комісією відмовлено у підтвердженні зазначеного періоду роботи до пільгового стажу за Списком 2, підстав для зарахування такого стажу до пільгового в Управління не було.

Стосовно періоду з 01.02.1994 р. по 31.07.1996 р. відповідач вказав, що позивачем разом з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 було надано довідку № 6 від 20.06.2018 р., видану TOB «Виробниче підприємство ТКТ». Згідно зазначеної довідки позивач у період з 01.03.1993 р. по 31.07.1996 р. працював за професією газоелектрозварника, що передбачена Списком №2 розділу XXXIII. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеські області було здійснено зустрічну перевірку достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у наведеній довідці. Результати зустрічної перевірки закріплені в Акті №10566 від 02.10.2018 р. В ході перевірки було встановлено, що з лютого 1994 р. по липень 1996 р. позивач отримував додаткові нарахування за сумісництво професій, з жовтня 1994 р. по січень 1995 р. отримував нарахування за суміщенням. При цьому доплата за шкідливі умови праці позивачу не нараховувалась.

Представник відповідача вказав, що враховуючи наявність сумісництва професій та відсутність доплати за шкідливі умови праці, період з 01.02.1994 р. по 31.07.1996 р. не може бути врахований позивачу до пільгового стажу за Списком №2.

Стосовно вимоги зобов`язати Управління зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 01.09.2006 р. по 27.02.2007 р., представник відповідача зазначив, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Враховуючи, що наказ про результати атестації датується 28.02.2007 р., саме з цього періоду підтверджується право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Враховуючи, що на дату звернення за призначенням пенсії позивач не мав 27 років страхового стажу та 12,5 років пільгового стажу за Списком №2, відповідач вважав, що вимога позивача про зобов`язання призначити та виплатити пенсію на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21.07.1981 р. по 10.12.1986 року працював електрозварником 3, 4 розряду за гарячою сіткою на заводі ім. Жовтневої революції п/о «Одесапочвомаш»; з 25.12.1986 р. по 12.03.1987 р. – газоелектрозварником в Пересувній механізованій колоні-234 тресту «Дунайводбуд»; з 26.03.1987 р. по 24.07.1987 р. – електрозварником на Спеціалізованому управлінні тресту «Чорноморсантехмонтаж»; з 31.08.1987 р. по 24.12.1992 р. – електрозварником на Одеському ремонтно-будівельному управлінні заводу ім. Жовтневої революції п/о «Одесапочвомаш»; з 13.01.1993 р. по 11.02.1993 р. – електрозварником в ОНПКФ "Інстар"; з 19.02.1993 р. по 01.08.1996 р. - газоелектрозварником на TOB «Виробниче підприємство ТКТ»; з 03.08.1996 р. по 18.05.1998 р. - газоелектрозварником в кооперативі "Будівельник"; з 12.06.1998 р. по 30.09.2001 р. - електрогазозварником ООАО "Одестеплокомуненерго"; з 01.10.2001 р. по 10.12.2001 р. - електрогазозварником в ПКВ "Одестеплокомуненерго"; з 01.09.2006 р. по 03.03.2008 р. - електрозварником в ТОВ "Спецелеваторбуд"; з 08.04.2008 р. по 01.03.2012 р. - електрозварником в ТОВ "ЮСТ-СП", що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.с. 20-22).

03.09.2018 року позивач звернувся до Суворовського ОУПФУ в м. Одесі з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку№2 відповідно до п.“б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (а.с. 74).

12 листопада 2018 року Суворовським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі прийнято рішення №140 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за Списком №2 згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення” (а.с. 24).

У вказаному рішенні №140 від 12.11.2018 року зазначено, що до пільгового стажу позивачу не зараховано періоди роботи, а саме:

- з 31.08.1987 року по 24.12.1992 року на посаді електрозварника відповідно до Списку №2, оскільки відсутні відомості про роботу на посаді електрозварника ручного зварювання та електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайнятих на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини нижче 3 класу безпеки (рішення комісії від 28.09.2018 року, протокол №9);

- з 01.02.1994 року по 31.07.1996 року на посаді електрозварника в ТОВ "Виробниче підприємство "ТКТ", оскільки у цей період присутнє сумісництво професій (акт зустрічної перевірки від 02.10.2018 року №10566);

- з 01.09.2006 року по 27.02.2007 року на посаді електрозварника в ТОВ "Спецелеваторбуд", оскільки за цей період відсутня атестація робочого місця електрозварника.

Також у рішення зазначено, що право виходу на пенсію за віком позивач набуде після досягнення 63 років.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до абз. 1 п. “б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно абз. 14 та 18 цього пункту: за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.

Згідно п. “а” ст.100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Вказані норми права кореспондують з п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, станом на дату звернення за призначенням пенсії), які передбачають, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах; та з абз. 14, 18 п.2 ч.2 статті 114 цього Закону, де зазначені аналогічні з Законом «Про пенсійне забезпечення» норми: «За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок».

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок застосування Списків № 1 і № 2) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.

Розділом ХХХІІ “Загальні професії” Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. №1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах» передбачена посада «електрозварники і їх підручні».

Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» передбачені професії: «електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.

Розділом ХХХІІІ “Загальні професії” Списку №2, затвердженого постановою КМУ від 11 березня 1994 р. №162 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” передбачені посади: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні; електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.

Розділ XXXIII «Загальні професії» Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 16 січня 2003 р. №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» передбачена посада «електрозварники ручного зварювання».

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Пунктом 1 цього Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій (пункт 20 Порядку №637).

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 12.11.2018 р. №140 відповідачем період роботи позивача на посаді електрозварника 3, 4 розряду за «гарячою сіткою» в сталеливарному цеху на заводі ім. Жовтневої революції п/о «Одесапочвомаш» у період з 01.09.1981 р. по 10.12.1986 р. (записи в трудовій книжці №№ 4-7) зараховано як роботу за Списком №2 на підставі виданої підприємством довідки про характер виконуваної роботи.

Розділом XI «Металообробка» Списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. №1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах», передбачено посади: відпальник, випалювачі металу (нагрівальники, зварювальники, томільщики) на томильних і відпалювальних печах і їх підручні».

Видана ПрАТ «Одессільмаш» довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.08.2018 р. №5-10/64-ОК (а.с. 30) була перевірена ГУ ПФУ в Одеській області, та за результатами перевірки складено Довідку №11506 від 25.10.2018 року (а.с. 85 зворотній бік).

Суд зауважує, що перевірка проводилася в Департаменті архівної справи та діловодства, при тому, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу №5-10/64-ОК від 28.08.2018 року видавалася безпосередньо підприємством ПрАТ Одеський завод сільськогосподарського машинобудування». Однак безпосередньо на підприємстві архівні документи, на підставі яких ця довідка видавалася перевірені не були.

З урахуванням того, що позивач стверджує, що виконувана ним робота за посадою електрозварника в період з 01.09.1981 року по 10.12.1986 року передбачена розділом ХІ «Металообробка» Списку №1 (Постанова РМ СРСР №1173 від 22.08.1956 року), і позивач в цей період працював у сталеливарному цеху, суд вважає, що підлягає додатковій перевірці, чи виконував позивач роботу на томильних і відпалювальних печах. Саме за результатами такої перевірки можливо зробити висновок щодо наявності підстав для зарахування позивачу вказаного періоду до пільгового стажу роботи за Списком №1.

Вимога про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період роботи позивача з 21.07.1981 р. по 31.08.1981 р. є безпідставною, оскільки як вбачається з розрахунку стажу, зазначений період вже зараховано до пільгового стажу за Списком №2.

Щодо періодів роботи позивача з 25.12.1986 р. по 12.03.1987 р. та з 26.03.1987 р. по 24.07.1987 р., суд зазначає, що оскільки в трудовій книжці позивача наявні відповідні записи про роботу газоелектрозварником 4 розряду та електрозварником 3 розряду, в силу приписів ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.1 Порядку №637, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави вимагати у позивача уточнюючі довідки, і зазначені періоди підлягали зарахуванню відповідачем до пільгового стажу за Списком №2, чинним в зазначені періоди.

Стосовно періоду з 31.08.1987 р. по 24.12.1992 р., суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що для підтвердження вказаного періоду 03.09.2018 року позивач звертався з заявою про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах (а.с. 122).

Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області 28.09.2018 року прийнято рішення про відмову позивачу у підтвердженні періоду роботи з 31.08.1987 р. по 24.12.1992 р. електрозварником, оскільки відсутні відомості про зайнятість ручним зварюванням або на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайнятість на роботах з застосуванням флюсів, які містять шкідливі речовини не нижче 3 класу безпеки (протокол №9) (а.с. 82, зворотній бік).

Вищевказане рішення від 28.09.2018 року позивачем не оскаржувалося ані до Пенсійного фонду України, ані в судовому порядку, тому воно є чинним.

Таким чином, суд погоджується з відповідачем, що у зв`язку з тим, що Комісією відмовлено у підтвердженні зазначеного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №2, підстав для зарахування позивачу стажу з 31.08.1987 р. по 24.12.1992 р. до пільгового в Управління не було. Враховуючи, що ГУ ПФУ в Одеській області не є учасником даної справи, і будь-які вимоги до Головного управління відсутні, суд не надає правову оцінку рішенню ГУ ПФУ в Одеській області від 28.09.2018 року, оформлене протоколом №9 (а.с. 82 зворотній бік).

З оскаржуваного рішення відповідача також вбачається, що позивачу до пільгового стажу не зараховано період з 01.02.1994 року по 31.07.1996 року на посаді електрозварника в ТОВ "Виробниче підприємство "ТКТ", оскільки у цей період присутнє сумісництво професій (акт зустрічної перевірки від 02.10.2018 року №10566).

Як встановлено судом вище, з 19.02.1993 р. по 01.08.1996 р. позивач працював газоелектрозварником на TOB «Виробниче підприємство ТКТ» (а.с. 21).

З довідки від 20.06.2018 р., виданої ТОВ «Виробниче підприємство ТКТ», вбачається, що позивач з 01.03.1993 р. по 31.07.1996 р. працював газоелектрозварником, зайнятим різкою та ручним зварюванням, а також зазначено, що займана Позивачем посада передбачена Списком №2 (а.с. 32).

Відповідно до наказу по підприємству «ТКТ» від 29.03.1995 р. №60 «Про затвердження результатів атестації робочих місць», зазначено про проведення атестації та затвердження посади «електрозварник» (а.с. 33).

Розділом ХХХІІІ “Загальні професії” Списку №2, затвердженого постановою КМУ від 11 березня 1994 р. №162 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”, передбачені посади: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні; електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.

При цьому, відповідачем не було достеменно встановлено, що дане сумісництво (суміщення) професій мало місце з іншою професією, яка не належить до професій, що дають право на пільговий стаж. За відсутності таких доказів висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим, а тому суд вважає, що відповідач безпідставно не зарахував позивачу період роботи з 01.02.1994 року по 31.07.1996 року на посаді газоелектрозварника до пільгового стажу за Списком №2.

Також з оскаржуваного рішення вбачається, що позивачу до пільгового стажу не зараховано період з 01.09.2006 року по 27.02.2007 року на посаді електрозварника в ТОВ "Спецелеваторбуд", оскільки за цей період відсутня атестація робочого місця електрозварника.

Згідно п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Згідно пунктів 10-11 вказаного Порядку результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Частиною 2 пункту 4 Порядку передбачено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Отже, при призначені пенсії на пільгових умовах необхідно встановити чи працював працівник повний робочий день зі шкідливими і особливо важкими умовами праці, чи передбачена його посада Списком №2 виробництв, робіт, професій, показників, чинних на період роботи особи на зазначених посадах, та чи проведено атестацію робочих місць на підприємстві (після 21.08.1992 р.).

Доказом того, що позивач працював повний робочий день зі шкідливими і важкими умовами праці є наявна в матеріалах справи копія довідки TOB «Спецелеваторбуд» від 06.06.2018 р. №04/06-К про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зі змісту якої вбачається, що позивач у період з 01.09.2006 р. по 03.03.2008 р. працював електрозварювальником ручного зварювання 5-го розряду, а також зазначено, що займана позивачем посада передбачена відповідним Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173 (а.с. 36).

Також у зазначеній довідці вказано про проведення атестації робочих місць на підприємстві, яка вперше відбулася в січні 2007 року.

Доданий до довідки висновок Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації від 06.03.2007 р. №05/10-124, додаток №1 до наказу від 28.02.2007 р. №10-ОК також підтверджують законність та обґрунтованість проведення такої атестації та причетність до неї посади, на якій працював позивач (а.с. 37-38).

Посилання відповідача на те, що у висновку Державної експертизи умов праці наявне посилання на виписку з наказу «Про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці» від 28.02.2007 року №10-ОК, а тому дана атестація не є вперше проведеною – суд до уваги не бере, оскільки Довідка ТОВ «Спецелеваторбуд» від 06.06.2018 року №04/06-К містить чітку інформацію, що атестація робочого місця у січні 2007 року проводилася вперше. При цьому відповідач не довів суду, що раніше на підприємстві вже проводилася атестація робочих місць.

Відповідно до пунктів 4 - 4.4 Порядку №383, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

З огляду на зазначене суд, враховуючи приписи пунктів 4 - 4.4 Порядку №383, дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 01.09.2006 р. по 27.02.2007 р. у зв`язку з відсутністю атестації робочого місця, прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що для встановлення наявності у позивача достатнього загального та пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідачу необхідно повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення з 09.07.2018 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (зі змінами) відповідно до п. “б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з урахуванням висновків суду.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 12.11.2018 року №140 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” – є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, вимога позивача про зобов`язання Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити з 09.07.2018 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 (зі змінами) відповідно до п. “б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зарахувавши до його пільгового стажу періоди роботи електрозварником з 01.09.1981 року по 10.12.1986 року - за Списком №1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та з 21.07.1981 року по 31.08.1981 року, з 25.12.1986 року по 12.03.1987 року, з 26.03.1987 року по 27.07.1987 року, з 31.08.1987 року по 21.08.1992 року, з 01.02.1994 року по 31.07.1996 року, з 01.09.2006 року по 27.02.2007 року - за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (зі змінами), враховуючи встановлені судом обставини, задоволенню не підлягає через необхідність додаткової перевірки окремих обставин відповідачем, про що судом зазначено вище.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та необхідність належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за можливе, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 12.11.2018 року №140 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”; і зобов`язати Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення з 09.07.2018 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (зі змінами) відповідно до п. “б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (адреса: вул. Чорноморського козацтва, буд.95, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 40388751) – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 12.11.2018 року №140 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення з 09.07.2018 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (зі змінами) відповідно до п. “б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24 червня 2019 року.

Суддя В.В. Андрухів

.