Ухвала суду № 82607838, 24.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3689/19

УХВАЛА

24 червня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши в матеріали позовної заяви Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про:

- визнання постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2019 року ВП № 59290021 щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19 незаконною;

- скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2019 року ВП № 59290021 щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19;

- визнання постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 59290021 від 06.06.2019 року у розмірі 16692,00 грн. щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19 незаконною;

- скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 59290021 від 06.06.2019 року у розмірі 16692,00 грн. щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19;

- визнання постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2019 року ВП № 59290147 щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19 незаконною;

- скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2019 року ВП № 59290147 щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19;

- визнання постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 59290147 від 06.06.2019 року у розмірі 16692,00 грн. щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19 незаконною;

- скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 59290147 від 06.06.2019 року у розмірі 16692,00 грн. щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. п.2-4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Разом з тим, позивач просить суд визнати незаконними постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2019 року ВП № 59290021, про стягнення виконавчого збору ВП № 59290021 від 06.06.2019 року у розмірі 16692,00 грн.,про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2019 року ВП № 59290147, про стягнення виконавчого збору ВП № 59290147 від 06.06.2019 року у розмірі 16692,00 грн., що не відповідає вимогам ст. 5, 245 КАС України.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (про визнання незаконними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2019 року ВП № 59290021, про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2019 року ВП № 59290147) та вимоги майнового характеру (про визнання незаконними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору ВП № 59290021 від 06.06.2019 року у розмірі 16692,00 грн., про стягнення виконавчого збору ВП № 59290147 від 06.06.2019 року у розмірі 16692,00 грн.).

Таким чином, ставка судового збору за подання даного адміністративного позову становить 5763,00 грн. (1921,00 грн. + 1921,00 грн.) + (16692,00 грн. + 16692,00 грн.) * 1,5 %).

При цьому, до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн. № 0.0.1384858911.1 від 18.06.2019 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Додана до позовної заяви квитанція № 0.0.1384858911.1 від 18.06.2019 року, де в графі «платник» вказано - ОСОБА_1 , а в графі «призначення платежу» - *;101;38016923; 22030101; Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); Гордєєва І.В.

Разом з тим, до суду звернувся позивач - Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, а не ОСОБА_1 .

Отже, надана квитанція не підтверджує сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову за позовною заявою Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області.

Таким чином, належних доказів сплати судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір» позивачем не надано.

Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (нижче підпису).

Разом з тим, позивачем надані до позовної заяви ксерокопії документів, які не засвідчені належним чином у встановленому законом порядку.

Також, позивачем не зазначено в позовній заяві про наявність у нього або у іншої особи оригіналів письмових доказів.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме шляхом визначення змісту позовних вимог відповідно до ст. ст. 5, 245 КАС України, з урахуванням зауважень викладених в ухвалі; сплати судового збору та надання доказів на підтвердження; надання належним чином завірених доказів, в порядку визначеному чинним законодавством, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно до зауважень викладених в ухвалі суду; зазначення в позовній заяві про наявність у позивача або у іншої особи оригіналів письмових доказів, а також шляхом надання копій позовної заяви після усунення недоліків разом з належним чином завіреними копіями документів, що надаються до суду відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним та скасування постанов, - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий відповідно до вимог ч. 1 п. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Левчук