Ухвала суду № 82607665, 24.06.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

24 червня 2019 року м. Київ № 320/1573/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у справі за позовом

ОСОБА_1

до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської

області

про визнання дій протиправними, скасування індивідуального акта та зобов`язання

вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області № 21 від 10.09.2018 про утримання з ОСОБА_1 надміру сплачених сум пенсій у розмірі 109982,68 грн. за період з 14.09.2011 по 30.06.2018 року;

- визнати протиправними дії Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області стосовно утримання починаючи з серпня 2018 року з пенсії ОСОБА_1 сум додаткової пенсії за шкоду здоров`ю особам віднесеним до 4 категорії та зобов`язати Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повернути безпідставно стягнуті кошти та відновити нарахування та виплату зазначеної додаткової пенсії;

- визнати неправомірними дії Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області стосовно утримання починаючи з жовтня 2018 року 20% розміру пенсії ОСОБА_1 щомісячно на виконання рішення № 21 від 10.09.2018 та зобов`язати Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повернути безпідставно стягнуті кошти.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 відкрито провадження у справі №320/1573/19 та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

До суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову у справі № 320/1573/19.

Так, позивач просить суд забезпечити позов, зокрема шляхом:

- зупинення дії рішення Білоцерківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області від 10.09.2018 року №21 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» відносно ОСОБА_1 ;

- зупинення утримання 20 % пенсії ОСОБА_1 , що проводиться щомісячно на підставі рішення Білоцерківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області від 10.09.2018 року №21 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» до вирішення адміністративної справи № 810/1573/19 по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

В обґрунтування вказаної заяви позивач вказав, що на підставі оскаржуваного рішення Білоцерківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області від 10.09.2018 року №21 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» з його пенсії, починаючи з жовтня 2018 року відповідачем здійснюється стягнення у безспірному порядку 20 % від розміру пенсії.

Так, позивач зазначив, що незважаючи на оскарження позивачем вказаного рішення як в адміністративному так і в судовому порядку, та неодноразові звернення позивача про зупинення його виконання органом ПФУ до завершення процедури оскарження з пенсії позивача щомісячно утримуються кошти і на цей час вже утримано 5529, 68 грн.

Одночасно із позовом позивач подав заяву про звільнення від сплати судового збору, у якій просить звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, оскільки пенсія, яку отримує позивач є єдиним джерелом його доходу. Також, позивач зазначив, що наразі він отримує пенсію у меншому розмірі через проведення відповідачем відрахувань на підставі оспорюваного рішення.

Розглядаючи вказане клопотання слід зазначити наступне.

Положеннями частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з приписами частини другої вказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ухвалою суду від 07.05.2019 про відкриття провадження у цій справі, позивача звільнено від сплати судового збору на підставі частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи те, що єдиним джерелом доходу позивача є пенсія, суд вважає за можливе звільнити позивача від сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову в цій справі.

Відповідно до статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Окрім зазначеного вище, суд звертає увагу на роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, обов`язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову. Суд зазначає, що в даному випадку забезпечення позову є превентивним заходом щодо порушення прав позивача.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовані тим, що на підставі оскаржуваного рішення Білоцерківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області від 10.09.2018 року № 21 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» з пенсії ОСОБА_1 , починаючи з жовтня 2018 року відповідачем здійснюється стягнення у безспірному порядку 20 % від розміру пенсії.

Разом із тим, задоволення заяви про забезпечення позову для відповідача не несе будь-яких негативних наслідків, не покладає на відповідача додаткових обтяжень, а утримання від вчинення зазначених у заяві про забезпечення позову дій не має невідворотній характер.

У той час, як відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову в даному випадку призведе до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до вимог пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з цим, судом встановлено, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем на підставі рішення Комісії при Київській обласній державній адміністрації по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році, яке оформлене протоколом від 26.07.2018 №195 та було скасоване рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/6305/18, яке станом на час прийняття даної ухвали ще не набрало законної сили.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що позивачем доведено реальність ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення судом позовних вимог ОСОБА_1 до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними, скасування індивідуального акта та зобов`язання вчинити певні дії, а також загрози для своїх прав та інтересів, що полягає у зверненні стягнення відповідно до оспорюваного рішення Білоцерківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області від 10.09.2018 року № 21 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» та понесенні позивачем матеріальних витрат.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову в частині зупинення дії рішення Білоцерківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області від 10.09.2018 року № 21 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» відносно ОСОБА_1 .

Щодо дургої вимоги позивача, яка викладена у заяві про забезпечення позову, слід зазначити про таке. Статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено яким чином можу бети забезпечено позов, тобто, процесуальним законом чітко визначені способи забезпечення адміністративного позову.

Водночас, заявник просить суд забезпечити позов у спосіб, який не передбачений статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, шляхом зупинення утримання 20 % пенсії ОСОБА_1 , що проводиться щомісячно на підставі рішення Білоцерківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області від 10.09.2018 року №21 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій».

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині. Крім того, забезпечення судом даного позову шляхом зупинення дії рішення від 10.09.2018 № 21 є достатнім способом захисту прав позивача, оскільки зупинення дії цього рішення фактично зупиняє процедуру його реалізації.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

2. Зупинити дію рішення Білоцерківського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області від 10.09.2018 року №21 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» відносно ОСОБА_1 до набрання законної сили рішення суду у справі № 320/1573/19 за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними, скасування індивідуального акта та зобов`язання вчинити певні дії.

3. Копію ухвали про забезпечення позову негайно надіслати сторонам.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Панова Г. В.