Ухвала суду № 82607403, 24.06.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про зупинення провадження в адміністративній справі

24 червня 2019 року м. Київ 320/3029/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Військової частини А1789

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини А1789, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за відпустку, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 31.05.2019;

- зобов`язати Військову частину А1789 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 31.05.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 відкрито провадження у справі №320/3029/19 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що предметом позову є вимога, зокрема, про визнання протиправною бездіяльність військової частини, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за відпустку, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 31.05.2019.

Судом встановлено, що рішенням Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі №620/4218/18 за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А1815 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А1815 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 22 жовтня 2018 року.

Зобов`язано Військову частину А1815 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 22 жовтня 2018 року.

У рішенні Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі №620/4218/18 зазначено, що ознаками типової справи є:

- позивач, фізична особа: учасник бойових дій, звільнений з військової служби;

- відповідач, суб`єкт владних повноважень: військова частина, на якій позивач перебував на забезпечені;

- підстави спору: а) фактичні - відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби, ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; б) нормативні - норми права, які регулюють відносини між позивачем і відповідачем щодо проходження публічної (військової) служби, набуття статусу учасника бойових дій, нарахування та виплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій. Такими нормами права є: стаття 4 Закону України «Про відпустки», статті 5, 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стаття 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- предмет спору: а) протиправна бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в період визначений підпунктами 17-18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; б) стягнення невиплаченої грошової компенсацію при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в період визначений підпунктами 17-18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- відносини, що регулюються одними нормами права - відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби та які регулюються нормами Закону України «Про відпустки», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- позивачами заявлено аналогічні вимоги: а) визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; б) зобов`язати військову частину нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

У вказаному рішенні зазначено, що висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, звільнених з військової служби, яким було відмовлено у виплаті грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в період визначений підпунктами 17-18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України типовими адміністративними справами є адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Пунктом 22 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Суд звертає увагу на те, що адміністративні справи № 320/3029/19 та № 620/4218/18 є типовими адміністративними справами, оскільки спір у вказаних справах виник з аналогічних підстав та у відносинах, які регулюються одними нормами права.

Крім того, відповідачами у вказаних справах є відповідні військові частини, в яких позивачі проходили військову службу до їх звільнення, та до яких заявлені аналогічні вимоги.

Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У зв`язку з цим, суд вважає, що рішення Верховного Суду від 16.05.2019 в адміністративній справі №620/4218/18 як зразкової справи має значення для розгляду по суті даної адміністративної справи.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Отже, рішення Верховного Суду може бути оскаржене до Великої палати Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення (якщо розгляд справи був здійснений в порядку письмового провадження).

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 №1200/0/15-18, електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень (Реєстру) у день його виготовлення засобами автоматизованої системи документообігу суду (АСДС). Реєстраційні відомості, зазначені в пункті 3 розділу IIІ цього Порядку, надсилаються до Реєстру у складі електронного документа, який вони описують.

Пунктом 4 розділу ІІІ вказаного Порядку передбачено, що відомості про набрання судовим рішенням законної сили (в тому числі за результатами розгляду справи судом апеляційної чи касаційної інстанції) вносяться до АСДС та надсилаються до Реєстру засобами АСДС відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Радою суддів України.

Суд зазначає, що на момент постановлення даної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо набрання законної сили рішенням Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій адміністративній справі № 620/4218/18.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.

Крім того, відповідно до вимог частини першої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.

Частиною другою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження у типовій справі підлягає відновленню з дня набрання законної сили рішенням Верховного Суду у відповідній зразковій справі.

З огляду на це, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 620/4218/18.

Керуючись статтями 236, 248, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Зупинити провадження у справі 320/3029/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1789 про визнанняя протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі № 620/4218/18

2. Роз`яснити учасникам процесу про необхідність надання суду інформації про набрання законної сили рішенням Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі №620/4218/18 для вирішення питання про поновлення провадження у справі №320/3029/19.

3. Копію ухвали направити (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.