Рішення № 82607041, 10.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2019 року Справа № 808/1845/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент”

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування рішення та вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” (далі – позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить скасувати повністю рішення №0000871304 від 24.02.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 26300 грн. 27 коп., прийняте ГУ ДФС у Запорізькій області та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.02.2017 №Ю-0000861304 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування на суму 52600 грн. 54 коп., винесену ГУ ДФС у Запорізькій області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із спірним рішенням, яким застосовано штрафні санкції за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску з розрахунком штрафних санкцій у розмірі 26300,27 грн. та вимогою про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмір 52600,54 грн. які винесені на підставі актів перевірок ГУ ДФС у Запорізькій області №103/08-01-14-01/34155997 від 07.11.2016 року та №042/08-01-14-01/34155997 від 17.02.2017 року. Стверджує, що рішення та вимога прийняті передчасно та неправомірно, а зокрема без врахування заперечень на акт перевірки №042/08-01-14-01/34155997 від 17.02.2017 року чим порушено статтю 86 ПК України та Порядок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727. Вважає, що висновки про не нарахування та не утримання єдиного соціального внеску із доходів від здійснення підприємницької діяльності є безпідставним оскільки ґрунтуються на твердженні контролюючого органу, що позивачем не нараховано єдиний внесок в сумі 48960,36 грн. та не утримано в сумі 3640,18 грн. при виплатах доходів ФОП Опанасенко Н.І. на протязі 2013-2015 років., з яким позивач не згоден. З вищезазначених підстав просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. №17785 від 06.05.2019), в якому посилається, що ГУ ДФС у Запорізькій області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2016р., з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2016р. За результатами перевірки встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є посадовою особою на підприємстві TOB «Технохімреагент» - заступник директора. При цьому, одночасно будучи штатним працівником TOB «Технохімреагент» та фізичною особою - підприємцем виконувала одні й ті ж самі функції по послугам технічного консультування за які отримувала заробітну плату згідно штатного розпису та одночасно кошти як фізична особа - підприємець за ті ж самі послуги. Враховуючи вищевикладене вбачається ухилення TOB «Технохімреагент» від оподаткування з податку на доходи фізичних осіб під час виплат доходів ОСОБА_1 , як фізичній особі підприємцю, за надані послуги технічного консультування які передбачені в посадовій інструкції ОСОБА_1 , як працівника, на посаді заступника директора по якості. Перевіркою встановлено порушення п.1 ч.2 ст.6 та ч.7 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в результаті донараховано єдиного внеску за ставкою 3,6% на суму 3640,18 грн. У зв`язку з чим, вважає спірні рішення правомірними, просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді від 23.06.2017 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 23.06.2017 позовну заяву у справі №808/1845/17 залишено без руху та наданий відповідачу строк до 05.07.2017 для усунення недоліків позовної заяви.

06.07.2017 ухвалою суду продовжено судом процесуальний строк до 21.08.2017.

Ухвалою судді від 26.08.2017 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 13.09.2017 року.

13.09.2017 року зупинено провадження у справі №808/1845/17 та призначено наступне судове засідання на 03.10.2017 року.

03.10.2017 року ухвалою суду поновлено провадження у справі з 03.10.2017 року.

03.10.2017 року за клопотанням представника позивача ухвалою суду зупинено провадження у справі №808/1845/17 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №808/2352/17.

12.04.2019 року ухвалою суду поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням інформації про набрання законної сили рішенням у справі №808/2352/17, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 13.05.2019 без виклику сторін.

Крім того відповідачем подано до суду клопотання (вх. №19299 від 14.05.2019) про розгляд справи з викликом сторін, у зв`язку з необхідністю дослідження усіх документів, надання пояснень та аргументів для повного та всебічного встановлення обставин.

Суд, керуючись вимогами частини 6 статті 262 КАС України, вважає за необхідне відмовити в задоволені клопотання про розгляд справи з викликом сторін, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Технохімреагент» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 30.06.2016, за результатами перевірки складено акт від 07.11.2016 № 103/08-01-14-01/34155997.

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки №103/08-01-14-01/34155997 від 07.11.2016 подав заперечення від 13.01.2017 №17, а також листом від 23.01.2017 №5 надав доповнення до заперечень та копії документів.

В результаті розгляду заперечень та доповнень до заперечень, додатково наданих документів, ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Технохімреагент».

У період з 30.01.2017 по 10.02.2017 посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області №91 від 25.01.2017 «Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки», проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Технохімреагент» з питань, що викладені у запереченнях №17 від 13.01.2017 (вх.№324/10 від 16.01.2017) та доповненнях до них (лист №25 від 23.01.2017, вх.№34/10 від 25.01.2017) на Акт перевірки від 07.11.2016 №103/08-01-14-01/34155997 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, а з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 30.06.2016, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Актом перевірки №042/08-01-14-01/34155997 від 17.02.2017 встановлено зокрема наступні порушення ТОВ «Технохімреагент»:

- пп.14.1.27, пп.14.1.36, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 р. І, п.44.1, п.44.2 ст.44 р.ІІ, п.138.1, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6, п.138.8, пп.138.8.5 п.138.8, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 р. ІІІ Податкового кодексу України …; ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» …; пп.1.1 п.1, пп.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованим у Мін`юсті України 05.06.1995 за №168/704; п.6, п.7, пп.9.4 п.4, п.11, п.15, п.16 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджено Наказ Міністерства фінансів України 31.12.1999 №318, …; пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 р.І, п.44.1 ст.44 р.ІІ, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 р.ІІІ Податкового кодексу України …, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 на загальну суму 19499030 грн.,( у тому числі по періодах).

- порушення ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» …; пп.1.1 п.1, пп.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 …; пп.14.1.36 пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, пп.198.1, пп.198.2, пп.198.3, пп.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України …; Наказу ДПА України від 10.01.2011 №969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 на загальну суму 2619473 грн. (в тому числі по періодах);

- порушення пп.14.1.180 ст.14, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України не нарахувало, не утримало та не перерахувало до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 257003,80 грн., в т.ч. за березень 2014 року у сумі 133206,40 грн., травень 2014 року – 109406,40 грн., липень 2015 року – 5391,00 грн., січень 2016 року – 4500,00 грн., травень 2016 року – 4500,00 грн.;

- порушення п.171.1, п.171.2 ст.171, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України, що привело до заниження суми військового збору до сплати в загальному розмірі 22650,00 грн., а саме: за березень 2014 року в сумі 11775,00 грн., за травень 2014 року в сумі 9675,00 грн., липень 2015 року в сумі 450,00 грн., січень 2016 року в сумі 375,00 грн., травень 2016 року в сумі 375,00 грн.;

- порушення вимог пп.«б» 176.2 п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України … та п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5 розділу ІІІ «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», а саме не відображення у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку від 21.01.2014 №49 та від 13.01.2015 №4 та пп.«б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України … за І –ІІ кв. 2014 року, ІІІ кв. 2015 року, І-ІІ кв. 2016 року;

- п.1 ч.2 ст.6, ч.5 ст.8, п.3 ст.9 Закону України «Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті донарахованого єдиного внеску за ставкою 37,96% на суму 48960,36 грн. (у тому числі по періодам);

- п.1 ч.2 ст.6 та ч.7 ст.8 Закону України «Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті донарахована єдиного внеску за ставкою 3,6% на суму 3640,18 грн. (у тому числі по періодам).

На підставі акту перевірки та виявлених порушень відповідачем 24.02.2017 складено вимогу №Ю-0000861304 про сплату боргу (недоїмки) по заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 52600,54 грн. (а.с.9) та рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 24.02.2017 №0000871304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 26300,27 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Щодо посилання позивача на передчасність прийняття рішень контролюючим органом та порушення прав позивача щодо подання та розгляду заперечень до акту перевірки, суд вважає їх помилковими у зв`язку з наступним.

Як свідчать матеріали справи, документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Технохімреагент» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 30.06.2016, оформлена Актом від 07.11.2016 р. № 103/08-01-14-01/34155997.

07.11.2016 позивачем подано заперечення від 13.01.2017 №17 на вказаний Акт перевірки, а також листом від 23.01.2017 №5 доповнення до заперечень.

Розгляд заперечень відбувся 25.01.2017 за участю представника позивача, що не заперечується сторонами.

В ході розгляду заперечень контролюючим органом прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань, що викладені у запереченнях.

17.02.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області складено Акт №042/08-01-14-01/34155997, копію якого направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу підприємства.

Відповідно до п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем завершення перевірки, проведеної з зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були дослідженні під час перевірки та зазначені у зауваженнях, та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень- рішень.

Пунктом 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

24.02.2017 відповідачем, у відповідності до приписів п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України прийнято спірні рішення, а отже, твердження позивача про передчасність прийняття рішень та порушення прав позивача щодо розгляду заперечень є необгрунтованим.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08 липня 2010 року (далі – Закон №2464) платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами ч. 5 ст. 8 Закону №2464, єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Згідно із п.3 ст. 9 Закону №2464, обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 4 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Суд звертає увагу, що особливістю оподаткування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є той факт що оподаткування виплат, які підлягають оподаткуванням єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є залежність та одночасність від оподаткування виплат податком з доходів фізичних осіб.

При цьому слід зазначити, на підставі висновків актів перевірок №103/08-01-14-01/34155997 07.11.2016 року та №042/08-01-14-01/34155997 від 17.02.2017 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, крім спірних рішень у даній справі, прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001781401, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємства на 26772367 грн. 00 коп., з яких: 19499030 грн. 00 коп. – за податковими зобов`язаннями; 7273337 грн. 00 коп. – за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.26);

- №0001791401, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 63941 грн. 25 коп., з яких: 51153 грн. 00 коп. – за податковими зобов`язаннями; 12788 грн. 25 коп. – за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.28);

- №0000831304, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 414418 грн. 48 коп., з яких: 257003 грн. 80 коп. – за податковими зобов`язаннями; 98798 грн. 05 коп. – за штрафними (фінансовими) санкціями; 58616 грн. 63 коп. – пеня (т.1, а.с.30);

- №0000851304, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з військового збору на 36492 грн. 65 коп., з яких: 22650 грн. 00 коп. – за податковими зобов`язаннями; 8681 грн. 25 коп. – за штрафними (фінансовими) санкціями; 5161 грн. 40 коп. – пеня (т.1, а.с.82);

- №0000841304, яким до позивача по податку з доходів фізичних осіб застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 510 грн. 00 коп. (т.1, а.с.84).

Разом з тим, правомірність вищевказаних податкових повідомлень – рішень стала предметом розгляду адміністративної справи №808/2352/17.

Надаючи правову оцінку прийнятому відповідачем податковому повідомленню -рішенню: №0000831304 від 24.02.2017 (про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 414418 грн. 48 коп.), суд у справі №808/2352/17 дійшов наступних висновків.

«…Відповідачем не доведено те, що ОСОБА_1 одночасно будучи штатним працівником ТОВ “Технохімреагент” та фізичною особою – підприємцем виконувала одні й ті ж самі функції по послугам технічного консультування за які отримувала заробітну плату згідно штатного розпису та одночасно кошти як фізична особа – підприємець за ті ж самі послуги.

Згідно з п.2.3 Глави 2 “Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженої 21.01.2004 постановою Правління Національного банку України №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976 (надалі – “Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”), відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Відповідно до п.3.8. Глави 3 “Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Під час планової та позапланової перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області не з`ясовано: чи є 1430000 грн. 00 коп. отриманого у 2014 році ОСОБА_1 доходу її заробітною платою отриманою як працівник ТОВ “Технохімреагент” чи це є проплатою за надані послуги за Договорами №12/010 від 05.09.2012, №12/009 від 05.09.2012, №12/011 від 10.09.2012, №12/016 від 15.10.2012, №12/018 від 10.12.2012, як ФОП Опанасенко Н.І. Належної оцінки призначенню цих платежів відповідач під час перевірки не надав. Думка відповідача, що 1430000 грн. 00 коп. доходу Опанасенко Н ОСОБА_2 є фактично її заробітною платою – є необґрунтованою, документально не підтвердженою.

Не з`ясовано, також, ГУ ДФС у Запорізькій області під час планової та позапланової перевірки призначення платежу 30000 грн. 00 коп. доходу, отриманого ОСОБА_1 . згідно банківських виписок за 2015 рік. Так само не з`ясовано відповідачем і цільове призначення перерахованих у 2016 році ТОВ “Технохімреагент” 50000 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 .

При цьому, відповідачем, який заперечував проти позову, не надано до суду податкову звітність ФОП Опанасенко Н.І. за 2014-2016 роки, не отримано від неї пояснень, як від суб`єкта господарювання щодо вчинених операцій з технічного консультування.

Крім того, виплата 1430000 грн. 00 коп. у 2014 році, 30000 грн. 00 коп. за 2015 рік та 50000 грн. 00 коп. у 2016 році на розрахунковий рахунок ФОП Опанасенко Н.І. – суперечить твердженням відповідача про те, що “… ТОВ “Технохімреагент” не оплачено Виконавцю ФОП ОСОБА_1 загальну вартість послуг 9900000,00 грн. за “Актами здачі-приймання виконаних робіт по послугам технічного консультування” від 24.05.2013 на суму 4600000,00 грн. та від 27.05.2013 на суму 5300000,00 грн. …”.

Ураховуючи вищевикладене, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/2352/17, яке набрало законної сили 02.05.2018, зокрема податкове повідомлення-рішення №0000831304 прийняте 24.02.2017 про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 414418 грн. 48 коп. було визнано не правомірним та скасовано (а.с. 217-226).

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За таких обставин, оскільки висновки контролюючого органу, що викладені в Актах перевірки №103/08-01-14-01/34155997 07.11.2016 року та №042/08-01-14-01/34155997 від 17.02.2017, щодо невірного визначення позивачем бази оподаткування, повноти нарахування, утримання та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб спростовані судовим рішенням, яке набрало законної сили, то відповідно відсутні підстави для нарахування та утримання єдиного внеску.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності прийнятого рішення від 24.02.2017 №0000871304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 26300,27 грн. та вимоги про сплату боргу (недоїмки) по заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 52600,54 грн. від 24.02.2017 року №Ю-0000861304, а тому заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування рішення та вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте заступником начальника Головного управлінням ДФС у Запорізькій області рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000831304 від 24 лютого 2017 року.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24 лютого 2017 року №Ю-0000861304 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, складену ГУ ДФС у Запорізькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, б.166, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” (69034, м.Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29-А, код ЄДРПОУ 34155997) судові витрати у розмірі 1600 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295 КАС України.

Рішення у повному обсязі виготовлено 10.06.2019 року.

Суддя Н.В.Стрельнікова