Рішення № 82606496, 24.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2019 р. Справа№200/6840/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. 29.03.2019 року ОСОБА_1 , звернувся до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пенсію було призначено з 29.03.2019 року. В травні місяці позивачу стало відомо, що до пільгового стажу управлінням ПФУ не був зарахований період роботи з 30.12.2005 року по 29.11.2007 року в якості прохідника 5 розряду підземного на дільниці ПР по ТБ на ТДВ «Шахта «Білозерська». В травні місяці позивач звернувся до управління ПФУ з заявою в якій вимагав зарахувати спірний період роботи до пільгового стажу, оскільки при призначенні пенсії були надані всі необхідні документи на підтвердження пільгового характеру роботи. Також, в цій заяві позивач вимагав, якщо спірний період роботи не буде зарахований до пільгового стажу, прийняти рішення про відмову у зарахуванні до стажу роботи. 16 травня 2019 року позивач отримав відповідь управління ПФУ за №109/Л-02-01-01 з якої вбачається, що період роботи з 30.12.2005 року по 29.11.2007 року в якості прохідника 5 розряду підземного на дільниці ПР по ТБ на ТДВ «Шахта «Білозерська» не був зарахований при призначенні пенсії, оскільки підприємством несвоєчасно була проведена атестація робочих місць. Також, в цій відповіді, управлінням ПФУ зазначено, що для винесення рішення про не зарахування до пільгового стажу спірного періоду роботи, позивачу рекомендовано звернутися до управління з заявою про перерахунок пенсії встановленого зразку. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача та просить суд визнати бездіяльність Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправною, зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.03.2019 року про призначення пенсії згідно з п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період роботи з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року на ТДВ «Шахта «Білозерська» в якості прохідника 5 розряду підземного на дільниці ПР по ТБ та зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 , з 29.03.2019 року перерахунок та виплатити заборгованість з пенсійних виплат з урахуванням вже виплачених сум пенсії.

Ухвалою суду від 29 травня 2019 року суд відкрив провадження по справі, призначивши до розгляду на 24 червня 2019 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14 травня 2019 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Свою позицію відповідач вмотивовував наступним. ОСОБА_1 перебуває з 29.03.2019 року на пенсійному обліку в управлінні як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до наданих документів загальний стаж позивача складає 22 року 3 місяці 20 днів у тому числі стаж на підземних роботах за Списком № 1 Шахтарі 12 років. До пільгового стажу за списком № 1 - шахтарі не зарахований період роботи на ТДВ «Шахта Білозерська» з 30.12.2005 року по 30.11.2007 року в якості прохідника V розряду підземного на дільниці ІІР по ТБ у зв`язку з несвоєчасним проведенням адміністрацією підприємства атестації робочих місць по підприємству. В травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до управління з заявою у відповідності до Закону України «Про звернення громадян», щодо надання роз`яснень умов призначення пенсій. Листом від 16.03.2019 року № 109/Л-02-01-01 позивачу було надано роз`яснення, що при розрахунку стажу роботи до пільгового стажу не був врахований період роботи з 30.12.2005 року по 30.11.2007 року в якості прохідника V розряду підземного на дільниці ІІР по ТБ в шахті на ТДВ “Шахта “Білозерська”, з причин несвоєчасного проведення адміністрацією підприємства чергової атестації робочих місць. Згідно позовних вимог позивач наполягає на зарахуванні періоду з 30.12.2005 року по 29.11. 2007 року на ТДВ «Шахта «Білозерська» до пільговою стажу за Списком №1. Згідно записів трудової книжки № НОМЕР_1 позивач перебував у трудових відносинах з ТДВ «Шахта «Білозерська» з 07.04.2004 року по 10.08.2012 року. Згідно наказів по підприємству ТДВ «Шахта «Білозерська» атестація робочих місць була проведена 28.11.1994 року наказ № 225-ТБ, 29.12.2000 року наказ №239-ТБ 30.11.2007 року наказ № 597-ТБ. Враховуючи викладене, у зв`язку з не своєчасним проведенням адміністрацією підприємства атестації робочого місця - прохідника 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті на ТДВ «Шахта «Білозерська» з 30.12.2005 року по 29.11.2007 року період праці на цій посаді не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1. Враховуючи сукупність наведених доводів та і урахуванням наведених мотивів, управління доходить до висновку про правомірність не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 30.12.2005 року по 29.11.2007 року на ТДВ «Шахта «Білозерська». Таким чином, оскільки адміністрацією підприємства атестація робочих місць своєчасно не була проведена тому, не зарахування спірного періоду праці відбулося не з вини управління Пенсійного фонду, а отже управління діяло в межах наданих чинним законодавством повноважень, тому визнання дій управління неправомірними не підлягають задоволенню.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 .

Згідно трудової книжки НОМЕР_4 ОСОБА_1 працював з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року в якості прохідника 5 розряду підземного на дільниці ПР по ТБ на ТДВ «Шахта «Білозерська».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з абзацом 10 частині третьої статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

В пунктах 4.2 та 4.3 наведеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 3 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Постановою Міністерства праці № 41 від 1 вересня 1992 року періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Наведені вище положення свідчать про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту “а” статті 13 Закону N 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку N 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Згідно з даними трудової книжки позивача в період з 30 грудня 2005 по 29 листопада 2007 року він працював в якості прохідника 5 розряду підземного на дільниці ПР по ТБ на ТДВ «Шахта «Білозерська».

До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 (діяв до 24.06.16), включено всіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах (позиція 1-1а розділ І Гірничі роботи).

Правова позиція щодо можливості включення до пільгового стажу періоду роботи на посадах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах у випадках порушення термінів проведення чергової атестації підприємством роботодавцем викладена в постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі 21-307а14, від 26 жовтня 2016 року у справі № 174/603/15-а та від 21 лютого 2018 року у справі К/9901/20098/18 (352/547/16-а).

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров`я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Частиною 2 пункту четвертого цього Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладений обов`язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або несвоєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, вимоги позивача до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправною.

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.03.2019 року про призначення пенсії згідно з п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період роботи з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року на ТДВ «Шахта «Білозерська» в якості прохідника 5 розряду підземного на дільниці ПР по ТБ.

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 з 29.03.2019 року перерахунок та виплатити заборгованість з пенсійних виплат з урахуванням вже виплачених сум пенсії

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання здійснити ОСОБА_1 з 29.03.2019 року перерахунок та виплати заборгованість з пенсійних виплат з урахуванням вже виплачених сум пенсії.

Стягнути з Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28а, код ЄДРПОУ 37755477) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 24 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.В. Хохленков