Рішення № 82606144, 21.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року Справа № 160/3392/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області по відмові в зарахуванні пільгового стажу незаконними;

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 04.12.2018 року "Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 ";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу (Список № 1), періоди з 01.09.1983 р. - 10.01.1987 р., з 04.05.1987 р. - 08.06.1989 р., з 20.07.1989 р. - 14.11.1994 р., з 30.10.2000 р. - 24.10.2001 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зробити розрахунок загального пенсійного стажу та пільгового стажу ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дня досягнення пенсійного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного віку позивач 22.08.2018 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та підтвердження трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії згідно пункту 2.1 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за результатами розгляду якої прийнято рішення, яким не підтверджено період роботи позивача для зарахування до пільгового стажу: з 01.09.1983 р. - 10.01.1987 р., з 04.05.1987 р. - 08.06.1989 р., з 20.07.1989 р. - 14.11.1994 р., з 30.10.2000 р. - 24.10.2001 р.. Такі дії вважає протиправними, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працював повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має безперервний стаж у вказаний період. Вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних професіях (підземним електрослюсарем з ремонту устаткування), які відносяться до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 03.05.2019 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 22851/19), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що згідно наданих позивачем документів загальний стаж роботи становить 20 років 6 місяців 9 днів. Стаж роботи за Списком №1 неможливо визначити оскільки довідка про підтвердження пільгового характеру роботи від 16.08.2018 року №193, яку видано ПАТ Шахтоуправління «Донбас» не відповідає вимогам чинного законодавства. На запит Головного управління про надання допомоги в отриманні довідки про пільговий характер роботи Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було відмовлено у зв`язку з неможливістю доступу до місця зберігання архівних документів, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній Україні території. Враховуючи вищезазначене, для підтвердження пільгового стажу позивачу, у випадку перереєстрації підприємства на території підконтрольній українській владі, необхідно звернутись за новою юридичною адресою підприємства, для витребування довідки, яка підтверджує пільговий характер роботи. Вказує, що Головне управління немає можливості призначити позивачу пенсію за віком згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю умов для такого призначення (відсутній загальний і пільговий стаж).

17.05.2019 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що у період з 22.08.2018 року по 04.12.2018 року тривав розгляд його заяви про призначення пенсії та відповідачем не надавалась відповідь. Відповідь щодо розгляду заяви отримана позивачем лише у січні 2019 року.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зокрема у періоди:

- у період з 01.09.1983 року по 10.01.1987 року проходив навчання в СПТУ № 62 м.Донецька з отримання професії “електрослюсар підземний 4 розряда”;

- 21.01.1987 року прийнятий на роботу в Шахтоуправління імені газети «Социалистический Донбас п/о «Донецкуголь» електрослюсарем підземним 4 розряда з повним робочим днем в шахті (наказ від 19.01.1987 року);

- 04.05.1987 року звільнений у зв`язку з вступом до армії (наказ № 547-к від 06.05.1987 року);

- у період з 11.05.1987 року по 08.06.1989 року проходив службу в лавах Радянської Армії;

- 20.07.1989 року прийнятий на роботу підземним електрослюсарем 3 розрада з повним робочим днем на шахті здобувальної ділянки Шахтоуправління імені газети «Социалистический Донбас п/о «Донецкуголь» (наказ № 598к від 19.07.1989 року);

- 02.04.1990 року переведений підземним електрослюсарем 3 розрада електромеханічної служби з повним робочим днем в шахті (наказ № 220к від 02.04.1990 року);

- 09.07.1992 року переведений підземним електрослюсарем 4 розрада ділянки електромеханічної служби з повним робочим днем в шахті (наказ № 479к від 09.07.1992 року);

- 14.11.1994 року звільнений за власним бажанням (наказ № 839к від 14.11.1994 року);

- 30.10.2000 року прийнятий на роботу підземним електрослюсарем 3 розрада з повним робочим днем на шахті здобувальної ділянки Шахтоуправління імені газети «Социалистический Донбас п/о «Донецкуголь» тимчасово на 2 місяці (наказ № 448к від 30.10.2000 року);

- 26.12.2000 року зарахований в штат постійно (наказ № 533к від 26.12.2000 року);

- 24.10.2001 року звільнений за статтею 40 пункт 4 КЗпП України за прогули (наказ № 602к від 15.11.2001 року).

Вказані періоди роботи підтверджені даними трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 .

Також довідкою ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 16.08.2018 року № 193 підтверджено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» у період: з 21.01.1987 року по 04.05.1987 року електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1 постанови Сов. Мін. СРСР від 22.08.1956 р. № 1173; з 20.07.1989 року по 14.11.1994 року підземним електрослюсарем 3 розрада з повним робочим днем на шахті, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1 постанови КМУ від 11.03.1994 р. № 162; з 30.10.2000 року по 24.10.2001 року підземним електрослюсарем 3 розрада з повним робочим днем на шахті, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1 постанови КМУ від 11.03.1994 р. № 162.

Судом встановлено, що 22.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.12.2018 року № 394/03.6-1312 повідомлено позивача про відсутність права на призначення пільгової пенсії за Списком № 1 відповідно до п. 2.1 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Також зазначено, що згідно наданих документів загальний стаж роботи становить 20 років 6 місяців 9 днів. Стаж роботи за Списком №1 неможливо визначити оскільки довідка про підтвердження пільгового характеру роботи від 16.08.2018 року №193, яку видано ПАТ Шахтоуправління «Донбас» не відповідає вимогам чинного законодавства. На запит Головного управління про надання допомоги в отриманні довідки про пільговий характер роботи Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було відмовлено у зв`язку з неможливістю доступу до місця зберігання архівних документів, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній Україні території. Враховуючи вищезазначене, для підтвердження пільгового стажу, у випадку перереєстрації підприємства на території підконтрольній українській владі, необхідно звернутись за новою юридичною адресою підприємства, для витребування довідки, яка підтверджує пільговий характер роботи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” знижується на 1 рік.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий, склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень). - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах» затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно вказаної постанови, до Списку № 1 включені: всі робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди і інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників і інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних (здоровпунктів, працівники підземної телефонного зв`язку і т. д.).

Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно вказаної постанови, професія електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту обладнання, зайняті на роботах з обслуговування стволів, шурфов та підйомних машин (код 1010100г-19931), електрослюсаря на прохідній ділянці (код 1010300а-19914) відносяться до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Також право на пенсію за віком на пільгових умовах робітника за професією електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту обладнання, зайняті на роботах з обслуговування стволів, шурфов та підйомних машин (код 1010100г-19931), електрослюсаря на прохідній ділянці зайнятого повний робочий день на підземних роботах, передбачено п. 1 розділу I "Гірничі роботи" Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162.

Таким чином, професія позивача “електрослюсар», згідно записів у його трудовій книжці у період з 01.09.1983 р. - 10.01.1987 р., з 04.05.1987 р. - 08.06.1989 р., з 20.07.1989 р. - 14.11.1994 р., з 30.10.2000 р. - 24.10.2001 р. віднесена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” необхідним є: 1) наявність трудового стажу не менше 25 років, а для працівників провідних професій - 20 років; 2) віднесення професії до списку робіт і професій затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 списку робіт і професій, що дають право на призначення пенсії, а також до списку виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162; 3) безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин.

Матерілами справи, а саме трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2 підтверджено, що позивач у період з 21.01.1987 року по 04.05.1987 року працював електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1 постанови Сов. Мін. СРСР від 22.08.1956 р. № 1173; у період з 20.07.1989 року по 14.11.1994 року працював підземним електрослюсарем 3 розрада з повним робочим днем на шахті, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1 постанови КМУ від 11.03.1994 р. № 162; у період з 30.10.2000 року по 24.10.2001 року працював підземним електрослюсарем 3 розрада з повним робочим днем на шахті, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1 постанови КМУ від 11.03.1994 р. № 162.

Отже, судом встановлено, що у період з з 01.09.1983 р. - 10.01.1987 р., з 04.05.1987 р. - 08.06.1989 р., з 20.07.1989 р. - 14.11.1994 р., з 30.10.2000 р. - 24.10.2001 р. працював підземним електрослюсарем з повним робочим днем в підземних умовах на шахті ПАТ «Шахтоуправління «Донбас».

Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємства.

Ведення трудових книжок у спірний період здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (далі - Інструкція).

Пунктом 8.1 Інструкції вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 р. № 656 “Про трудові книжки працівників і службовців”.

Згідно пункту 18 Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Отже, з огляду на наведену норму, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

Довідкою ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» від 16.08.2018 року № 193 підтверджено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» у період: з 21.01.1987 року по 04.05.1987 року електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті, з 20.07.1989 року по 14.11.1994 року підземним електрослюсарем 3 розрада з повним робочим днем на шахті, з 30.10.2000 року по 24.10.2001 року підземним електрослюсарем 3 розрада з повним робочим днем на шахті.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.

Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Окрім того, наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 року № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу наведених норм вбачається, що у зв`язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах ПФУ зобов`язане перевірити, зокрема, чи має заявник необхідний стаж роботи - не менше 25 років, з них не менше 10 років на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом встановлено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі від 04.12.2018 року № 394/03.6-1312, прийнято з посиланням на норми Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, де передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників.

Разом з тим, відповідачем у рішенні не конкретизовано, які саме відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, для підтвердження спеціального трудового стажу відсутні у трудовій книжці ОСОБА_1 .

При цьому, згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).

Також, пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Таким чином, за наявності у позивача основного документу, що підтверджує стаж роботи та відповідного запису у ній, відсутні підстави та необхідність у підтвердженні стажу роботи позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 637, у зв`язку з чим положення Порядку підтвердження стажу роботи, затвердженого вказаною постановою, застосуванню у даному випадку не підлягають.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі від 04.12.2018 року № 394/03.6-1312, прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки у рішенні про відмову у призначенні пенсії не обґрунтовано мотиви не зарахування до стажу спірних періодів.

З огляду на викладене суд дійшов висновку щодо права позивача на зарахування до його пільгового стажу періоду роботи: з 01.09.1983 р. - 10.01.1987 р., з 04.05.1987 р. - 08.06.1989 р., з 20.07.1989 р. - 14.11.1994 р., з 30.10.2000 р. - 24.10.2001 р. із здійсненням відповідного розрахунку загального пенсійного стажу та пільгового стажу ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Поряд з тим, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі від 04.12.2018 року № 394/03.6-1312, прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Разом з тим, вимоги в частині визнання незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області по відмові в зарахуванні пільгового стажу не підлягають задоволенню, оскільки такі дії є складовими винесення відповідного рішення та не підлягають окремому оскарженню.

Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування стажу роботи у період з 01.09.1983 р. - 10.01.1987 р., з 04.05.1987 р. - 08.06.1989 р., з 20.07.1989 р. - 14.11.1994 р., з 30.10.2000 р. - 24.10.2001 р., суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.08.2018 року про призначення пенсії відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 12446814 від 16.04.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 384,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі від 04.12.2018 року № 394/03.6-1312 в частині не підтвердження періодів роботи ОСОБА_1 з 01.09.1983 р. - 10.01.1987 р., з 04.05.1987 р. - 08.06.1989 р., з 20.07.1989 р. - 14.11.1994 р., з 30.10.2000 р. - 24.10.2001 р..

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 періоди роботи з 01.09.1983 р. - 10.01.1987 р., з 04.05.1987 р. - 08.06.1989 р., з 20.07.1989 р. - 14.11.1994 р., з 30.10.2000 р. - 24.10.2001 р. із здійсненням відповідного розрахунку загального пенсійного стажу та пільгового стажу ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22.08.2018 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок), сплачені згідно квитанції № 12446814 від 16.04.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 21 червня 2019 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков