Рішення № 82604972, 21.06.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/253/19

Провадження № 2/480/449/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( з а о ч н е )

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Терентьєва Г.В.

за участю секретаря Куртась К.В.,

розглянувши 21 червня 2019 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в інтересах дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в :

18.02.2019 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради звернулося до суду в інтересах дитини: ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення нею повноліття, на її особовий рахунок.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ОСОБА_2 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в житлі, яке належить її співмешканцю, ОСОБА_3 . Житло без зручностей, в помешканні відсутнє газо-, водо-, електропостачання.

Згідно інформації медичного закладу, при відвідуванні родини за місцем проживання мати неодноразово перебувала в стані алкогольного сп`яніння, дільничну медсестру в помешкання не впускала, розмовляла в грубій формі.

Відповідач неодноразово потрапляла в поле зору служби у справах дітей. Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 06.02.2019 № 487/6591/17 за неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав, відносно старшої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15.01.2018 на телефон "гарячої лінії" служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради надійшло повідомлення, щодо неналежного виконання матір`ю, ОСОБА_2 , батьківських обов`язків відносно малолітньої дитини, ОСОБА_5 .

Комісією у складі спеціаліста служби у справах дітей, інспектора сектору ювенальної превенції Заводського відділу поліції, дільничного лікаря-терапевта було негайно перевірено адресу проживання родини та встановлено, що дитина перебувала в небезпеці; знаходилася без догляду, наодинці з матір`ю, яка перебувала в стані сильного алкогольного сп`яніння. В житлі було дуже холодно, дитина в незадовільному стані - брудна, мокра.

Для надання медичної допомоги дитину негайно було госпіталізовано до Миколаївськлї дитячої лікарні № 2.

Питання виконання матір`ю, ОСОБА_2 , батьківських обов`язків розглядалося на комісії з питань захисту прав дитини від 15.01.2019, членами комісії встановлено, що мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

У зв`язку із нехтуванням матір`ю батьківськими обов`язками, відсутністю належних умов проживання, існуванням загрози життю та здоров`ю дитини, прийнято рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.01.2019 № 14, про негайне відібрання малолітньої дитини, ОСОБА_5 , від матері, ОСОБА_2 .

За неналежне виконання батьківських обов`язків матір притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 08.02.2019 № 84, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано до Миколаївського обласного будинку дитини, де дитина перебуває і на цей час.

У судове засідання позивач не з`явивася. Представник позивача подав до суду заяву, якій зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та розглядати справу за його відсутності,проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Відповідач в судове засідання не з`явився без поважних причин. Про час і місце розгляду справи повідомлений завчасно і належним чином. Відзив відповідач не подав. У зв`язку з тим, що наявних матеріалів про права та взаємовідносини сторін достатньо для розгляду позову, судом ухвалено розглядати справу в заочному порядку у відсутності відповідача та на підставі наданих доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого є ОСОБА_6 , та ОСОБА_2 (відповідачка). (а.с. 4)

Копією акта обстеження умов проживання від 15.01.2019 року, з метою перевірки умов проживання дитини ОСОБА_1 , де проживає дитина, що в помешканні брудно, речі розкидані, на момент відвідування мати спала у не тверезому стані, дитина була поряд в брудних речах та мокра. Умови проживання дитини не задовільні та небезпечні для дитини.(а.с. 7,10)

згідно повідомлення адміністрації КНП ММР “ЦПМСД” №6, що в районні обслуговування АЗПСМ №3, за адресою: АДРЕСА_2 37, мешкає родини — мати ОСОБА_2 , 1987 року народження; батько дитини ОСОБА_7 1974 року народження,; дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки зловживають алкоголем. На огляд дитину приносять, зовнішній вигляд хлопчика не охайний, блідий, розвивається згідно віку. Та просять взяти дану сім`ю під соціальний супровід, з метою захисту здоров`я та життя дитини. (а.с. 11)

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.01.2019 року вирішено негайно відібрати дитину, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_8 , для подальшого влаштування. (а.с. 12)

Беручи до уваги вищезазначене, можна зробити висновок, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не намагається забезпечити достатній життєвий рівень дитині, не турбується про стан його здоров`я.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усунення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно статей 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Приписами вказаної Конвенції, Закону України «Про охорону дитинства», Європейської Конвенції «Про здійснення прав дітей», ратифікованої Україною 03.08.2006 р., Конвенції «Про юрисдикцію, право, яке признається, виконується та співробітництво стосовно батьківської відповідальності та міру захисту дітей», ратифікованої Україною 14.09.2006 р., гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків, що не суперечить вимогам ст. 150 СК України.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини, тобто якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Суд вважає доведеним, що не спростовано і самим відповідачем, що остання протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно сина, не піклується про його духовний та фізичний розвиток не цікавиться життям дитини.

Враховуючи викладене, суд, оцінюючи наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, в їх сукупності та взаємозв`язку, вважає за можливе позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його сина.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 150, 164, 165 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»,ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, - В И Р І Ш И В:

Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради (ЄДРПОУ 04056612, юридична адреса: 54001 м.Миколаїв,вул.. Адміральська,20) в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м.Миколаєва, зареєстрованої АДРЕСА_3 ; серія та номер паспорту НОМЕР_1 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів — задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку м.Миколаїв батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаїв.

Стягувати із ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м.Миколаїв, паспорт НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (на особистий рахунок) аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.02.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м.Миколаїв, паспорт НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1536 грн 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, тобтобезпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області.

Суддя Г. В. Терентьєв

21.06.2019