Рішення № 82604865, 25.06.2019, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №483/1389/18

Провадження №2/483/62/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Чаус Л.В.

при секретарі Шилінскас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

06 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» (далі - ТОВ «Очаківський райагрохім»). Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 належать на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,74 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на якій знаходяться багаторічні насадження - виноградники. На даний час земельна ділянка безпідставно перебуває у користуванні відповідача, оскільки будь-яких договорів оренди на вказану земельну ділянку з ТОВ «Очаківський райагрохім» позивач не укладав. Посилаючись на те, що відповідач відмовляється у добровільному порядку повернути земельну ділянку, просить витребувати її з чужого незаконного володіння та зобов`язати ТОВ «Очаківський райагрохім» повернути земельну ділянку її власнику разом з багаторічними насадженнями (виноградниками).

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надавши заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та не заперечують проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, не повідомивши про причини неявки, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином повісткою. До судового засідання надано письмові пояснення за підписом представника ТОВ «Очаківський райагрохім» Ялової В.П., в яких вона не заперечує проти повернення позивачу спірної земельної ділянки, у разі звернення останнього до них.

Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивачки і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.

На підставі розпорядження Очаківської райдержадміністрації від 28 лютого 2005 року № 49 ОСОБА_2 передана у власність земельна ділянка площею 0,74 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , за цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, що підтверджується копією державного акту серії НОМЕР_2 від 15 серпня 2005 року (а.с.11).

30 березня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Очаківський райагрохім» з заявою про повернення вказаної земельної ділянки в його особисте користування (а.с.12).

Як вбачається з листів за підписом директора ТОВ «Очаківский райагрохім» Завірюхи ОСОБА_3 від 03 травня 2018 року №555, та від 13 червня 2018 року №769, останній не заперечує, що спірна земельна ділянка, що належать ОСОБА_4 , перебуває у користуванні ТОВ «Очаківський райагрохім» без укладення договору оренди. Зазначив, що на земельній ділянці розташовані багаторічні насадження виноградників, які були висаджені у 2001 року СЗАТ «Ольвія», та на підставі договору купівлі-продажу у 2009 році перейшли у власність ТОВ «Очаківський райагрохім» і перебувають на балансі останнього, а тому вважає неможливим повернення земельної ділянки позивачеві, якому пропонувалось укладення договору оренди земельної ділянки (а.с. 13,17).

Таким чином, суд вважає встановленим, що на час отримання позивачем земельних ділянок у власність на них були розташовані багаторічні насадження - виноградники.

При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На обґрунтування своїх письмових заперечень представник відповідача посилається на договір купівлі-продажу виноградників, укладений у 2009 році між СЗАТ «Ольвія» та ВАТ «Очаківський райагрохім».

Як вбачається з копії вищевказаного договору та додатків №1 та №2 до нього, предметом купівлі-продажу є насадження виноградників на суму 17390696грн. 40коп. та на суму 19342383 грн. 32 коп., відповідно. При цьому, зазначено лише їх загальну вартість.

Таким чином, відповідачем не доведено той факт, що об`єктом купівлі-продажу були насадження виноградників, розташовані саме на земельній ділянці позивача.

Відповідно до копії ухвали господарського суду Миколаївської області від 19 вересня 2014 року у справі про банкрутство, СЗАТ «Ольвія» ліквідовано.

За змістом статті 19, частини другої статті 22 ЗК України багаторічні насадження - це різновид сільськогосподарських угідь, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини другої статті 79 ЗК України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Згідно з частиною третьою статті 373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Враховуючи викладене, у правовідносинах, що склалися між сторонами, багаторічні насадження не можуть розглядатися, як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

Таким чином, навіть у разі перебування багаторічних насаджень на балансі підприємства, це не може вважатися підтвердженням права власності на ці насадження, оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна і не свідчить про знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-14цс15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів від 10 травня 2018 року у справі №495/3710/13-ц.

Отже, ОСОБА_2 разом із земельною ділянкою були передані й розміщені на ній багаторічні насадження та з цього часу ОСОБА_2 став відповідно власником і багаторічних насаджень.

Згідно з частиною першою статті 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України в редакції на теперішній час).

Відповідно до ст.125 ЗК України в редакції, яка діяла на час передачі позивачці земельної ділянки у приватну власність, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст.ст. 321, 387 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ТОВ «Очаківський райагрохім» без законних правових підстав користується земельною ділянкою, що належить позивачеві, а тому його позовні вимоги про витребування земельної ділянки разом з багаторічними насадженнями (виноградниками) є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, - задовольнити у повному обсязі.

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,74 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , разом з багаторічними насадженнями (виноградниками), розташовану в межах території Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить йому на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 15 серпня 2005 року, зареєстрованого в Очаківському районному відділі земельних ресурсів за №010502103936.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» на користь ОСОБА_2 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: