Постанова № 82604419, 25.06.2019, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/714/19

3/152/330/19

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 червня 2019 року Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області

Славінська Н. Л.

з участю:

особи, яка притягається до

адміністративної

відповідальності – неповнолітнього ОСОБА_1 ,

законних представників

ОСОБА_1 :

батька – ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 ,

матері – ОСОБА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Клекотина, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, учня 11 класу Мурафської СЗШ І-ІІІ ступенів, не є пенсіонером, не є особою з інвалідністю, паспорт №000829093, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ,

-за ч.2 ст.126 КпАП України,

встановив:

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КпАП України, – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а саме: 02.06.2019 року о 21 годині 20 хвилин в с. Гибалівка Шаргородського району Вінницької області, керував транспортним засобом «MUSSTANG» з державним номерним знаком НОМЕР_4 , не маючи права на керування даним видом транспортного засобу.

В суді ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні адміністративного правопорушення при вище наведених обставинах визнав, просив його суворо не карати, так як він є неповнолітнім. Він дійсно взяв мотоцикл 02.06.2019 року приблизно о 21 годині без дозволу і відома батьків, щоб поїхати на зустріч із своїми знайомими.

Законні представники неповнолітнього ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в суді пояснили, що ніколи не давали дозволу синові користуватися мотоциклом батька марки «MUSSTANG» з державним номерним знаком НОМЕР_4 . Про те, що син самовільно взяв мотоцикл 02.06.2019 року у вечірній час і поїхав на зустріч із своєю дівчиною, дізналися наступного дня від поліцейських.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, законних представників неповнолітнього, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).

Крім признання ОСОБА_1 вини, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення також доведена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №000114 від 02.06.2019 року (а.с.1), в якому містяться пояснення ОСОБА_1 про те, що посвідчення водія він не отримував і права керування будь-якими транспортними засобами не має.

Проаналізовані докази в сукупності не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи, відповідно до ст.280 КУпАП, зокрема, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відтак, в діях ОСОБА_1 вбачаю склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Отже, ОСОБА_1 повинен нести адміністративну відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КпАП України, – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховується характер вчиненого ним правопорушення, особа правопорушника, те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, будучи неповнолітнім, розкаявся у вчиненому, що, відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст.34 КУпАП, є обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами ст.13 КпАП України, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, ст.126 КпАП України, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Встановлено, що ОСОБА_1 є учнем 11 класу Мурафської СЗШ І-ІІІ ступенів, тому, у випадку відсутності у нього самостійного заробітку, штраф слід стягнути з батьків останнього, відповідно до вимог ч.2 ст.307 КУпАП, якою передбачено, що у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.126, ст.ст.13, 24-1, 283, 284, 307 КпАП України,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.2 ст.126 КпАП України і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області.

Суддя: