Рішення № 82603472, 24.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1596/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2; ідентифікаційний код 39572642)

до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 21 А; ідентифікаційний код 34984907)

про стягнення 18 851 грн. 10 коп.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1634/19 від 18.04.2019р.), в якій просить стягнути з Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 18 851 грн. 10 коп., що складає 17 724 грн. 20 коп. - основного боргу за природний газ, спожитий відповідно до умов договору від 29.01.2018р. №41BBDpz561-18 на постачання природного газу, 86 грн. 69 коп. - 3% річних та 1 040 грн. 21 коп. - пені.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві (вх.№21240/19 від 15.05.2019р.) на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про стягнення заборгованості за спожитий природний газ просить суд:

- задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості за спожитий природний газ від 17.04.2019р. №497007.2-Ск-5866-0419 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 17 724 грн. 20 коп.;

- в іншій частині позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості за спожитий природний газ від 17.04.2019р. №497007.2-Ск-5866-0419 - відмовити.

Відзив на позовну заяву обґрунтовано тим, що: - за фактично спожитий газ у січні 2019 року на суму 22 740 грн. 48 коп., без урахування вже проведеної оплати у сумі 19 404 грн. 87 коп., що перевищує суму зареєстрованих бюджетних зобов`язань на 3 335 грн. 61 коп., за фактично спожитий газ у лютому 2019 року постачальником надано рахунок та акт на суму 14 388 грн. 59 коп.; - загальна сума незареєстрованої кредиторської заборгованості Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" становить 17 724 грн. 20 коп. та призвела до неможливості її реєстрації в органі державної реєстрації в органі Державної казначейської служби, що призвело до перевищення зареєстрованих бюджетних зобов`язань та відсутності законодавчих підстав для реєстрації існуючої заборгованості.

Позивач у заяві (вх.№21350/19 від 15.05.2019р.) про затвердження мирової угоди просить суд затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі відповідно до частини 4 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору та підписанням сторонами мирової угоди.

Відповідач у заяві (вх.№21614/19 від 16.05.2019р.) про затвердження мирової угоди просить суд затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі відповідно до частини 4 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору та підписанням сторонами мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2019 було відмовлено в задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (вх.№21350/19 від 15.05.2019р.) та Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (вх.№21614/19 від 16.05.2019р.) про затвердження мирової угоди.

Позивач своїм правом на подання до суду відповіді на відзив, яке визначено статтями 167, 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення ухвали суду від 23.04.2019р. позивачу – 26.04.2019р. та відповідачу – 26.04.2019р.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України cуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2018р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", як постачальником, та відповідачем – Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області, як споживачем, було укладено договір №41BBDpz561-18 на постачання природного газу (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2018 році товар, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Найменування товару: код за ДК 021:2015-09123000-7 "Природний газ" (природний газ), предмет договору: лот №5-10 тис. м.куб., місце поставки: вул. Центральна, 63, м. Апостолове, Дніпропетровська область, 53800, вул. Центральна, 18 м. Покров, Дніпропетровська область, 53300, вул. Героїв України, 13, м. Покров, Дніпропетровська область, 53303.(пункт 1.2 Договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. (пункт 11.1 Договору).

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди від 27.12.2019р. №9 до Договору (надалі - Додаткова угода №9 до Договору), сторони домовились продовжити строк дії Договору та виконання зобов`язань щодо закупівлі товару під кодом ДК 021:2015-09123000-7 "Природний газ" (природний газ) по 28.02.2019р.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що ціна газу становить 9 344 грн. 60 коп. за 1 000 куб.м., крім того ПДВ – 1 868 грн. 92 коп., всього з ПДВ – 11 213 грн. 52 коп.

Згідно із пунктом 1 Додаткової угоди від 11.02.2019р. №12 до Договору (надалі - Додаткова угода №12 до Договору) сторони дійшли згоди з 01.02.2019 року викласти пункт 3.2 Договору в наступній редакції: "3.2. Ціна газу становить 10 127 грн. 10 коп. за 1 000 куб.м., крім того ПДВ – 2 025 грн. 42 коп., всього з ПДВ – 12 152 грн. 52 коп.".

Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним Договором (пункт 3.6 Договору).

Як вбачається на виконання умов Договору у січні та лютому 2019 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ відповідно в обсягах 1,793 тис.куб.м. на суму 22 740 грн. 48 коп. та 1,184 тис.куб.м. на суму 14 388 грн. 59 коп., про що свідчать акти від 31.01.2019р. №ДОЗ89002634 та від 28.02.2019р. №ДОЗ89004773 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 29.01.2018р. №41BBDpz561-18 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 29.01.2018р. №41BBDpz561-18 (а.с.19) (а.с.19, 20).

Всього у січні-лютому 2019р. позивачем було поставлено природний газ у обсязі 2,977 тис.куб.м. на загальну суму 37 129 грн. 07 коп.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Згідно пункту 4.2 Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника у наступному порядку:

- оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються постачальником (підпункт 4.2.1 Договору);

- у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу (підпункт 4.2.2 Договору);

- розрахунки по оплаті місячної вартості газу, спожитого у грудні місяці, здійснюється споживачем у наступному порядку: - оплата вартості обсягу газу, спожитого з 01 по 24 грудня місяця, здійснюється споживачем до 25 числа розрахункового місяця на підставі акта приймання-передачі газу, підписаного уповноваженими представниками сторін; - оплата вартості обсягу газу, спожитого з 25 по 31 грудня місяця, здійснюється споживачем протягом січня 2019 року на підставі акта приймання-передачі газу, підписаного уповноваженими представниками (підпункт 4.2.3 Договору).

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (пункт 4.3 Договору).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до підпункту 5.4.2 Договору споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Отже, строк оплати за спожитий у січні 2019р. природний газ є таким, що настав і відповідач повинен був остаточно розрахуватися за природний газ, спожитий – січні 2019р. (акт від 31.01.2019р. №ДОЗ89002634) до 10.02.2019р. (включно), а також за спожитий у лютому 2019р. природний газ строк оплати є таким, що настав і відповідач повинен був остаточно розрахуватися за природний газ, спожитий – лютому 2019р. (акт від 28.02.2019р. №ДОЗ89004773) до 10.03.2019р. (включно).

Як вбачається відповідач за спожитий природний газ розрахувався частково, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 724 грн. 20 коп., що не заперечується сторонами та додатково підтверлджується актом від 28.03.2019р. звіряння взаємних розрахунків (а.с. 21).

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У пункті 6.2.1 Договору сторони узгодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Отже, згідно розрахунку пеня становить 1 040 грн. 21 коп. (з 11.02.2019р. по 17.04.2019р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином,згідно розрахунку річні становлять 86 грн. 69 коп. (з 11.02.2019р. по 17.04.2019р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати у розмірі 1 921 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченко, 2; ідентифікаційний код 39572642) до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 21 А; ідентифікаційний код 34984907) про стягнення 18 851 грн. 10 коп. - задовольнити.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 21 А; ідентифікаційний код 34984907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченко, 2; ідентифікаційний код 39572642) 17 724 (сімнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 20 коп. - заборгованості, 1 040 (одна тисяча сорок) грн. 21 коп. – пені, 86 (вісімдесят шість) грн. 69 коп. – річних та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України,

24.06.2019