Рішення № 82603412, 24.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1038/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Михайлової К.С.

за позовом Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний", Одеська область, м. Южне

до Приватного підприємства "Кобо Плюс", м. Дніпро

про стягнення 1 750 927,65 грн.

за зустрічним позовом Приватного підприємства "Кобо Плюс", м. Дніпро

до Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний", Одеська область, м. Южне

про стягнення 852 599,68 грн.

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Морський торгівельний порт "Южний" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Кобо Плюс" про стягнення 1 767 368,29 грн., з яких: 1 520 758,76 грн. - пеня, 246 609,53 грн. - штраф.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № Т/ВМ-145 від 15.11.2016 в частині своєчасного надання послуг.

Ухвалою суду від 18.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.04.2019.

25.03.2019 відповідач подав клопотання про об`єднання справ в одне провадження. Ухвалою суду від 25.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання.

08.04.2019 Приватне підприємство "Кобо Плюс" подало до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" 834 001,82 грн., з яких: 659 103,52 грн. - основна заборгованість, 98 496,00 грн. - заборгованість з повернення забезпечувального платежу, 12 507,25 грн. - 3% річних, 43 742,73 грн. - інфляційні втрати, 20 152,32 грн. - пеня.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані неналежним виконанням Державним підприємством "Морський торгівельний порт "Южний" умов договору № Т/ВМ-145 від 15.11.2016 в частині своєчасної оплати за надані послуги та повернення забезпечувального платежу.

Ухвалою суду від 09.04.2019 прийнято зустрічний позов Приватного підприємства "Кобо Плюс" до відповідача Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" про стягнення 834 001,82 грн. до розгляду разом із первісним позовом, розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним у підготовчому засіданні, призначеному 15.04.2019.

09.04.2019 відповідач за первісним позовом подав до суду відзив на первісну позовну заяву, в якому зазначив, що у травні 2017 року відповідачем при дефектуванні вузлів та агрегатів тепловоза було виявлено ряд дефектів, в тому числі наявні пошкодження бічної площини блоку геометрії блоку циліндрів, про що було вказано в технічному акті дефектування тепловоза та листі № 31/05-17-1 від 31.05.2017. У зв`язку з вищезазначеним, 22.06.2017 було складено технічний акт дефектування тепловоза ЧМЕЗ-4985, який знаходиться на ремонті ПП «Кобо Плюс» згідно договору № Т/ВМ-145. Даний технічний акт дефектування тепловоза визначає усі дефекти тепловоза ЧМЕЗ-95, які були виявлені при дефектуванні тепловоза 22.06.2017 та які в тому числі не передбачені роботи обсягом ПР-3. У зв`язку з вищезазначеним, між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 від 28.09.2017 до договору, у якій було визначено остаточний обсяг робіт та їх вартість. Окрім того, під час виконання договору при проведенні повної розборки вузлів та агрегатів тепловоза була виявлена необхідність в додатковому ремонті, а саме: в заміні окремих вузлів та агрегатів, стан яких неможливо було визначити до проведення повного їх демонтування, що було підтверджено фахівцями ДП «МТП «Южний» актами дефектації вузлів тепловозу ЧМЕЗ-4985 від 22.06.2017. У зв`язку з тим, що вищевказані недоліки неможливо було виявити і передбачити при плануванні ремонту тепловозу ЧМЕЗ-4985, для забезпечення подальшої надійної безаварійної роботи тепловоза позивач мав укласти додатковий договір (угоду) з ПП «Кобо Плюс» про надання послуг з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та надати супутні послуги, а саме: виконання вузлового ремонту тепловозу ЧМЕЗ-4985. 17.11.2017 між позивачем та відповідачем було укладено договір № Т/ВМ-140/17 про закупівлю послуги саме у зв`язку з зазначеними обставинами. За умовами договору № Т/ВМ-140/17 виконавець був зобов`язаний надати послугу з додаткового вузлового ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985, а замовник здійснити її оплату саме відповідно до додаткової ремонтно-дефектної відомості. При цьому, строк додаткових робіт становив один місяць, тобто до 20.12.2017. Тобто, позивач не мав можливості закінчити ремонт тепловозу ЧМЕЗ-4985 без виконання додаткових робіт за Договором № Т/ВМ-140/17. Оскільки відповідач не міг належним чином виконати роботи за договором без виконання додаткових робіт з усунення дефектів, які були виявлені під час дефектування у 2017 році, то строки виконання робіт були пропущені з поважних причин через прострочення кредитора. У зв`язку з вищезазначеним, відповідачем й було прострочено виконання робіт у період з 05.08.2017 по 20.12.2017, оскільки відповідач не міг належним чином виконати роботи за договором без виконання додаткових робіт з усунення дефектів та укладання договору № Т/ВМ-140/17, які були виявлені під час дефектування тепловозу у 2017 році. Також відповідач зазначив, що строк надання послуг за договором закінчується 04.08.2017, тому початком перебігу позовної давності є 05.08.2017. Оскільки позивачем заявлені вимоги лише 11.03.2019, то вимоги щодо стягнення штрафних санкцій заявлені з пропуском позовної давності, оскільки граничний строк заявлення вимог щодо пені становить 05.02.2019, а щодо штрафу - 06.09.2018. Таким чином, позовні вимоги позивача заявлені після спливу позовної давності та, з урахуванням ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, повинні бути відхилені. У зв`язку із викладеним відповідач просить суд зменшити розмір неустойки; застосувати позовну давність до вимог про стягнення штрафу та пені; відмовити у задоволенні первісних позовних вимог в повному обсязі.

15.04.2019 позивач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.04.2019 відкладено підготовче засідання на 13.05.2019.

22.04.2019 позивач (за первісним позовом) подав заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 22.04.2019 задоволено клопотання позивача (за первісним позовом) про участь у режимі відеоконференції.

02.05.2019 позивач (за первісним позовом) подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якій зазначив, що відповідно до пп. 3.1.2 п. 3.1 договору замовник здійснює остаточний розрахунок за надані виконавцем послуги протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дня підписання сторонами Акту здавання-приймання послуг, на підставі виставленого виконавцем рахунку з урахуванням суми сплаченої попередньої оплати. При цьому Акт здавання-приймання наданих послуг № 16 до договору, що датований 20.08.2018, та рахунок на оплату № 16 від 20.08.2018 були отримані ДП «МТП «Южний» лише 28.08.2018, що підтверджується експрес-накладною № 59000358896313. При цьому, зазначив, що ПП «Кобо Плюс» жодними доказами не підтверджено направлення чи вручення ДП «МТП «Южний» рахунку на оплату № 16 від 20.08.2018, як і не надано до зустрічної позовної заяви копію самого рахунку на оплату. З урахуванням вищевказаного, ДП «МТП «Южний» вважає, що позивачем за зустрічним позовом у справі не доведено належними доказами заявлену до стягнення суму основного боргу, безпідставно зазначено, що ДП «МТП «Южний» зобов`язано було здійснити остаточний розрахунок за договором 18.09.2018 (оскільки рахунок па оплату отримано ДП «МТП «Южний» лише 28.08.2018) та відповідно невірно визначено дату початку нарахування штрафних санкцій, що впливає на розрахунок заявлених штрафних санкцій. Звертає увагу суду на те, що Акт здавання-приймання наданих послуг № 16 до договору було підписано лише 20.08.2018 з зауваженням ДП «МТП «Южний» щодо порушення строків виконання зобов`язання, тобто першочергово саме ПП «Кобо Плюс» були порушенні зобов`язання за договором. Щодо неповернення забезпечення виконання договору у розмірі 98 496,00 грн. зазначив наступне. ПП «Кобо Плюс» не були сплачені ДП «МТП «Южний» штрафні санкції за порушення строків надання послуг, від пропозиції щодо проведення взаємозаліку нарахованих штрафних санкцій та розміру остаточного розрахунку за Договором ПП «Кобо Плюс» також відмовилось. Враховуючи вищезазначене, ДП «МТП «Южний» цілком правомірно неповернено забезпечення виконання договору, оскільки фактично виконавцем не виконані умови п. 7.2 договору, а забезпечення виконання договору повертається виконавцю після виконання виконавцем договору в цілому. Водночас, звернув увагу суду на те, що нарахування ПП «Кобо Плюс» на суму гарантійного платежу 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦКУ є безпідставним, адже стягнення суми забезпечувального платежу за договором не є наслідком порушення грошового зобов`язання. Підсумовуючи вищезазначене, з урахуванням не доведення позивачем належними доказами заявленої до стягнення суми основного боргу та невірного зазначення початку та періоду прострочення, вимогу про стягнення з ДП «МТП «Южний» основної заборгованості в розмірі 659103,52 грн. та штрафних санкцій вважає безпідставною; крім того враховуючи невиконання ПП «Кобо Плюс» п. 7.2 договору, а також безпідставне нарахування на суму гарантійного платежу 3% річних та інфляційних втрат підстави для задоволення позову в частині повернення забезпечувального платежу також відсутні. З огляду на викладене, відповідач за зустрічним позовом просить суд у задоволені позовних вимог Приватного підприємства «КОБО ПЛЮС» до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» про стягнення заборгованості за договором № Т/ВМ-145 від 15.11.2017 про закупівлю послуг відмовити у повному обсязі; у разі задоволення вимоги про стягнення суми основного боргу - зменшити розмір неустойки.

08.05.2019 позивач (за первісним позовом) подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що фактично дізнався про порушення свого права лише з квітня 2018 року. Від самого початку дії договору аж до квітня 2018 року ПП «Кобо Плюс» повідомляло ДП «МТП «Южний» про незгоду з умовами договору. Проте, навіть незважаючи на здійснення передплати у розмірі 30%, встановленої договором, ПП «Кобо Плюс» не погоджувалось з його умовами та вкотре звернулося до ДП «МТП «Южний» з претензією щодо підписання протоколу розбіжностей до договору від 15.03.2018 № 15/03-18-2, де було зазначено, що підставою для зупинення надання послуг з вузлового ремонту тепловозу ЧМЕЗ-4985 за договором № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 стало не підписання з боку ДП «МТП «Южний» протоколу розбіжностей від 20.11.2017 до вказаного договору, який був складений ПП «Кобо Плюс». У даному протоколі розбіжностей, у тому числі, зазначено, що строк надання послуг складає 60 (шістдесят) календарних днів з дня початку робіт, а початок робіт - з дня-отримання попередньої оплати. В свою чергу, ДП «МТП «Южний» на вищезазначену претензію було надано відповідь від 13.04.2018 № 1841/01/102/18, у якій зазначено про неправомірність даної вимоги. Лише після отримання ПП «Кобо Плюс» відповіді на претензію останній прийняв до виконання договір № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 без урахування протоколу розбіжностей. Отже ДП «МТП «Южний» дізналося про порушення свого права лише у квітні 2018 року. Зазначене також підтверджується тим, що роботи за договором № Т/ВМ-140/17 почали виконуватися ПП «Кобо Плюс» з травня 2018 року, що підтверджує сам відповідач у відзиві на позов у справі № 904/319/19. Відтак вважає, що ДП «МТП «Южний» строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення пені та штрафу за порушення ПП «Кобо Плюс» умов договору № Т/ВМ-145 від 15.11.2016 фактично не пропущений. Враховуючи викладене, позивач за первісним позовом просить суд у разі, якщо суд дійде висновку про пропущення ДП «МТП «Южний» строку позовної давності - визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити строк позовної давності.

11.05.2019 відповідач (за первісним позовом) подав заперечення на відповідь на відзив на позов, в яких просить суд зменшити розмір неустойки; застосувати позовну давність до вимог про стягнення штрафу та пені; відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі.

11.05.2019 позивач (за первісним позовом) подав до суду заяву про уточнення позовної заяви, в якому просить суд зменшити розмір первісних позовних вимог та стягнути з Приватного підприємства «Кобо Плюс» на користь Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Южний» 1 750 927,65 грн., з яких пеня - 1 504 318,12 грн., штраф - 246 609,53 грн.

Ухвалою суду від 13.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 12 днів до 29.05.2019 включно та відкладено підготовче засідання на 28.05.2019.

17.05.2019 до господарського суду від Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" надійшло клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої просить доручити Господарському суду Одеської області.

Ухвалою суду від 20.05.2019 клопотання Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

23.05.2019 відповідач за первісним позовом подав до суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому просить суд зменшити розмір неустойки; застосувати позовну давність до вимог про стягнення штрафу та пені; відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі; відмовити у залученні до матеріалів справи заяви про уточнення позовної заяви.

27.05.2019 позивач за зустрічним позовом подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Южний» на користь Приватного підприємства «Кобо Плюс» заборгованість у розмірі 852 599,68 грн., з яких: 659 103,52 грн. - основна заборгованість, 98 496,00 грн. - заборгованість з повернення забезпечувального платежу, 15 807,49 грн. - 3% річних, 59 040,35 грн. - інфляційні втрати; 20 152,32 грн. - пеня.

28.05.2019 у підготовче засідання з`явилися представники позивача (за первісним позовом) та відповідача (за первісним позовом).

15.04.2019 позивач за первісним позовом подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, в якому повідомив, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 904/319/19 за позовом ДП «МТП «Южиий» до ПП «Кобо Плюс» про стягнення 813 538,49 грн. штрафних санкцій за порушення - строків надання послуги за договором про закупівлю послуги № Т/ВМ-140/17. При проведенні повної розборки вузлів та агрегатів тепловоза ЧМЕЗ-4985 в обсязі ПР-3 за договором №Т/ВМ-145 від 15.11.2016 (за порушення умов якого стягуються штрафні санкції за позовом ДП «МТП «Южний» у даній справі) була виявлена необхідність в додатковому ремонті і заміні окремих вузлів та агрегатів. Дана обставина обумовила необхідність укладання додаткового договору на закупівлю послуг з вузлового ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 - договору про закупівлю послуги № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 між ДП «МТП «Южний» та ПП «Кобо Плюс». Відповідно до п. 1.1 договору встановлено, що в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов`язується у 2017 році надати замовнику послугу з вузлового ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 (далі - послуги), а замовник зобов`язується оплатити таку послугу. Пунктом 4.3 Договору встановлено, що кінцевою датою надання виконавцем послуги є 20.12.2017. Проте, у порушення умов договору послуги були надані лише 20.08.2018, тобто прострочення виконання зобов`язання ПП «Кобо Плюс» становило 242 дня. Оскільки ПП «Кобо Плюс» не визнало порушення строків надання послуг за договором, підприємство звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення грошових коштів за порушення умов договору. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2019 відкрито провадження у справі № 904/319/19 за позовом ДП «МТП «Южний» до ПП «Кобо Плюс» про стягнення 813 538,49 грн. за порушення строків надання послуги за договором про закупівлю послуги № Т/ВМ-140/17. В свою чергу, оскільки надання послуг та відповідно строки надання послуг з ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 в обсязі ПР-3 за договором № Т/ВМ-145 від 15.11.2016 залежали від виконання відповідачем послуг за договором про закупівлю послуги № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017, вбачається необхідність зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/319/19. Судовим рішенням у справі № 904/319/19 будуть встановлені факти наявності чи відсутності порушення ПП «Кобо Плюс» строків надання послуг з вузлового ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 за договором про закупівлю послуги № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017, без виконання яких неможливо було виконати договір №Т/ВМ-145 від 15.11.2016, що безумовно впливає на період прострочення надання послуг за спірним договором та є об`єктивною підставою для зупинення провадження у цій справі. Враховуючи викладене, позивач просить суд зупинити провадження у справі № 904/1038/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/319/19.

28.05.2019 суд ухвалив у задоволенні клопотання Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" про зупинення провадження у справі № 904/1038/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/319/19 - відмовити, закрити підготовче провадження та призначити справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 24.06.2019.

10.06.2019 до господарського суду від Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" надійшла заява, в якій позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої просить доручити Господарському суду Одеської області (65119, м. Одеса, проспект Шевченка, 29).

Відповідно до відомостей з електронного майданчика відеоконференцій: 24.06.2019 зал відеоконференції у Господарському суді Одеської області буде зайнятий з 14:00 год. до 18:00 год.

Ухвалою суду від 19.06.2019 у задоволенні клопотання Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої доручити Господарському суду Одеської області - відмовлено.

У судове засідання 24.06.2019 представники сторін не з`явились.

Позивач (за первісним позовом) 24.06.2019 подав клопотання про відкладення розгляду справи, зважаючи на відмову у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та територіальну віддаленість суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що передбачений ст.195 ГПК України тридцятиденний строк розгляду справи по суті спливає 27.06.2019, тобто через 3 дні. За приписами ч.2ст.197 ГПК України клопотання про участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції подається не пізніше, ніж за 5 днів до судового засідання. Наведені положення ГПК України, а також дата початку розгляду справи по суті відомі позивачу, оскільки він був присутній при оголошенні ухвали суду від 28.05.2019 (суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 24.06.2019) (т.3 а.с.99-101).

Однак, усвідомлюючи вищенаведені обставини; отримавши, як зазначає сам позивач, ухвалу суду 21.06.2019 (ухвала від 19.06.2019 про відмову у задоволенні клопотання Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції), позивач не забезпечив участь свого повноважного представника у судовому засіданні 24.06.2019, про поважні причини, які б реально унеможливлювали явку представника позивача 24.06.2019 на 14:30 до суду, не зазначив, відповідних доказів не подав. З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

24.06.2019 відповідач (за первісним позовом) подав клопотання про розгляд справи без його представника, просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25375,00грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2016 між Державним підприємством "Морський торгівельний порт "Южний" (замовник) та Приватним підприємством "Кобо Плюс" (виконавець) було укладено договір № Т/ВМ-145 (далі - договір).

В порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов`язується у 2016-2017 роках надати замовнику послуги з поточного ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 в обсязі ПР-3 (далі - послуги), а замовник зобов`язується оплатити такі послуги (п. 1.1. договору).

Найменування послуг визначається згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 та згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 (п. 1.2. договору).

Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.4. договору).

Загальна вартість послуг за договором складає 1 969 920,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 328 320,00 грн., яка включає в себе всі обґрунтовані витрати виконавця, пов`язані з наданням послуг за договором, та визначається на підставі Додатку № 2 до договору (Перелік та вартість послуг), який є невід`ємною частиною договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору оплата вартості послуг здійснюється прямим банківським переводом коштів на рахунок виконавця наступним чином:

Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 50% від вартості послуг протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання виставленого виконавцем рахунку (п. 3.1.1. договору).

Замовник здійснює остаточний розрахунок за надані виконавцем послуги протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дня підписання сторонами відповідного Акту здавання-приймання послуг, на підставі виставленого виконавцем рахунку, з урахуванням суми сплаченої попередньої оплати. До рахунку додається Акт здавання-приймання наданих послуг (п. 3.1.2. договору).

Розрахунки за надані Послуги здійснюються відповідно до діючого законодавства України (у т.ч. підзаконних, регуляторних актів України тощо). У разі якщо затримка здійснення оплати послуг відбувається у зв`язку з необхідністю виконання замовником вищезазначених нормативних документів або інших поважних причин, що спричинили таку затримку, оплата здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання замовником можливості фінансування закупівлі (п. 3.2. договору).

Сторони досягли згоди у тому, що протягом всього періоду затримки здійснення оплати, відповідно до п. 3.2 договору до замовника не можуть застосовуватись штрафні санкції за порушення строків оплати наданих послуг (п. 3.3. договору).

Місце надання послуг - ремонтна база (спеціалізована стоянка) виконавця (п. 4.1. договору).

Передача тепловоза для надання послуг та повернення його після надання послуг здійснюється на залізничних коліях ДП «МТП «Южний» з оформленням відповідного акту передачі тепловозу в ремонт, який містить відомості про комплектність одиниці техніки, наявність палива, мастила, повного комплекту технічної документації (п. 4.2. договору).

Строк надання послуг - протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з дати підписання сторонами відповідного акту передачі тепловозу в ремонт. До строку надання послуг не входить строк транспортування тепловоза у холодному стані до місця проведення ремонту та в зворотному напрямку. Строк транспортування тепловоза підтверджується відповідними транспортними документами Укрзалізниці (п. 4.3. договору).

Надання послуг здійснюється із застосуванням змінно-запасних частин, деталей і матеріалів виконавця. Технічні характеристики і якість змінно-запасних частин, деталей і матеріалів, а також відновлених або відремонтованих частин, деталей і вузлів повинні відповідати вимогам відповідних правил, робочих креслень, відповідному посібнику з ремонту, технічних умов заводу-виробника обладнання та діючим стандартам (п. 4.4. договору).

Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом здавання-приймання наданих послуг, який готується виконавцем та підписується повноважними представниками сторін протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів після фактичного надання послуг, згідно ремонтної відомості тепловоза, яка складається виконавцем та узгоджується замовником після транспортування тепловозу в холодному стані до залізничних колій ДП «МТП «Южний» у супроводі представника виконавця, його запуску, проведення всіх випробувань та заповнення технічних паспортів (формулярів) виконавцем і передачі їх замовнику (п. 4.5. договору).

Замовник зобов`язаний: в повному обсязі оплачувати надані послуги відповідно до умов договору; прийняти надані послуги та підписати наданий виконавцем Акт здавання-приймання наданих послуг, якщо надані послуги відповідають умовам договору (п. 6.1.1. та п. 6.1.2. договору).

Виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг у строк, встановлений цим договором (п. 6.3.1. договору).

У випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до діючого законодавства України та умов, викладених у цьому договорі (п. 7.1. договору).

За порушення виконавцем строку виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,5 відсотка вартості послуг, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі п`ятнадцяти відсотків вказаної вартості (п. 7.2. договору).

За прострочення оплати вартості послуг виконавець може стягнути з замовника пеню у розмірі 0,5 облікової ставки Національного банку України, діючої на день платежу від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше ніж за 1 місяць з моменту прострочення (п. 7.4. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1. договору).

Відповідальність виконавця за дотримання строків по своїх зобов`язаннях за договором настає з дати укладання договору (п. 10.2. договору).

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 11.1. договору).

Сторони підписали Додаток № 1 до договору «Вимоги до надання послуг» (т. 1 а.с. 20-21) та Додаток 1 до Вимог до надання послуг (т. 1 а.с. 22-31).

Сторонами підписано Додаток № 2 до договору «Перелік та вартість послуг» (т. 1 а.с.32), відповідно до якого вартість послуг за договором становить 1 969 920,00 грн. з ПДВ. Вартість поточного ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 в обсязі ПР-3 визначається на підставі калькуляції, яка додається до цього переліку (т. 1 а.с. 33-39) та є його невід`ємною частиною.

Сторони підписали та скріпили печатками Додаткову угоду № 1 до договору (т. 1 а.с. 40), в якій дійшли згоди викласти пункт 2.1 договору в наступній редакції:

« 2.1 Загальна вартість послуг за договором складає 1 644 063,52 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 274 010,59 грн., яка включає в себе всі обґрунтовані витрати виконавця, пов`язані з наданням послуг за договором, та визначається на підставі додатку № 2 до договору (перелік та вартість послуг), який є невід`ємною частиною договору.» (п. 1.1. додаткової угоди № 1); додаток № 1 «Вимоги до надання послуг» в новій редакції, що додається до цієї угоди (т. 1 а.с. 41-51) (п. 1.2. додаткової угоди № 1); додаток № 2 «Перелік та вартість послуг» в новій редакції, що додається до цієї угоди (т. 1 а.с. 52-59) (п. 1.3. додаткової угоди № 1). Усі інші умови договору, не порушені цією угодою, залишаються без змін та сторони підтверджують свої зобов`язання по ним (п. 2 додаткової угоди № 1).

Сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до договору (т. 1 а.с. 60), в якій сторони досягли згоди викласти пункт 10.1. договору в наступній редакції:

« 10.1 Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.05.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами, своїх зобов`язань.». Усі інші умови договору, не порушені цією угодою, залишаються без змін та сторони підтверджують свої зобов`язання по ним.

26.04.2017 сторони підписали Акт передачі тепловоза ЧМЕЗ-4985 в поточний ремонт в обсязі ПР-3 (т. 1 а.с. 61-62).

Однак, відповідно до залізничної накладної № 40575672 (т. 1 а.с. 63) вантаж: тепловози, що перевозяться на своїх вісях, тепловоз ЧМЕЗ-4985 власність ДП "МТП "Южний" в ремонт прибув до одержувача ПП «Кобо Плюс» 28.04.2017, про що свідчить відповідна відмітка в графі 51 зазначеної накладної.

Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 15 від 26.04.2017 на оплату поточного ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 в обсязі ПР-3 (попередня оплата 50 %) на суму 984 960,00 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 65).

Відповідно до платіжного доручення № 2768 від 18.05.2017 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 984 960,00 грн. з призначенням платежу: «п/о за поточний ремонт тепловозу, рах. 15 від 26.04.17, дог. т/вм-145 від 15.11.16» (т. 1 а.с. 66).

Позивач в своїй заяві про уточнення позовних вимог зазначив наступне. У травні 2017 року відповідачем при дефектуванні вузлів та агрегатів тепловоза було виявлено ряд дефектів, про що було вказано в технічному акті дефектування тепловоза. У зв`язку з вищезазначеним 22.06.2017 було складено технічний акт дефектування тепловоза ЧМЕЗ-4985, який знаходиться на ремонті ПП «Кобо Плюс» згідно договору №Т/ВМ-145. Даний технічний акт дефектування тепловоза визначає усі дефекти тепловоза, які були виявлені при дефектуванні тепловоза 22.06.2017, та які в тому числі не передбачено роботи обсягом ПР-3. У зв`язку з вищезазначеним, між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 від 28.09.2017 до договору від 15.11.2016 № Т/ВМ-145, у якій було визначена остаточний обсяг робіт та їх вартість. Окрім того, під час виконання договору № Т/ВМ-145 від 15.11.2016 при проведенні повної розборки вузлів та агрегатів тепловоза була виявлена необхідність в додатковому . ремонті, а саме в заміні окремих вузлів та агрегатів, стан яких неможливо було визначити до проведення повного їх демонтування. Дана обставина обумовила необхідність укладання додаткового договору на закупівлю послуг з вузлового ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 - договору про закупівлю послуги № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 між ДП «МТП «Южний» та ПП «Кобо Плюс». Відповідно до п. 1.1 договору № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017, в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов`язується у 2017 році надати замовнику послугу з вузлового ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 , а замовник зобов`язується оплатити таку послугу. Пунктом 4.3 договору № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 встановлено, що кінцевою датою надання виконавцем послуги є 20.12.2017. Проте, у порушення умов договору № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 послуги були надані лише 20.08.2018, тобто прострочення виконання зобов`язання ПП «Кобо Плюс» за цим договором становило 242 дня. ДП «МТП «Южний» зазначає, що надання послуг та відповідно строки, надання послуг з ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 в обсязі ПР-3 за договором № Т/ВМ-145 від 15.11.2016 залежали від виконання ПП «Кобо Плюс» послуг за договором про закупівлю послуги № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017. Без надання послуги з вузлового ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 неможливо було виконати договір № Т/ВМ-145 від 15.11.2016, що безумовно впливає на період прострочення надання послуг за спірним договором. Так, оскільки п. 4.3 договору № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 встановлено, що кінцевою датою надання виконавцем послуги є 20.12.2017, ДП «МТП «Южний» вважає, що кінцевою датою надання послуг з ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 в обсязі ПР-3 за договором № Т/ВМ-145 від 15.11.2016 є 20.12.2017, а прострочення надання даних послуг починається з 21.12.2017.

Господарський суд зазначає, що договір № Т/ВМ-145 від 15.11.2016 та договір № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 є окремими правочинами.

В п. 4.3. договору сторони чітко визначили, що строк надання послуг - протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з дати підписання сторонами відповідного акту передачі тепловозу в ремонт. До строку надання послуг не входить строк транспортування тепловоза у холодному стані до місця проведення ремонту та в зворотному напрямку. Строк транспортування тепловоза підтверджується відповідними транспортними документами Укрзалізниці.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України).

Доказів укладення сторонами додаткової угоди до договору, якою б вносились зміни в строк виконання робіт сторонами до суду не надано. Рішення суду, яке набрало законної сили, про внесення змін в спірний договір, зокрема, щодо строку виконання робіт, в матеріалах справи відсутнє.

Враховуючи, що відповідно до залізничної накладної № 40575672 (т. 1 а.с. 63) спірний тепловоз було отримано виконавцем на залізничній станції призначення 28.04.2017, строк надання послуги розпочався 29.04.2017.

Відповідно до залізничної накладної № 45487170 (т. 1 а.с. 64) вантаж: тепловози, що перевозяться на своїх вісях, власність ДП "МТП "Южний" з ремонту (відправлено 28.07.2018) прибув до одержувача ПП «Кобо Плюс» 02.08.2018, про що свідчить відповідна відмітка в графі 51 зазначеної накладної.

Таким чином, відповідно до п. 4.3. договору, відповідач повинен був надати замовнику послуги з поточного ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 в обсязі ПР-3, з урахуванням строку транспортування тепловозу у холодному стані в зворотному напрямку, у строк до 03.08.2017 включно.

Як зазначено вище, відповідно до залізничної накладної № 45487170 (т. 1 а.с. 64), вантаж: тепловози, що перевозяться на своїх вісях, власність ДП "МТП "Южний" з ремонту (відправлено 28.07.2018) прибув до одержувача 02.08.2018, про що свідчить відповідна відмітка в графі 51 зазначеної накладної.

03.08.2018 сторонами підписано Акт огляду тепловоза ЧМЕЗ-4985 (т.1 а.с. 67), відповідно до якого при комісійному огляді виявлені наступні зауваження: необхідна заміна двох гайок болтів підвішування головної рами (обірвана різьба); необхідне перерегулювання всієї гальмівної важільної передачі (заміна шплінтів, перестановка пальців, регулювання, вирівнювання при необхідності); необхідне встановлення кліц тягових електричних двигунів (відсутні); необхідно провести пломбування обладнання, згідно нормативних вимог; необхідно відрегулювати контролер машиніста (послаблені пружини, контакти). Висновок: з даними зауваження експлуатація тепловоза ЧМЕЗ-4985 неможлива. Тепловоз до усунення вищезазначених зауважень експлуатуватися не буде. Приймання тепловоза з поточного ремонту ПР-3, згідно Договору Т/ВМ-145 від 15.11.2016 та договору Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 можливе після усунення вищезазначених зауважень.

Відповідно до Акту огляду тепловоза ЧМЕЗ-4985 від 20.08.2018 (т.1 а.с. 68) зауваження, які були виявлені 03.08.2018 при огляді тепловоза ЧМЕЗ-4985, повністю усунені, а саме: виконана заміна двох болтів підвішування головної рами; виконано перерегулювання всієї гальмівної важільної передачі (заміна шплінтів, перестановка пальців, регулювання); встановлені кліци тягових електричних двигунів; виконано пломбування обладнання, згідно нормативних вимог відрегулювали контролер машиніста. Інші зауваження відсутні.

20.08.2018 сторонами підписано Акт передачі тепловоза ЧМЕЗ-4985 з поточного ремонту в обсязі ПР-3 від 20.08.2018 (т. 1 а.с. 69-70).

Позивач направив відповідачу лист № 5109/02/114/18 від 30.08.2018 (т. 1 а.с. 71), в якому зазначив, що 28.08.2018 ДП «МТП «Южний» отримало Акт здавання-приймання наданих послуг № 16 від 20.08.2018 відповідно до договору № Т/ВМ-145 від 15.11.2016 (два примірника), рахунок на оплату № 16 від 20.08.2018 відповідно до Договору Т/ВМ-145 від 15.11.2016 (один примірник). У Акті здавання-приймання наданих послуг № 16 від 20.08.2018 зазначається, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Між тим, у ДП «МТП «Южний», як замовника за договором № Т/ВМ-145 від 15.11.2016, не має претензій по об`єму якості виконання робіт (надання послуг), але є претензії по строкам виконання робіт (надання послуг), оскільки по договору № Т/ВМ-145 від 15.11.2016 передбачено, що строк надання послуги - протягом 60 робочих днів з дати підписання акту передачі тепловозу в ремонт, а кінцевою датою ремонту є 27.07.2017. Отже, на підставі вищенаведеного, ДП «МТП «Южний» підписало Акт здавання-приймання наданих послуг № 16 від 20.08.2018 (два примірника) із зауваженнями, надсилає їх на адресу ПП «Кобо Плюс».

Сторонами підписано та скріплено печатками Акт здавання-приймання наданих послуг № 16 від 20.08.2018 (т. 1 а.с. 72), відповідно до якого виконавець виконав, а замовник прийняв роботу: поточний ремонт тепловоза ЧМЕЗ-4985 в об`ємі ПР-3 на загальну суму 1 644 063,52 грн. з ПДВ. На вказаному Акті зауваження зі сторони замовника: «Акт підписано із зауваженням щодо строків виконання робіт (надання послуг), про що зазначено в листі № 5109/02/114/18 від 30.08.2018».

Відповідно до п. 4.5. договору здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом здавання-приймання наданих послуг, який готується виконавцем та підписується повноважними представниками сторін протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів після фактичного надання послуг, згідно ремонтної відомості тепловоза, яка складається виконавцем та узгоджується замовником після транспортування тепловозу в холодному стані до залізничних колій ДП «МТП «Южний» у супроводі представника виконавця, його запуску, проведення всіх випробувань та заповнення технічних паспортів (формулярів) виконавцем і передачі їх замовнику.

Позивач зазначає, що оскільки Акт здавання-приймання наданих послуг № 16 до договору було підписано лише 20.08.2018, виконавцем було прострочено виконання зобов`язання з надання послуг за договором.

Відповідно до п. 7.2. договору за порушення виконавцем строку виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,5 відсотка вартості послуг, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі п`ятнадцяти відсотків вказаної вартості.

У зв`язку із порушенням відповідачем строку виконання зобов`язання з надання послуг за договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 504 318,12 грн. за період з 21.12.2017 по 21.06.2018 та штраф у розмірі 246 609,53 грн.

Позивач отримав від відповідача лист № 01/10-18-1 від 01.10.2018 (т. 1 а.с. 73), в якому останній зазначив, що позивачем не виконані остаточні розрахунки за договором, у зв`язку із чим просив повідомити про причини, які спонукали до непогашення заборгованості.

Листом № 5964/01/102/08 від 10.10.2018 (т. 1 а.с. 74-76) позивач повідомив відповідачу, що під час виконання договору ПП «Кобо Плюс» були порушені строки виконання зобов`язань, що призвело, до нарахування відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства штрафних санкцій. Враховуючи вищезазначене, та те, що розмір нарахованих ПП "Кобо Плюс" штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань є більшим за суму остаточного розрахунку за договором, позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо проведення взаємозаліку: за договором: штрафні санкції у розмірі 1 767 368,29 грн. - сума остаточного розрахунку ДП «МТП «Южний» за договором у розмірі 659 103,52 грн. - забезпечення виконання договору у розмірі 98 496,00 грн. = залишок 1 009 768,77 грн. Таким чином, з урахуванням різниці між розміром суми остаточного розрахунку за договором (659 103,52 грн), розміром забезпечення виконання договору (98 496,00 грн.) та розміром нарахованих ДІЇ «МТП «Южний» штрафних санкцій (1 767 368,29 грн.) при проведенні взаємозаліку, ПП «Кобо Плюс» повинно перерахувати ДП «МТП «Южний» грошові кошти у розмірі 1 009 768,77 грн.

В якості доказу направлення відповідачу Листа № 5964/01/102/08 від 10.10.2018 позивач надав до суду копії опису вкладення та фіскального чеку (т. 1 а.с. 78-79).

Листом № 16/10-18-1 від 16.10.2018 (т. 1 а.с. 80) відповідач повідомив позивача, що не погоджується із проведенням запропонованого позивачем взаємозаліком та вимагав здійснити остаточні розрахунки за договором.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач відмовився від проведення взаємозаліку, позивач звернувся до господарського суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Договором передбачено стягнення пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язань з оплати наданих послуг.

Відповідач у своєму відзиві просив застосувати позовну давність до вимог про стягнення штрафу та пені.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз.1,2 п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 1, 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що позивач довідався про порушення свого права 04.08.2017, тобто в перший день прострочення виконання відповідачем зобов`язання з надання послуг у встановлений договором строк.

Таким чином, позовна давність щодо позовних вимог про стягнення пені сплила 05.02.2019, а щодо стягнення штрафу 05.09.2018.

Однак, як вбачається із матеріалів справи позивач з позовом до суду звернувся 12.03.2019, про що свідчить відбиток штемпеля відділення поштового зв`язку в правому верхньому куті поштового конверту (т. 1 а.с. 116), тобто поза межами вказаного строку.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Позивач у своїй відповіді на відзив зазначив, що фактично дізнався про порушення свого права лише з квітня 2018 року. Від самого початку дії договору аж до квітня 2018 року ПП «Кобо Плюс» повідомляло ДП «МТП «Южний» про незгоду з умовами договору. Проте, навіть незважаючи на здійснення передплати у розмірі 30%, встановленої договором, ПП «Кобо Плюс» не погоджувалось з його умовами та вкотре звернулося до ДП «МТП «Южний» з претензією щодо підписання протоколу розбіжностей до договору від 15.03.2018 № 15/03-18-2, де було зазначено, що підставою для зупинення надання послуг з вузлового ремонту тепловозу ЧМЕЗ-4985 за договором № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 стало не підписання з боку ДП «МТП «Южний» протоколу розбіжностей від 20.11.2017 до вказаного договору, який був складений ПП «Кобо Плюс». У даному протоколі розбіжностей, у тому числі, зазначено, що строк надання послуг складає 60 (шістдесят) календарних днів з дня початку робіт, а початок робіт "- з дня-отримання попередньої оплати. В свою чергу, ДП «МТП «Южний» на вищезазначену претензію було надано відповідь від 13.04.2018 № 1841/01/102/18, у якій зазначено про неправомірність даної вимоги. Лише після отримання ПП «Кобо Плюс» відповіді на претензію останній прийняв до виконання договір № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 без урахування протоколу розбіжностей. Отже ДП «МТП «Южний» дізналося про порушення свого права лише у квітні 2018 року. Зазначене також підтверджується тим, що роботи за договором № Т/ВМ-140/17 почали виконуватися ПП «Кобо Плюс» з травня 2018 року, що підтверджує сам відповідач у відзиві на позов у справі № 904/319/19. Відтак вважає, що ДП «МТП «Южний» строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення пені та штрафу за порушення ПП «Кобо Плюс» умов договору № Т/ВМ-145 від 15.11.2016 фактично не пропущений. Враховуючи викладене, позивач за первісним позовом просить суд у разі, якщо суд дійде висновку про пропущення ДП «МТП «Южний» строку позовної давності - визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити строк позовної давності.

Доказів укладення сторонами додаткової угоди до договору, якою б вносились зміни щодо строку виконання робіт, сторонами до суду не надано. Рішення суду, яке набрало законної сили, про внесення змін в спірний договір, зокрема, щодо строку виконання робіт, в матеріалах справи відсутнє.

В п. 4.3. договору сторони чітко визначили, що строк надання послуг - протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з дати підписання сторонами відповідного акту передачі тепловозу в ремонт. До строку надання послуг не входить строк транспортування тепловоза у холодному стані до місця проведення ремонту та в зворотному напрямку. Строк транспортування тепловоза підтверджується відповідними транспортними документами Укрзалізниці.

Між іншим, сам позивач наполягав у позові на тому, що кінцевою датою надання послуг є 04.08.2017.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу відомий момент порушення права на своєчасне виконання зобов`язань відповідачем.

Господарський суд зазначає, що жодних належних, достовірних та достатніх доказів неможливості звернутись до суду з позовом в межах строку позовної давності позивачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, господарський суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку позовної давності поважними.

Таким чином, первісні позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу задоволенню не підлягають.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.

При зверненні з первісним позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 26 510,52 грн. згідно з платіжним дорученням № 1381 від 06.03.2019, замість 26263,91 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог). Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 246,61 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання позивачем за первісним позовом до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз`яснити Державному підприємству "Морський торгівельний порт "Южний", що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 246,61 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на позивача за первісним позовом у розмірі 26263,91 грн.

Приватне підприємство "Кобо Плюс" подало до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" 834 001,82 грн., з яких: 659 103,52 грн. - основна заборгованість, 98 496,00 грн. - заборгованість з повернення забезпечувального платежу, 12 507,25 грн. - 3% річних, 43 742,73 грн. - інфляційні втрати, 20 152,32 грн. - пеня.

27.05.2019 позивач за зустрічним позовом подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Южний» на користь Приватного підприємства «Кобо Плюс» заборгованість у розмірі 852 599,68 грн., з яких: 659 103,52 грн. - основна заборгованість, 98 496,00 грн. - заборгованість з повернення забезпечувального платежу, 15 807,49 грн. - 3% річних, 59 040,35 грн. - інфляційні втрати; 20 152,32 грн. - пеня.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав, а саме надав відповідачу за зустрічним позовом послуги з поточного ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 в об`ємі ПР-3 на суму 1 644 063,52 грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками Актом здавання-приймання наданих послуг № 16 від 20.08.2018 (т. 1 а.с. 72), відповідно до якого виконавець виконав, а замовник прийняв роботу: поточний ремонт тепловоза ЧМЕЗ-4985 в об`ємі ПР-3 на загальну суму 1 644 063,52 грн. з ПДВ. На вказаному Акті зауваження зі сторони замовника: «Акт підписано із зауваженням щодо строків виконання робіт (надання послуг), про що зазначено в листі № 5109/02/114/18 від 30.08.2018». Відповідно до п. 3.1.2. договору відповідач за зустрічним позовом повинен був сплатити за надані послуги у строк до 17.09.2018 включно (20.08.2018 + 20 банківських днів). Однак, як стверджує позивач за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом у встановлений договором строк за надані послуги не сплатив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 659 103,52 грн.

Замовник зобов`язаний: в повному обсязі оплачувати надані послуги відповідно до умов договору; прийняти надані послуги та підписати наданий виконавцем Акт здавання-приймання наданих послуг, якщо надані послуги відповідають умовам договору (п. 6.1.1. та п. 6.1.2. договору).

У випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до діючого законодавства України та умов, викладених у цьому договорі (п. 7.1. договору).

За прострочення оплати вартості послуг виконавець може стягнути з замовника пеню у розмірі 0,5 облікової ставки Національного банку України, діючої на день платежу від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше ніж за 1 місяць з моменту прострочення (п. 7.4. договору).

Позивач за зустрічним позовом виставив відповідачу за зустрічним позовом рахунок на оплату № 15 від 26.04.2017 на оплату поточного ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 в обсязі ПР-3 (попередня оплата 50 %) на суму 984 960,00 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 65).

Відповідно до платіжного доручення № 2768 від 18.05.2017 відповідач за зустрічним позовом сплатив позивачу за зустрічним позовом грошові кошти у розмірі 984 960,00 грн., з призначенням платежу: «п/о за поточний ремонт тепловозу, рах. 15 від 26.04.17, дог. т/вм-145 від 15.11.16» (т. 1 а.с. 66).

Відповідач за зустрічним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якій зазначив, що відповідно до пп. 3.1.2 п. 3.1 договору замовник здійснює остаточний розрахунок за надані виконавцем послуги протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дня підписання сторонами Акту здавання-приймання послуг, на підставі виставленого виконавцем рахунку з урахуванням суми сплаченої попередньої оплати. При цьому, Акт здавання-приймання наданих послуг № 16 до договору, що датований 20.08.2018, та рахунок на оплату № 16 від 20.08.2018 були отримані ДП «МТП «Южний» лише 28.08.2018, що підтверджується експрес-накладною № 59000358896313. При цьому, зазначив, що ПП «Кобо Плюс» жодними доказами не підтверджено направлення чи вручення ДП «МТП «Южний» рахунку на оплату № 16 від 20.08.2018, як і не надано до зустрічної позовної заяви копію самого рахунку на оплату. З урахуванням вищевказаного, ДП «МТП «Южний» вважає, що позивачем за зустрічним позовом у справі не доведено належними доказами заявлену до стягнення суму основного боргу, безпідставно зазначено, що ДП «МТП «Южний» зобов`язано було здійснити остаточний розрахунок за договором 18.09.2018 та відповідно невірно визначено дату початку нарахування штрафних санкцій, що впливає на розрахунок заявлених штрафних санкцій.

Господарський суд зазначає, що відповідно до п. 3.1.2. договору замовник здійснює остаточний розрахунок за надані виконавцем послуги протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дня підписання сторонами відповідного Акту здавання-приймання послуг, на підставі виставленого виконавцем рахунку, з урахуванням суми сплаченої попередньої оплати. До рахунку додається Акт здавання-приймання наданих послуг.

Сторонами підписано та скріплено їх печатками Акт здавання-приймання наданих послуг № 16 від 20.08.2018 (т. 1 а.с. 72), відповідно до якого виконавець виконав, а замовник прийняв роботу: поточний ремонт тепловоза ЧМЕЗ-4985 в об`ємі ПР-3 на загальну суму 1 644 063,52 грн. з ПДВ. На вказаному Акті міститься зауваження зі сторони замовника: «Акт підписано із зауваженням щодо строків виконання робіт (надання послуг), про що зазначено в листі № 5109/02/114/18 від 30.08.2018».

Жодних інших зауважень чи заперечень, в тому числі щодо дати підписання вказаного акту, Акт здавання-приймання наданих послуг № 16 від 20.08.2018 не містить.

У зв`язку із наведеним господарський суд дійшов висновку, що Акт здавання-приймання наданих послуг № 16 від 20.08.2018 підписано сторонами 20.08.2018.

Також, в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 цього Кодексу.

Вартість наданих послуг зазначена в додатковій угоді №1 до договору, а також у підписаному сторонами та скріпленому їх печатками Акті здавання-приймання наданих послуг № 16 від 20.08.2018. Строк оплати за надані послуги чітко визначений в п. 3.1.2. договору, а платіжні реквізити наведені в розділі 13 договору «місцезнаходження та банківські реквізити сторін».

Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача за зустрічним позовом на неотримання ним виставленого рахунку за спірним актом здавання-приймання наданих послуг.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає твердження відповідача за зустрічним позовом, наведені у відзиві на зустрічний позов, необґрунтованим та безпідставними.

Відповідно до п. 6.3.15 договору виконавець зобов`язаний до укладання цього договору, внести забезпечення його виконання у розмірі 98 496,00 грн. згідно з умовами, зазначеними у тендерній документації. Забезпечення виконання цього договору повертається виконавцю після виконання виконавцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору недійсними, у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня настання зазначених обставин.

На виконання п. 6.3.15 договору позивач за зустрічним позовом 02.11.2016 сплатив відповідачу за зустрічним позовом забезпечувальний платіж у розмірі 98 496,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 247 від 02.11.2016 (т. 1 а.с. 158), відповідно до якого позивач за зустрічним позовом сплатив відповідачу за зустрічним позовом грошові кошти у розмірі 98 496,00 грн., з призначенням платежу: «забезпечення виконання договору».

Як вказано вище, відповідно до п. 6.3.15 договору забезпечення виконання цього договору повертається виконавцю після виконання виконавцем договору не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Акт здавання-приймання наданих послуг № 16 підписано сторонами 20.08.2018. Таким чином, відповідно до п. 6.3.15 договору відповідач за зустрічним позовом повинен був повернути позивачу забезпечувальний платіж у розмірі 98 496,00 грн. у строк до 27.08.2018 включно.

Однак, як стверджує позивач за зустрічним позовом, відповідач забезпечувальний платіж у розмірі 98 496,00 грн., відповідно до п. 6.3.15 договору, не повернув.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати наданих послуг в сумі 659 103,52 грн., а також доказів повернення забезпечувального платежу в розмірі 98 496,00 грн. відповідач не надав.

У своєму відзиві відповідач за зустрічним позовом щодо неповернення забезпечення виконання договору у розмірі 98 496,00 грн. зазначив наступне. ПП «Кобо Плюс» не були сплачені ДП «МТП «Южний» штрафні санкції за порушення строків надання послуг, від пропозиції щодо проведення взаємозаліку нарахованих штрафних санкцій та розміру остаточного розрахунку за договором ПП «Кобо Плюс» також відмовилось. Враховуючи вищезазначене, ДП «МТП «Южний» цілком правомірно неповернено забезпечення виконання договору, оскільки фактично виконавцем не виконані умови п. 7.2 договору, а забезпечення виконання договору повертається виконавцю після виконання виконавцем договору в цілому.

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов`язується у 2016-2017 роках надати замовнику послуги з поточного ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 в обсязі ПР-3 (далі - послуги), а замовник зобов`язується оплатити такі послуги.

Позивач за зустрічним позовом свої зобов`язання за договором виконав, а саме надав відповідачу за зустрічним позовом послуги з поточного ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 в об`ємі ПР-3 на суму 1 644 063,52 грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками Актом здавання-приймання наданих послуг № 16 від 20.08.2018. У зв`язку із чим відповідно до п. 6.3.15 договору відповідач за зустрічним позовом повинен був повернути позивачу забезпечувальний платіж у розмірі 98 496,00 грн.

З огляджу на викладене, господарський суд вважає вказані вище твердження відповідача за зустрічним позовом, наведені у відзиві на зустрічний позов, необґрунтованим та безпідставними.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 659 103,52 грн. та заборгованості з повернення забезпечувального платежу в розмірі 98 496,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 20 152,32 грн. за загальний період з 19.09.2018 по 19.10.2018.

Відповідно до п. 7.4. договору за прострочення оплати вартості послуг виконавець може стягнути з замовника пеню у розмірі 0,5 облікової ставки Національного банку України, діючої на день платежу від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше ніж за 1 місяць з моменту прострочення.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Договором передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача за зустрічним позовом та встановлено, що він виконаний невірно.

З розрахунку позивача вбачається, що він нараховує пеню на заборгованість за період з 19.09.2018 по 19.10.2018.

Як вказано вище, відповідно до п. 3.1.2. договору замовник здійснює остаточний розрахунок за надані виконавцем послуги протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дня підписання сторонами відповідного Акту здавання-приймання послуг, на підставі виставленого виконавцем рахунку, з урахуванням суми сплаченої попередньої оплати. До рахунку додається Акт здавання-приймання наданих послуг.

Акт здавання-приймання наданих послуг № 16 (т. 1 а.с. 72) відповідно до якого виконавець виконав, а замовник прийняв роботу: поточний ремонт тепловоза ЧМЕЗ-4985 в об`ємі ПР-3 на загальну суму 1 644 063,52 грн. з ПДВ підписано сторонами 20.08.2018.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 3.1.2. договору відповідач за зустрічним позовом повинен був сплатити за надані послуги у строк до 17.09.2018 включно (20.08.2018 + 20 банківських днів). Отже прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг починатиметься з наступного дня, а саме з 18.09.2018. Таким чином, початковою датою періоду нарахування повинно бути саме 18.09.2018.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України).

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, відповідно до ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України, пеня повинна нараховуватись за період з 18.09.2018 по 18.10.2018, а оскільки господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, пеня підлягає нарахуванню за період з 19.09.2018 по 18.10.2018.

Також з наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач за зустрічним позовом нараховує пеню на заборгованість у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, в той час коли відповідно до п. 7.4. договору за прострочення оплати вартості послуг виконавець може стягнути з замовника пеню у розмірі 0,5 облікової ставки Національного банку України, діючої на день платежу від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше ніж за 1 місяць з моменту прострочення.

Відповідно до здійсненого господарським судом розрахунку пеня у розмір 0,5 облікової ставки Національного банку України нарахована на заборгованість у розмірі 659 103,52 за період з 19.09.2018 по 18.10.2018 становить 4 875,56 грн.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 15 807,49 грн. за загальній період з 28.08.2018 по 27.05.2019 та інфляційні втрати у розмірі 59 040,35 грн. (на 659 103,52 грн. за період з жовтня 2018 по квітень 2019 року; на 98 496,00 грн. за період з вересня 2018 по квітень 2019 року).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При визначенні початкової дати періоду нарахування 3% річних на основну заборгованість позивачем за зустрічним позовом також допущено помилку, а саме: замість 18.09.2018 позивач використовує 19.09.2018, однак оскільки господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, 3% річних підлягають нарахуванню за період, що зазначений у розрахунку позивача за зустрічним позовом.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що розмір 3% річних та інфляційних втрат позивачем за зустрічним позовом розраховано правильно.

У своєму відзиві відповідач за зустрічним позовом зазначив, що нарахування ПП «Кобо Плюс» на суму гарантійного платежу 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦКУ є безпідставним, адже стягнення суми забезпечувального платежу за договором не є наслідком порушення грошового зобов`язання.

Господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

За змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Таким чином, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Отже в даному випадку, стягнення забезпечувального платежу є грошовим зобов`язанням, у зв`язку з чим позивачем правомірно нараховано 3% річних та інфляційні втрати на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 2 ст. 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідач за зустрічним позовом, у своєму відзиві просить суд у разі задоволення вимоги про стягнення суми основного боргу - зменшити розмір неустойки.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Зважаючи на те, що розмір штрафних санкцій не є надмірно великим та відповідачем за зустрічним позовом не надано доказів винятковості випадку для зменшення розміру штрафних санкцій, господарський суд не вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню зустрічні позовні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 837 322,92 грн., з яких: 659 103,52 грн. - основна заборгованість, 98 496,00 грн. - заборгованість з повернення забезпечувального платежу, 4 875,56 грн. – пеня, 15 807,49 грн. - 3% річних, 59 040,35 грн. - інфляційні втрати.

Також позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25375,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, позивачем за зустрічним позовом долучено до матеріалів справи договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 19.02.2019 (т. 1 а.с. 163-166), Додаткову угоду №3 від 20.03.2019 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 19.02.2019 (т. 1 а.с. 168); ордер серії ДП № 1/026 від 19.02.2019 (т. 1 а.с. 169), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КР № 000226 (т. 1 а.с. 170), Акт про надання послуг (професійної правничої допомоги) від 30.04.2019 (т. 3 а.с. 110), Акт надання послуг (професійної правничої допомоги) від 31.05.2019 (т. 3 а.с. 111), платіжні доручення № 59 від 07.05.2019 про сплату АО «Борисенко і партнери» грошових коштів у розмірі 9 000,00 грн. (т. 3 а.с. 112) та № 75 від 06.06.2019 про сплату АО «Борисенко і партнери» грошових коштів у розмірі 16 375,00 грн. (т. 3 а.с. 113).

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідного клопотання відповідачем за зустрічним позовом не було подано.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог: на позивача за зустрічним позовом – 454,21грн. (1,79 %), на відповідача за зустрічним позовом – 24920,79 грн. (98,21 %).

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача за зустрічним позовом – 228,92 грн. (1,79 %), на відповідача за зустрічним позовом – 12 560,08 грн. (98,21 %).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісних позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покласти на позивача за первісним позовом.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 13, ідентифікаційний код 04704790) на користь Приватного підприємства "Кобо Плюс" (49080, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шолохова, буд. 29, кв. 54, ідентифікаційний код 30733237) 837 322,92 грн., з яких: 659 103,52 грн. - основна заборгованість, 98 496,00 грн. - заборгованість з повернення забезпечувального платежу, 4875,56 грн. – пеня, 15 807,49 грн. - 3% річних, 59 040,35 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 560,08 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 920,79 грн., про що видати наказ.

В решті зустрічного позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 25.06.2019

Суддя І.В. Мілєва