Вирок № 82602248, 24.06.2019, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1583/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2019 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Манжос Н. В.,

за участю секретаря судового засідання Припас А. О,

прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області Ульванської М. В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018161300000022 від 26.04.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вилкове Кілійського району Одеської області, громадянина України,українця, не одруженого, освіта вища, тимчасово не працюючий, зареєстрованийта проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

26.04.2018 року приблизно о 03:00 годині ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував технічно справним автомобілем «Audi A6», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », здійснюючи рух на ділянці 43 кілометр автодороги «Т-1628» сполученням «Спаське - Вилкове» з боку м. Вилкове Кілійського району Одеської області в напрямку с. Приморське Кілійського району Одеської області, діючи тим самим в порушення вимог п. 2.9 (а) «Правил дорожнього руху» України, якими передбачено, що водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин».

Здійснюючи рух на ділянці 43 км автодороги «Т-1628» сполученням «Спаське - Вилкове» Кілійського району Одеської області, ОСОБА_2 , діючи з необережності, що виразилася у злочинній самовпевненості, порушив п. п. 1.5, 2.3 (б), 12.1., 12.2., 12.6 (ґ) «Правил дорожнього руху» України, якими передбачено:

-п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

-п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

-п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

-п. 12.2. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»;

-п. 12.6 «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: ґ) іншим транспортним засобам: на автомагістралях - не більше 130 км/год, на дорогах для автомобілів - не більше 110 км/год, на інших дорогах - не більше 90 км/год»,

Так, в зазначений день та час, водій ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем «Аudі А6», реєстраційний номер «(LТ) НОМЕР_2 », в темний час доби, маючи реальну і об`єктивну можливість під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху враховувати дорожню обстановку та відповідно реагувати на її зміну, на закруглені вищевказаної автодороги праворуч за ходом його руху, не зменшив швидкість руху керованого ним автомобіля, внаслідок чого не впорався з керуванням транспортного засобу, продовжив прямолінійний напрямок свого руху та виїхав ліворуч за межі проїжджої частини автодороги, де переважно передньою та лівою бічною частиною кузову допустив наїзд на нерухому перешкоду - дерево.

Внаслідок вказаної дорожньо - транспортної пригоди пасажир автомобілю «Аudі А6» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження, в результаті яких загинув під час доставлення до медичного закладу.

Смерть ОСОБА_3 знаходиться в прямому причинному зв`язку з виявленими у нього тілесними ушкодженням в області голови, шийного відділу хребта, грудної клітки та черевної порожнини, на що вказують наступні морфологічні ознаки: наявність вищевказаних ушкоджень; порушення гемодинаміки в мікроциркулярному руслі у вигляді агрегації еритроцитів, еритростазів в просвіті судин; жирова емболія легеневих судин середнього ступеня, що привело до розвитку шоку та настання смерті.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) визнав у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в обвинувальному акті, цивільний позов визнав у повному обсязі, суду пояснив, що керуючи автомобілем 25.04.2018 року він приїхав на автомобілі «AUDI А6» з латвійськими номерами, 2003 року випуску з міста Одеса, де проживав деякий період, додому до м. Вилкове Кілійського району Одеської області, напередодні народження матері. В цей день зустрівся в себе вдома з другом ОСОБА_4 та вживали пиво, близько 16:00-17:00 години вечора. Потім він пішов додому, домовились, що ввечері зустрінуться та продовжать посиденьки. Через 1,5-2 години зв`язалися з ним та поїхали на цій машині, за кермом він був. Поїхали за місто на озеро, долучився ще один товариш, ОСОБА_5 його краще знав. Брали з собою горілку та смажили сосиски. Загалом було троє осіб. Погода була добра. Сиділи години 2-2,5. Стало темнішати, приблизно о 20:00 - 21:00 години вечора. Далі поїхали додому де перевдягся та потім поїхали до магазину «Бурьонка», де продовжили вживати алкогольні напої. Підійшли хлопці, розмовляли. Побачив, що стояла «TOYOTA Avensis», потерпілого близько не знав, бачив, прізвище знав. Відношення з потерпілим були нейтральні. Зав`язалася розмова, яка машина швидша. Домовилися про перегони. Вперше приймав участь. Перегони проходили при виїзді із міста, від маркету «Сонячний» до першого повороту. Машина ОСОБА_7 від`їхала, потім поїхав він. Коли під`їхав, машина потерпілого вже стояла. Як сталося, що до нього в машину підсіли, важко відповісти. Хто запропонував сісти потерпілому до машини, не пам`ятає. Бачив, що був брат потерпілого в іншій машині. Намагався наздогнати іншу машину. Потерпілий сидів по діагоналі ззаду с правої сторони. Інша машина почала гальмувати, він почав наздоганяти. Їхав зі швидкістю більше 100 кілометрів. Не розрахував дистанцію, не зміг зреагувати, виїхав з асфальту. Після чого відбулося зіткнення з деревом. Почав одразу вилазити з машини, довелося вилазити через вікно. Бачив, що машина зім`ята, бачив, що людина ззаду мовчить. Почав його витягувати. Під`їхав його брат та почали його витягувати. Не викликали швидку, посадили потерпілого в машину брата потерпілого та поїхали до швидкої, разом з братом потерпілого. Приїхали в лікарню, занесли потерпілого, поклали на кушетку.

Окрім визнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його вина повністю доведена та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

-витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42018161300000022 від 26.04.2019 року за ч. 2 ст. 286 КК України;

-протоколом огляду місця події від 26.04.2018 року, складеного слідчим СВ Кілійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області з план схемою та фото-таблицею від 26.04.2018 року, в яких відображена дорожня обстановка, слідова інформація та розташування транспортного засобу після ДТП;

-протоколом огляду трупа від 26.04.2018 року та фото-таблицями до нього;

-протоколом огляду предмету від 26.04.2018 року, складеного слідчим СВ Кілійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області Карасенко С. О., в якому відображено уламки та фрагменти машини після ДТП;

-актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складеним о 06 годині 30 хвилин 26.04.2018 року черговим лікарем Вилківської міської лікарні ОСОБА_8 ;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наданим черговим лікарем Вилківської міської лікарні ОСОБА_8 , яким встановлено, що ОСОБА_2 перебував у стані легкого алкогольного сп`яніння

-протоколом добровільної видачі від 26.04.2018 року складеним слідчим СВ Кілійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області Карасенко С. О., в якому відображено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 добровільно видав працівникам поліції особисті речі в яких він перебував в момент ДТП;

-постановою про визнання речовими доказами від 26.04.2018 року по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018161300000022 від 26.04.2019 року за ч. 2 ст. 286 КК України, згідно якої автомобіль марки «Audi-A6» типу універсал, реєстраційний знак Литовської республіки НОМЕР_3 та його фрагменти, а також особисті речі ОСОБА_3 , та одягу добровільно виданого ОСОБА_2 , визнано речовими доказами;

-висновком судово-медичної експертизи № 9-а від 27.04.2018 року, згідно з яким при судово - медичному дослідженні ОСОБА_3 , виявлені наступні тілесні ушкодження: садна на лівій скроневій області, на лобній області, на лівій виличній дузі, на нижній губі зліва, на потиличній області справа, в проекції правого соскоподібного відростка, на правій скроневій області, на правій вилечній дузі; крововилив під м`якими тканинами голови в правій скронево - потиличній області; крововиливи в м`яких мозкових оболонках; перелом тіла 1-го шийного хребця; перелом зуба 2-го шийного гребця; розрив зв`язок хребцево - краніального зчленування; здавлення спинного мозку; садно в правій надключичній області; переломи ребер справа: 1-4 ребер по білягрудинній та передньої пахвовій лініям; 5-7 ребер по середній пахвовій та середньо ключичній лініям; 8, 9 ребер по середній пахвовій лінії з крововиливами в оточуючій переломи міжреберні м`язки; наявність рідкої крові в правій плевральній порожнині (300 мл.), в черевній порожнині (400 мл.); крововилив біля коренів легень; 4 розрива капсули і тканини на передній поверхні правої долі печінки; садно на задній поверхні правого ліктьового суглобу; синець та садно на задній поверхні нижньої третини правого передпліччя; синець та садно на тильній поверхні правого променево - зап`ясткового суглобу; садно на тильній поверхні правої кисті, забійна рана на тильній поверхні середньої фаланги першого пальця кісті; перелом середньої фаланги першого пальця правої кисті; безліч садин в поперековій області справа, ці ушкодження заподіяні дією тупих предметів, групові і індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразилися. Не виключено, що такими предметами могли бути деталі салону легкового автомобілю в умовах ДТП. Всі виявлені ушкодження могли утворитись одномоментно або на протязі невеликого проміжку часу. Смерть ОСОБА_3 , знаходиться в прямому причинному зв`язку з виявленими у нього тілесними ушкодженнями в області голови, шийного відділу хребта, грудної клітки та черевної порожнини, на що вказують наступні морфологічні ознаки: наявність вищевказаних ушкоджень; порушення гемодинаміки в мікроциркулярному руслі у вигляді агрегації еритроцитів, еритростазів в просвіті судин; жирова емболія легеневих судин середнього ступеня, що привело до розвитку шоку та настання смерті;

-актом судово - медичного дослідження № 61 від 26.04.2018 року, у висновкі якого зазначено, що смерть ОСОБА_3 , знаходиться в прямому причинному зв`язку з виявленими у нього тілесними ушкодженнями в області голови, шийного відділу хребта, грудної клітки та черевної порожнини, на що вказують наступні морфологічні ознаки: наявність вищевказаних ушкоджень; порушення гемодинаміки в мікроциркулярному руслі у вигляді агрегації еритроцитів, еритростазів в просвіті судин; жирова емболія легеневих судин середнього ступеня, що привело до розвитку шоку та настання смерті;

-протоколом отримання зразків для експертизи від 26.04.2018 року, складеним слідчим СВ Кілійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області Карасенко С. О., в якому зазначено, що ОСОБА_2 , добровільно надав зразки крові;

-висновком судової експертизи обставин та механізму дорожньо - транспортних пригод № 688-А від 14.08.2018 року, якою встановлено, що у даній дорожній ситуації оцінка дій водія автомобіля «Audi А6» номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_2 , відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, а також перебування чи не перебування цих дій в причинному зв`язку з настанням події цієї пригоди, не потребує спеціальних знань в області авто техніки і дані питання можуть бути вирішені органами слідства або судом самостійно, виходячи з правової оцінки сукупності зібраних з матеріалів кримінального провадження доказів та урахування висновків цієї експертизи;

-показаннями свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 26.04.2018 року сиділи у ОСОБА_12 в нього вдома, потім ніччю вирішили поїхати до магазину « Бурьонки ». Були вчотирьох , ОСОБА_12 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Сіли в машину, за кермом був ОСОБА_15 , він не пив. Взяли випивку та повернулися до ОСОБА_12 додому. Їздили двічі, потім знову поїхали до магазину «Бурьонки». Вийшли взяли по пиву, ОСОБА_16 взяв каву. Потім побачили, що там стояла ОСОБА_24 компанія, чоловіка 3-4, вони випивали. Хотіли поїхати додому. ОСОБА_24 також вживав алкоголь. Потім до них підійшов ОСОБА_17 . Після чого побачила, що ОСОБА_18 та ОСОБА_19 не було, вони були за магазином «Бурьонка», розмовляли. Потім сіли хотіли поїхати додому, вчотирьох сіли до автомобілю «TOYOTA», подруга ОСОБА_20 злізла біля кафе. Пересіла до ОСОБА_21 , а ОСОБА_17 до ОСОБА_22 , за кермом автомобілю «TOYOTA», був ОСОБА_13 . Біля кафе зупинилися та пересіли, бесіду не чула. Коли їхали до кафе, ОСОБА_23 нервував та говорив, що цікаво, яка машина швидше. ОСОБА_23 ОСОБА_11 пішов до машини ОСОБА_19 . ОСОБА_24 поїхав перший, швидко їхали. Виїхали за м. Вилкове, дорога вела до села Приморське. Хотіли наздогнати ОСОБА_25 , але він почав з`їжджати з траси. ОСОБА_24 їхав по зустрічній смузі, намагалися його обігнати, однак не вийшло. Коли хотіли обігнати ОСОБА_26 почав з"їжджати з траси. ОСОБА_24 заїхав прямо в дерево. З ОСОБА_2 вилізли з машини, ОСОБА_24 стояв біля машини. З ОСОБА_27 намагалася витягти з машини потерпілого. ОСОБА_24 як стояв на одному місці, так і стояв. Посадили потерпілого на заднє сидіння та поїхали до швидкої.;

- показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка в судовому засіданні пояснила, що в ту ніч її сім`я не розуміла масштаби трагедії. На сьогоднішній день вони не мають бажання посадити обвинуваченого, вирішили, що дадуть шанс цій дитині. ОСОБА_28 погодився поступово виплатити шкоду. Щоб виплатити кошти, потрібно працювати. Просила ухвалити рішення не пов`язане з позбавленням волі. Обвинувачений у неї просив пробачення, говорив, що не хотів таких наслідків;

- показаннями свідка ОСОБА_29 , який пояснив, що у квітні 2018 року увечері перебував з братом ОСОБА_30 , перебували вдома по АДРЕСА_1 . Потім поїхали до магазину «Бурьонка», побачили дівчат ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , потім з ними поїхали додому. Був за кермом. Потім вдруге поїхали до магазину «Бурьонка», побачив ОСОБА_33 не бачив, що ОСОБА_24 вживав алкогольні напої. ОСОБА_28 запропонував брату поганяти на машинах. Далі сіли в машину, до машини сів брат, ОСОБА_34 та ОСОБА_35 та ще декілька осіб. Їхав швидко, обігнав ОСОБА_24, побачив поворот та почав пригальмовувати. На повороті ОСОБА_24 пішов на обгін, потім був різкий удар. Нажав на гальма, майже самого з траси не викинуло. Машина ОСОБА_25 з задньої - правої частини була пошкоджена. З дівчиною, вдвох підійшли до машини. ОСОБА_24 допоміг відкрити задні двері. Витягнули брата та поклали до своєї машини та поїхали до швидкої. В свідомість брат не приходив.

Аналізуючи зібрані в ході досудового розслідування та досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) повністю доведена, оскільки беззаперечно підтверджується сукупністю досліджених судом доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для підтвердження вини обвинуваченого.

З огляду на наведене суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд враховує:

- обставину, яка у відповідності до вимог ст. 66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину;

- обставину, яка у відповідності до вимог ст. 67 КК України обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, суд враховує, ступінь тяжкості та громадську небезпеку скоєного кримінального правопорушення, данні, що характеризують особу обвинуваченого, його сімейний стан та ставлення до скоєного, відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, а також незворотність наслідків скоєного кримінального правопорушення.

У п. п. 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 (з наступними змінами і доповненнями) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

З урахуванням вищевикладених обставин по кримінальному провадженню, характеру вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, позитивними характеристиками, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, визнання цивільного позову, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до цього порушення та поведінку після вчинення злочину, а також думку потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні обвинуваченого, та просила призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі, суд вважає, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з випробувальним строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого обов`язки у відповідності зі ст. 76 КК України, з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».

При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 моральної шкоди, суд керується наступними нормами діючого законодавства.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

У відповідності до статті 1187 ЦК України (відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки), джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб; розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань, зазнаних позивачем та інших обставин.

Суд вважає доведеним той факт, що протиправними, винними діями ОСОБА_2 позивачу, потерпілій ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду.

Моральна шкода завдана позивачу відобразилась у наступному:

- у душевних стражданнях та нервовому стресі викликаному смертю сина;

- незворотність негативних наслідків (смерть людини), викликаних діями обвинуваченого.

Не викликає сумнівів в суду і той факт, що наведена вище моральна шкода знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку між протиправними, винними діями відповідача та тими негативними змінами, які настали у житті позивачів.

Враховуючі вищевикладене, суд вважає цивільний позов позивача потерпілої ОСОБА_1 про стягнення на її користь з відповідача обвинуваченого ОСОБА_2 моральної шкоди обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 обраний ухвалою слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області від 27.04.2018 року сплив 26.06.2018 року та в подальшому не обирався.

Питання про речові докази підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, відповідно до ст.124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 371, 373,374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування основного покарання з випробувальним строком на 3 (три ) роки.

Відповідно до ст. 76 ч. 1, п. 1-2 КК України зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з дня проголошення вироку, а саме з 24.06.2019 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 моральну шкоду в розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) доларів США, що станом на 24.06.2019 року складає 919 324 (дев`ятсот дев`ятнадяцять тисяч триста двадцять чотири) гривні.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області від 27.04.2018 року на майно - автомобіль марки «Audi A6», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », темно - синього кольору.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме автомобіль марки «Audi A6», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », темно - синього кольору повернути за належністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме чоловічі штани чорного кольору та чоловічу футболку червоного кольору - знищити.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь держави витрати в розмірі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень на залучення експерта.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому, прокурору, потерпілій.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя Н. В. Манжос