Рішення № 82602024, 14.06.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа 522/13855/18

Провадження №2-а/522/84/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.

за участю секретаря судового засідання Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, заступника начальника Управління – начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Руслана Костянтиновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 332/18 від 30.05.2018 року складеної заступником начальника Управління – начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименком Русланом Костянтиновичем,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду 07 серпня 2018 року з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, заступника начальника Управління – начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Руслана Костянтиновича і просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за № 332/18 від 30 травня 2018 року, винесену заступником начальника Управління – начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради – Якименко Русланом Костянтиновичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення розміром 10 200 (десять тисяч двісті) грн., передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Також позивач просить поновити їй строк на оскарження вказаної постанови.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 25 липня 2018 року її представником адвокатом Крайнюковим Максимом Миколайовичем було особисто отримано від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради фотокопію Постанови по справі про адміністративне правопорушення за №332/18 від 30.05.2018 року. Дана копія не була належним чином завірена. Отримання підтверджено підписами ОСОБА_2 на копії постанови. Згідно із зазначеною на Постанові інформації, її копія була відправлена поштою ОД ПАТ «Укрпошта» за №6500905820588, однак дане поштове відправлення не було отримано, що підтверджується даними з офіційного веб-сайту ОД ПАТ «Укрпошта».

З вище вказаної постанови позивачеві стало відомо, що Управлінням державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради було проведено позапланову перевірку належного ОСОБА_1 на праві власності об`єкту нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , при проведенні якої власник не була присутня, також її не повідомляли про проведення вищевказаної позапланової перевірки. Після чого відносно позивача на підставі акту перевірки, який позивачеві не надавався та з яким вона не була ознайомлена, складено протокол про адміністративне правопорушення під час складання якого позивач також не була присутня. Справу про адміністративне правопорушення було розглянуто 30 травня 2018 року заступником начальника Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. без повідомлення та без участі позивача. На підставі оскаржуваної постанови позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП.

З постановою про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення від 30.05.2018 року, позивач повністю не погоджується та вважає постанову протиправною.

Так, 28 березня 2018 року ОСОБА_1 було придбано об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за Договором купівлі-продажу, який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т.В. На момент придбання об`єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до технічного паспорту на нежитлові приміщення, який було видано на першого власника ОСОБА_3 від 23 травня 2016 року, перепланування приміщення вже були наявні. Однак, не з`ясувавши належним чином всіх обставин позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Позивач вважає, що дії посадової особи Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради по складанню акту перевірки, протоколу та припису у відсутність позивача, в результаті чого ОСОБА_1 не мала можливості надати свої пояснення та зауваження, а також у відсутність свідків є протиправними. Результати ж перевірки, зафіксовані у акті та внесені відомості до протоколу не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для прийняття будь-яких законних рішень з боку контролюючого органу.

Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що невиконання контролюючим органом місцевого самоврядування вимог чинного законодавства щодо порядку проведення перевірки призводить до обов`язкового визнання такої перевірки протиправною, а прийняте за її результатами рішення (постанова) повинно бути скасоване.

Провадження по справі відкрито 09 серпня 2018 року.

17 жовтня 2018 року до суду надійшов відзив на позов від Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР, відповідно до якого відповідач не погоджується з позовом, оскільки вказує, що на підставі наказу начальника УДАБК ОМР № 01-13/1 ДАБК від 02.01.2018 року та звернення фізичних і юридичних осіб про порушення суб?єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

В ході перевірки, у присутності представника замовника за довіреністю від 08.05.2018 року ОСОБА_4 , який на момент виїзду на місце 10.05.2018 року фактично був присутнім при проведенні перевірки, встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 виконані будівельні роботи із демонтажу стін між приміщеннями «16» та «17» (відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, виготовлений КП «БТІ», інвентаризаційна справа № 5-24444 від 28.03.2018 року) та влаштовано дверний отвір в несучій капітальній стіні між приміщеннями «5» та «6». Також, під час перевірки зафіксовано, що на будівельному об?єкті знаходяться будівельні електроінструменти, а саме відбійний молот та інші.

В подальшому 15.05.2018 року, представником позивача ОСОБА_2 надано технічний паспорт на нежитлові приміщення АДРЕСА_3 НОМЕР_1 , виготовлений ТОВ «Профпроект» б/н від 25.07.2016 року, в якому вказаний дверний отвір в несучій стіні відображений.

Однак, згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 прим. №101 відсутня.

Матеріали перевірки була надано представнику позивача для ознайомлення, про що представник розписався. Однак, через відмову представника позивача отримати результати перевірки, ці результати, як і оскаржувана постанова були направлені позивачеві поштою, однак повернуті за закінченням терміну зберігання.

У судове засідання представник позивача не з?явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Сафоновим А.Б. у період з 07.05.2018 року по 16.05.2018 року на підставі наказу № 01-13/1ДАБК від 02.01.2018 р., направлення для проведення позапланової перевірки від 08.05.2018 р. № 000538 та звернення фізичних і юридичних осіб про порушення суб?єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (вх. №01-10/174гл від 07.05.2018 року), було здійснено вихід на об?єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого складено Акт № 000538 про те, що в ході перевірки, у присутності представника замовника за довіреністю від 08.05.2018 року ОСОБА_4 , який на момент виїзду на місце 10.05.2018 року фактично був присутнім при проведенні перевірки, встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 виконані будівельні роботи із демонтажу стін між приміщеннями «16» та «17» (відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, виготовлений КП «БТІ», інвентаризаційна справа № 5-24444 від 28.03.2018 року) та влаштовано дверний отвір в несучій капітальній стіні між приміщеннями «5» та «6». Також, під час перевірки зафіксовано, що на будівельному об?єкті знаходяться будівельні електроінструменти, а саме відбійний молот та інші.

В подальшому 15.05.2018 року, представником позивача ОСОБА_2 надано технічний паспорт на нежитлові приміщення АДРЕСА_4 , виготовлений ТОВ «Профпроект» б/н від 25.07.2016 року, в якому вказаний дверний отвір в несучій стіні відображений.

Однак, згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 . №101 відсутня реєстрація дозвільних документів.

Таким чином, ОСОБА_1 порушено ч.1 ст.34 та абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п.5 порідку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13 квітня 2011 року.

На підставі виявлених порушень Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 16.05.2018 року складений припис про усунення порушень вимог містобудівного законодавства шляхом набуття в установленому порядку права на виконання будівельних робіт або знесення самочинно збудованого об?єкту до 16.07.2018 року та припис про зупинення виконання будівельних робіт з 16.05.2018 року.

16.05.2018 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Сафоновим А.Б. складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке, передбачена частиною 5 статті 96 КУпАП, та вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 30.05.2018 року о 11.30 годині у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

В усіх вказаних документах відсутній підпис позивача та вказано, що її представник з ним ознайомився, зокрема з протоколом 12.05.2018 року.

30.05.2018 року заступником начальника – начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. винесено постанову № 332/18 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Відповідно до абзацу 2 п.5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ за № 466 від 13.04.2011 року, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Суд встановив, що за даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та аналювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт з реконструкції за адресою: АДРЕСА_5 вул АДРЕСА_6 дорога, 16/2.

При цьому, суд вважає встановленим той факт, що самі будівельні роботи мали місце, що свідчить з матеріалів справи, а також враховує те, що після ознайомлення представника позивача з результатами перевірки, ОСОБА_1 самі результати перевірки не оскаржувалися аж до отримання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Посилання позивача на те, що виявлені порушення вже існували на момент придбання нею приміщення АДРЕСА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується технічним паспортом, виготовленим ТОВ «Профпроект» б/н від 25.07.2016 року, спростовуються цим же технічним паспортом, з якого вбачається наявність стін між приміщеннями «16» та «17», демонтаж яких позивачем встановлений в результаті перевірки.

Таким чином, позивач виконав будівельні роботи, без отримання права на виконання такого виду робіт, чим порушив ч.1 ст.34, абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абзацу 2 п.5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ за № 466 від 13.04.2011 року

Тобто, наявність встановленого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, а тому суд вважає посилання позивача на відповідність його дій по реконструкції квартири, встановленим нормам і правилам, безпідставним, а наявність складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена по ч.5 ст. 96 КУпАП, доведеною.

При цьому, судом встановлено, що оскаржувана постанова, яка винесена без участі позивача, яка направлялась ОСОБА_1 поштою, отримана представником позивача лише 25.07.2018 року, що підтверджується матеріалами справи, а отже звернувшись до суду 07.08.2018 року позивач пропустив строк на оскарження цієї постанови з поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України "Про ратифікацію Конвенції" від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та протокол до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. 2- 4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративне правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально проінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, КАС Україні та в контексті Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

У Конституції України проголошено демократичною, соціальною, правовою державою ( ст. 1) і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина , її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов`язком держави (ст. 3), права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними ( ст. 21).

Відповідно до ст. 6, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких відносяться виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад, шляхом, в тому числі, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації, тощо.

Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучати до проведення перевірок представників експертних організацій, фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; тощо.

Згідно з п. 5, 7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та така перевірка може проводитися, зокрема, на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до п. 16, 17 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Відповідно до ч. 5 статті 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У судовому засіданні встановлено, що в діях Позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.96 КУпАП так як ОСОБА_1 виконано будівельні роботи в приміщенні АДРЕСА_8 , без отримання права на виконання такого виду робіт.

Відповідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що відсутність позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, є в даному випадку тією обставиною, яка не перешкоджає посадовій особі достовірно з?ясувати всі факти, які вимагає ст. 280 КУпАП.

Так, проведення будівельних робіт без отримання відповідного права документально підтверджено, а позивач не наводить доказів, які б спростували факти, які наведені відповідачем.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд встановив, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого згідно приписів ст.77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності свого рішення, надано докази, які спростовують доводи позивача та підтверджують законність та обґрунтованість постанови, що оскаржується, а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст.ст. 242-246, 286, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення за № 332/18 від 30 травня 2018 року, винесену заступником начальника Управління – начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради – Якименко Русланом Костянтиновичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення розміром 10 200 (десять тисяч двісті) грн., передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради заступника начальника Управління – начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Руслана Костянтиновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 332/18 від 30.05.2018 року складеної заступником начальника Управління – начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименком Русланом Костянтиновичем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до П?ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24 червня 2019 року.

Суддя Чернявська Л.М.

14.06.2019