Рішення № 82600490, 13.06.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/883/19

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-Будівельна компанія “Еліт Строй“, Київська обл., м. Бориспіль

до Гірської сільської ради, Київська обл., Бориспільській р-н., с. Гора

про стягнення 74431,12 грн.

За участі секретаря судового засідання: Зорі В.С.

За участю представників:

від позивача: Мкртічян А.А. (директор), Савицький А.О. (орд. серії КВ № 364322 від 20.05.2019 р.);

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-Будівельна компанія “Еліт Строй“ (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Гірської сільської ради (відповідач) про стягнення 51598,93 грн. боргу, 16189,05 грн. пені, 1369,82 грн. процентів за користування коштами та 5273,32 грн. інфляційних втрат, всього 74431,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт за договором від 23.10.2017 р. № 39 по капітальному ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Басейна в с. Гора Бориспільського району Київської області, укладеним між позивачем та відповідачем, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути 51598,93 грн. боргу, 1369,82 грн. процентів за користування грошовими коштами та 5273,32 грн. інфляційних втрат, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України та 16189,05 грн. пені на підставі п. 12.4 договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.05.2019 р. відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 21.05.2019 р.

У судових засіданнях 21.05.2019 р. та 13.06.2019 р. представники позивача позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у судові засідання 21.05.2019 р. та 13.06.2019 р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не надав, хоча про дату, час та місце судових засідань був належним чином повідомлений за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується поштовим поверненням рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103268487445.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-Будівельна компанія “Еліт Строй“ (виконавець) та Гірською сільською радою (замовник) було укладено договір № 39 по капітальному ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Басейна в с. Гора Бориспільського району Київської області.

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає виконавцю в межах договірної ціни надавати власними і залученими силами та засобами всі роботи, передбачені договором по капітальному ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Басейна в с. Гора Бориспільського району Київської області (ДК 021:2015 код 454530000-78 - Капітальний ремонт і реставрація).

Згідно з п. 2.2 договору загальна вартість робіт становить: 1214308,99 грн., ПДВ 20% - 242861,80 грн., що разом складає 1457170,79 грн.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що замовник сплачує підряднику аванс в розмірі 15% від договірної ціни, що становить 218575,62 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п.п. 4.1 - 4.2 договору замовник забезпечує фінансування виконання робіт. Замовник здійснює наступні платежі за виконані роботи на підставі актів за формою КБ-3 і КБ-2в, підписані уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних робіт і довідку про вартість виконаних робіт готує виконавець і передає для підписання уповноваженому представнику замовника.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що оплата виконаних робіт здійснюється після підписання актів сторонами.

Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2017 р., а в частині виконання зобов`язань, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 15.2 договору).

Пунктом 15.3 договору встановлено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті будівельні роботи з капітального ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Басейна в с. Гора Бориспільського району Київської області, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 2 за травень 2018 року на суму 51598,93 грн. та довідкою (форма КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2018 року на суму 51598,93 грн.

Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 2 за травень 2018 року та довідка (форма КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2018 року були підписані сторонами 14.05.2018 р.

Однак, відповідач в порушення вимог п. 4.3 договору прийняті будівельні роботи з капітального ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Басейна в с. Гора Бориспільського району Київської області не оплатив.

11.10.2018 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 157 від 11.10.2018 р., в якому просив Гірську сільську раду згідно з пунктом 4.3 договору в найкоротші строки провести розрахунок за фактично виконані роботи згідно підписаного акта № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 14.05.2018 р. При цьому, ТОВ «ІБК «Еліт Строй»» нагадало, що згідно п. 12.4 даного договору у разі затримання оплати замовником виконаних виконавцем робіт замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

15.01.2019 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 15.01.2019 р., в якій просив Гірську сільську раду згідно пунктів 3.1, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 6.2, 10.3 та 10.6 договору в найкоротші строки провести розрахунок за фактично виконані роботи згідно акта приймання виконаних будівельних робіт, сплатити штраф, пеню та збитки зумовлені невиконанням своїх зобов`язань за договором на загальну суму 1147887,19 грн.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач не розрахувався за виконані позивачем роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 за травень 2018 року, підписаним сторонами 14.05.2018 р., позивач просить стягнути з відповідача 51598,93 грн. боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 51598,93 грн. за виконані на підставі договору підряду № 39 від 23.10.2017 р. роботи на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 51598,93 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 16189,05 грн. пені, нарахованої за період з 14.05.2018 р. по 01.04.2019 р. на заборгованість відповідача у сумі 51598,93 грн.

Відповідно до п. 12.4 договору у разі затримання оплати замовником наданих виконавцем робіт, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем початком прострочення грошового зобов`язання визначено 14.05.2018 р., але з урахуванням п. 4.3 договору оплата виконаних робіт здійснюється після підписання актів сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, судом встановлено, що прострочення виконання відповідачем зобов`язання щодо здійснення розрахунку за виконані роботи згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт № 2, підписаним сторонами 14.05.2018 р., починається з 15.05.2018 р.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Проте, позивачем в порушення вимог ч. 6 ст. 232 ГК України нараховано пеню за період з 14.05.2018 р. по 01.04.2019 р. на заборгованість відповідача у сумі 51598,93 грн.

Враховуючи викладене, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, пеня, нарахована за період з 15.05.2018 р. по 15.11.2018 р. на заборгованість відповідача у сумі 51598,93 грн. становить 9169,06 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 5273,32 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 1369,82 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 1369,82 грн., нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 51598,93 грн. за період з 14.05.2018 р. по 01.04.2019 р., а також інфляційні втрати у сумі 5273,32 грн., нараховані на заборгованість відповідача у сумі 51598,93 грн. за період з 14.05.2018 р. по 01.04.2019 р., при цьому розрахунок здійснює з квітня 2018 р. по лютий 2019 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем початком прострочення грошового зобов`язання визначено 14.05.2018 р., проте, як було встановлено судом, у відповідача виникла заборгованість з 15.05.2018 р.

Отже, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1365,60 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 51598,93 грн., за період з 15.05.2018 р. по 01.04.2019 р.

Позивач просить стягнути з відповідача 5273,32 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 51598,93 грн. за період з 14.05.2018 р. по 01.04.2019 р., при цьому розрахунок здійснює з квітня 2018 р. по лютий 2019 р.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Однак, як встановлено судом, у відповідача виникла заборгованість 15.05.2018 р., отже нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись з червня 2018 року.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, інфляційні втрати, нараховані на заборгованість відповідача у сумі 51598,93 грн. за період з червня 2018 року по лютий 2019 року становлять 3986,65 грн. та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ “Інвестиційно-Будівельна компанія “Еліт Строй“ підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Гірської сільської ради (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Центральна, буд. 5, код 04363647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-Будівельна компанія “Еліт Строй“ (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул АДРЕСА_1 Дзержинського АДРЕСА_2 буд АДРЕСА_3 , код 40086333) 51598,93 грн. (п`ятдесят одну тисячу п`ятсот дев`яносто вісім грн. 93 коп.) заборгованості, 9169,06 грн. (дев`ять тисяч сто шістдесят дев`ять грн. 06 коп.) пені, 1365,60 грн. (одну тисячу триста шістдесят п`ять грн. 60 коп.) 3% річних, 3986,65 грн. (три тисячі дев`ятсот вісімдесят шість грн. 65 коп.) інфляційних втрат та 1706,50 грн. (одну тисячу сімсот шість грн. 50 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 24.06.2019 р.

Суддя О.О. Рябцева