Рішення № 82600414, 18.06.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/448/19

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., за участю секретаря судового засідання Стаднік О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», м. Київ

до Приватного підприємства «Укрзіз», Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка

про стягнення заборгованості

представники:

від позивача – М.О.Підгорний

від відповідача – не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі – позивач) №28АУ/6/1/716 від 11.02.2019 року (вх.№470/19 від 15.02.2019 року) до Приватного підприємства «Укрзіз» (далі – відповідач) про стягнення 454993,98 грн. штрафу за Договором №515/Д33-18 від 04.12.2018 року про закупівлю товарів.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/448/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.04.2019 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 02.04.2019 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

У судовому засіданні 02.04.2019 року представник позивача подав клопотання про продовження строків підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 02.04.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/448/19 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 28.05.2019 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 28.05.2019 року повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 28.05.2019 року закрито підготовче провадження у справі №911/448/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.06.2019 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 18.06.2019 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 18.06.2019 року позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити повністю.

Ухвали Господарського суду Київської області направлялись відповідачу на юридичну адресу: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 7, кв АДРЕСА_1 , згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.02.2019 року №1005017223. Однак, поштові конверти, адресовані відповідачу, повернуто суду підприємством зв`язку із зазначенням причин повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування, як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Згідно ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Отже, враховуючи, що ухвали суду направлено на адресу відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, місце та час судового розгляду.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача та про розгляд справи за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 18.06.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (за договором – покупець) за результатами проведеної публічної закупівлі на електронному майданчику «Prozorro» (номер закупівлі UA-2018-08-10-002014-b) з переможцем торгів – Приватним підприємством «УКРЗІЗ» (за договором – постачальник) 04.12.2018 року укладено Договір про закупівлю товарів №515/Д33-18 (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари (далі - товар), згідно ДК 021:2015: « 18130000-9 Спеціальний робочий одяг (Костюми, куртки, комплекти для захисту)», а покупець - прийняти і оплатити товар.

Згідно п. 1.2. Договору, найменування товару, кількість, ціна та якісні характеристики товару зазначені в Додатку №1 (далі - Специфікація) до цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що ціна цього Договору становить 5416595,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 1083319 грн., загальна ціна Договору з урахуванням ПДВ становить 6499914,00 грн.

Ціна товару, що поставляється за цим Договором, визначається з урахуванням умов поставки, визначених п. 5.4. цього Договору (п. 3.3. Договору).

Ціна Договору у розмірі 6499914,00 грн. з урахуванням ПДВ, визначена також в Специфікації (Додаток №1 до Договору) найменування що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п. 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному Договорі, на підставі наданого постачальником рахунку на оплату товару, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних.

Відповідно до п. 5.1. Договору, поставка здійснюється окремими партіями у відповідності із замовленням покупця протягом 8 (восьми) календарних тижнів після замовлення покупця, якщо інше не передбачено у відповідному замовленні, але в будь-якому випадку протягом дії договору.

Згідно п. 5.2. Договору, кількість товару, що підлягає постачанню та визначена відповідно до письмового замовлення покупця, може коригуватися залежно від потреб покупця та виділених коштів. Кількість товару в кожній окремій партії може визначатися сторонами Договору в окремих Специфікаціях. Мінімальна партія поставки - необмежена. Кількість замовлень покупця - необмежена, замовлення направляється покупцем за допомогою технічних засобів зв`язку (факсом та/або електронним листом на електронну адресу постачальника, вказану в п. ХІІІ цього Договору).

Поставка товару здійснюється згідно умов DDP (Інкотермс 2010) за адресами розміщення підрозділів покупця у м. Київ, вказаними у відповідному замовленні покупця. Вантажоотримувачами є підрозділи покупця (п. 5.3. Договору).

Пунктом 12.6. Договору визначено, що усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним). У будь-якому разі покупець вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а постачальник з моменту направлення покупцем відповідного листа передання до поштового відділення зв`язку та отримання фіскального чеку, поставлення на копії документа будь-яких відміток, що свідчать про його отримання постачальником).

У пункті 11.1. Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання кожною стороною і діє до 31.12.2018 року включно, але у будь якому випадку, до повного виконання сторонами взятих на себе даним Договором зобов`язань.

Позивач зазначає, що ним рекомендованим листом від 07.12.2018 року №05/3-1210 (передано до відділення пошти 10.12.2018 року згідно фіскального чеку від 10.12.2018 року, номер поштового відправлення 0100167862904) на поштову адресу відповідача було направлено зазначену у Розділі XIV заявку на поставку спеціального робочого одягу в повному обсязі згідно Договору на загальну суму 6499914,00 грн.

Враховуючи п. 5.1. Договору, 8 (восьмий) календарний тиждень після замовлення покупця сплинув 04.02.2019 року. Проте, як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, товар не поставив, про причини невиконання позивача не повідомив.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до п. 6.3.1 Договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором.

Проте, станом на дату подання даного позову до суду, відповідачем не виконано своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання постачальником зобов`язань за цим договором постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 7% від ціни Договору, передбаченої п. 3.1. цього Договору, за кожен випадок порушення умов Договору, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати штрафу, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції.

Таким чином, позивач вважає, що за невиконання договірних зобов`язань, відповідач (постачальник) має сплатити позивачу передбачений п. 7.2. Договору штраф у розмірі 454993,98 грн.

Судом встановлено, що підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки товару.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором за порушення відповідного зобов`язання.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 ГК України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалось, Договором поставки сторони визначили умови і строки поставки товару. Відповідно до п.п. 5.1., 5.2 Договору, поставка здійснюється окремими партіями у відповідності із замовленням покупця протягом 8 (восьми) календарних тижнів після замовлення покупця, якщо інше не передбачено у відповідному замовленні, але в будь-якому випадку протягом дії договору. Кількість товару, що підлягає постачанню та визначена відповідно до письмового замовлення покупця, може коригуватися залежно від потреб покупця та виділених коштів. Кількість товару в кожній окремій партії може визначатися сторонами Договору в окремих Специфікаціях. Мінімальна партія поставки - необмежена. Кількість замовлень покупця - необмежена, замовлення направляється покупцем за допомогою технічних засобів зв`язку (факсом та/або електронним листом на електронну адресу постачальника, вказану в п. ХІІІ цього Договору).

Пунктом 12.6. Договору визначено, що у будь-якому разі покупець вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а постачальник з моменту направлення покупцем відповідного листа передання до поштового відділення зв`язку та отримання фіскального чеку, поставлення на копії документа будь-яких відміток, що свідчать про його отримання постачальником).

З вказаних пунктів Договору вбачається, що обов`язок з поставки продукції виникає при направленні позивачем письмового замовлення. Відповідач, підписавши договір, зобов`язаний був здійснити поставку товару в повному обсязі у термін, визначений договором, а саме до 04.02.2019 року. Позивачем в якості доказу надіслання відповідачу письмового замовлення №05/3-1210 від 07.12.2018 року до матеріалів справи додано копію поштового листа №0100167862904 та копію фіскального чеку від 10.12.2018 року. Таким чином, позивачем у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доведено факт настання у відповідача обов`язку з поставки товару, а тому наявні підстави для застосування до відповідача п. 7.2 Договору, відповідно до якого за невиконання або несвоєчасне виконання постачальником зобов`язань за Договором постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 7% від ціни Договору, передбаченої п. 3.1. цього Договору. За таких обставин, відповідачем доводи позивача не спростовані, докази поставки продукції за Договором на суму 6499914,00 грн. не надано, а тому, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у сумі 454993,98 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 – 240 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Приватного підприємства «Укрзіз» про стягнення 454993,98 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Укрзіз» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 7, кв. 29, код ЄДРПОУ 39032930) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Велика Житомирська, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 40538421) 454993 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн. 98 коп. штрафу та 6824 (шість тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 24.06.2019 року.

Суддя Д.Г. Заєць