Ухвала суду № 82600407, 24.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

24.06.2019Справа № 910/7638/19За позовом Фізичної особи-підприємця Мамонова Дмитра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )

до Міністерства оборони України (03168, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 6)

про визнання незаконним та скасування рішення

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники учасників справи: без повідомлення (виклику)

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Мамонова Дмитра Анатолійовича до Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування рішення Міністерства оборони України про відхилення цінової пропозиції переможця переговорної процедури щодо закупівлі Обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Сковороди електричні) за Лотом 2. Обладнання для їдалень (39312200-4) (Сковорода електрична з чашею 41-60) ФОП Мамонова Дмитра Анатолійовича та стягнення з ФС Мамонова Дмитра Анатолійовича забезпечення цінової пропозиції у зв`язку з ненаданням: учасником документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі", викладене у протоколі засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо результатів переговорів за переговорною процедурою закупівлі Обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Сковороди електричні) №75/190/7 від 19.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не було допущено порушення вимог статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки ним надано усі необхідно документи, які вимагались в оголошенні про проведення процедури відбору учасників.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7638/19, підготовче засідання призначено на 01.07.2019.

18.06.2019 через загальний відділ діловодства суду від Фізичної особи-підприємця Мамонова Дмитра Анатолійовича надійшло клопотання, в якому позивач просить суд розгляд справи №910/7638/19 проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення Господарського суду міста Києва з участю позивача або його представника з Ленінського районного суду м. Запоріжжя або Господарського суді м. Запоріжжя.

Розглянувши вказане клопотання позивача, Суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 7 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.

При цьому, за приписами статті 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов`язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з`явився, а також перевіряє повноваження представників.

Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки.

Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи. З огляду на зазначені положення чинного законодавства, необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає господарську справу.

Виходячи з клопотання позивача, ним одночасно заявлено про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщенням Господарського суду міста Києва та в приміщенні Ленінського районного суду м. Запоріжжя або Господарського суді м. Запоріжжя.

Однак, Суд звертає увагу позивача, що вказане формулювання є некоректним та не відповідає приписам ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, оскільки передбачена цією нормою можливість учасника справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду означає неприбуття учасника справи до суду взагалі, а участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, а не за допомогою технічних засобів суду.

Разом з тим, в пункті 14 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 про відкриття провадження у справі у справі № 910/7638/19 повідомлено учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Поряд з викладеним, що стосується клопотання в частині проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Ленінського районного суду м. Запоріжжя або Господарського суді м. Запоріжжя, Суд зазначає, що виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, у зв`язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватись у виключних випадках, коли за об`єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості приймати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

Однак, позивачем не надано суду відповідних доказів на підтвердження тієї обставини, що за об`єктивних причин його представник позбавлений можливості приймати участь у судовому засіданні, призначеному на 01.07.2019 об 11:50 у Господарському суді міста Києва.

Проведення відеоконференції позбавляє можливості учасника процесу, який за допомогою відеоконференції бере участь у засіданні суду, подати докази під час судового засідання, знайомитись з матеріалами справи, брати участь в огляді наданих іншою стороною документів. До того ж, під час судового засідання особа, що бере участь у засіданні, встановлюється судом, що розглядає справу, за оригіналом документа, який пред`являється суду. У випадку участі особи у відеоконференції можливість суду перевірити особу стає проблематичною. Тобто, всі ці обставини ведуть до звуження обсягу реалізації прав учасників судового процесу, а тому призначення судового засідання у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли за об`єктивних причин учасник процесу не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи. Також суд вважає, що проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції може значно ускладнити розгляд справи та збільшить час проведення судового засідання.

Окрім того, Суд зазначає про обмежені технічні можливості Господарського суду міста Києва на проведення судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки на даний час в суді наявні лише два зали судового засідання, обладнані технічними засобами для проведення судового засідання в режимі відео конференції. Відповідно до інформації у програмі «Бронювання системи відеоконференцзв`язку» Судом встановлено, що в даних залах на 01.07.2019 об 11:50 вже призначено проведення відеоконференцій в інших судових справах.

Суд також зазначає, що в разі неможливості направити уповноваженого представника в судове засідання, учасник справи не позбавлений права направити в судове засідання письмові пояснення, в яких викласти свою правову позицію, разом з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 197, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю Мамонову Дмитру Анатолійовичу у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 910/7638/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.Ю.Трофименко