Рішення № 82600157, 19.06.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/60/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2019 Справа № 908/857/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/857/19

За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Земського лікаря Лукашевича, 4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр-Трейд ЛТД” (юридична адреса: 51800, с. Сотницьке Петриківського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 6-А; адреса зазначена в позовній заяві: м. Дніпро, проспект Яворницького, буд АДРЕСА_1 , а/ АДРЕСА_2 119)

про стягнення суми

За участі представників сторін:

від позивача: Бойко Р.І.- довіреність № 02 від 02.01.2019 р.

від відповідача: Андрєєва Г.Д.- Ордер серія ДН № 083203 від 12.04.2019 р.

СУТЬ СПОРУ:

09.04.2019 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 971 від 04.04.2019 р.) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр-Трейд ЛТД” основного боргу в сумі 8409,00 грн. та 630,53 грн. пені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2019 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/857/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 р. вказану позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

До господарського суду від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.04.2019 р. відкрито провадження у справі № 908/857/19 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/60/19, судове засідання призначено на 21.05.2019 р.

Ухвалою суду від 21.05.2019 р. на підставі ст. 202 ГПК України, у зв`язку з неявкою відповідача, відкладено судове засідання на 13.03.2018 р.

Ухвалою суду від 13.03.2018 р. на підставі ст. 216 ГПК України, враховуючи усне клопотання позивача, оголошено перерву у судовому засіданні до 19.06.2019 р.

У судовому засіданні 19.06.2019 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, які мотивовані наступними обставинами. Між сторонами у справі укладений договір про спільне використання земельної ділянки від 23.08.2018 р. № 23з з додатками №№ 1, 2. Позивач на виконання умов договору направляв відповідачу рахунки на оплату послуг. Відповідачем було здійснено єдину оплату за вересень 2018 р. у сумі 2038,00 грн. Заборгованість склала 8409,00 грн. (за жовтень-грудень 2018, січень 2019 р.). Позивач неодноразово повідомляв відповідача про необхідність укладання додаткової угоди та попереджав про дострокове розірвання договору з 21.02.2019 р. у зв`язку з несплатою послуг. За порушення строків оплати позивачем нарахована пеня у загальному розмірі 630,53 грн. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача 8409,00 грн. основного боргу та 630,53 грн. пені. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 256-258, 525, 526, 530, 549-552, 610-612, 614, 615, 623-625 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 193, 216-218, 231, 232 ГК України.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві. Зокрема, зазначив про складення 21.08.2018 р. (до укладення договору № 23з) акту обстеження земельної ділянки загальною площею 1500 га. При обстеженні було встановлено, що земельна ділянка не використовується за призначенням та зафіксовано її непридатність для використання в рамках співпраці за договором № 23з. Жодних актів обстеження про готовність земельної ділянки до використання сторонами не підписувалося. Вважає у зв`язку з цим, що строк початку виконання зобов`язань з оплати не розпочався. Сторонами не підписувалися акти приймання-передачі послуг. Таким чином у позивача відсутні правові підстави для здійснення нарахувань за договором та їх стягнення у судовому порядку.

10.06.2018 р. від позивача надійшла письмова відповідь на відзив. Стосовно складеного 21.08.2019 р. зазначив, що роботи по підвищенню родючості грунту та екологічної складової земель, як вказано в акті, можливо здійснити у 2019-2020 р.р., тобто у відповідача після підписання вказаного акту були наявні усі складові готовності до початку обробки земельної ділянки та вирощування будь-яких рослин та отримання прибутку.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2018 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя (Сторона-1 за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укр-Трейд ЛТД” (Сторона-2, відповідач) був укладений договір № 23з.

За умовами договору (п. 1.1), з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності військових частин та підрозділів ЗСУ, що перебувають на квартирно-експлуатаційному забезпеченні в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Запоріжжя, наповнення спеціального фонду Міністерства оборони України Сторони дійшли згоди про те, що цей договір є змішаним у розумінні ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України в порядку та на умовах, визначених цим договором, Сторона-1 за сприяння Сторони-2 зобов`язується надавати за плату послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, що є власністю Держави та знаходиться в користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (далі за текстом – послуги). Сторона-2 зобов`язується приймати надані послуги та вчасно їх оплачувати, реалізовувати вирощену Стороною-1 сільськогосподарську продукцію. Загальна орієнтовна площа, на якій буде здійснюватися надання послуг, становить 1500,00 га та знаходиться за адресою: Запорізька область, смт. Новопетрівка, Бердянський район (вивільнене військове містечко № 3). (План-схема земельної ділянки додається у додатку № 1, що є невід`ємною частиною договору). Загальна площа підлягає уточненню після розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Про готовність земельної ділянки до використання за цим договором складаються акти обстеження земельної ділянки, які є невід`ємною частиною договору, та є підставою для початку відліку періоду надання послуг і здійснення розрахунків за них за цим договором.

Згідно з п. 1.3 для досягнення вказаних у п. 1.2 цілей сторони забезпечують надання одна одній: насіннєвого матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших необхідних компонентів для вирощування сільськогосподарських культур; послуг з обробітку, посіву, збору урожаю та транспортування сільськогосподарської продукції; сільськогосподарської техніки, її керування та технічної експлуатації екіпажами (водіями) сторін.

За умовами п. 1.5 послуги передаються Стороною-1 Стороні-2 на підставі акту приймання-передачі послуг. Акт приймання-передачі послуг складається після фактичного отримання послуг. Щомісячна оплата за послуги здійснюється відповідно до розділу 2 даного договору.

У розділі 2 договору сторони визначили ціну договору та порядок розрахунків. Згідно з п. 2.1.3 договору грошова сума, яку Сторона-2 перераховує Стороні-1 за надані послуги складає 4725000,00 грн. на рік без ПДВ із розрахунку 3150,00 грн. за 1 га земель, на яких надаються послуги.

Сторона-2 зобов`язана сплачувати плату за послуги щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за оплачуваним (звітним) місяцем, на підставі отриманого від Сторони-1 рахунку на оплату послуг за звітний місяць (п. 2.1.4).

Відповідно до п. 7.1, 7.2 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін. Договір укладений строком до 31.12.2025 р. з обов`язковим підписанням сторонами актів наданих послуг, що підтверджують виконання зобов`язань за цим договором.

Сторонами до договору № 23з підписані: Додаток № 1 «План-схема розташування земельної ділянки» та Додаток № 2.

Відповідно до Додатку № 2 від 23.08.2018 р. сторони встановили нарахування та оплату за послуги, зокрема, у вересні-грудні 2018 р. по 2000,00 грн., у січні-лютому 2019 р. по 2000,00 грн.

У матеріалах справи мається копія акту від 21.02.2019 р. позачергового огляду земельної ділянки військового містечка № 3 смт. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області, площею 1500 га.

Позивач направляв/вручав відповідачу письмові повідомлення, в яких зазначав про невикористання земельної ділянки останнім та несплату послуг, повідомляв про розірвання договору в односторонньому порядку.

Звертаючись з позовом до суду, за яким відкрите провадження у дійсній справі, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 23з від 23.08.2018 р. у частині оплати послуг.

Дослідивши та оцінивши докази, які знаходяться у матеріалах справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як слідує з матеріалів справи, позивач виписував відповідачу рахунки: № 1009 від 26.11.2018 р. на суму 2072 грн. (за жовтень 2018 р.), № 1073 від 13.12.2018 р. на суму 2101 грн. (за листопад 2018 р.), № 20а від 16.01.2019 р. на суму 2118 грн. (за грудень 2019 р.), № 53а від 05.02.2019 р. на суму 2118 грн. (за січень 2019 р.), які покладені у підставу позову. Представник позивача заявив, що відповідач мав оплачувати вказані рахунки за надані ним послуги по договору № 23з та саме несплата рахунків стала підставою для звернення до суду.

Проаналізувавши зміст вказаних документів (рахунків), а також умови укладеного між сторонами договору № 23з, суд дійшов висновку, що зазначені рахунки не можуть бути прийняті судом до уваги як належні докази, які б свідчили про виконання позивачем договору та про надання з його боку послуг у сумі, визначеній у рахунках, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Із умов договору № 23з (пункт 1.1) слідує, що позивач за спиряння відповідача зобов`язався надавати за плату послуги з вирощування сільськогосподарської продукції, а відповідач зобов`язався приймати надані послуги та вчасно їх оплачувати, реалізовувати вирощену позивачем сільськогосподарську продукцію.

Відтак, з договору слідує, що позивач мав надавати послуги з вирощування сільськогосподарської продукції та ці послуги мали надаватися за сприяння відповідача.

Відповідно до п. 1.2 сторони договору погодилися з тим, що вони мають наступні спільні цілі: а) обробіток землі для вирощування сільськогосподарської продукції, розподіл праці та спеціалізація виробництва при вирощуванні сільськогосподарської продукції; б) підвищення обсягів виробництва та досягнення економічного ефекту від раціонального використання землі; в) забезпечення ефективності виробництва шляхом оптимізації витрат на матеріальні ресурси; г) збільшення гнучкості виробництва та збуту у відповідності до вимог ринку; д) швидке освоєння нової продукції, яка користується попитом на ринку.

При цьому згідно з п. 1.3 для досягнення вказаних у п. 1.2 цілей сторони забезпечують надання одна одній: насіннєвого матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших необхідних компонентів для вирощування сільськогосподарських культур; послуг з обробітку, посіву, збору урожаю та транспортування сільськогосподарської продукції; сільськогосподарської техніки, її керування та технічної експлуатації екіпажами (водіями) сторін.

Згідно п. 3.1.1 позивач зобов`язався надавати відповідачу визначені договором послуги.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що надані позивачем послуги за договором № 23з полягають у передачі земельної ділянки відповідачу. Земельна ділянка була передана відповідачу, однак останнім не здійснювалося будь-яких дій з її обробітку та вирощування сільськогосподарських рослин. Заявив, що земельна ділянка позивачем також не оброблялася.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив, що ніяких послуг позивачем відповідачу не надавалося, земельна ділянка не придатна для використання.

Сторони у судовому засіданні надали усні пояснення, зазначивши, що до укладення договору № 23з був складений акт обстеження земельної ділянки загальною площею 1500 га за адресою: Запорізька область, Бердянський район, смт. Новопетрівка, вивільнене містечко № 3. Згідно даного акту земельна ділянка не використовується за призначенням – не обробляється, відсутнє механічне або ручне оброблення, забур`янена полинолистною та звичайною амброзією, осотом та іншим бур`яном, проростає падалиця соняшника. Зазначено про можливість здійснення у 2019-2020 р.р. підвищення родючості земель та їх екологічної складової.

Копії акту сторонами до матеріалів справи не подано, однак сторони складення такого акту у судовому засіданні підтвердили.

Як вбачається з акту позачергового огляду земельної ділянки військового містечка № 3 смт. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області, площею 1500 га, складеного 21.02.2019 р., було встановлено, що земельна ділянка не використовується за призначенням, відсутнє механічне або ручне оброблення, забур`янена осотом та іншим бур`яном та чагарником. Згідно висновків комісії земельна ділянка може бути використана для спільної обробки за договором від 23.08.2018 р. № 23а та на теперішній час не використовувалась на протязі шести місяців.

У листі позивача від 31.01.2019 р. вих. № 299, адресованому відповідачу, позивач зазначив, що станом на 01.01.2019 р. земельна ділянка смт. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області площею 1500 га не може бути використана для спільної обробки за договором № 23з від 23.08.2018 р. з причини непридатності до вирощування сільськогосподарських культур.

У пункті 1.1 договору № 23з сторони визначили, що про готовність земельної ділянки до використання за цим договором складаються акти обстеження земельної ділянки, які є підставою для початку відліку періоду надання послуг і здійснення розрахунків за цим договором.

Доказів складення актів за спірний період про готовність земельної ділянки до використання за договором № 23з матеріали справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з моменту укладення договору № 23з, який покладений у підставу позову, жодною із сторін договору земельна ділянка площею 1500 га не оброблялася, сільськогосподарські рослини не висаджувалися, посівів не було.

Також у матеріалах справи відсутні докази передання позивачем відповідачу насіннєвого матеріалу, мінеральних добрив, надання послуг з обробітку землі, посіву тощо (пункт 1.3 договору).

За умовами пункту 1.5 послуги передаються Стороною-1 (позивачем) Стороні-2 (відповідачу) на підставі акту приймання-передачі послуг. Акт приймання-передачі послуг складається після фактичного отримання послуг. Пунктом 7.2 встановлена обов`язковість підписання сторонами актів наданих послуг, що підтверджують виконання зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 4.1.7 відповідач зобов`язався підписувати акти наданих послуг протягом 10 днів з моменту їх отримання.

Відтак, акти наданих послуг мали складатися саме позивачем та передаватися на підпис відповідачу.

Згідно з поясненнями представників сторін, наданими у судовому засіданні, акти наданих послуг сторонами не складалися та не підписувалися. Представник позивача пояснив, що позивачем виписувалися лише рахунки, які, на його думку, підтверджують надання послуг та є підставою для оплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 76 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За умовами п. 2.1.7 відповідач (Сторона-2) звільняється від сплати послуг позивачу (Стороні-1) на термін неможливості надати послуги, якщо Сторона-1 не може надати послуги відповідно до цього договору.

Доказів надання позивачем послуг за договором № 23з матеріали справи не містять та позивачем не подані.

Щодо доводів позивача про часткову оплату відповідачем послуг, суд сприймає їх критично. Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, відповідач сплатив суму 2038,00 грн. за складення акта обстеження земельної ділянки, однак платіж був віднесений позивачем як оплата послуг за вересень 2018 р. Відповідач зі свого боку це не заперечив, оскільки сподівався на співпрацю в рамках договору № 23з.

З банківської виписки по рахунках за 17.10.2018 р., копія якої наявна в матеріалах справи, вбачається перерахування відповідачем позивачу суми 2038,00 грн. з призначенням платежу: «за договором спільної обробки земельн ділянки 1500 га Новопетрівка Бердянський р-н за вересень 2018 зг рах № 939 від 12.10.2018…». Рахунок № 939 від 12.10.2018 р. у матеріалах справи відсутній.

Крім того, згідно Додатку № 2 до договору № 23з оплата послуг за жовтень-грудень 2018 р., січень2019 р. (період, який заявлений до стягнення) становить 2000,00 грн. за місяць. Згідно п. 2.1.6 договору надання послуг підлягає індексації за згодою сторін у випадку, якщо розмір індексу інфляції за певний місяць строку надання послуг перевищить 105%.

Суд зазначає, що за жовтень 2018 р. позивачем був виписаний рахунок № 1009 від 26.11.2018 р. на суму 2072 грн. в якому був врахований сукупний індекс інфляції за серпень-жовтень 2018 р. та який становив 103%, тобто не перевищував 105%. Також у матеріалах справи відсутня згода сторін на застосування індексу інфляції, обов`язковість якої передбачена пунктом 2.1.6 договору.

Суд приходить до висновку про не надання позивачем послуг за договором № 23з від 23.08.2018 р.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення 8409,00 грн. основного боргу у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

Позивач просив також стягнути пеню у сумі 630,53 грн., нараховану за загальний період із 11.12.2018 р. по 04.04.2019 р. (нарахована окремо по кожному рахунку).

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення основного боргу, несвоєчасність виконання грошового зобов`язання відповідачем судом не встановлено, суд відмовляє у задоволенні позову щодо стягнення пені.

Таким чином у задоволенні позову судом відмовляється повністю.

Згідно ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 1921,00 грн., сплачений позивачем при поданні позовної заяви, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано – 24 червня 2019 р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко