Рішення № 82600039, 18.06.2019, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2019 р. Cправа № 902/246/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників:

прокуратури: Самборської Я.А.,

позивача: Гончаренка І.В. ,

відповідача: Чернілевської Р.В.,

присутньої: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: заступника прокурора Вінницької області (вул. Монастирська, м. Вінниця, 21050) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135)

до: фізичної особи-підприємця Пашковського Кирила Володимировича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 26 387 грн 62 коп.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Банаська О.О. перебувала справа № 902/246/19 за позовом Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи-підприємця Пашковського Кирила Володимировича про стягнення 26 387 грн 62 коп., що еквівалентно 921,30 євро плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Ухвалою суду від 28.03.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/246/19 в порядку загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 24.04.2019.

24.04.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Верховним Судом у справі №802/518/17-а.

У судовому засіданні 24.04.2019 судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, оскільки із поданих представником відповідача доказів вбачається, що рішення у справі №802/518/17-а набрало законної сили, а відповідно до приписів ч.5 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Постановлену ухвалу суду занесено до протоколу судового засідання від 24.04.2019.

За результатами судового засідання 24.04.2019 р. оголошено перерву до 10.05.2019.

Указом Президента України від 07.05.2018 за № 195/2019 суддю Банаська О.О. призначено на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Вінницької області від 08.05.2019 здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 902/246/19, за результатами якого справу було розподілено судді Тварковському А.А.

Ухвалою суду від 10.05.2019 дану справу прийнято до свого провадження новим складом суду та призначено у ній підготовче засідання на 10.05.2019.

За результатами проведеного судового засідання (10.05.2019) відкладено розгляд справи до 28.05.2019, про що постановлено ухвалу, яку занесену до протоколу судового засідання від 10.05.2019.

Після засідання через канцелярію суду 10.05.2019 надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому останній проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

За результатами проведеного судового засідання (28.05.2019) у відсутності представника відповідача судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.06.2019, про що постановлено відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 18.06.2019 з`явилися усі учасники судового процесу та присутня гр. ОСОБА_2 .

Прокурор та представник позивача заявлений позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача підтримала позицію в заперечення позовних вимог з підстав та обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В якості підстав заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що 28.02.2017 інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області виявлено факт перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень установлених Правилами дорожнього руху України без дозволу виданого Державною автомобільною інспекцією, та нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 921,30 євро, що еквівалентно 26 387 грн 62 коп.

Однак, як вказує прокурор, відповідачем вказаної суми плати за проїзд в добровільному порядку не сплачено та позивачем не вжито заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України.

З огляду на вказане, прокурор звернувся в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з позовом до відповідача про стягнення зазначеної суми плати за проїзд в судовому порядку.

У відзиві на позовну заяву (б/н від 10.05.2019) відповідач вказує, що вважає незаконними дії посадових осіб Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час перевірки 28.02.2017 та складання розрахунку сплати за проїзд. Останній посилається не те, що результати вагового контролю, визначені у довідці від 28.02.2017 не можуть відповідати дійсності, оскільки, на думку відповідача, зважування проводилося з допущенням ряду порушень. З поміж іншого, відповідач наводить власний розрахунок ваги транспортного засобу з навантаженням, з врахуванням відомостей, наданих ДП «Вінницьке лісове господарство» щодо ваги 1 щільного кубічного метра свіжозрубаної деревини породи вільха.

Обставини, з якими не погоджується відповідач стали підставою адміністративного позову у справі №802/518/17-а.

При вирішенні спору по суті судом враховано наступне.

Згідно з ч. ч. 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до змісту з ч. ч. 1, 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пп. 1 п. 4 Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).

З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень є органом, наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Вказані вище норми Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті в частині надання позивачу прав на стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю свідчать про те, що на час звернення до суду прокурором вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що позивач не вчиняв дій, спрямованих на стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу з напівпричепом, вагові параметри яких перевищували нормативні.

За таких обставин, суд визнає обґрунтованими доводи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом у справі до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної служби України з безпеки на транспорті.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Такий висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17, провадження № 11-49/апп 18.

Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України (далі ГК України), учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є шкода, вина та протиправна поведінка заподіювана шкоди, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою.

Частинами 1 та 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

У статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частина 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлює, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, з наступними змінами), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, 2якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до абзацу 4 п. 1 Порядку № 1567 зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів (далі транспортний засіб), під час проведення рейдових перевірок здійснюється посадовою особою Укртрансбезпеки або її територіального органу (далі посадова особа) у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла).

Пунктами 3, 6 вказаного Порядку передбачено, що зупинення транспортного засобу здійснюється для проведення рейдової перевірки посадовою особою в будь-який час на маршруті руху, а у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку.

Відповідачем порушено вимоги вказаних вище нормативних актів, що встановлено складеним Управлінням Укртрансбезпеки і Вінницькій області актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.02.2017, актом № 0005460 від 28.02.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідкою 28.02.2017 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, чеком про зважування № 11014 від 28.02.2017.

Відповідач не подав суду доказів отримання у встановленому порядку дозволу на участь у дорожньому русі належного йому транспортного засобу, загальна вага та навантаження на осі якого перевищували нормативні параметри.

За таких обставин, відповідачем вчинене правопорушення, яке має своїм наслідком спричинення державі збитків у вигляді некомпенсованого руйнування автомобільних доріг.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).

Зазначений нормативно-правовий акт встановлює порядок обчислення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, яка за своїм правовим змістом є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Згідно з ч. 3 п. 2 Порядку № 879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з п. 30 Порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг)хВ, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Аналіз наведених норм говорить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568), перевізником є фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Як було встановлено судом, перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом тягачем SCANIA R114 GA4X2NA, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом KRONE SDP 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 . У товарно-транспортній накладній перевізником зазначено ФОП Пашковський К.В.

У матеріалах справи наявні усі передбачені Порядком № 879 документи, зокрема довідка 28.02.2017 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 0005460 від 28.02.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок №5460 плати за проїзд від 28.02.2017, які були складені працівниками Укртрансбезпеки у Вінницькій області 28.02.2017, у зв`язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу відповідачем.

Розмір плати за проїзд визначено Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області у відповідності до вимог зазначених вище норм Порядку № 879 та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879).

Крім того п. 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Оскільки відповідачем не здійснено оплату нарахованої суми відшкодування (921,30 євро), позивачем здійснено її розрахунок в гривнях, за офіційним курсом гривні до євро станом на момент вчинення правопорушення (станом на 28.02.2017), що складає 26387,62 грн.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України.)

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Усі аргументи, викладені відповідачем в заперечення позову були предметом розгляду у адміністративній справі №802/518/17-а, яка перебувала в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду.

За результатами розгляду вказаної справи прийнято постанову, відповідно до якої Пашковському Кирилу Володимировичу відмовлено у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними дій посадових осіб Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час перевірки 28.02.2017 на автомобільній дорозі Житомир-Могилів-Подільський 106 км. транспортного засобу марки SCANIA R114GA4X2NA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом марки KRONE SDP 24 реєстраційний номер НОМЕР_2 та визначення позивачу суми сплати за проїзд згідно розрахунку від 28.02.2017 в розмірі 921,30 євро, а також про визнання протиправною та скасування постанови №ПАШ 002500 від 14.03.2017 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом у справі №802/518/17-а встановлено факт здійснення позивачем перевезення вантажу 28.02.2017 з перевищенням вагових обмежень без спеціального дозволу.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 залишено без задоволення апеляційну скаргу Пашковського Кирила Володимировича та залишено без змін Постанову Вінницького окружного адміністративного суду у справі №802/518/17-а.

Відтак вказана постанова набрала законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, не вважаються, на думку суду, обґрунтованими доводи представника відповідача щодо власного розрахунку ваги транспортного засобу з навантаженням відповідно до відомостей, наданих ДП «Вінницьке лісове господарство», оскільки з даних відомостей вбачається, що ці показники є середніми, тобто містять відповідну похибку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги та про задоволення позову у повному обсязі.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеної норми процесуального закону, витрати прокуратури, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, при задоволенні позову покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Сягнути з фізичної особи-підприємця Пашковського Кирила Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) в дохід Державного бюджету України (УК у м. Вінниці, р/р 31316309700002 в ГУДКСУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, код ЄДРПОУ 38054707, призначення платежу: 22160100; плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні) 26387,62 грн.

3. Сягнути з фізичної особи-підприємця Пашковського Кирила Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь Прокуратури Вінницької області 1921 грн витрат зі сплати судового збору (реквізити для перерахунку: р/р 35213099003988, ЄДРПОУ 02909909, ДКСУ, МФО 820172, отримувач: Прокуратура Вінницької області).

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 червня 2019 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2 - Прокуратурі Вінницької області - вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050.

3 - позивачу - проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135.

4 - відповідачу - АДРЕСА_1 .