Рішення № 82597695, 13.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2019 року № 640/1905/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Приватного нотаріуса ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

третя особа Державне підприємство «Національні інформаційні системи»

про визнання протиправними та скасування дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», у якому просить суд:

-наказ Міністерства юстиції України №4165/5 від 29.12.2018 р. визнати протиправними та скасувати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи ( у письмовому провадженні). Судом встановлено відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскаржуваний наказ складено (прийнято) Мін`юстом із грубим порушенням норм матеріального права, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник Міністерства юстиції України подав відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що вчинення процедури реєстрації внесення змін до запису здійснюється за загальними правилами передбаченими ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснення пошуку заяв в базі даних для встановлення черговості розгляду заяв є обов`язковим, а тому наказ винесено відповідно до чинного законодавства, а також в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Державним підприємством «Національні інформаційні системи» також надано до суду пояснення щодо позовної заяви, в якому зазначає, що ДП «НАІС», є технічним адміністратором Державного реєстру прав, а тому не уповноважене приймати владно-управлінські рішення, а лише безпосередньо їх виконує. Разом з тим, зазначає, що він реалізує припис наказу Міністерства юстиції України у будь-якому випадку, оскільки відповідне зобов`язання для ДП «НАІС» встановлено законодавчо.

Зі сторони позивача не надходило до суду жодних заперечень чи додаткових пояснень.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , здійснює нотаріальну діяльність в Київському міському нотаріальному окрузі на підставі Свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_3, виданого Міністерством юстиції України 17.01.2008 року, та на підставі реєстраційного посвідчення № НОМЕР_4 , виданого Головним управлінням юстиції у м. Києві у 2008 році.

20.12.2018 року комісією, що здійснює контроль та моніторинг суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату проведено камеральну перевірку на дотримання законодавства приватного нотаріусу ОСОБА_1 при проведенні реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з довідки від 20.12.2018 року, вищевказана комісія встановила порушення, що полягають у наступному:

- порушення вимог статей 3, 10, 18, 26 Закону, пунктів 12, 18 порядку №127, пунктів 4, 10, 11, 12, 13, 15 порядку №1141 за заявами про внесення змін №26541223, №26541320, №26541365, оскільки за зазначеними заявами не встановлена черговість розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (відсутній пошук у базі даних заяв); не здійснено пошук у Державному реєстрі прав відомостей про нерухоме майно; право власності та суб`єкта цього права; інші речові права та суб`єкта цього права; іпотеку та суб`єкта цього права, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта цих прав (відсутні сформовані пошуки відомостей у Державному реєстрі прав);

- до заяви №28916168 для державної реєстрації припинення іпотеки не додано жодного документа.

- порушення вимог статей 3, 10, 18, 26 Закону, пунктів 12, 18 порядку №127, пунктів 4, 10, 11, 12, 13, 15 порядку №1141 за заявами №27277779, №27278155, №27278405, №27285913, №27277530, №27278023, №27278315, оскільки за зазначеними заявами не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв )відсутній пошук у базі даних заяв); не здійснено пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно, право власності та суб`єкта цього прав на нерухоме майно та суб`єкта цих прав (відсутні сформовані пошуки відомостей у Державному реєстрі прав) не долучено електронні копії довіреностей, поданих уповноваженими особами заявників.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2018 року за №4165/5 на підставі вищевказаної довідки за результатами проведення камеральної перевірки позивачу було заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем наказом позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України:

1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;

2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;

3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;

4) організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;

5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

9.1) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною третьою статті 10 Закону встановлено обов`язок державного реєстратора, зокрема, встановлювати відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; обов`язок перевіряти документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Формування пошуків у базі даних заяв Державного реєстру прав є механізмом, який забезпечує виконання обов`язку державного реєстратора щодо встановлення черговості розгляду заяв, наявності або відсутності підстав для зупинення державної реєстрації.

Першим етапом розгляду кожної заяви та одним з етапів проведення державної реєстрації є встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв Державного реєстру прав шляхом формування відомостей.

Відповідно до частини восьмої статті 18, частини першої статті 25 Закону проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об`єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

Аналогічні вимоги містять пункти 13, 17 Порядку № 1127.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 1141 під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор додатково здійснює пошук інших заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на те саме майно та рішень судів про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією таких прав, у базі даних заяв.

Пошук заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у базі даних заяв здійснюється за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна та ідентифікаторами, визначеними у підпунктах 2 і 3 пункту 11 Порядку № 1141, тобто за адресою об`єкта нерухомого майна та/або за кадастровим номером земельної ділянки. Пошук заяв за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна, номером запису тощо звужує обсяг пошукової інформації.

Слід зауважити, що відповідно до частини третьої статті 19 Закону зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, внесення запису про скасування рішення державного реєстратора здійснюються у строк, що не перевищує 2 години з часу реєстрації відповідної заяви/рішення суду в Державному реєстрі прав. У зв`язку із специфікою поєднання нотаріусом функцій нотаріуса та реєстратора необхідно зробити акцент на тому, що перед вчиненням нотаріальної дії під час підготовки правочину нотаріус проводить пошуки та формує платну інформацію з Державного реєстру прав до реєстрації відповідної заяви. Такі пошуки не фіксуються в операціях із заявою та відповідно не відображаються як виконані під час перевірки реєстраційних дій.

Необхідність проведення пошуку заяв (рішень судів або заяв власника про заборону вчинення реєстраційних дій) обумовлена тим, що після вчинення попередніх пошуків для посвідчення правочину та до моменту реєстрації заяви внаслідок вчинення правочину є проміжок часу, протягом якого може бути зареєстровано заяву власника або рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, іншу заяву щодо цього об`єкта нерухомого майна.

Законом не передбачено особливостей, відмінностей у проведенні держаної реєстрації державним реєстратором суб`єкта державної реєстрації, державним реєстратором - нотаріусом або державним, приватним виконавцем.

Відтак державним реєстратором (у тому числі нотаріусом, державним, приватним виконавцем) розгляд заяв та документів здійснюється після реєстрації заяви та формування відомостей за результатом пошуку заяв у базі даних заяв Державного реєстру прав.

Після встановлення вказаної черговості перевіряється відповідність заявлених прав і поданих документів, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації.

З огляду на те, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації, а моментом державної реєстрації вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав, факт посвідчення правочину нотаріусом не дорівнює факту виникнення права або обтяження.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заяви №26541223, №26541320, №26541365 містили в собі відомості про внесення змін до договорів іпотеки.

При реєстрації таких змін технічно не передбачена можливість проводити встановлення черговості розгляду заяв.

Відповідно до положень пункту 8 частини першої статті 2 Закону, реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формах.

Частиною першою статті 20 встановлено, що заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Частиною п`ятою вказаної статті також встановлено, що у разі подання заяви про проведення реєстраційних дій у паперовій формі така заява формується, реєструється у базі даних заяв із зазначенням дати і часу реєстрації та скріплюється власним підписом заявника.

З оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів у випадку, передбаченому абзацом другим частини першої цієї статті, поданих для проведення реєстраційних дій, виготовляються електронні копії шляхом сканування, що долучаються до заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав.

Згідно з пунктами 8, 9, 10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок 1127) разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. З оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 9 цього Порядку, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, що долучаються до заяви, зареєстрованої у базі даних заяв.

Не підлягають виготовленню та долученню до заяви електронні копії документів, що пред`являються заявником з метою встановлення його особи, а також електронна копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, чи документа, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

При розгляді адміністративної справи, суд встановив, що позивачем про розгляді заяв №№ 27277779, 27278155, 27278405, 27285913, 27277530, 27278023, 27278315 копії усіх документів, а саме: заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та квитанції про сплату 40 % адміністративного збору надіслані до Департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно КМДА.

Щодо реєстрації заяви №28916168 про державну реєстрацію іншого речового права (припинення іпотеки) суд зазначає, що позивач прийняла рішення про реєстрації на підставі документів, що були надані їй при реєстрації, а саме: лист-повідомлення АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 26.06.2018 року №Д1-В42/63806 про виконання усіх зобов`язань за кредитним договором та припинення іпотеки, припинення заборони відчуження об`єктів нерухомого майна та Розпорядження АТ «Райффайзен Банк Аваль» про вилучення запису іпотеки та припинення заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, які в свою чергу надсилалися до Департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно КМДА.

У відповідності до пп.2. п.8 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації під час проведення камеральної перевірки комісія має право витребувати у суб`єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах.

Тобто, комісія для об`єктивного проведення перевірки мала можливість отримати всі вищевказані документи у паперовому вигляді.

Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що блокування доступу до реєстру не відноситься ні до юридичної відповідальності, ні до адміністративно-господарських санкцій.

Метою блокування доступу до реєстру є припинення порушень законодавства з боку державного реєстратора, відновлення прав інших осіб. Але, відповідно до оскаржуваного наказу, дій щодо порушення прав будь-яких осіб позивачем не вчинялося тому таке блокування в даному випадку не відповідає меті, яка покладена на нотаріуса законодавством.

Крім того, суд звертає увагу, що визначена статтею 371 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" процедура є різновидом юридичної відповідальності приватного нотаріуса як державного реєстратора. У свою чергу, підставою для будь-якого виду відповідальності є відповідне правопорушення, склад якого становлять сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення та які є необхідними і достатніми для притягнення до юридичної відповідальності.

У ході судового розгляду справи відповідач, в порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав належних та допустимих доказів, що свідчили б про настання негативних юридичних наслідків в результаті допущення позивачем вищеописаних помилок при роботі з Державним реєстром прав та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями позивача і такими наслідками.

При цьому, у зв`язку з тимчасовим блокуванням доступу до Державного реєстру прав позивач фактично вимушена призупинити нотаріальну діяльність у спосіб, що не передбачений Законом України "Про нотаріат".

За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню щодо визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 4165/5 від 29.12.2018 року «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 29.12.2018 року № 4165/5 про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

3. Присудити на користь Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 769,00 грн. (сімсот шістдесят дев`ять гривень), сплачений квитанцією від 01.02.2019 року №0.0.1256699361.1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.А. Качур