Рішення № 82597561, 20.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 р. № 520/2616/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Чайкіної Н.Е.,

за участю:

представника позивача - Колобова Л.В.,

представника відповідача - Нікішиної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Луганського національного аграрного університету (вул. Слобожанська, 68, м. Старобільськ Луганської області) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, 40, м. Харків) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Луганський національний аграрний університет звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК4218/21/АВ/ІП-ФС від 15.02.2019 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 4173,00 грн. на Луганський національний аграрний університет.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував. просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі наказу № 01.01-07/120 від 16.01.2019 та направлення № 01.01-94/02.03/220 від 16.01.2019 уповноваженою особою Головного управління Держпраці у Харківській області було проведено захід державного контролю у формі інспекційного відвідування Луганського національного аграрного університету за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 44, на предмет додержання законодавства про працю.

Інспекційне відвідування було проведено на підставі пп.2 п.5 Порядку № 295 за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю та наказу № 01.01-07/120 від 16.01.2019.

За результатами проведеного інспекційного відвідування було оформлено акт № ХК4218/21/АВ від 24.01.2019 та припис №ХК4218/21/АВ/П від 28.01.2019, контролюючим органом встановлено порушення вимог п.1 ч.1 ст.41, ст.46 КЗпП України.

Постановою Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК4218/21/АВ/ІП-ФС від 15.02.2019 на позивача було накладено штраф у розмірі 4173 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 був призначений на посаду декана будівельного факультету Луганського національного аграрного університету терміном на 5 років з 01.09.2018 по 31.08.2023 згідно контракту № 06-02/082к від 14.06.2018 (а.с.9).

На підставі наказу від 18.12.2018 № 01-04/383 було здійснено перевірку організації роботи Радова С.Г., навчального процесу, методичної, виховної, наукової та інноваційної роботи та дотримання у роботі вимог чинного законодавства України, ЗУ «Про вищу освіту».

У зв`язку із здійсненням перевірки ОСОБА_1 було відсторонено від займаної посади у період часу з 18.12.2018 по 21.12.2018.

Відповідно до ст.46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Наказом від 21.12.2018 № 06-114к ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади на підставі ч.1 ст.41 КЗпП України – одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Відповідно до ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об`єднання.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі Порядок № 295).

Згідно п.2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до ч.4 ст.2 ЗУ «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (ч.5 ст.2 ЗУ «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Інспекційне відвідування Луганського національного аграрного університету було проведено відповідачем на підставі пп.2 п.5 Порядку № 295 за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю та наказу № 01.01-07/120 від 16.01.2019.

Згідно п.19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (п.20 Порядку № 295).

Під час інспекційного відвідування позивача контролюючим органом було виявлено та зафіксовано порушення вимог п.1 ч.1 ст.41, ст.46 КЗпП України.

За результатами інспекційного відвідування позивача, відповідно до положень п.19 Порядку № 295 Головним управлінням Держпраці у Харківській області було складено акт № ХК4218/21/АВ від 24.01.2019 та припис №ХК4218/21/АВ/П від 28.01.2019.

Згідно п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Статтею 46 КЗпП України встановлено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що наказом від 21.12.2018 № 06-114к ОСОБА_1 було звільнено 21.12.2018 з займаної посади на підставі ст.41 КЗпП України.

Порушення стосується трудових обов`язків працівника, які визначаються в посадовій інструкції, положенні, статуті, трудовому договорі (контракті) тощо.

Під час інспекційного відвідування уповноваженими особами Луганського національного аграрного університету не було надано документ на підтвердження обов`язків, які покладаються на ОСОБА_1 ., як в.о. директора навчально-наукового інституту будівництва.

Звільнення за ч.1 ст.41 КЗпП України є одним із видів дисциплінарного стягнення і допускається з додержанням правил, встановлених для застосування такого стягнення.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 149 КЗпП України.

Так, відповідно до положень вищезазначеної норми права до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

В порушення вимог ч.2 ст149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення позивачем не отримано від ОСОБА_1 письмових пояснень. Не надані такі пояснення в ході інспекційного відвідування Головного управління Держпраці у Харківській області та під час розгляду справи адміністративним судом.

На підставі наказу від 18.12.2018 № 01-04/383, відповідно до доручення в.о. ректора здійснено перевірку організації роботи, навчального процесу, методичної, виховної, наукової та інноваційної роботи та дотримання у роботі вимог чинного законодавства України структурного підрозділу Луганського національного аграрного університету. Встановлений строк проведення перевірки з 18.12.2018 по 21.12.2018.

Наказом від 18.12.2018 № 01-04/384 у зв`язку із здійсненням перевірки ОСОБА_1 в.о. директора навчально-наукового інституту будівництва, відсторонено від займаної посади у період з 18.12.2018 по 21.12.2018.

В порушення положень ст.46 КЗпП України Радова С.Г. відсторонено від займаної посади без зазначення посилань на нормативно-правовий акт, в якому відображено підстави необхідності проведення такого відсторонення або здійснення перевірки організації роботи, навчального процесу, методичної, виховної, наукової та інноваційної роботи та дотримання у роботі вимог чинного законодавства України, ЗУ «Про вищу світу» структурного підрозділу ЛНАУ «Навчально-науковий інститут будівництва» за період призначення ОСОБА_1 на посаду в.о. директора навчально-наукового інституту будівництва з 03.12.2018 по 18.12.2018.

Згідно ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Згідно ч.1 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати (абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України).

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України “Про зайнятість населення” (далі - штрафи) визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 17 липня 2013 р. № 509 (далі Порядок № 509).

Згідно п.2 порядку № 509 однією із підстав накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Постанова Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК4218/21/АВ/ІП-ФС від 15.02.2019 була винесена відповідно до положень вищезазначених норм права, на підставі акту інспекційного відвідування № ХК4218/21/АВ від 24.01.2019.

Будь-яких доказів на підтвердження правомірності застосування до працівника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за правилами, встановленими КЗпП України, відсторонення його від займаної посади із зазначенням підстав необхідності проведення такого відсторонення, позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, тому таке рішення є правомірним.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Луганського національного аграрного університету (вул. Слобожанська, 68, м. Старобільськ Луганської області) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, 40, м. Харків) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.06.2019.

Суддя В.В. Єгупенко