Рішення № 82597466, 20.06.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 р. Справа № 480/1444/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/1444/19

за позовом ОСОБА_1

до Білопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Білопільського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення від 20.11.2018р. про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком №1 та зобов`язати відповідача призначити з 14.08.2018р. та виплатити йому пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХІІ .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 14.08.2018 року позивач внаслідок досягнення 50 років звернувся до Білопільського об`єднаного УПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 1 відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та надав необхідні для цього документи. Проте, відповідач листом від 29.11.2018р. №7877/03-26 повідомив його, що своїм рішенням від 20.11.2018р. у призначенні пенсії на пільгових умовах відмовлено через відсутність достатнього пільгового стажу, а саме вказано, що уточнююча довідка про період роботи на ДП ВАТ «Шахта ім.60-річчя Радянської України» з 25.09.1989р. до 16.05.2001р. не може бути врахована, оскільки в даній довідці відсутній вихідний номер та дата її реєстрації та не надані документи про атестацію робочих місць.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки ним порушено конституційне право на соціальних захист, зокрема на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, згідно з уточнюючою довідкою та трудовою книжкою в період з 25.09.1989р. до 16.05.2001р. він дійсно виконував підземні роботу на вказаному підприємстві на різноманітних посадах. Частиною 2 пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442, обов`язок проведення атестації робочих місць покладено на керівників підприємств, а тому не проведення атестації робочого місця або відсутність документів про атестацію робочого місця не може позбавити громадян на отримання пенсії на пільгових умовах. Враховуючи, що виконувана ним на шахті робота віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці, які дають право на пільгову пенсію за Списком №1, він досяг віку 50 років, стаж його роботи становить понад 25 років, в тому числі на вищевказаних роботах – понад 10 років, і всі відповідні документи були надані відповідачу, позивач вважає, що рішення управління від 20.11.2018р. про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах є протиправним, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 24 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а.с.32-33). Обґрунтовуючи свою позицію, зазначив, що рішенням Білопільського об`єднаного УПФУ Сумської області від 20.11.2018р. ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки за результатами розгляду документів встановлено: загальний страховий стаж заявника складає 27 років 7 місяців 15 днів. До пільгового стажу зараховано період роботи на державному відкритому акціонерному товаристві “Шахта імені 60-річчя Радянської України” з 01.01.1998р. до 16.05.2001р. згідно з відомостями, наявними в системі персоніфікованого обліку про спеціальний стаж. Пільговий стаж за період роботи на ДП ВАТ «Шахта ім. 60-річчя Радянської України» з 25.09.1989р. до 31.12.1997р. не врахований для підтвердження пільгового стажу роботи для призначення пенсії, оскільки в наданій довідці відсутній вихідний номер та дата її реєстрації та не надані документи про атестацію робочих місць. У трудовій книжці позивача наявні записи про найменування посад, які він займав під час роботі на шахті, проте у встановленому порядку відсутні повні дані про умови праці на підприємстві, які є визначальними при віднесенні займаних ним посад до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Тому через відсутність пільгового стажу роботи ОСОБА_1 не має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Ухвалою від 10.05.2019р. вирішено розгляд справи проводити з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, пояснив, що отримати документи про проведення атестації робочих місць із підземним робочим днем на Шахті ім.60-річчя Радянської України не можуть бути надані внаслідок розташування архіву, де вони зберігаються, на тимчасово окупованій території, яка непідконтрольна українській владі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с.49), в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

14.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Білопільського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та надав наявні документи на підтвердження такого права (а.с.34-36).

Рішенням Білопільського об`єднаного УПФУ у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 було відмовлено з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу роботи, а саме не менше 10 років (а.с.37).

Зокрема, як зазначено у рішенні, за результатами розгляду документів встановлено: загальний страховий стаж заявника складає 27 років 7 місяців 15 днів. До пільгового стажу зараховано період роботи на державному відкритому акціонерному товаристві “Шахта імені 60-річчя Радянської України” з 01.01.1998р. до 16.05.2001р. згідно з відомостями, наявними в системі персоніфікованого обліку про спеціальний стаж. Пільговий стаж за період роботи на ДП ВАТ «Шахта ім. 60-річчя Радянської України» з 25.09.1989р. до 31.12.1997р. не врахований для підтвердження пільгового стажу роботи для призначення пенсії, оскільки в наданій довідці відсутній вихідний номер та дата її реєстрації та не надані документи про атестацію робочих місць.

Крім того, у рішенні від 20.11.2018р. вказано, що на запити управління від 14.08.2018р. за №5610 до управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька та від 14.08.2018р. за №5611 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (а.с.38-41), необхідні документи для призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №1 не надійшли (протягом трьох місячного терміну від дати повідомлення - 14.08.2018р.).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши законність рішення відповідача, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок.

Частиною 2 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (ч.1 ст.44 Закону N 1058-IV).

Статтею ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що записами в трудовій книжці підтверджується період роботи ОСОБА_1 на ДП ВАТ «Шахта ім.60-річчя Радянської України» з 25.09.1989р. до 16.05.2001р. (а.с.12-13).

Згідно з п.3 Порядку від 12.08.1993 року № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Із поданих до суду документів (копії сторінок трудової книжки) та довідки, виданої Державним ВАТ «Шахта ім. 60-річчя Радянської України» (а.с.11), встановлено, що виконувані позивачем роботи з повним підземним робочим днем у шахті відносяться до Списку №1.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з п.4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, застосування списків проводиться за результатами атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та пп.1.5 п.1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Згідно з п.4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997р., у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992р., 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

При цьому щодо подання документів, які підтверджують проведення атестацію робочих місць, необхідно відмітити, що м. Донецьк знаходиться на тимчасово окупованій території, тому отримати довідки із Архівного відділу Донецької міської ради та Донецької вугільної енергетичної компанії, де вони зберігаються, на теперішній час не є можливим (а.с.46-48).

Так, Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України». Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», дію якого зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р, м. Донецьк, на території якого було розташовано підприємство, де працював позивачі і де зберігаються архівні документи, відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р м. Донецьк відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року №254-VII м. Донецьк визнане тимчасово окупованою територією.

Тобто, роботодавець, де працював позивач, припинив свою діяльність та його архівні документи знаходяться на окупованій території в м. Донецьк, через що позивач позбавлений реальної можливості надати додаткові офіційні докази, які б підтверджували особливий характер його робіт або атестацію робочого місця.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, вказані обставини не можуть позбавити позивача як громадянина України на його конституційне право на соціальний захист, зокрема на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу (Париж, 20.ІІІ.1952) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).

Відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. А в ст.1 Протоколу №12 до цієї Конвенції передбачена загальна заборона дискримінації: 1. Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статті, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою. 2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1.

Слід зазначити, що дискримінація може бути прямою (різне поводження до людей в однаковій ситуації) та непрямою (однакове поводження з людьми, незважаючи на те, дехто з них знаходиться в певній особливій ситуації).

Так, у справі «Тлімменос проти Греції» (Thlimmenos v. Greece, рішення від 06.04.2000, заява № 34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об`єктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об`єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.

Аналогічний підхід закріплено в національному праві. Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Саме в такій особливій ситуації опинився позивач у цій справі, який у спірний період працював на шахті, архів якої на даний момент знаходиться на тимчасово окупованій території України, внаслідок чого він позбавлений можливості надати додаткові документи, які вимагає відповідач.

Суд не може розцінювати факт не підтвердження документами проведення атестації робочих місць та факт відсутності тимчасового доступу до них як рівнозначні обставини, що позбавляють права позивача на призначення пенсії, враховуючи принципи здійснення адміністративного судочинства. Факт відсутності документів про проведення атестації як таких взагалі, не встановлений.

Всі необхідні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії (записи у трудовій книжці, видача довідки про роботу на шахті), були створенні до проведення антитерористичної операції і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із законного заробітку, тільки на тій підставі, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач працював і де зберігаються архівні документи. Крім того, громадянин не може нести особисту відповідальність за те, що відбувається на території вказаної Донецької області, та не може відповідати за діяльність інших осіб.

На переконання суду, вимога щодо надання документів про проведення атестації може бути визнана цілком виправданою в звичайній ситуації, оскільки формально вона базується на положеннях Порядку №637, та має на меті підтвердження умов праці на посадах і роботах, перелічених у трудовій книжці. Проте в ситуації позивача ця вимога становить дискримінаційне поводження по відношенню до осіб, які мають трудовий стаж на підприємствах, які залишилися на території, що на даний момент є тимчасово окупованою, оскільки такі особи не можуть надати відповідні документи, а отже за такого підходу позбавляються права на пенсійне забезпечення, передбаченого ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у відповідний період.

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, управління Пенсійного фонду повинно було взяти до уваги інформацію, зазначену у трудовій книжці, аби у повному обсязі захистити права позивача, який звернувся за призначенням пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до п. 3 ст.44 Закону України N1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

При цьому суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від здатності органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема внаслідок проведення АТО та неможливістю проведенням перевірки періодів роботи, оскільки підприємства та архіви, де зберігаються документи, розташовані на тимчасово окупованій території України), а тому неможливість проведення перевірки не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.

На підставі вищевикладеного суд приходить до випадку, що в даному випадку є порушення конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.

Та обставина, що архівні документи державного ВАТ “Шахта імені 60-річчя Радянської України” знаходяться на непідконтрольній українській владі території, через що відповідач не має можливості перевірити достовірність видачі уточнюючої довідки про підтвердження стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 та довідки про заробітну плату, не спростовує наявність у ОСОБА_1 пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.

З приводу посилань представника відповідача на постанови Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року (№21-183а13 та №21-519а14 відповідно) та від 19 травня 2015 року у справі №21-175а15 слід відмітити, що обставини вказаних справ не стосуються випадків відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах з підстав відсутності документів про проведення атестації, які неможливо отримати внаслідок знаходження архівного відділу та підприємства, де працював позивач, на тимчасово окупованій території.

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем у справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення щодо відмови у призначенні пенсії років на пільгових умовах.

Таким чином, враховуючи, що позивач на дату звернення до ПФУ досяг 50-річного віку, що підтверджується копією паспорта (а.с.9), стаж його роботи складає 27 років 7 місяців 15 днів, а пільговий стаж – 11 років 7 місяців 22 дні, що відповідає вимогам, встановленим пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суму сплаченого ним судового збору (а.с.4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 20.11.2018р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Зобов`зати Білопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити з 14.08.2018р. та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХІІ .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Білопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Макаренка, 7, м. Білопілля, Сумська область, 41800, код ЄДРПОУ 41490323) витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 червня 2019 року.

Суддя О.О. Осіпова