Рішення № 82597388, 24.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2019 р. № 520/4720/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення про результати розгляду заяви № 312/12-18 від 21 листопада 2018 року комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, а також рішення Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 8 від 04 лютого 2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за п. “а” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, у зв`язку з не зарахуванням стажу роботи позивача у період з 28.01.1988р. по 31.12.1996р. по професії - машиніст тепловоза на Ізюмському комбінаті хлібопродуктів, з 30.08.2000 р. по 09.01.2009 р. по професії машиніст тепловозу тепловозоремонтного комбінату в подальшому - тепловозоремонтного та тепловозозбирального цеху ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод”, оскільки відсутні документи про ліквідацію Ізюмського комбінату хлібопродуктів та ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод”;

- зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років стаж роботи ОСОБА_1 у період з 28.01.1988р. по 31.12.1996 р. по професії - машиніст тепловоза на Ізюмському комбінаті хлібопродуктів, з 30.08.2000 р. по 09.01.2009 р. по професії машиніст тепловозу тепловозоремонтного комбінату в подальшому - тепловозоремонтного та тепловозозбирального цеху ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод”, та призначити і виплачувати ОСОБА_1 , пенсію за віком за вислугу років з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 19 жовтня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.10.2018 р. він звернувся до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заяви були додані усі необхідні документи. Рішенням про результати розгляду заяви №312/12-18 від 21.11.12018 комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, а також рішенням Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №8 від 04.02.2019 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, у зв`язку з не зарахуванням стажу роботи в період з 28.01.1988 р. по 31.12.1996 р. по професії – машиніст тепловоза на Ізюмському комбінаті хлібопродуктів, з 30.08.2000 р. по 09.01.2009 р. по професії машиніст тепловозу тепловозоремонтного комбінату в подальшому - тепловозоремонтного та тепловозозбирального цеху ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод”, оскільки відсутні документи про ліквідацію Ізюмського комбінату хлібопродуктів та ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод”. Позивач вважає, що відповідачі при прийнятті оскаржуваних рішень діяли не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі надіслана відповідачам та була отримана останніми, що підтверджується повідомленнями пошти про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, 04.06.2019 року надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006р. № 18-1, який зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2006р. за № 1231/13105, який було застосовано в даному випадку для підтвердження наявності пільгового стажу позивача, визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника. Враховуючи, що позивачем не було надано доказів того, що підприємства, на яких він працював були ліквідовані, вказане стало підставою для відмови в підтвердженні стажу роботи. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представником відповідача, Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, 07.06.2019 року надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що Ізюмським ОУПФУ Харківської області відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п.«а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

В період з 03.06.2019 по 21.06.2019 суддя перебував у відпустці, тому розгляд справи здійснюється в перший робочий день.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до п."а" ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області №312/12-18 від 21.11.2018 року позивачу відмовлено у підтвердженні пільгового стажу роботи у період з 28.01.1988р. по 31.12.1996р. по професії - машиніст тепловозу, з 30.08.2000 р. по 09.01.2009 р. по професії машиніст тепловозу тепловозоремонтного комбінату (тепловозоремонтного та тепловозозбирального цеху). (а.с.12).

На підставі вищевказаного рішення комісії, Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняло рішення від 04.02.2019 року №8 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за п. “а” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років. (а.с.13-14).

Мотивуючи зазначені рішення, відповідачі вказали, що позивачем подано відомості про знаходження підприємств, на яких він працював, зокрема, ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод” у стадії припинення в зв`язку з банкрутством та ДП ДАК «Хліб України», «Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів» у стадії припинення за рішенням засновників, проте не надано документів їх ліквідації.

При цьому відповідачі виходили з того, що Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006р. № 18-1, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 р. за №1231/13105, за яким було розглянуто заяву позивача, визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника. Оскільки такої ліквідації встановлено не було, позивачу було відмовлено у підтвердженні необхідного періоду роботи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовою основою діяльності Комісії при ГУПФУ в Харківській області є саме положення Порядку №18-1.

Відповідно до п.п.3, 4, 5 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Комісії діють у відповідності до цього Порядку. Склад Комісій затверджується начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Головою Комісії є начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Разом з тим, відповідно до п.1 Порядку №18-1, цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Таким чином, Комісія підтверджує пільговий стаж роботи виключно в тому випадку, якщо підприємство, на якому працювала особа, є ліквідованим.

У відповідності до пп.пп.1, 2 п.11 Порядку для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи, зокрема, як: заяву про підтвердження стажу роботи, а також документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Харківської області по справі Б-39/02-09 від 03.12.2014 ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" (код ЄДРПОУ 01056356) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 19.04.2019 ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" не ліквідовано, підприємство перебуває в стані припинення за судовим рішенням про банкрутство.

Крім того, згідно з копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 19.10.2018 (дату звернення позивача з заявою про призначення пенсії) Ізюмський комбінат хлібопродуктів також не ліквідовано, підприємство перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

Таким чином, за відсутності, на момент виникнення спірних правовідносин, записів про ліквідацію підприємств, рішення по віднесенню/не віднесенню до пільгового стажу позивача періоду роботи з 28.01.1988р. по 31.12.1996р. по професії - машиніст тепловоза на Ізюмському комбінаті хлібопродуктів, з 30.08.2000 р. по 09.01.2009 р. по професії машиніст тепловозу тепловозоремонтного комбінату в подальшому - тепловозоремонтного та тепловозозбирального цеху ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод” віднесено до повноважень Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що у Комісії при ГУПФУ в Харківській області відсутні юридичні підстави для прийняття рішення про підтвердження пільгового стажу позивача за період з 28.01.1988р. по 31.12.1996р. по професії - машиніст тепловоза на Ізюмському комбінаті хлібопродуктів, з 30.08.2000 р. по 09.01.2009 р. по професії машиніст тепловозу тепловозоремонтного комбінату в подальшому - тепловозоремонтного та тепловозозбирального цеху ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод”.

Таким чином, підстави для задоволення позовної вимоги в частині скасування рішення про результати розгляду заяви № 312/12-18 від 21 листопада 2018 року комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області задоволенню не підлягають.

Відносно позовної вимоги про скасування рішення Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 8 від 04 лютого 2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за п. “а” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за відсутністю необхідного пільгового стажу роботи у зв`язку з не зарахуванням стажу роботи позивача у період з 28.01.1988р. по 31.12.1996р. по професії - машиніст тепловоза на Ізюмському комбінаті хлібопродуктів, з 30.08.2000 р. по 09.01.2009 р. по професії машиніст тепловозу тепловозоремонтного комбінату в подальшому - тепловозоремонтного та тепловозозбирального цеху ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод”, оскільки відсутні документи про ліквідацію Ізюмського комбінату хлібопродуктів та ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод”, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. “а“ ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху залізничного транспорту та метрополітенах ,- за списками професій і посад, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України : чоловіки- після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 06 місяців на зазначеній роботі.

Пунктом “а” статті 55 Закону України “ Пенсійне забезпечення “ та Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р.№583, передбачені машиністи, і помічники машиністів тепловозів.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Судом встановлено, що згідно рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області № 312/12-18 від 21 листопада 2018 року позивачу відмовлено у підтвердженні пільгового стажу роботи у період з 28.01.1988р. по 31.12.1996р. по професії - машиніст тепловоза на Ізюмському комбінаті хлібопродуктів, з 30.08.2000 р. по 09.01.2009 р. по професії машиніст тепловозу тепловозоремонтного комбінату в подальшому - тепловозоремонтного та тепловозозбирального цеху ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод”.

Як вбачається з трудової книжки позивача та не заперечується відповідачами ані в своїх відзивах, ані в спірних рішеннях, у період з 28.01.1988р. по 31.12.1996 р. ОСОБА_1 працював машиністом тепловозу на Ізюмському комбінаті хлібопродуктів та в період з 30.08.2000 р. по 09.01.2009 р. працював машиністом тепловозу тепловозоремонтного комбінату в подальшому - тепловозоремонтного та тепловозозбирального цеху у ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод”. (а.с.25-27).

Вказані обставини також підтверджується наявними в матеріалах справи архівною довідкою від 08.10.2018 р. №01-54/282, виданою архівним відділом Ізюмської міської ради про переведення позивача з 28.01.1988 р. на посаду машиніста тепловозу та звільненням з посади 31.12.1996 р. на Ізюмському комбінаті хлібопродуктів та архівною довідкою, виданою архівним відділом Ізюмської міської ради, від 25.06.2018 р. №01-54/663 про прийняття ОСОБА_1 з 30.08.200 р. на посаду машиніста тепловозу на ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» та звільнення 09.01.2009р. з посади.

Загальний стаж роботи позивача складає 31 рік 08 місяців 2 дні.

Отже, суд приходить до висновку, що записами, наявними в трудовій книжці позивача, інформацією, викладеною в архівних довідках та записами у спірних рішеннях підтверджується факт роботи позивача у Ізюмському комбінаті хлібопродуктів та ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод”, однак, вищевказані документи, додані позивачем до заяви про призначення пенсії, Ізюмським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не досліджувались, заява по суті не розглянута, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для відмови позивачу в зарахуванні періодів роботи на вищевказаних підприємствах та в призначенні пенсії на пільгових умовах.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування рішення Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 8 від 04 лютого 2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за п. “а” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

З приводу позовних вимог про зобов`язання Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років стаж роботи ОСОБА_1 у період з 28.01.1988р. по 31.12.1996 р. по професії - машиніст тепловоза на Ізюмському комбінаті хлібопродуктів, з 30.08.2000 р. по 09.01.2009 р. по професії машиніст тепловозу тепловозоремонтного комбінату в подальшому - тепловозоремонтного та тепловозозбирального цеху ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод”, та призначення і виплати ОСОБА_1 , пенсії за віком за вислугу років з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 19 жовтня 2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно з п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду № 22-1 від 25.11.2005 (далі по тексту - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року N 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за N 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. Період отримання допомоги по безробіттю підтверджується до 01 січня 2010 року на підставі записів у трудовій книжці, а починаючи з 01 січня 2010 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).

Таким чином, у розумінні Закону № 1058, Порядку № 22-1 пенсія призначається за результатами розгляду і аналізу всіх наданих документів, у разі дотримання особою всіх умов призначення пенсії, зокрема, щодо стажу та пенсійного віку тощо.

Як зазначалось вище, позивачем при зверненні 19.10.2018 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області за призначенням пенсії надавався певний перелік документів, зокрема, документи про вік та стаж.

Однак, всупереч вимогам пункту п.4.7 Порядку № 22-1 відповідач при прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 не надав оцінки тим документам, які були надані позивачем разом із заявою про призначення пенсії, обмежившись лише посиланням на рішення Комісії при ГУПФУ в Харківській області від 21.11.2018 р., яке, як зазначалось вище, було прийняте з підстав відсутності у Комісії повноважень підтверджувати пільговий стаж позивача у спірних відносинах.

Як вбачається зі змісту рішення Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №8 від 04.02.2019, другим відповідачем зазначено про наявність у ОСОБА_1 загального стажу роботи – 31 рік 08 місяців 2 дні.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що обчислення страхового стажу, надання оцінки наявному страховому стажу при призначенні пенсії, зокрема, на особливих підставах (Список № 1) відноситься до виключних (дискреційних) повноважень Ізюмського об`єднаного УПФУ, суд вважає неможливим зобов`язувати відповідача зараховувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років стаж роботи позивача, призначити та виплачувати позивачеві пенсію за віком за вислугою років з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 19.10.2018 р.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, беручи до уваги, що відповідачем не було надано оцінки всім документам, поданим Захаровим Ігорем Борисовичем, фактично не перевірено наявності у нього права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (з урахуванням пільгового стажу за Списком № 1), позовна вимога про зобов`язання Ізюмського об`єднаного УПФУ призначити і виплачувати пенсію за віком за вислугу років з 19.10.2018 є формою втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Враховуючи викладене, з метою повного забезпечення права позивача на пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, зобов`язавши Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.10.2018 про призначення пенсії та додані до неї документи, з урахуванням висновків суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову з підстав, викладених вище.

Питання про розподіл судових витрат у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022, код 14099344), Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (просп. Незалежності, буд. 2,м. Ізюм, Харківська область, 64300, код 40387920) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Скасувати рішення Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 8 від 04 лютого 2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за п. “а” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 19.10.2018 про призначення пенсії та додані до неї документи, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин