Рішення № 82597287, 21.06.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1226/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/1226/19 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, Ліквідаційної комісії Хорольського РВ УМВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області , в якому просив визнати протиправними дії відповідача з приводу відмови у перерахунку грошового утримання (заробітної плати) за період з 25.07.1986 по 25.08.1986, а також зобов`язати здійснити такий перерахунок за час робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видати довідку встановленого зразка для пред`явлення в органи пенсійного фонду через Хорольський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про грошове утримання з урахуванням перерахунку за перебування у стані бойової готовності, наведеного у довідці від 06.02.2014 №900, та відповідно до положень і постанови РМ СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, наказів СРСР від 11.06.1986 №0130 і від 30.06.1986 №0189 із врахуванням підвищення грошового забезпечення збільшеного у два рази, згідно з постановою ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, РМ СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 №524-156, від нарахування на підвищену заробітну плату відповідно до постанови РМ СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195 та постанови РМ УРСРС і Української республіканської ради професійних спілок від 10.06.1986 №207-7, та включити в довідку перерахунок оплати за роботу у вихідні дні 27.07; 03, 10, 17, 24/08.1986 у подвійному розмірі з урахуванням коефіцієнта кратності зони перебування з основного розміру з заробітної плати в зоні ЧАЕС та за понаднормову по дві години щоденну роботу в полуторному розмірі та кратності зони перебування з основного розміру із заробітної плати в зоні ЧАЕС.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на неправомірну поведінку відповідача щодо відмови у видачі довідки про фактичну заробітну плату для перерахунку пенсії, з урахуванням доплат, на які позивач має право як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС грошового забезпечення за роботу (службу) в зоні Чорнобильської АЕС за період з 25.07.1986 по 25.08.1986, оскільки відповідач не врахував положення окремих нормативно-правових актів часів Радянського Союзу, з яких знято гриф "секретно" та які є чинними.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

16.04.2019 позивач надав суду пояснення та уточнену позовну заяву з аналогічними позовними вимогами, проте, визначивши відповідачами Ліквідаційну комісію УМВС України в Полтавській області та Ліквідаційну комісію Хорольського РВ УМВС України в Полтавській області, у зв`язку з чим ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

13.05.2019 до суду від відповідача, Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, надійшов відзив на позов, за змістом якого той вказує, що не є належним відповідачем у справі, оскільки саме Хорольським РВ УМВС здійснювалася видача позивачу довідки про заробітну плату для обчислення пенсії. Зауважує, що розмір грошового забезпечення позивача за період перебування в зоні ЧАЕС, з якого може бути обрахована його пенсія чітко відображений у особовій картці грошового забезпечення, а проведення його перерахунку не передбачено жодним нормативно-правовим актом. Наголошує, що положення пунктів 4 і 5 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, підпунктів 4 і 5 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і УРРПС від 10.06.1986 №207-7 щодо премій, винагород та заохочень не поширюється на осіб рядового і начальницького складу, оскільки нормативно-правовим актом, який визначав грошове утримання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ було Положення про грошове утримання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджене наказом МВС СРСР від 19.03.1984 №090, яким не передбачалося преміювання військовослужбовців, виплати у вихідні, святкові дні та нічний час (а.с. 75-79).

Згідно з відповіддю на відзив від 20.05.2019, всупереч позиції відповідача, позивач стверджує, що на момент проходження служби в Хорольському РВ УМВС в 1986 році дана установа не була наділена правом самостійного вирішення фінансових питань без погодження з УФЗБО УМВС аж до ліквідації даної установи (а.с. 81).

Суд розглядає дану справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи суд встановив, що позивач у період проходження служби в органах МВС на посаді офіцерського складу наказом управління МВС був направлений у складі зведеного загону протипожежної служби Полтавської області на виконання робіт в зону Чорнобильської АЕС, де перебував з 25.07.1986 по 25.08.1986 (32 доби) безпосередньо на АЕС.

Начальником протипожежної служби у зоні ліквідації наслідків аварії на АЕС 25.05.1986 видано довідку про перебування ОСОБА_1 у зоні Чорнобильської АЕС з 25.07.1986 по 25.08.1986, у якій зазначено, що доба, відпрацьована у зоні Чорнобильської АЕС, оплачується згідно з постановою ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, РМ СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156, наказів МВС СРСР від 11.06.1986 № 0130 і від 26.05.1986 № 0149 та постанови РМ СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195.

Військово-лікарська комісія УМВС України в Полтавській області 17.05.2002 на основі статей 41б; 446; 71в; 23в; 61г; 72г; 43г графи II Розділу хвороб і фізичних вад (наказ МВС України від 06 лютого 2001 року № 85) встановила причинний зв`язок захворювання з виконанням службових обов`язків по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

З 2002 року по 2009 рік позивач перебував на військовій пенсії, як пенсіонер МВС, та був визнаний інвалідом II групи по захворюванню, пов`язаному з виконанням робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС при виконанні службових обов`язків. За рішенням суду, з серпня 2009 року по 01.11.2011 отримував пенсію, як ліквідатор аварії на ЧАЕС, згідно зі статтею 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У березні 2015 року позивач дізнався, що розрахунок розміру належної до виплати пенсії не відповідає фактичним обставинам, оскільки він здійснений на підставі довідки Хорольського РВ УМВС від 06.02.2014 №900 за фактичну роботу в зоні ліквідації аварії на ЧАЕС, з якої обчислена пенсія; при заповнені довідки про заробітну плату не були враховані деякі урядові постанови та відомчі накази, зокрема постанова РМ СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195, накази МВС СРСР від 11.06.1986 № 0130 і від 30.06.1986 № 0189; дана довідка не враховує підвищення грошового забезпечення, збільшеного в два рази, згідно з постановою ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, РМ СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156, нарахування премії - 60 % від нарахування на підвищену заробітну плату відповідно до постанови РМ СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195.

18.03.2015 позивач звернувся до УМВС України в Полтавській області із заявою про видачу нової довідки з урахуваннями вимог вищезазначених нормативних актів, на що УМВС України в Полтавській області листом від 26.03.2015 № 4/М-6/ОП відмовило позивачу у видачі нової довідки, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2015, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії УМВС України у Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку грошового забезпечення за період з 25.07.1986 по 25.08.1986 протиправними; зобов`язано УМВС України у Полтавській області провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25.07.1986 по 25.08.1986 з урахуванням перерахунку за перебування в стані бойової готовності, наведеного в довідці від 06.02.2014 № 900, та відповідно до положень і постанови РМ СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195, наказів МВС СРСР від 11.06.1986 року № 0130 і від 30.06.1986 № 0189 з урахуванням підвищення грошового забезпечення, збільшеного в два рази, згідно з постановою ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, РМ СРСР і ВЦРҐІС від 07.02.1986 № 524-156, нарахування премії 60 % від нарахування на підвищену заробітну плату відповідно до постанови РМ СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 та постанови РМ УРСРС і Української республіканської ради професійних Спілок № 207-7 від 10.06.1986, та видати довідку через підпорядкований підрозділ Хорольський РВ УМВС України в Полтавській області про грошове забезпечення з урахуванням перерахунку.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанції дійшли висновку, що розрахунок грошового забезпечення позивача за період з 25.07.1986 по 25.08.1986 має проводитись з урахуванням приписів нормативних актів, якими врегульовано порядок оплати праці робітників та службовців: з нарахуванням подвійного окладу, з урахуванням кратності зони небезпеки кратності 5 -, 4 -, 3 -, з нарахуванням премії у розмірі 60% тарифної ставки, що повинна бути підвищена на 100%, тобто вдвічі, а також подвійною оплатою за роботу у вихідні дні, з урахуванням обчислення за одну годину як 1/3 години робочого часу за період несення служби у стані бойової готовності, врахуванням шестигодинного робочого дня, понад середньомісячну заробітну плату.

Проте, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №816/1062/15-а касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області задоволено. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до УМВС України в Полтавській області, треті особи Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області, Хорольський районний відділ УМВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Після цього, як стверджує позивач, 05.03.2019 від своїх колег по зведеному загону протипожежної служби він дізнався про велику різницю в розрахунках сум, які вносилися в довідку про перерахунок відповідно до постанови КМУ №1210 від 23.11.2011, у зв`язку з чим 06.03.2019 він звернувся до керівництва Головного управління Національної поліції у Полтавській області із заявою про перерахунок заробітної плати за роботу в зоні ЧАЕС з 25.07.1986 по 25.08.1986 за роботу в вихідні дні і понаднормовий час праці в третій і першій зоні небезпеки на підставі постанови ЦК КПРС, президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 №524-156, постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, постанови Ради Міністрів УРСР і УРРПС від 10.06.1986 №207-7 і наказів МВС СРСР від 11.05.1986 №0130 та від 26.05.1986 №0149, які наведені в довідці про його перебування в зоні ЧАЕС та навів розрахунок.

Однак заяву ОСОБА_1 було розглянуто ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області України, оскільки ГУНП в Полтавській області не є правонаступником УМВС України в Полтавській області.

Згідно з листом відповідача від 27.03.2019 №М-9/оп позивача повідомлено про відсутність правових підстав для проведення йому доплат за роботу в надурочний час, у вихідні та святкові дні та видачі відповідної довідки у зв`язку з відсутністю на архівному зберіганні підтверджуючих документів (наказ про залучення працівників до роботи в надурочний час, вихідні та святкові дні та табель обліку робочого часу). Також зазначено з посиланням на лист ДФРЕ МВС України від 18.02.2003 №15/2-372 за час перебування в зоні відчуження додаткова оплата роботи в надурочний час, вихідні і святкові дні здійснювалася лише тим працівникам, умови оплати праці яких регламентуються Кодексом законів про працю, дія якого на осіб рядового і начальницького складу внутрішніх справ не поширюється.

Не погоджуючись з діями відповідача, які виразилися у відмові видати довідку для перерахунку пенсії з включенням до неї належних сум, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Предмет спору у даній справі зводиться до встановлення обставин, що підтверджують наявність або відсутність правових підстав для включення до довідки ОСОБА_1 про заробітну плату для обчислення пенсії доплати за роботу в надурочний час, у вихідні та святкові дні.

Відповідно до пунктів 4 і 5 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, підпунктів 4 і 5 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і УРРПС від 10.06.1986 №207-7 працівникам підприємств, організацій та установ, які виконують роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища, встановлено додаткову оплату праці за роботу в нічний час у розмірі 35% часової тарифної ставки (окладу) за кожний час роботи в нічний час і максимальний розмір премії - 60% тарифної ставки (окладу) в місяць; дозволено підприємствам, організаціям і установам залучати працівників на роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії, у вихідні і святкові дні з оплатою праці у подвійному розмірі.

Про поширення дії цих пунктів на осіб рядового і начальницького складу в цих постановах мови немає.

Положенням про грошове утримання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС СРСР від 19.03.1984 №090, не передбачалося преміювання осіб рядового і начальницького складу, а також виплати у вихідні, святкові та нічний час.

Згідно з пунктом 12 Положення про грошове утримання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ від 19.03.1984 №090 винагорода за понаднормову роботу, а також додаткова винагорода за роботу у дні відпочинку та святкові дні не виплачувалася, за винятком особливих випадків, передбачених наказами МВС СРСР на підставі спеціальних рішень Уряду СРСР.

Крім того, відповідно до пункту 40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 23.10.1973 №778 для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ встановлюється ненормований робочий час.

При змінній роботі або безперервному чергуванні встановлюється однакова вдень і вночі тривалість робочого часу. У разі необхідності особи рядового та начальницького складу зобов`язані нести службу в дні щотижневого відпочинку і святкові дні. При цьому взамін невикористаних днів щотижневого відпочинку і святкових днів їм надаються інші вихідні дні.

Відповідно до Положення про грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що діяли в 1986 році розрахункова денна тарифна ставка для оплати праці і, зокрема, для оплати праці за роботу в зоні відчуження розраховувалася шляхом ділення місячного окладу, а для осіб офіцерського і начальницького складу також і окладів за військове або спеціальне звання на кількість календарних днів за відповідний місяць роботи в зоні відчуження.

За таких обставин слід зробити висновок про те, що будь-якого іншого способу розрахунку середньоденної тарифної ставки для осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ іншими законодавчими нормативними актами не передбачено.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №816/1062/15-а (постанова від 22.01.2019) за аналогічним позовом.

Узагальнюючи зміст вищенаведених нормативно-правових актів, суд зазначає, що позивач не входить до кола осіб, на яких поширюється дія постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, постанови Ради Міністрів УРСР і УРРПС від 10.06.1986 №207-7, оскільки в зазначених нормативно-правових актах мова йде про працівників підприємств, організацій та установ, які виконують роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В той же час дія КЗпП України та встановлені ним умови оплати праці на осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ не поширюється, про що Мінсоцполітики України надавало відповідні роз`яснення №924/0/14-12/20 від 27.01.2012, №7375/0/14-12/20 від 07.07.2012.

Відповідно ж до пункту 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невід`ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться у довідці відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання.

За даними особової картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 1986 рік інформація щодо нарахування йому доплат за роботу в надурочний час, у вихідні та святкові дні у відповідача відсутня.

З огляду на встановлені обставини справи суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову у зв`язку з відсутністю документальних доказів проведення доплат за роботу в надурочний час, у вихідні та святкові дні, а також невідповідністю мотивів, покладених в основу його доводів, вимогам керівних документів СРСР та УРСР.

За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 08592276), Ліквідаційної комісії Хорольського РВ УМВС України в Полтавській області (вул. Незалежності, 80, м. Хорол, Полтавська область, 37800) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун