Рішення № 82597055, 19.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1636/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., секретар судового засідання Іванес Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Житлово-комунального відділу селища “Розділ” про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника,-

встановив:

Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до суду з позовом до Житлово-комунального відділу селища “Розділ” , яке з урахуванням уточнених позовних вимог просить : стягнути податковий борг з Житлово-комунального відділу селища “Розділ” в розмірі 118 812,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 22.02.2019 року заборгованість відповідача становить 118 812,89 грн, а саме : з податку на додану вартість – 58 864,71 грн; податку на прибуток – 56 242,38 грн; земельного податку – 1 647,39 грн; інші збори за забруднення навколишнього природного середовища – 2 058, 41 грн. Проте, відповідачем не вживаються заходи щодо погашення вказаного боргу.

Відповідач подав відзив на заяву про уточнення позовних вимог, в якому проти позовних вимог заперечує повністю. В обгрунтування відзиву зазначив, що формулювання позовних вимог позивача є не зовсім адекватним, яке не підтверджене жодними доказами. Подані документи позивачем до заяви про уточнення позовних вимог, як доказів наявності податкового боргу, є різними за своєю суттю та жодної ідентичності між собою не мають, а тому в дійсності надані позивачем документи не стосуються предмету доказування. Складові боргу за змістом заяви про уточнення позовних вимог становлять основний платіж, фінансова санкція і пеня, однак доказів про дату виникнення податкового боргу та застосування штрафної санкції стороною позивача до справи не надано, що вказує на наявність безнадійного боргу або його безпідставність.

Представник позивача подав заперечення на відзив, в якому зазначив, що на час розгляду справи у суді податковий борг відповідача перед бюджетом зменшився, а відтак виникла потреба в уточненні позовних вимог. На даний час сума податків є узгоджена та у встановлені законом строки до бюджету не сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу. Відповідачем не вживаються заходи щодо погашення вказаного боргу на суму 118 812,89 грн.

Відповідач подав заперечення на заперечення позивача. Зазначив, що позивачем повністю проігноровано ст.ст.72-80 КАС України і не надано жодних доказів на доведення своїх позовних вимог, відповідно позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Головне управління ДФС у Львівській області в 2016 році звернулось до суду про стягнення з Житлово-комунального відділу селища “Розділ” податкового боргу в сумі 239 227,40 грн.

Станом на 20.04.2016 р загальна сума заборгованості Житлово-комунального відділу селища “Розділ” становила 239 227,40 грн, в тому числі :

- Податок на додану вартість 133040,80 грн, в тому числі основний платіж 91417,91 грн згідно декларацій за серпень-грудень 2015 р, січень-лютий 2016 р; уточнюючого розрахунку за січень 2016 р; штрафні санкції – 19706,69 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 29,02,2016 №0000341500; пеня 21916,00 грн;

- Податок на прибуток 56242,38 грн, в тому числі основний платіж 52435,49 грн згідно декларації за 2014 р (сума 12520 грн) та рішення про розстрочення від 20.03.2014 №2132/10/250-09 на загальну суму основного платежу 40912,01 грн; штрафна санкція згідно рішення про розстрочення від 20.03.2014 №2132/10/250-09 – 2982,96 грн, штрафна санкція згідно податкових повідомлень-рішень від 08.05.2015 №0003891500 на суму 199,3 грн, від 08.05.2015 №0003881500 на суму 0,75 грн; пеня-623,88 грн;

- Рентна плата за спецвикористання води – 2581,95 грн, в тому числі пеня – 2581,95 грн;

- Земельний податок – 22074,99 грн, в тому числі основний платіж – 1532,58 грн, згідно розрахунку на 2015-2016; штрафні санкції – 20427,60 грн згідно податкових повідомлень-рішень від 29.02.2016 №0000381500, №0000391500, №0000371500, пеня – 114,81 грн;

- Рентна плата за користуваннями надрами – 21482,86 грн, в тому числі основний платіж – 8429,78 грн згідно розрахунку за IV квартал 2015 року, штрафні санкції – 2982,96 грн згідно податкових повідомлень-рішень від 08.05.2014 №0003891500, №0003881500;

- Надходження податків і зборів, які справлялись до 01.01.2011, але не визначені ПК України – 1604,02 грн, в тому числі штрафні санкції – 511,51 грн, згідно податкового повідомлення-рішення від 14.02.2016 №0000301500, пеня 1092,51 грн;

- Інші збори за забруднення навколишнього природного середовища – 2197,40 грн, в тому числі штрафні санкції – 138,99 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 14.02.2015 №0000311500; пеня 2058,41 грн.

Так, у відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем було сформовані податкові вимоги від 07.11.2001 №1/56 (перша), 10.12.2001 №2/165 (друга).

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями : №0000301500 від 14.02.2015 року, №0000311500 від 14.02.2015 року, №0000341500 від 29.02.2016 року, №0000351500 від 29.02.2016 року, №0000361500 від 29.02.2016 року, № 0000371500 від 29.02.2016 року, №0000381500 від 29.02.2016 року, №0000391500 від 29.02.2016 року та діями позивача, відповідач оскаржив їх до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 року по справі №813/4462/17 позовні вимоги Житлово-комунальний відділ селища “Розділ” задоволено частково та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: №0000301500 від 14.02.2015 року, №0000311500 від 14.02.2015 року, №0000341500 від 29.02.2016 року, №0000351500 від 29.02.2016 року, №0000361500 від 29.02.2016 року, № 0000371500 від 29.02.2016 року, №0000381500 від 29.02.2016 року, №0000391500 від 29.02.2016 року.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 року по справі №813/4462/17 набрало законної сили 27.08.2018.

За приписами частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Головне управління ДФС у Львівській області привело інтегровані картки платника податків Житлово-комунального відділу селища “Розділ”, ЄДРПОУ 31042894 до відповідності шляхом опрацювання 13.02.2019 судового рішення по справі №813/4462/18 та виключено з ІКП вище зазначені штрафні санкції згідно податкових повідомлень-рішень.

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій з урахуванням зменшення податкового боргу відповідача просить стягнути з Житлово-комунального відділу селища “Розділ” податковий борг 118 812,89 грн.

Згідно довідки Головного управління ДФС у Львівській області №9820/10/54,17-14 від 26.02.2019 податковий борг до Житлово-комунального відділу селища “Розділ” станом на 22.02.2019 року становить 118 812,89 грн. та складається з:

Податок на додану вартість (14010100) – 58 864,71 грн.

- 1700,37 грн. – пеня нарахована згідно п.п.129.1.1ст.129 ПКУ з 02.06.2015 р. на податкову декларацiю з податку на додану вартiсть N 9098859266 вiд 18.05.2015 р. (дата виникнення боргу 29.12.2015 року).

- 1910,88 грн. – пеня нарахована згідно п.п.129.1.1ст.129 ПКУ з 01.07.2015 р. на податкову декларацiю з податку на додану вартiсть N 9127267191 вiд 18.06.2015 р. (дата виникнення боргу 29.12.2015 року).

- 2641,15 грн. – пеня нарахована згідно п.п.129.1.1ст.129 ПКУ з 31.07.2015 р. на податкову декларацiю з податку на додану вартiсть N 9150630979 вiд 17.07.2015 р. (дата виникнення боргу 29.12.2015 року).

- 445,43 грн. – пеня нарахована згідно п.п.129.1.1ст.129 ПКУ з 31.08.2015 р. на податкову декларацiю з податку на додану вартiсть N 9173595976 вiд 18.08.2015 р. (дата виникнення боргу 29.12.2015 року).

- 463,59 грн. – пеня нарахована згідно п.п.129.1.1ст.129 ПКУ з 05.03.2015 р. на податкове повідомлення-рішення форми «Ш» з податку на додану вартiсть N0000281500 вiд 14.02.2015 р. (дата виникнення боргу 29.12.2015 року).

- 536,6 грн. – пеня нараховано згідно п.п.129.1.1ст.129 ПКУ з 05.03.2015 р. на податкове повідомлення-рішення форми «Ш» з податку на додану вартiсть N0000281500 вiд 14.02.2015 р. (дата виникнення боргу 29.12.2015 року).

- 13 245,00 грн. – основний платіж, згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9256388674 від 18.12.2015 року, (дата виникнення боргу 30.12.2015 року).

- 15 327,00 грн. – основний платіж, згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9273037789 від 16.01.2016 року, (дата виникнення боргу 30.01.2016 року).

- 38.98 грн. – пеня нарахована згідно IКП на борг мин. р. (п.п.129.1.1ст.129ПКУ) з 31.08.2015 р. на податкову декларацiю з податку на додану вартiсть N9173595976 вiд 18.08.2015 р. (дата виникнення боргу 17.02.2016 року).

- 180,78 грн. – пеня нарахована згідно IКП на борг мин. р. (п.п.129.1.1ст.129ПКУ) з 31.08.2015 р. на податкову декларацiю з ПДВ N9173595976 вiд 18.08.2015 р. (дата виникнення боргу 17.02.2016 року).

- 6,93 грн. – пеня нарахована згідно IКП на борг мин. р. (п.п.129.1.1ст.129ПКУ) з 30.12.2015 р. на податкову декларацiю з ПДВ N9192925637 вiд 17.09.2015 р. (дата виникнення боргу 17.02.2016 року).

- 6 947,00 грн. – основний платіж, згідно податкової декларації з ПДВ №9017779822 від 16.02.2016 року, (дата виникнення боргу 01.03.2016 року).

- 6 380,00 грн. – основний платіж, збільшення суми ПДВ, що пiдлягала сплатi (згідно уточнюючого розрахунку до декларації в поточному році) уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартiсть у зв`язку з виправленням самостiйно виявлених помилок N9027980314 за 01.01.2016 р. (дата виникнення боргу 03.03.2016 року).

- 191 грн. – штрафна санкція нарахована платником самостійно (основна декларація термiн сплати поточний рiк) уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартiсть у зв`язку з виправленням самостiйно виявлених помилок N9027980314 вiд 03.03.2016 р. (дата виникнення боргу 03.03.2016 року).

- 8 850,00 грн. – основний платіж, згідно податкової декларації з ПДВ №9036704889 від 16.03.2016 року, (дата виникнення боргу 03.03.2016 року).

Податок на прибуток приватного підприємства (11021000) – 56242,38 грн.

- 52435,49 грн. – основний платіж згідно декларації за 2014 рік (сума - 12520 грн.) та рішення про розстрочення від 20.03.2014 №2132/10/250-09 на загальну суму основного платежу 40912,01 грн.;

-199,03 грн. – штрафна санкції згідно податкового повідомлення-рішення №0003891500 від 08.05.2015

- 0,75 грн. – штрафна санкція згідно податкового повідомлення -рішення №0003881500 від 08.05.2015;

- 2982,96 грн. згідно рішення про розстрочення від 20.03.2014 №2132/25-09;

- 623,88 грн. – пеня згідно зворотного боку облікової картки платника податків та довідки про заборгованість.

Земельний податок з юридичних осіб (18010500) – 1 647,39 грн.

- 1532,58 грн. – основний платіж згідно розрахунку на 2015-2016;

- 114,81 грн. – пеня згідно зворотного боку облікової картки платника податків та довідки про заборгованість.

Інші збори за забруднення навколишнього природного середовища (19050200) – 2058,41 грн.,

- 2058,41 грн. – пеня згідно зворотного боку облікової картки платника податків та довідки про заборгованість.

Однак, станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов`язанням відповідач суду не надав.

Згідно з п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України).

Таким чином із аналізу наведених норм податкового законодавства можна дійти висновку, що контролюючий орган наділений повноваженнями звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, який є узгодженим.

Крім того, про обізнаність відповідача щодо наявності податкового боргу свідчить адміністративний позов, заявлений до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що податкове зобов`язання відповідачем було узгоджене, доказів добровільного погашення сум узгодженого податкового боргу відповідачем не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з Житлово-комунального відділу селища “Розділ” податкового боргу у розмірі 118 812, 89 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки позивачем не були понесені витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то судом питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 72-79, 90, 132, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

вирішив :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-комунального відділу селища “Розділ” (81650, Львівська область, Миколаївський район, с. Розділ, вул. Симоненка, 2 секція А; ЄДРПОУ 31042894) до бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, кошти за податковим боргом в сумі 118 812,89 грн (сто вісімнадцять тисяч вісімсот дванадцять гривень 89 коп ).

3. Судові витрати з сторін не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 24 червня 2019 року.

Суддя Гулкевич І.З.