Рішення № 82597001, 13.06.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1739/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кривошапка Н.А.

представника позивача – Прокопчук О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства "Управління механізації будівництва №23", треті особи: Публічне акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві, Полтавське головне регіональне управління Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", Філія Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" в м.Полтава, Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" м.Харків, Акціонерне товариство "Полтава-банк", про застосування арешту коштів.

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2019 року Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі також - позивач, ГУ ДФС у Полтавській області) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Управління механізації будівництва №23" (надалі також - відповідач, ПАТ "УМБ № 23"), треті особи: Публічне акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві, Полтавське головне регіональне управління Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", Філія Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" в м.Полтава, Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" м.Харків, Акціонерне товариство "Полтава-банк", (надалі також - треті особи) про застосування арешту коштів Публічного акціонерного товариства "Управління механізації будівництва №23" на розрахункових рахунках, відкритих у банківських установах.

Ухвалою суду від 21 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що за результатами перевірки стану збереження майна ПАТ "УМБ № 23", яке перебуває в податковій заставі, встановлено факт відчуження майна, описаного в податкову заставу, чим порушено статтю 92 Податкового кодексу України. Таким чином, виникли законні підстави накладення арешту на рахунки платника податків - ПАТ "УМБ № 23".

13 червня 2019 року позивачем до суду подано заяву про уточнення позовних вимог /а.с. 115/, відповідно до якої ГУ ДФС у Полтавській області просило застосувати арешт коштів ПАТ "УМБ№ 23" на розрахункових рахунках, відкритих у банківських установах, у межах наявного податкового боргу в розмірі 5 564 193 грн 49 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, повістка про виклик до суду направлялась на зареєстровану адресу ПАТ "УМБ № 23": вул.Шевченка, 11, с. Терешки, Полтавська область, та отримана уповноваженою особою відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення /а.с. 110/.

Відзив на позов відповідачем не подано.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та розгляд справи повідомлялися належним чином.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за даної явки.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ПАТ "УМБ №23" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 04715606 /а.с. 9-10/.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "УМБ №23" подано до Полтавської ДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області:

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік від 29.01.2019 року, за якою обліковується несплачена заборгованість у розмірі 154 грн 63 коп. /а.с. 59-60/,

- податкову декларацію екологічного податку № 1 за 2018 рік від 07.02.2019, згідно з якою розраховане податкове зобов`язання за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в розмірі 308 грн 88 коп /а.с. 63/, та податкове зобов`язання за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в розмірі 19 грн 07 коп /а.с. 64/.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України /в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Разом з тим, відповідачем своєчасно не сплачено суми податкового зобов`язання щодо земельного податку та екологічного податку.

З матеріалів справи, вбачається, що податковий борг відповідача з податку на прибуток виник у зв`язку з наступними обставинами.

29.09.2016 ГУ ДФС у Полтавській області на підставі акту перевірки №339/16-31-14-01-09/04715606 від 19.08.2016 (а.с. 16-39) винесено податкове повідомлення - рішення №0003901401 від 29.09.2016 (а.с. 15 зворотний бік), яким ПАТ "УМБ №23" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 1 526 961 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення №0003901401 від 29.09.2016 направлено платнику податків ПАТ "УМБ №23" та отримано останнім.

23.11.2018 Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі акту перевірки №10707/16-31-56-12-30/04715606 від 07.11.2018 (а.с. 42) винесено податкове повідомлення - рішення № 0004875612 (а.с. 44), яким відповідача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 12 319 грн 29 коп. Вказане податкове повідомлення - рішення №0004875612 від 23.11.2018 направлене платнику податків ПАТ "УМБ №23" рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане останнім 28.11.2018 (а.с. 44 зворотний бік).

18.01.2019 Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі акту перевірки №13819/16-31-56-12-30/04715606 від 21.12.2018 (а.с. 45) винесено податкове повідомлення - рішення № 0001885612 (а.с. 47), яким відповідача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 6 284 грн 06 коп. Вказане податкове повідомлення - рішення № 0001885612 направлене платнику податків ПАТ "УМБ №23" рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане останнім 24.01.2019 (а.с. 47 зворотний бік).

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням № 0003901401 від 29.09.2016, відповідач оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 у справі №816/2134/16, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018, у задоволенні позовних вимог ПАТ "УМБ №23" відмовлено.

Також матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "УМБ №23" подано до Головного управління ДФС у Полтавській області:

- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2018 року, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на прибуток підприємства, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 424 046 грн (а.с. 40-41);

- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2018 рік, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на прибуток підприємства, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 286 539 грн (а.с. 48-49).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами підпунктів 129.1.1, 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується:

- після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

- у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Контролюючим органом на підставі положень підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню в загальному розмірі 27 743 грн 98 коп (по податковому зобов`язанню з податку на прибуток).

Також матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "УМБ № 23" подано до контролюючого органу:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2018 року від 18 вересня 2018 року, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 408 806 грн. (а.с. 50);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2018 року від 19.10.2018, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 409 563 грн. (а.с. 51);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2018 року від 19.11.2018, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 223 637 грн. (а.с. 52);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2018 року від 18.12.2018, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 300 398 грн. (а.с. 53);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2019 року від 19.04.2019, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 872 823 грн. (а.с. 58).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, 17 грудня 2018 Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі акту перевірки №12209/16-31-56-12-09/04715606 від 29.11.2018 (а.с. 54-56) винесено податкове повідомлення - рішення №0009545612, яким відповідачу нараховано суму штрафу в розмірі 454 657 грн 75 коп. (а.с. 57).

Вказане податкове повідомлення – рішення №0009545612 направлене платнику податків ПАТ "УМБ № 23" рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручене 20.12.2018 (а.с. 57 зворотний бік).

Контролюючим органом на підставі положень підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню в загальному розмірі 763 611 грн 67 коп. (по податковому зобов`язанню з податку на додану вартість).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджено, що 30 січня 2018 року ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ю" № 1930-17 на суму 298 654 грн 90 коп. (а.с. 70), яка направлена платнику податків ПАТ "УМБ № 23" рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана останнім 06.02.2018.

Доказів оскарження ПАТ "УМБ № 23" податкової вимоги форми "Ю" № 1930-17 до суду не надано.

За приписами пункту 89 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

89.1.1. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно приписів пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 89.8 статті 89 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.01.2018 контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 14/16-24, яким відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ПАТ "УМБ № 23" (а.с. 73). Вказане рішення про опис майна у податкову заставу направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано останнім 06.02.2018 (а.с. 73 зворотний бік).

Відповідно до пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

24 вересня 2018 року податковим керуючим проведено опис майна ПАТ "УМБ № 23", про що складено акт опису майна №3/16-24 (а.с. 74), у якому значиться зокрема: асфальтоукладчик Allat-450Р, каток дорожній Benford YV1300KLPRF, автомобіль КрАЗ 6510033-32, автомобіль ГАЗ 3110 048-08, мотокаток самохідний ДУ-48.

Також, 05 квітня 2019 року податковим керуючим проведено опис майна ПАТ "УМБ № 23", про що складено акт опису майна №1/16-24 (а.с. 76), у якому значиться зокрема: автомобіль КРАЗ 256 Б1, автокран КС-4562, причіп-платформа У 6006, напівпричіп-платформа Е ЧМ ЗАП 5523А /а.с. 76/

Доказів оскарження КП "Полтавський м`ясокомбінат" рішення про опис майна у податкову заставу та актів опису активів суду не надано.

Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №57083654 від 02.10.2018 (а.с. 75) та № 59162008 від 15.04.2019 (а.с. 77) підтверджено, що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 02.10.2018 та 15.04.2019 відповідно, внесені реєстраційні записи про публічне обтяження на підставі статті 89 Податкового кодексу України активів платника податків згідно акту опису від 24.09.2018 №3/16-24 та акту опису № 1/16-24 від 05.04.2019, обтяжувач: ГУ ДФС у Полтавській області; боржник: ПАТ "УМБ № 23".

Пунктом 93.1 статті 93 Податкового кодексу України встановлено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;

93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Згідно пункту 93.2 статті 93 Податкового кодексу України, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Однак, станом на час розгляду даної справи судом, події, визначені підпунктами 93.1.1 - 93.1.4 пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України, не настали.

Відповідно до приписів пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України, платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Відповідно до пункту 92.3 статті 92 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 5 розділу ІІІ Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року № 584, за результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - акт перевірки) (додаток 2), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 3). Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід`ємною частиною акта перевірки.

Контролюючим органом направлено рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу "Повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі" (а.с. 78).

Проведеною перевіркою стану збереження майна платників податків ПАТ "УМБ №23", яке перебуває у податковій заставі встановлено та зафіксовано в акті перевірки № 2 від 14 травня 2019 року факт відчуження платником податків майна, описаного в податкову заставу, а саме: асфальтоукладчик Allat-450Р, каток дорожній Benford YV1300KLPRF, автомобіль КрАЗ 6510033-32, мотокаток самохідний ДУ-48, автомобіль КРАЗ 256 Б1, автокран КС-4562, причіп-платформа У 6006, напівпричіп-платформа Е ЧМ ЗАП 5523А (а.с. 79-80).

Матеріалами справи підтверджено, що вказана майно відповідача перебуває в оренді ТОВ "Шляхбуд Тростянець", про що свідчать відповідні договори оренди /а.с. 81-84/.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що платник податків звертався до контролюючого органу для отримання згоди на відчуження зазначеного вище майна та контролюючий орган надав згоду на таке відчуження або не надав платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Згідно з положеннями статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Згідно пункту 3 Розділу VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14 липня 2017 №632 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що, на відміну від арешту майна платника податків, який застосовується за рішенням керівника податкового органу, реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів платника податків здійснюється виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунках платника податків - в день прийняття керівником податкового органу відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

При цьому, арешт коштів на рахунку платника є різновидом адміністративного арешту, а тому підстави для його застосування, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для арешту майна, так і для арешту коштів платника податків.

Так, відповідно до пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосований органами державної податкової служби лише за наявності обставин, вичерпній перелік яких наведено у підпунктах 94.2.1-94.2.7 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, а саме, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Таким чином, суд зазначає, що адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків може бути застосовано судом за позовною заявою податкового органу лише за умови:

- наявності однієї з обставин, визначених підпунтами 94.2.1-94.2.7 пункту 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України;

- наявності рішення керівника податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що 16 травня 2019 року за зверненням та доданими до нього матеріалами підрозділу контролюючого органу сектора погашення боргу Полтавського управління ГУ ДФС у Полтавській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків ПАТ "УМБ № 23" заступником начальника Головного управління ДФС у Полтавській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ПАТ "УМБ №23" (код ЄДРПОУ 04715606), що перебуває (розміщене, зберігається) в оренді ТОВ "Шляхбуд Тростянець".

Відповідно до підпункту 20.1.32 та 20.1.33 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

Дані положення визначають як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

У листі "Щодо застосування адміністративного арешту коштів" №642/12/13-13 від 29 квітня 2013 року Вищий адміністративний суд України зазначив, що відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися судами як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Під час розгляду даної справи ГУ ДФС у Полтавській області витрати пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз не понесені, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул.Європейська, 4 м.Полтава ЄДРПОУ 39461639) до Приватного акціонерного товариства "Управління механізації будівництва № 23" (вул.Шевченка, 11 м.Полтава ЄДРПОУ 04715606), треті особи: Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (вуд.Десятинна, 4/6 м.Київ), Полтавське головне регіональне управління Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (вуд.Шведська, 2 м.Полтава), філія Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" у м.Полтава (вул.Коляревського 1/27 м.Полтава), Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" (вул.Алчевських, 30 м.Харків), Акціонерне товариство "Полтава-банк" (вул.Пилипа Орика, 40-А м.Полтава) задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти Приватного акціонерного товариства "Управління механізації будівництва № 23" (вул.Шевченка, 11 м.Полтава ЄДРПОУ 04715606), що перебувають на розрахункових рахунках у банківських установах у межах суми наявного податкового боргу в розмірі 5 564 193,49 грн (п"ять мільйонів п"ятсот шістдесят чотири тисячі сто дев"яності три гривні сорок дев"ять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 червня 2019 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков