Рішення № 82596879, 24.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5336/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Кудряшової А.В.

За участю сторін:

Позивача: ОСОБА_1 .

Представників відповідача: Федорчука Р.В., Кондракова О.О. Ліхового А.О.,

Представника 3-ої особи: Шишової С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Суворівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, в якій позивач (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області у неприйнятті рішення за результатом розгляду його заяви від 11.09.2018 року про видачу однієї, єдиної довідки про грошове забезпечення за фактично відпрацьований час роботи при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для перерахунку пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, замість трьох раніше виданих довідок, в яких є розбіжності фактичного заробітку, із якого визначається пенсія за одну й ту саму роботу, в межах від 814,95 до 1188,46 рублів колишнього СРСР;

- зобов`язати головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області провести розрахунок грошового забезпечення інженеру УПО, старшому лейтенанту внутрішніх справ ОСОБА_1 за фактично відпрацьований час роботи (служби), тобто фактично за 43 доби у І-ІІІ зонах небезпеки з 29 вересня 1986 року по 10 листопада 1986 року, при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно довідки від 10 листопада 1986 року, виданої протипожежною службою в зоні по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі Одеського зведеного загону протипожежної служби МВС України, та в порядку і у спосіб, визначених у наказі управління внутрішніх справ виконкому Одеської обласної ради народних депутатів №15 від 15.01.1987 року «Про виплату грошового забезпечення працівникам органів та підрозділів внутрішніх справ Одеської області, які приймали участь в роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», який складено на виконання наказів МВС СРСР №0149 від 26 травня 1986 року «Про додаткові виплати особовому складу органів внутрішніх військ МВС СРСР, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та №0189 від 30.06.1986 року «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення особистого складу органів і військ МВС СРСР, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганню забрудненню навколишнього середовища»;

- зобов`язати головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області видати ОСОБА_1 нову довідку про одержану плюс донараховану в даний час заробітну плату (грошове забезпечення) у зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно з фактично відпрацьованим часом у І-ІІІ зонах небезпеки з « 29» вересня 1986 року по « 10» листопада 1986 року по формі, затвердженої листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 року №01-3/244-013-2 для перерахунку пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №1570/3654/2012 неодноразово звертався до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області з метою отримання довідки про грошове забезпечення за фактично відпрацьований час роботи при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для проведення перерахунку пенсії. Разом з тим відповідач протиправно видавав йому довідки, які не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на що Суворівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі тричі приймались рішення про відмову позивачу в перерахунку пенсії.

Виходячи з рішень органу пенсійного фонду, позивач 11.09.2018 року знову звернувся до головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області із заявою, в якій просив відповідача надати йому нову довідку про грошове забезпечення за фактично відпрацьований час роботи при ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, яка б була прийнята Суворівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі для здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії. Однак листом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області від 02.10.2018 року позивачу було відмовлено у задоволенні його заяви через відсутність підстав для видачі такої довідки.

Не погоджуючись із зазначеною бездіяльністю відповідача щодо невидачі йому нової довідки, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Провадження у справі №420/5336/18 було відкрито 05.11.2018 року.

23 листопада 2018 року через канцелярію суду від позивача та представника відповідача надійшло спільне клопотання, в якому, посилаючись на положення ч.1 ст.184 та ч.1 ст.185 КАС України, сторони просили суд прийняти ухвалу про початок проведення процедури врегулювання спору за участю судді (т. 1 а.с. 183).

Ухвалою суду від 27.11.2018 року вищезазначене клопотання було задоволено та призначено процедуру врегулювання спору за участю судді у формі спільної наради на 06.12.2018 року на 16 год. 00 хв. в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду.

Зазначеною ухвалою провадження в адміністративній справі №420/5336/18 було зупинено до закінчення строку врегулювання спору за участю судді.

07.12.2018 року від представника Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області засобами факсимільного зв`язку до суду надійшло клопотання про припинення процедури врегулювання спору за участю судді по справі №420/5336/18 у зв`язку із неможливістю сторонами прийти до примирення (а.с. 195).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 року врегулювання спору за участю судді було припинено, провадження у справі поновлено та передано справу №420/5336/18 відповідно до ч. 4 ст. 188 КАС України до відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для проведення повторного автоматичного розподілу в порядку, встановленому ст. 31 КАС України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 10.12.2018 року адміністративну справу №420/5336/18 було передано для розгляду судді Білостоцькому О.В.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 був прийнятий до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та виклику сторін в порядку частини 5 статі 262 КАС України.

15.02.2019 року у зв`язку із необхідністю встановити відповідні факти та обставини із дослідженням думки та правової позиції учасників справи, отримання від учасників справи додаткових письмових доказів, подальший розгляд справи ухвалою суду було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

15.03.2019 року, 22.03.2019 року, 10.05.2019 року у справі були проведені підготовчі судові засідання, в яких учасники справи надали пояснення, в тому числі і письмові (т. 2 а.с. 64-67), заяву по суті справи (т. 2 а.с. 24, 106), відзив на адміністративний позов (т. 1 а.с. 225-228), відповідь на відзив (т. 1 а.с. 252-254), заперечення (т. 2 а.с. 5-6) та додаткові письмові докази (т.1 а.с. 230-246, 255-266, т. 2 а.с. 28-58, 68-105).

10.05.2019 року ухвалою суду до участі у справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено Суворівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

Ухвалою суду від 10.05.2019 року підготовче провадження у справі було закрито та призначений розгляд справи по суті.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечували з підстав, викладених у відзивах на адміністративний позов та заяву про збільшення позовних вимог та зазначили, що позивач при зверненні до суду в адміністративній справі №420/5336/18 обрав невірний спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів, який в свою чергу не призведе до їх поновлення та відповідно перерахунку його пенсії Суворівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі, що фактично намагається здійснити позивач.

Представниками відповідача було зазначено, що головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року в адміністративній справі №1570/3654/2012 тричі видавались ОСОБА_1 довідки за фактичний відпрацьований ним час при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із врахуванням при цьому побажань позивача відносно математичних визначень певних складових його грошового забезпечення.

Зазначені довідки позивач отримував для надання їх до органів пенсійного фонду, однак Суворівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі зазначені довідки не приймались для перерахунку пенсії не через невірне здійснення відповідачем перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за фактично відпрацьований ним час роботи при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та визначення математичних показників цього забезпечення у наданих позивачу довідках, а через те, що до первинних документів про заробітну плату позивача, складених у 1986 році, таких змін внесено не було.

При цьому відповідач зазначає, що він не мав жодних законодавчих підстав вносити будь-які зміни саме до первинних документів про отримання позивачем заробітної плати у 1986 році, а саме до: довідки про період роботи в зоні відчуження від 10.10.1986 року, табелів робочого часу та розрахункових відомостей по заробітній платі за 1986 рік, а також наказу №15 від 15.01.1987 року «Про виплату грошового забезпечення працівникам органів та підрозділів внутрішніх справ Одеської області, які приймали участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Крім того відповідач зазначив, що такого обов`язку (щодо внесення змін до первинних документів) не було передбачено і в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року по адміністративній справі №1570/3654/2012.

Також представники головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області в обґрунтування заперечень проти позову зазначили про те, що один з первинних документів, а саме довідка від 10.10.1986 року про період роботи ОСОБА_1 в зоні відчуження, містить ознаки підроблення та підчисток з виправленням її змісту, що було підтверджено висновком експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №94-П від 15.04.2019 року (т. 2 а.с. 79).

Представники відповідача в судовому засіданні також зазначали, що згідно правових висновків Верховного Суду по справі №816/1062/15-а від 22.01.2019 року, ті складові заробітної плати, які позивач просить зазначити йому у довідці про заробітну плату для перерахунку пенсії, не передбачені для осіб рядового і начальницького складу МВС СРСР.

З огляду не вищезазначене головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у судовому засіданні 13.06.2019 року залишила вирішення позовних вимог ОСОБА_1 на розсуд суду та зазначила, що рішеннями Суворівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки перевіркою первинних документів було встановлено, що у відомостях про заробітну плату позивача не відображено нарахування перерахунку заробітної плати за виконання службових обов`язків у зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду. Крім того, видана головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області довідка від 25.01.2013 року №02/24/11 не містила підпису головного бухгалтеру, а довідка від 18.04.2016 року №02/242/16 не відповідала формі, затвердженої листом Міністерства соціального захисту населення від 27.02.1996 року №01-3/244-013-2.

Судом у справі встановлено наступне.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки від 10.11.1986 року, виданою позивачу за підписом заступника начальника протипожежної служби в зоні по ліквідації наслідків аварії на АЕС, ОСОБА_1 у період з 29.09.1986 року по 10.11.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС (т. 1 а.с. 61).

З довідки вбачається, що позивач пропрацював в зоні Чорнобильської АЕС всього 43 доби, в тому числі в 3 зоні – 16 діб, в 1 зоні – 27 діб. З 29.09.1986 року по 10.11.1986 року знаходився в бойовому резерві у м. Чорнобиль.

При цьому у довідці зазначено, що доба, відпрацьована в зоні Чорнобильської АЕС, оплачується у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР від 07.05.1986 року, наказами МВС СРСР від 11.05.1986 року, від 26.05.1986 року, від 28.07.1986 року, від 15.09.1986 року, від 22.09.1986 року, та Постановою Ради Міністрів СРСР від 05.06.1986 року, від 22.08.1986 року, від 03.09.1986 року (т. 1 а.с. 61).

Наказом виконуючого обов`язки начальника Управління внутрішніх справ виконкому Одеської обласної ради народних депутатів «Про виплату грошового утримання співпрацівникам управління та підрозділів пожежної охорони Одеської області, які приймали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» від 15 січня 1987 року № 15 (т. 2 а.с. 39), на виконання розпоряджень Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року №964 р/с та від 23 травня 1986 року №1031 р/с, наказів МВС СРСР від 11.05.1986 року, від 26.05.1986 року, 28.07.1986 року, від 15.09.1986 року, від 22.09.1986 року, а також на підставі довідок, виданих начальником протипожежної служби в зоні по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 10.11.1986 року, наказано, зокрема:

- виплатити співпрацівникам управління та підрозділів пожежної охорони Одеської області, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС кратні оклади за фактично відпрацьовані дні по зонам небезпеки: в ІІІ зоні –в п`ятикратному розмірі, в ІІ зоні – в чотирикратному розмірі, в І зоні – в трикратному розмірі;

- усьому особовому складу провести доплату в розмірі 30 % додаткового окладу плюс звання відповідно Вказівки МВС СРСР від 21 жовтня 1986 року № 1/5725.

07.02.2012 року головним управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області позивачу для перерахунку пенсії було видано нову довідку №11-22-51, в якій зазначено, що за роботу на Чорнобильській АЕС та м.Чорнобиль 30-км зони відчуження в період з 03 жовтня 1986 року по 31 жовтня 1986 року та з 01 листопада 1986 року по 09 листопада 1986 року по місцю роботи ГУ МНС України в Одеській області на посаді інженера УПО, посадовий оклад позивача складає - 110,00 руб., оклад за звання - 120,00 руб., згідно особової картки виплачено грошове утримання у сумі - 1156,19 руб., з урахуванням коефіцієнта відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (т. 2 а.с. 54).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо видачі довідки від 07.02.2012 року, в якій виникла розбіжність з довідкою від 10.11.1986 року, виданою протипожежною службою в зоні по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року по адміністративній справі №1570/3654/2012 (т. 1 а.с. 17-24) адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління МНС України в Одеській області (правонаступником якого є відповідач у справі №420/5336/18) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково.

Зобов`язано ГУ МНС України в Одеській області провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за виконання службових обов`язків у зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно з фактично відпрацьованим часом у І-ІІІ зонах небезпеки, згідно довідки від 10 листопада 1986 року, виданої протипожежною службою в зоні по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зобов`язано ГУ МНС України в Одеській області нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію (без виплати та індексації) за чергування в стані постійної бойової готовності в пожежній частині м. Чорнобиль у складі Одеського зведеного загону протипожежної служби МВС України згідно листа Держкомпраці СРСР №3310-БГ від 02.10.1986 року, вказівкою МВС СРСР від №1/5725 від 21.10.1986 року та наказу УВС Одеського Облвиконкому Одеської обласної ради народних депутатів №15 від 15.01.1987 року і включити у суму заробітної плати, нарахованої за роботу у зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Зобов`язано ГУ МНС України в Одеській області видати ОСОБА_1 відповідну довідку за фактично відпрацьований час роботи при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для перерахунку пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2013 року по адміністративній справі №1570/3654/2012 було роз`яснено резолютивну частину постанови Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року та зазначено що: «зобов`язати ГУМНС України в Одеській області видати ОСОБА_1 відповідну довідку за фактично відпрацьований час роботи при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для перерахунку пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210» необхідно розуміти таким чином, що відповідача зобов`язано видати ОСОБА_1 довідку про грошове забезпечення за фактично відпрацьований час при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для перерахунку пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 (т. 2 а.с. 83).

Також судом встановлено, що 25.01.2013 року на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року по адміністративній справі №1570/3654/2012 для перерахунку пенсії позивача ГУ МНС України в Одеській області було видано ОСОБА_1 довідку про грошове забезпечення за фактично відпрацьований час роботи при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС №02/24/11 (т. 1 а.с. 25). Відповідно до тої ж постанови суду зроблено також розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (а.с. 26).

Разом з тим, рішенням Суворівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 27.03.2015 року №37 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії на підставі вищезазначеної довідки, оскільки її зміст не підтверджений первинними документами, а саме наказами, довідкою про період роботи в зоні відчуження, табелями робочого часу та розрахунковими відомостями по заробітній платі за 1986 рік. Крім того органом пенсійного фонду зазначено про відсутність в зазначеній довідці підпису головного бухгалтера (т. 1 а.с. 32).

18.04.2016 року головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області позивачу було видано нову довідку №02/242/16 та зроблено розрахунок показників, внесених до неї, на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року №1570/3654/2012 (т. 1 а.с. 27-29).

Однак рішенням Суворівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 06.10.2016 року №119 ОСОБА_1 було знову відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки перевіркою первинних документів встановлено, що у відомостях про заробітну плату не відображено нарахування перерахунку заробітної плати за виконання службових обов`язків у зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду. Крім того зазначено, що довідка від 18.04.2016 року №02/242/16 не відповідає формі, затвердженої листом Міністерства соціального захисту населення від 27.02.1996 року №01-3/244-013-2 (т. 1 а.с. 33).

З огляду на зазначене 07.08.2017 року головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області було втретє надано позивачу довідку про грошове забезпечення за фактично відпрацьований час роботи при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС №02/159/19 та зроблений розрахунок (т. 1 а.с. 30-31).

При цьому, рішенням Суворівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 20.02.2018 року №28 позивачу було втретє відмовлено у перерахунку пенсії. Зазначено при цьому, що перевіркою первинних документів встановлено, що у відомостях про заробітну плату не відображено нарахування перерахунку заробітної плати за виконання службових обов`язків у зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду (т. 1 а.с. 34).

На підставі вищезазначеного, враховуючи систематичні відмови пенсійного органу у здійсненні перерахунку пенсії позивача, ОСОБА_1 11.09.2018 року звернувся із заявою до головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, в якій просив останнього надати йому одну, єдину довідку замість трьох попередніх (т. 1 а.с. 35-36).

26.09.2018 року листом №Д-243/05-27/2 відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви та зазначив, що довідка про грошове забезпечення за фактично відпрацьований час при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 07 серпня 2017 року №02/159/13 була видана згідно вимог чинного законодавства, а саме грошове забезпечення за дні роботи в III та І зонах нараховано з коефіцієнтами 4 та 2 відповідно (кратність зменшена на одиницю у зв`язку з тим, що за місцем служби зберігалось грошове забезпечення). Грошова компенсація за чергування у стані постійної бойової готовності нарахована (без виплати та індексації) з урахуванням одинарного посадового окраду та окладу за спеціальне звання згідно вимог вказівки МВС СРСР від 1986 року № 1/5725, а тому підстав для видачі іншої довідки немає (т. 1 а.с. 37).

Не погоджуючись із зазначеною бездіяльністю відповідача, щодо невидачі йому нової довідки, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши адміністративний позов, відзив головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, пояснення третьої особи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок виплати грошового забезпечення для військовослужбовців, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в ІІІ, ІІ, І зонах небезпеки з 26 квітня 1986 року неодноразово змінювався.

Так, первинно оплата праці регулювалася постановою ЦК КПРС, президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року №524-156, тобто проводилися за підвищеними до 100% тарифними ставками (посадовими окладами) незалежно від населеного пункту.

Надалі, враховуючи складність та напруженість у роботі по ліквідації наслідків аварії для більш суттєвої компенсації робітникам за вказану роботу та втрату працездатності, Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року №1031 було визначено, що грошове утримання військовослужбовців, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в ІІІ, ІІ, І зонах небезпеки, проводиться в 5-, 4-, 3-кратному розмірі посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам і мічманам також і оклад за військове і спеціальне звання. Процентна надбавка за вислугу років та інші надбавки за основним місцем служби нараховувалися на одинарний посадовий оклад.

Відповідно до постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 06 січня 1988 року №12-р) виплата військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, грошове утримання проводилось у подвійному розмірі посадових окладів і окладів за військове чи спеціальне звання. У разі збереження за основним місцем штатної служби грошового утримання показник кратності відрядженим особам зменшувався на одиницю.

Крім того, на час виконання позивачем обов`язків при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС нарахування і виплата позивачу грошового утримання регулювалося Положенням про грошове утримання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ від 19 березня 1984 року №090.

Оплата праці працівників підприємств, розташованих в зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, провадилась в розмірах, передбачених Розпорядженням РМ СРСР від 17 травня 1986 року №964, у відповідних зонах небезпеки в 5-, 4-, 3- кратному розмірі.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, провадилась відповідно до абзацу четвертого пункту 1 Постанови РМ СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 (абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207/7) у відповідних зонах небезпеки в 4-, 3-, 2-кратному розмірі (із врахуванням 100% тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Пунктами 4 та 5 Постанов Ради Міністрів Української PCP від 10 червня 1986 року №2077 та Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05 червня 1986 року №665-195 робітникам підприємств, організацій, які виконують роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, установлювалася додаткова оплата праці за роботу у нічний час в розмірі 35% часової тарифної ставки за кожен час роботи в нічний час та максимальний розмір премії 60% тарифної ставки.

З моменту аварії на ЧАЕС оплату праці особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ СРСР регулювала Постанова від 07 травня 1986 року №524-156, абзац другий пункт 1 якої зобов`язував виплачувати таким особам посадові оклади і оклади за спеціальними званнями в подвійному розмірі.

З 23 травня 1986 року Розпорядженням №1031-рс на осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ були розповсюджені порядок і розміри оплати праці, що передбачались Розпорядженням № 964-рс від 17 травня 1986 року для робітників і службовців (5-, 4-, 3-кратний розмір тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в 3-й, 2-й або 1-й зонах небезпеки відповідно).

У разі, якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження становився менше на одиницю. В іншому випадку розмір виплати не буде відповідати вимогам вищезазначеного Розпорядження.

Відповідно до пунктів 4 і 5 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року №665-195, підпунктів 4 і 5 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і УРРПС від 10 червня 1986 року №207-7 працівникам підприємств, організацій та установ, які виконують роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища, встановлено додаткову оплату праці за роботу в нічний час у розмірі 35% часової тарифної ставки (окладу) за кожний час роботи в нічний час і максимальний розмір премії - 60% тарифної ставки (окладу) в місяць; дозволено підприємствам, організаціям і установам залучати працівників на роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії, у вихідні і святкові дні з оплатою праці у подвійному розмірі.

Згідно з пунктом 1 постанови Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року №153/10-43 працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, винагороди і заохочення нараховуються відповідно до діючих положень.

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС №524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1, 4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 5 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок №207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та №0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року).

На підставі вказівки МВС СРСР №1/5725 від 21 жовтня 1986 року видана вказівка ГУ ДПО №3/7/1587 від 17 грудня 1986 року «Про компенсацію робітникам зведеного загону протипожежної служби за постійне перебування у місті Чорнобилі в резерві у стані бойової готовності», якою визначена тарифна ставка години надходження у стані бойової готовності, як одна третина години робочого часу з виплатою за обліковий період одинарної тарифної ставки, а робітникам із числа начальницького складу окладу за спеціальне звання.

Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року №153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року №524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Також, оскільки статтею 3 Закону України «Про правонаступництво України» передбачене, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України, порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.

Відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи призначається із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Цей Порядок передбачає, що пенсії за бажанням осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. У зв`язку із чим пенсії, призначені особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягають перерахунку.

Згідно п.7 Постанови №1210, пенсії обчислюються виходячи з заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження.

Листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 року № 01- 3/241-013-2 була затверджена форма довідки про заробітну плату, яка видається особам, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, яка приймається для проведення перерахунків цій категорії громадян. Підставою для перерахунку пенсії є довідка, видана підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка була призвана на військові збори. Довідки про заробітну плату видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, організацією, установою, де працювала особа, яка звертається за пенсією або перерахунком пенсії.

За роз`ясненнями Міністерства соціальної політики України, у тому випадку, коли підприємством, установою, організацією було неправильно проведено оплату праці осіб, які в період 1986-1990 року брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в даний час підприємство, установа, організація на підставі первинних документів повинні провести перерахунок заробітної плати згідно з чинним законодавством.

При цьому у листі Міністерства праці та соціальної політики України №06/к-1837 від 31.10.1997 року було зазначено, що перераховані або донараховані в даний час суми заробітної плати (грошового забезпечення) за роботу в зоні відчуження не індексуються і не підлягають виплаті із державного бюджету, а враховуються тільки для розрахунку пенсії особи.

Позивачем в судовому засіданні було зазначено суду, що він обрав саме такий спосіб захисту своїх прав, зокрема, звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДСНС в Одеській області у видачі довідки та зобов`язання відповідача видати нову довідку, оскільки всі попередні довідки, які видавались йому відповідачем, не були прийнятті для перерахунку пенсії Суворівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі.

При цьому дії пенсійного органу що відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 вважає такими, що відповідають нормам чинного законодавства. Разом з тим позивач зазначає, що відмова у проведені перерахунку пенсії, відбувалась щоразу саме через дії головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, оскільки відповідач при видачі довідок невірно визначав складові його грошового забезпечення, а довідки від 25.01.2013 року №02/24/11 та від 18.04.2016 року №02/242/16 також не відповідали формі, затвердженої листом Міністерства соціального захисту населення від 27.02.1996 року №01-3/244-013-2.

Також позивач зазначав, що головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, не видавши йому довідки, яка була б нарешті прийнята пенсійним органом для перерахунку, не виконало в повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року по справі №1570/3654/2012.

Одночасно позивач погодився з тим, що вищезазначеним судовим рішенням не було зобов`язано відповідача вносити будь-які зміни в його первинні документи, а саме до довідки про період роботи в зоні відчуження від 10.10.1986 року, табелів робочого часу та розрахункових відомостей по заробітній платі за 1986 рік, наказу №15 від 15.01.1987 року «Про виплату грошового забезпечення працівникам органів та підрозділів внутрішніх справ Одеської області, які приймали участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», які свідчили про підстави нарахування заробітної плати позивачу.

Також позивач просив суд не брати до уваги посилання представників відповідача на наявність у довідці від 10.11.1986 року підчисток, оскільки з цього приводу немає вироку суду, який набрав законної сили з приводу зазначеного факту. Крім того, позивач просив суд не приймати до уваги при розгляді справи і посилання представників головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області на правові висновки Верховного Суду, на підставі яких йому не повинна враховуватись грошова компенсація у довідці за фактично відпрацьований час роботи при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки обов`язок її врахування було визначено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року по справі №1570/3654/2012, яке набрало законної сили.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Так, статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.ч.4 та 5 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Крім того, статтею 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Судом встановлено, що з приводу виконання судового рішення від 04 жовтня 2012 по справі №1570/3654/2012 року позивач неодноразово звертався до Одеського окружного адміністративного суду, з позовними заявами до відділу примусових виконань рішень Управління ДВС головного територіального управління юстиції в Одеській області, щодо скасування постанов про закриття виконавчих проваджень на підставі виконавчого листа по справі №1570/3654/2012 року. При цьому відповідними судовими рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2015 року по справі №815/6524/14, від 16.10.2015 року по справі №815/3854/15 адміністративні позови ОСОБА_1 було задоволено, та зазначено, що всі наданні ГУ МНС (або ГУ ДСНС) докази не підтверджують фактичного виконання рішення суду по адміністративній справі №1570/3654/2012 (т. 2 а.с. 84-91).

Крім того, в матеріалах адміністративної справи наявне рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року по справі №815/5038/17, залишене в силі постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року, яким головному управлінню Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області було відмовлено у задоволенні позову до управління ДВС головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн., оскільки відповідачем не було доведено виконання в повному обсязі рішення суду по справі №1570/3654/2012 року (т. 2 а.с. 92-103).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких умов суд доходить висновку та проти чого не заперечував позивач, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 по справі №1570/3654/2012 головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області в повному обсязі виконано не було, а тому необхідність проведення перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 та видачі йому довідки у відповідності до постанови Одеського окружного адміністративного суду по справі №1570/3654/2012, на підставі якої вже повинен бути здійснений перерахунок пенсії позивача, повинно вирішуватись в межах виконання рішення в зазначеній адміністративній справі.

При цьому суд вважає помилковими посилання позивача на відмінність понять «розрахунок» та «перерахунок» заробітної плати, оскільки при вирішенні спірних правовідносин такі поняття за змістом передбачають необхідність вірного визначення математичних складових грошового забезпечення позивача за виконання службових обов`язків у зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС для видачі йому довідки на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 по справі №1570/3654/2012 для подальшого перерахунку його пенсії.

Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на те, що довідки, що видавались позивачу, містили різні складові його заробітної плати лише через те, що працівники головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області «щоразу йшли на зустріч» позивачу та визначали у довідках бажанні для ОСОБА_1 складові грошового забезпечення для призначення пенсії, оскільки зазначені обставини не свідчать про належне виконання працівниками ГУ ДСНС в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 по справі №1570/3654/2012 та видачу позивачу довідки, що містила б відповідні складові грошового забезпечення відповідно до цього рішення суду.

Разом з тим суд погоджується із думкою представників головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, що підставою для відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі наданих ним довідок було те, що відповідач не вніс зміни до первинних документів повивача, які знаходяться в його розпорядженні, а саме до наказу № 15 від 15.01.1987 року «Про виплату грошового забезпечення працівникам органів та підрозділів внутрішніх справ Одеської області, які приймали участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (т. 1 а.с. 38-44), довідку про період роботи в зоні відчуження від 10.10.1986 року (т. 1 а.с. 61), особову картку (т. 1 а.с. 65-68) та розрахункових відомостей по заробітній платі за 1986 рік (т. 2 а.с. 58), а також про те, що такого обов`язку ГУ ДСНС (колишнього ГУ МНС) в Одеській області рішенням суду у справі №1570/3654/2012 визначено не було.

Крім того суд приймає до уваги зміст листа Міністерства праці та соціальної політики України №06/к-1837 від 31.10.1997 року, в якому зазначено, що перераховані або донараховані в даний час суми заробітної плати (грошового забезпечення) за роботу в зоні відчуження враховуються тільки для розрахунку пенсії особи.

Разом з тим, як було зазначено з даного приводу представником Суворівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, у органів пенсійного фонду жодних зауважень до математичних складових грошового забезпечення позивача не має і про це не зазначалось в жодному із рішень про відмову позивачу у перерахунку пенсії. Разом з тим представником органу пенсійного фонду було зазначено в судовому засіданні, що для проведення перерахунку пенсії відповідач повинен внести змінити до первинних документів позивача, в яких містяться відомості про заробітну плату, яку отримував ОСОБА_1 у 1986 році.

При цьому представник третьої особи наполягала, що навіть у разі видачі відповідачем нової довідки із новими складовими заробітної плати позивача, однак без внесення змін до первинних документів про виплату такої заробітної плати позивачу, Суворівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі буде в черговий раз відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Разом з тим, при розгляді адміністративної справі №420/5336/18 суд не надає правову оцінку рішенням Суворівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії на підставі наданих ним довідок ГУ ДСНС в Одеській області, оскільки таких позовних вимог ОСОБА_1 в адміністративній справі №420/5336/18 заявлено не було.

Судом також не надається правова оцінка наявності у позивача права на отримання довідки за фактично відпрацьований час роботи при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для перерахунку пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, оскільки зазначені правовідносини вже були вирішені Одеським окружним адміністративним судом 04 жовтня 2012 року при винесенні постанови по справі №1570/3654/2012, яка набрала законної сили.

Посилання позивача на те, що отримання нової довідки від головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області йому необхідне для повторного звернення з нею до органів пенсійного фонду для здійснення перерахунку пенсії або у разі чергової відмови пенсійним органом для звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Суворівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, не є належним обґрунтуванням права позивача на звернення до суду в окремій адміністративній справі при наявності вирішених судом спірних правовідносин у справі №1570/3654/201. Таким чином позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх порушених прав, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині (зобов`язання відповідача проводити розрахунок та видавати довідку) в адміністративній справі №420/5336/18 слід відмовити.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області у неприйнятті рішення за результатом розгляду його заяви від 11.09.2018 року про видачу однієї, єдиної довідки про грошове забезпечення за фактично відпрацьований час роботи при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для перерахунку пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, суд зазначає наступне.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Нормативно-правовим актом, який регулює питання реалізації вищезазначеного права є Закон України "Про звернення громадян" №393/96-ВР від 02.10.1996 року (далі - Закон №393/96-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст. 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Статтею 7 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг передбачені статтями 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян».

Так відповідно ст.15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Аналогічні положення закріпленні у статті 19 Закону України «Про звернення громадян». Так, у відповідності до зазначеної законодавчої норми, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Згідно ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області 11.09.2108 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції відповідача.

26.09.2018 року відповідачем в межах встановленого Закону України «Про звернення громадян» строку було надано позивачу відповідь на його звернення, з огляду на що суд вважає, що головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області при розгляді заяви ОСОБА_1 протиправної бездіяльності допущено не було, з огляду на що позовні вимоги позивача в цій частині адміністративного позову також задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує не здійснювати розподіл судових витрат у справі №420/5336/18.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 72-77, 192-194, 241-246, 250-251, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Суворівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65003, місто Одеса, вул. Чорноморського козацтва, будинок 95) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 24 червня 2019 року.

Суддя О.В. Білостоцький

.