Рішення № 82596564, 24.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2019 р. Справа№200/2771/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область. м.Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, буд.114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування рішення начальника Волновасько-Мангушського управління Головного управління ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 №0127984811 від 26.12.2018 року “про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску”; визнання протиправним рішення від 30.01.2019 року вих №7860/10/05-99-10-01-09 про залишення без розгляду скарги на рішення №0127984811 від 26.12.2018 року “про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску”,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область. м.Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, буд.114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування рішення начальника Волновасько-Мангушського управління Головного управління ДФС у Донецькій області Чубарова ОСОБА_3 . №0127984811 від 26.12.2018 року “про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску”; визнання протиправним рішення від 30.01.2019 року вих №7860/10/05-99-10-01-09 про залишення без розгляду скарги на рішення №0127984811 від 26.12.2018 року “про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску”.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується із рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску рішенням №0127984811 від 26 грудня 2018 року. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

У звязку із чим, просить суд, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26 грудня 2018 року №0127984811, яким позивачу визначено штрафні санкції та нараховано пеню, а також визнати протиправним рішення від 30.01.2019 року вих №7860/10/05-99-10-01-09 про залишення без розгляду скарги на рішення №0127984811 від 26.12.2018 року “про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску”.

Відповідачем у встановлений судом строк надано відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку у Волноваській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з 2012 року. Згідно даних ІПК за 2017, 2018 роки за ОСОБА_1 обліковувався борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску, для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність. Сума боргу зі сплати єдиного внеску була погашена платником поступово за період з 10.02.2017 року по 06.12.2018 року. Зазначає, що згідно ч.12 ст.9 Закону України №2464-VІ єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Умовою для звільнення від сплати єдиного внеску є заява у довільній формі, яка подається до фіскального органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО та сертифікат Торгово-промислової палати України.

03.05.2019 року до суду надійшли доповнення до відзиву, в яких зазначено щодо визнання протиправним та скасування рішення про залишення скарги на рішення №0127984811 від 26.12.2018 року “про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску” без розгляду.

Ухвалою суду від 26 лютого 2019 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 25 березня 2019 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду по суті підготовчим засіданням; призначено підготовче засідання на 25 квітня 2019 року о 12:00 год.

Ухвалою суду від 25 квітня 2019 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів; відкладено підготовче засідання на 23 травня 2019 року о 15:00 год.

Ухвалою суду від 23 травня 2019 року закрито підготовче засідання; призначено судовий розгляд по суті 19 червня 2019 року о 10:00 год.

Сторони до судового засідання не з`явились, про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, встановив наступне.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, ІПН НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Здійснює господарську діяльність як фізична особа-підприємець. Оснивний вид діяльності за КВЕД 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, перебував на обліку у Волновасько-Мангушському управлінні Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідач Головне управління ДФС у Донецькій області є юридичною особою, органом державної влади. Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

26 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення №0127984811 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 2162,30 грн., штраф в розмірі 1532,79 грн. та нараховано пеню 629,51 грн.

Позивачем до Головного управління ДФС у Донецькій області подано скаргу на вказане рішення.

Рішенням від 30.01.2019 №7860/10/05-99-10-01-09 відповідачем винесено рішення про залишення скарги позивача без розгляду.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими рішеннями, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що дана справа є типовою, оскільки відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №812/292/18 (№ Пз/9901/22/18), яке набрало законної сили 06 листопада 2018 року, а саме:

- предмет позову, а саме рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), а також перебування позивачів як платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, що обумовлює звільнення від застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску відповідно до пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI на період проведення антитерористичної операції.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частині 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, суд виходить з того, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.

Місто Волноваха, на території якого проводить господарську діяльність позивач входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення податкового органу прийняте 26 грудня 2018 року відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ, яка передбачає накладення штрафу, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

У межах спірних відносин накладення штрафу та нарахування пені відбулося за період з 10.02.2017 до 06.12.2018, тобто за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 10.02.2017 до 06.12.2018 є протиправним.

Згідно п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування`платники єдиного внеску, визначеністаттею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним устатті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII(надалі Закон №1669) ( в редакції, чинної у спірний період), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014. На час виникнення спірних правовідносин, Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО тривав.

Враховуючи наведене суд задовольняє позовні вимоги позивача до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26 грудня 2018 року №0127984811.

Що стосується вимог позивача визнання протиправним рішення від 30.01.2019 року вих №7860/10/05-99-10-01-09 про залишення без розгляду скарги на рішення №0127984811 від 26.12.2018 року “про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску” суд зазначає наступне.

Позивачем подано скарга на рішення відповідача № 0127984811 від 26.12.2018 року до Головного управління ДФС у Донецькій області

30.01.2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області винесено рішення про залишення скарги без розгляду №7860/10/05-99-10-01-09.

Пунктом 56.3 статті 56 ПК України встановлено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Пунктом 56.7 статті 56 ПК України передбачено, що у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Крім того, суд зазначає, що податковим кодексом не передбачено пересилання або передачу скарги до інстанцій вищого рівня.

Згідно наказу про надання повноважень ОСОБА_2 від 21.11.2018 року №2184, останній уповноважений на виконання певних функцій, передбачених ПКУ, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, перелік яких додається.

В доданому переліку зазначено право ОСОБА_2 підпису вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до наказу №2018-о від 22 жовтня 2018 на ОСОБА_4 покладено виконання обов`язків начальника Головного управління ДФС у Донецькій області з 22 жовтня 2018 року.

Згідно переліку територіальних органів Державної фіскальної служби, які реорганізуються шляхом приєднання як структурні підрозділи до відповідних територіальних органів служби Волноваська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС та Мангуська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС реорганізовані шляхом приєднання до Головного управління ДФС у Донецькій області.

Вказані посадові особи ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мали право на підпис відповідних документів та діяли як представники Головного управління ДФС у Донецькій області в межах своїх повноважень.

Таким чином, суд зазначає, що позивач оскаржив рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0127984811 від 26.12.2018 року до Головного управління ДФС у Донецькій області.

З огляду на вищевказане, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним рішення від 30.01.2019 року вих №7860/10/05-99-10-01-09 про залишення без розгляду скарги на рішення №0127984811 від 26.12.2018 року “про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску”.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн. згідно квитанції від 19.02.2019 №0.0.1271173696.1.

Позивачем заявлено у позовній заяві дві позовні вимоги, суд задовольнив тільку одну, а тому підлягає поверненню половина сплаченого судового збору у розмірі 384,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на що суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, буд.114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування рішення начальника Волновасько-Мангушського управління Головного управління ДФС у Донецькій області Чубарова ОСОБА_3 . №0127984811 від 26.12.2018 року “про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску”; визнання протиправним рішення від 30.01.2019 року вих №7860/10/05-99-10-01-09 про залишення без розгляду скарги на рішення №0127984811 від 26.12.2018 року “про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску” - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, буд.114, код ЄДРПОУ 39406028) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26 грудня 2018 року №0127984811.

В частині позовних вимог про визнання протиправним рішення від 30.01.2019 року вих №7860/10/05-99-10-01-09 про залишення без розгляду скарги на рішення №0127984811 від 26.12.2018 року “про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску” - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, буд.114, код ЄДРПОУ 39406028) судовий збір в розмірі 384,20грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Аканов