Рішення № 82596469, 13.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 р. Справа№200/3940/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Дяченка А.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації про визнання дій протиправними, визнання незаконним, протиправним та скасування наказу від 04.03.2019 року № 02-09/26/203-19 та зобов`язання вчинити певні дії ,-

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 , паспорт

представник відповідача – Етенко Ю.А., дов. від 02.01.2019 року № 01-20/1/о/200-19

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, в якому просить суд:

- визнати дії директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації протиправними щодо винесення наказу від 04.03.2019 року № 02-09/26/203-19 про втрату чинності наказу від 22.10.2018 року №02-09/94/203-18;

- визнати незаконним та протиправним, а також скасувати наказ директора Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації від 04.03.2019 року № 02-09/26/203-19 про втрату чинності наказу від 22.10.2018 року № 02-09/94/203-18.

- зобов`язати директора Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації винести новий наказ відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України “Про державну службу”, яким закрити провадження по дисциплінарній справі щодо невиконання, неналежного виконання своїх посадових обов`язків завідувача сектора моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_1 , яке було відкрито наказом від 22.10.2018 року директором Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації №02-09/94/203-18.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 69 Закону України «Про державну службу» суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. Тобто, вказаним законом чітко зазначається, що суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення або закрити дисциплінарне провадження. Іншого варіанту прийняття чинним законодавством по даним категоріям справ не передбачено. Проте, директором Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації винесено протиправне рішення у вигляді наказу про втрату чинності наказу від 22.10.2018 року № 02-09/94/203-18, який не містив посилання на його часове обмеження в дії, а також в ньому не було зазначено порядок втрати чинності.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 200/3940/19-а за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19 квітня 2019 року.

12.04.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав наведених у відзиві.

Так, відповідач зазначає, що наказом директора Департаменту від 22.10.2018 № 02-09/94/203-18 ініційовано дисциплінарне провадження на підставі ст.68 Закону № 889 та доповідних записок безпосереднього керівника від 14.09.2018, 16.10.2018 щодо невиконання, неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків (перше дисциплінарне провадження).

Дисциплінарною комісією 27.12.2018 було проведено засідання, за результатами якого було визначено коло осіб з підготовки матеріалів дисциплінарної справи та строк надання матеріалів дисциплінарної справи до 31.01.2019. Також було визначено наступну дату засідання Дисциплінарної комісії 04.02.2019 (протокол Дисциплінарної комісії від 27.12.2018 № 2/18). ОСОБА_1 під особистий підпис було ознайомлено з протоколом Дисциплінарної комісії від 27.12.2018 № 2/18.

З 14.01.2019 по 13.02.2019 ОСОБА_1 знаходилась у щорічній відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні (ст.74 Закону № 889), у зв`язку з чим, на засіданні Дисциплінарної комісії 04.02.2019 визначену наступну дату засідання Дисциплінарної комісії 25.02.2019 (протокол Дисциплінарної комісії від 04.02.2019 № 5/18).

Наказом директора Департаменту від 10.01.2019 № 02-09/4/203-19 ініційовано друге дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 щодо порушення Присяги державного службовця.

Наказом директора Департаменту від 14.02.2019 № 02-10/18-ос/205-19 «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.1 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» у вигляді порушення Присяги державного службовця.

На момент звільнення ОСОБА_1 дисциплінарне провадження, яке ініційовано наказом директора Департаменту від 22.10.2018 № 02-09/94/203-18 (перше дисциплінарне провадження) залишилось у стадії формування дисциплінарної справи.

На засіданні Дисциплінарної комісії 25.02.2019 вирішено підготувати подання про припинення дисциплінарного провадження щодо невиконання, неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків у зв`язку з її звільненням.

Оскільки станом на 04.03.2019 року ОСОБА_1 втратила статус державного службовця, то для завершення дисциплінарного провадження відповідно до вимог чинного законодавства немає законних підстав у зв`язку з її звільненням.

При цьому, приймаючи спірний наказ, директором Департаменту було враховано вимоги Закону № 889, яким передбачено закриття дисциплінарного провадження у разі, якщо у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, оскільки станом на 04.03.2019 ОСОБА_1 було звільнено за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, тобто ОСОБА_1 вже не була державним службовцем на дату прийняття наказу від 04.03.2019 № 02-09/26/203-19 «Про втрату чинності наказу від 22.10.2018 № 02-09/94/203-18».

Також, 12.04.2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, до якої позивачем було додано витяг з Практичного посібника для керівників служб управління персоналом «Дисциплінарна відповідальність державних службовців», в якому у Розділі 6 «Типові питання і відповіді на них» зазначено, що: «Питання 29. Які дії дисциплінарної комісії у разі звільнення або переведення державного службовця до іншого державного органу до закінчення дисциплінарного провадження? Відповідь: За наведених обставин, підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності відсутні. Проте звільнення або переведення службовця до іншого органу не позбавляє дисциплінарну комісію обов`язку здійснити належним чином дисциплінарне провадження, результатом якого може бути внесення подання до суб`єкту призначення про закриття дисциплінарного провадження».

У підготовчому засіданні 19 квітня 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом оголошено перерву до 14 травня 2019 року.

06.05.2019 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких остання зазначила про те, що у разі звільнення особи з посади державного службовця, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно такої особи.

При цьому, позивачем додано до цих письмових пояснень лист Національного агентства України з питань державної служби № 2469/10-19 від 18.04.2019 року, в якому зазначено, що рішення про закриття дисциплінарного провадження приймається, зокрема, якщо державний службовець, що вчинив дисциплінарний проступок, на момент прийняття рішення суб`єктом призначення вже втратив статус державного службовця (припинив державну службу, набув повноважень на виборній посаді). Згідно з приписами Закону України «Про державну службу» дисциплінарна відповідальність та дисциплінарні стягнення реалізуються виключно щодо державних службовців. Враховуючи викладене, на думку НАДС, у разі звільнення особи, що вчинила дисциплінарний проступок, з посади державної служби, суб`єкт призначення, на підставі відповідного подання дисциплінарної комісії, приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно такої особи. До рішення про закриття дисциплінарного провадження застосовуються вимоги, встановлені частиною другою статті 77 Закону.

Також, 07.05.2019 року від відповідача до суду надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначив про те, наполягання позивача на закритті дисциплінарного провадження не містить законних підстав, оскільки закриття провадження відповідно до ст. 77 Закону можливо лише якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням). Законом № 389 передбачено певний перелік документів, які складають дисциплінарну справу та які повинні бути отримані від державного службовця, відносно якого порушено дисциплінарне провадження.

При цьому, відповідач зазначає, що оскільки ОСОБА_1 звільнено з посади державної служби на підставі наказу директора Департаменту від 14.02.2019 № 02-10/18-ос/205-19, то комісія позбавлена була права належним чином зібрати матеріали, які є складовими дисциплінарної справи.

А тому, враховуючи те, що ОСОБА_1 втратила статус державного службовця, то для здійснення всіх, передбачених Законом № 889, дій стосовно дисциплінарного провадження немає ні можливості, ні законних підстав.

Крім цього, дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні, а тому не зрозуміло яким чином директор Департаменту може реалізувати визначене Законом № 889 право на накладання дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження, якщо ОСОБА_1 вже звільнено з посади.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.06.2019 року о 10 год. 00 хв.

В судове засідання 13.06.2019 року з`явилися позивач та повноважні представники сторін, позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні позивач надала усні додаткові пояснення, в яких просила суд врахувати, що позовні вимоги про визнання дій протиправними, визнання незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню спірний наказ та зобов`язання вчинити певні дії відносяться саме до суб`єкта призначення – Департаменту соціальної захисту населення Донецької облдержадміністрації.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що наказом Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 04.03.2019 № 02-09/26/203-19 «Про втрату чинності наказу від 22.10.2018 № 02-09/94/203-18» керуючись Законом України «Про державну службу», ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», враховуючи подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації від 26.02.2019 року, наказ директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації від 14.02.2019 № 02-10/18-oc/205-19 «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » визнано таким, що втратив чинність наказ директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації від 22.10.2018 № 02-09/94/203-18 «Про відкриття дисциплінарного провадження».

Разом з цим з матеріалів справи слідує, що згідно наказу Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 22.10.2018 № 02-09/94/203-18 «Про відкриття дисциплінарного провадження» відкрито дисциплінарне провадження щодо невиконання, неналежного виконання своїх посадових обов`язків стосовно завідувача сектором моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_1 . Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» Департаменту соціального захисту населення, в повному обсязі визначити ступінь вини, характер і тяжкість дисциплінарного проступку та надати подання щодо накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття провадження.

Листом Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 22.10.2018 року № 01-21/1929/0/201-18 повідомив ОСОБА_1 про те, що стосовно неї на підставі наказу від 22.10.2018 № 02-09/94/203-18 «Про відкриття дисциплінарного провадження» ініційовано дисциплінарне провадження у зв`язку з надходженням доповідних записок безпосередньо керівника - заступника начальника управління соціально – трудових відносин та соціального діалогу – начальника відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_2 . Вказаний лист отримано позивачем 25.10.2018 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно Протоколу № 2/18 Засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» Департаменту соціального захисту населення від 27.12.2018 року вирішено взяти до уваги повідомлення члена Дисциплінарної комісії заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_2 про відсторонення її від прийняття рішень на час розгляду дисциплінарної справи стосовно завідувача сектором моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_1 та відсторонити від прийняття рішення. Також, доручено: безпосередньому керівнику підготувати характеристику державного службовця - ОСОБА_1 , що характеризує державного службовця (строк до 31.01.2019), відділу управління персоналом надати відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень стосовно ОСОБА_1 (строк до 31.01.2019), безпосередньому керівнику надати пояснення з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (строк до 31.01.2019), доручено секретарю Дисциплінарної комісії отримати пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження у присутності 2 членів Дисциплінарної комісії та ознайомити ОСОБА_1 з протоколом засідання Дисциплінарної комісії від 27.12.2018 року № 2/18 (ознайомити у строк 27.12.2018, а отримати - у строк до 31.01.2019), секретарю Дисциплінарної комісії отримати пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та ознайомити ОСОБА_3 з протоколом засідання Дисциплінарної комісії від 27.12.2018 року № 2/18 (ознайомити строк – 27.12.2018, а отримати – до 31.01.2019) . Провести наступне засідання Дисциплінарної комісії 04.02.2019 року.

Згідно Протоколу № 5/18 Засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовці, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» Департаменту соціального захисту населення від 04.02.2019 року слідує перевірка стану виконання протоколу 2/18 щодо збору матеріалів для формування дисциплінарної справи.

Між цим, суд зазначає, що наказом Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 10.01.2019 № 02-09/4/203-19 «Про відкриття дисциплінарного провадження» ініційоване дисциплінарне провадження стосовно завідувача сектором моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_1 щодо порушення Присяги державного службовця, а саме несумлінного виконання своїх обов`язків (невиконання доручень, відмова від виконання доручень), прояв неповаги до прав інших державних службовців Департаменту, недотримання Конституції та Законів України (наклеп, самовільне залишення робочого місця без повідомлення керівника), паплюження високого звання державного службовця (безпідставний виклик представників Національної поліції України, неетичний характер розмови та листування з керівництвом та іншими державними службовцями Департаменту). Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» Департаменту соціального захисту населення (Романенко) в повному обсязі визначити ступінь вини, характер і тяжкість дисциплінарного проступку, надати подання щодо накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Наказом Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 14.02.2019 № 02-10/18-ос/205-19 «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби на ОСОБА_1 , завідувача сектором моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально – трудових відносин та соціального діалогу, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» у вигляді порушення Присяги державного службовця. Звільнено ОСОБА_1 з посади завідувача сектором моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально – трудових відносин та соціального діалогу з 14.02.2019 року за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

Згідно Протоколу № 6/18 Засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовці, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» Департаменту соціального захисту населення від 25.02.2019 вирішено доручити секретарю Дисциплінарної комісії (Етенко Ю.А.) оформити подання дисциплінарної комісії про припинення дисциплінарного провадження щодо невиконання, неналежного виконання своїх посадових обов`язків. стосовно завідувача сектором моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального – захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально – трудових відносин та соціального діалогу ОСОБА_4 .В. Також, доручено секретарю Дисциплінарної комісії надати подання Дисциплінарної комісії директору Департаменту ОСОБА_5 .

Згідно Подання від 26.02.2019 року Керівнику державної служби директору Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації Токаревій О.А. вбачається, що враховуючи те, що наказом директора Департаменту від 14.02.2019 № 02-10/18-oc/205-19 звільнено ОСОБА_1 з займаної посади з 14.02.2019 року за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», Дисциплінарна комісія вважає за доцільне припините дисциплінарне провадження щодо невиконання, неналежного виконання своїх посадових обов`язків стосовно завідувача сектором моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально – трудових відносин та соціального діалогу ОСОБА_4 .В у зв`язку з її звільненням з посади державної служби.

Департаментом направлено на адресу позивача завірені копії спірного наказу та подання дисциплінарної комісії від 26.02.2019 року з резолюцією директора Департаменту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, регулюються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889), який також визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Частиною 2 статті 1 Закону № 889 передбачено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно Положення про Національне агентство з питань державної служби затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 500, Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується i координується Кабінетом Мiнiстрiв України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті).

Відповідно до п. 4. Положення НАДС відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, надає роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, які в разі потреби оприлюднюються у друкованих засобах масової інформації для врахування особами, на яких поширюється дія Законів України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Статтею 62 Закону № 889 передбачено, що державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також:

1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця;

2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців;

3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Згідно ст. 64 Закону № 889 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 65 Закону № 889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

За приписами статті 69 Закону № 889 визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Статтею 77 Закону № про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

У разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, суд зазначає, що виходячи зі змісту частини першої статті 77 Закону № 889 після отримання від дисциплінарної комісії пропозиції/подання суб`єкт призначення може прийняти лише одне із двох кінцевих рішень у дисциплінарній справі: 1) про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення; 2) про закриття дисциплінарного провадження.

Враховуючи викладене, суд відмічає, що прийняття суб`єктом призначення будь-якого іншого рішення суперечитиме вимогам Закону.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, згідно Подання від 26.02.2019 року Дисциплінарна комісія вважає за доцільне припините дисциплінарне провадження щодо невиконання, неналежного виконання своїх посадових обов`язків стосовно завідувача сектором моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально – трудових відносин та соціального діалогу ОСОБА_4 .В у зв`язку з її звільненням з посади державної служби.

Між цим, наказом Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 04.03.2019 № 02-09/26/203-19 «Про втрату чинності наказу від 22.10.2018 № 02-09/94/203-18» визнано таким, що втратив чинність наказ директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації від 22.10.2018 № 02-09/94/203-18 «Про відкриття дисциплінарного провадження».

Так, суд зауважує, що згідно з приписами Закону дисциплінарна відповідальність та дисциплінарні стягнення реалізуються виключно щодо державних службовців.

При цьому, суд відмічає, що у листі Національного агентства України з питань державної служби № 2469/10-19 від 18.04.2019 року зазначено, що рішення про закриття дисциплінарного провадження приймається, зокрема, якщо державний службовець, що вчинив дисциплінарний проступок, на момент прийняття рішення суб`єктом призначення вже втратив статус державного службовця (припинив державну службу, набув повноважень на виборній посаді). На думку НАДС, у разі звільнення особи, що вчинила дисциплінарний проступок, з посади державної служби, суб`єкт призначення, на підставі відповідного подання дисциплінарної комісії, приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно такої особи. До рішення про закриття дисциплінарного провадження застосовуються вимоги, встановлені частиною другою статті 77 Закону.

З огляду на викладене вище, проаналізувавши норми, що описують інститут дисциплінарної відповідальності, суд доходить висновку, що згідно норм Закону України «Про державну службу» слідує, що рішення (наказ, розпорядження) про закриття дисциплінарного провадження має бути прийняте у випадку коли державний службовець, що вчинив дисциплінарний проступок, на момент прийняття рішення суб`єктом призначення вже втратив статус державного службовця.

Також, суд зазначає, що Закон України «Про державну службу» встановлює вимоги лише щодо оформлення та змісту рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення та не містить вимог до рішень про закриття дисциплінарного провадження. Разом з тим, під час оформлення рішення про закриття дисциплінарного провадження суб`єкт призначення має керуватися загальними вимогами до оформлення актів відповідного виду (найменування державного органу, дата прийняття тощо), а також зобов`язаний обґрунтувати в ньому причину

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог позивача, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог, та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправними діями (рішеннями) якого, на суб`єктивну думку позивача, порушено його право. Водночас, факт порушення права позивача, та як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Абзацом 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003року №3-рп/2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З наведеного слідує, що метою адміністративного судочинства є захист прав, свобод та охоронюваних законом інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (органів місцевого самоврядування), а тому вирішуючи спір по суті необхідно встановити наявність порушених прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені приписами чинного законодавства, чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч. ч. 4,6 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В контексті викладеного, враховуючи надані позивачем додаткові пояснення в судовому засіданні а докази наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач не надав належних та допустимих доказів правомірності вчинених дій та оскаржуваного наказу, а тому позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.5, 9,14,73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації про визнання дій протиправними, визнання незаконним, протиправним та скасування наказу від 04.03.2019 року № 02-09/26/203-19 та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації щодо винесення наказу від 04.03.2019 року № 02-09/26/203-19 «Про втрату чинності наказу від 22.10.2018 року №02-09/94/203-18» протиправними.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації від 04.03.2019 року № 02-09/26/203-19 «Про втрату чинності наказу від 22.10.2018 року № 02-09/94/203-18».

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації прийняти рішення, оформлене наказом (розпорядженням) про закриття дисциплінарного провадження відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про державну службу» по дисциплінарній справі щодо невиконання, неналежного виконання своїх посадових обов`язків завідувача сектора моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_1 , яке було відкрито на підставі наказу Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації від 22.10.2018 №02-09/94/203-18

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена в судовому засіданні 13.06.2019 року в присутності представників сторін, що з`явилися.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2019 року

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя П.В. Кочанова