Ухвала суду № 82596305, 24.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 червня 2019 року Справа 160/5648/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області про скасування постанов про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН720/269/НД/АВ/ТД/СПТД-ФС/407 від 05.07.2018 р.;

- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН720/269/НД/АВ/ТД/СПТД-ФС/408 від 05.07.2018 р.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік").

Судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять майновий характер, а саме скасування постанов про накладення штрафу на загальну суму 819 060,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивач, звертаючись до суду з майновими вимогами повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі 8 190,60 грн.

Проте, до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору на суму 3200,00 грн.

Таким чином, позивачу належить доплатити судовий збір в сумі 4 990,60 грн. та надати до суду доказ доплати судового збору у вказаному розмірі.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З матеріалів справи вбачається, що постанови про накладення штрафу №ДН720/269/НД/АВ/ТД/СПТД-ФС/407 та №ДН720/269/НД/АВ/ТД/СПТД-ФС/408, які є предметом оскарження датовані 05.07.2018 р.

При цьому, 19.07.2018 року позивач звернувся до Голови Державної служби України з питань праці зі скаргою на зазначені постанови відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відомості щодо прийняття рішення за результатами розгляду скарги позивача від 19.07.2018 року в матеріалах справи відсутні.

Проте, враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що станом на 19.07.2018 року позивачу було відомо про існування оскаржуваних постанов.

До суду позивач звернувся лише 19.06.2019 року, тобто зі значним пропуском встановленого строку звернення до суду.

При цьому, позивачем, в порушення вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративного позову не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, а також не зазначено причин пропуску строку звернення до суду та не надано доказів їх поважності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці про скасування постанов про накладення штрафу - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом:

- надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 4 990,60 грн. за наступними реквізитами:

УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпро Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області; МФО 899998; призначення платежу «судовий збір за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)»;

- надання клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна