Рішення № 82596244, 22.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року Справа № 160/2453/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №2255/03-16/27 від 14.08.2018 року про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 05.09.1986 року по 29.01.1990 року у колгоспі «Совєтская Родіна»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.07.2018 р. про призначення пенсії за віком.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 30 липня 2018 року ним було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву з усіма необхідними документами для призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак, листом від 14.08.2018 р. відповідач повідомив ОСОБА_1 про відмову в призначенні пенсії за віком. З таким рішенням Пенсійного органу ОСОБА_1 не згодний, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2453/19. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

15 квітня 2019 року представником відповідача подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву (вх.№ 19626/19), в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що розглянувши всі документи, подані для призначення пенсії ОСОБА_1 , встановлено, що його стаж склав 13 років 23 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком. Враховуючи відсутність необхідного стажу 25 років, листом відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30 липня 2018 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 14.08.2018 р. за №2255/03-16/27 відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив позивача про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки у ОСОБА_1 відсутній необхідний стаж 25 років. Вказує, що до стажу не зараховано період роботи з 05.09.1986р. по 29.01.1990р. у колгоспі «Совєтская Родіна», так як при обчисленні стажу роботи в колгоспі не вказаний необхідній встановлений мінімум та фактично відпрацьованих вихододнів, а період з 04.09.1990р. по 16.03.1999р. у колгоспі «Совєтская Родіна» так як вказаний період завірений печаткою КСП «Совєтская Родіна», а реорганізація підприємства відсутня. У зв`язку з чим загальний стаж роботи позивача складає лише 13 років 23 дня

З таким рішенням відповідача, оформленим листом від 14.08.2018р. за №2255/03-16/27, ОСОБА_1 не погоджується, вважає його протиправним, що й стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).

Відповідно до ст. 26. Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Тобто, необхідними умовами для призначення пенсії за віком є досягнення особою пенсійного віку 60 років, та наявність, в даному випадку, у особи страхового стажу не менше 15 років.

Так, 23.12.2017 року ОСОБА_1 виповнилось 60 років, тобто на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, а це 30.07.2018 р. позивач досяг пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону № 1058-IV.

Інша умова для призначення пенсії за віком це наявність у ОСОБА_1 страхового стажу не менше 15 років.

Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Реалізуючи своє право на пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 30.07.2018 р. звернувся із заявою про призначення йому пенсії за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак йому було відмовлено. Підставою для відмови в призначенні пенсії слугувало те, що при обчисленні стажу роботи в колгоспі «Совєтская родіна» у період з 05.09.1986р. по 29.01.1990р. не вказаний необхідний встановлений мінімум та фактично відпрацьованих вихододнів. А підставою для неврахування періоду роботи з 04.09.1990р. по 16.03.1999 р. в колгоспі «Совєтская Родіна» стала відсутність відомостей щодо реорганізації підприємства, оскільки вказаний період роботи в трудовій книжці позивача завірений печаткою КСП «Совєтская Родіна».

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Як встановлено ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (далі по тексту Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як встановлено судом, відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у спірний період з 05.09.1986 року по 29.01.1990р. був членом колгоспу «Совєтская Родіна», про що у вказаній трудовій книжці був здійснений відповідний запис.

На підтвердження страхового стажу в колгоспі «Совєтская Родіна» позивачем було надано уточнюючі довідки, архівні виписки, які містяться в матеріалах справи, а саме:

- архівна виписка від 30.09.2014р. №7-ч/4 про вихід з членів КСП ОСОБА_1 ;

- архівна довідка від 29.10.2014р. №124/1, яка містить відомості про заробітну плату за спірний період з вересня 1986р. по січень 1990р.;

- архівна виписка від 30.09.2014р. № 7-ч/3 про прийняття ОСОБА_1 до членів колгоспу;

- архівна виписка від 30.09.2014р. №7-ч/2 про прийняття ОСОБА_1 до членів колгоспу;

- архівна виписка від 30.09.2014р. № 7-ч/1 про перейменування колгоспу «Совєтская Родіна» на колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Совєтская Родіна» (проток №1 від 08.02.1996р.);

- архівна довідка від 29.10.2014р. №124/2 , яка містить відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за період з січня 1991 року по грудень 1995 року;

- архівна довідка від 29.10.2014р. № 124/3, яка містить відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за період з січня 1996 року по березень 1999 року;

- архівна довідка від 29.10.2014р. № 124/4, яка містить відомості про вихододні за період з вересня 1986р. по січень 1990р.;

- архівна довідка від 29.10.2014р. № 124/5, яка містить відомості про вихододні за період з січня 1991р. по жовтень 1995 р.;

- архівна довідка від 29.10.2014р. № 124/6, яка містить відомості про вихододні за період з січня 1996р. по березень 1999 р.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи не має жодних документальних даних про те, що ОСОБА_1 не виконував встановлений мінімум вихододнів за рік у колгоспі «Совєтская Родіна» без поважних причин. На той час рішення щодо обчислення стажу за кількістю відпрацьованих виходів за безпричинне невиконання встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві приймалось загальними зборами колгоспників, а такого рішення відносно ОСОБА_1 до суду не було надано, що свідчить про те, що відповідач при визначенні його страхового стажу безпідставно керувався положенням ч. 2 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, позивачем були надані всі необхідні документи для призначення йому пенсії за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також, на підтвердження відсутніх у трудовій книжці відповідних записів, надано всі необхідні архівні довідки, що спростовують свідчення відповідача, які були покладені в основу рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, оформлене листом від 14.08.2018р. № 2255/03-16/27.

Водночас, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, з приводу неврахування вищевказаних архівних довідок та виписок, наданих ОСОБА_1 з підстави того, що вони видані органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території України, діяльність яких вважається незаконною, суд не бере до уваги з огляду на таке.

Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа № 569/14531/16-а) проаналізував положення статті 19 Конституції України, статей 3, 4, 9, 17, 18 Закону № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі «Юридичні наслідки для держав щодо Африки у Намібії» в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об`єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів», у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) згідно з якими: «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Отже, за наведених обставин суд доходить висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не враховано до страхового стажу період роботи позивача з 05.09.1986 р. по 29.01.1990 р. у колгоспі «Совєтская Родіна», про що було прийнято рішення-відмова у призначенні пенсії, оформлене листом від 14.08.2018 р. №2255/03-16/27.

Враховуючи те, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову належними та допустимими доказами, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 768,4 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №2255/03-16/27 від 14.08.2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 05.09.1986 року по 29.01.1990 року у колгоспі «Совєтская Родіна».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.07.2018 р. про призначення пенсії за віком.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

22 квітня 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник