Рішення № 82596198, 24.06.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1648/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

за участю секретаря судового засідання Ткачук І.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Наумчик Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05 березня 2019 року №UA205110/2019/000224/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 17.01.2019 року придбав на аукціоні що проводив ЗАТ “GELGOTOS TRANSPORTAS” (Литва) легковий автомобіль, бувший у вжитку, марки Peugeot 3008 1.6 BLUEHDI 120 EAT6, 2015 року виготовлення, за ціною 7800,00 євро. З метою митного оформлення вказаного товару декларантом через ФОП ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС (м/п “Луцьк”) подано митну декларацію (форми МД-2) №UA205090/2019/032927 та пакет документів, а саме: рахунок фактуру ПДВ серії AG Nr.2019-00312 від 20/02/2019 року; акт прийому передачі № 201900312 від 26.02.2019 року; декларацію країни відправлення 19LTKC0100EK0475E8; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DS-207-BV04 НОМЕР_1 ; свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу № 16489220 від 28.03.2019 року; чек на підтвердження ціни придбаного пального для транспортування автомобіля. Вказує на те, що подані документи містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості заявленого товару та відомості щодо ціни, яка фактично була сплачена декларантом.

Проте, відповідач повідомив декларанта про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, оскільки у наданих для декларування документах не міститься усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням системи ризиків АСАУР “Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел...”. Крім того, митний орган вказав, як на підставу витребування у декларанта додаткових відомостей, розбіжність в рахунку-фактурі № 2019-00312 від 20.02.2019 зазначений продавець UAB Gelgotos Transportas, а в технічному паспорті № НОМЕР_2 СJ73064 від 04.06.2015 року в графі С, зазначено декілька власників. У зв`язку з цим відповідач просив надати: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи; рахунки, договори про здійснення платежів третім особам, чи інші платежі документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказано декілька власників; інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

Позивач звертає увагу на те, що зазначене повідомлення не містить жодного обґрунтування підстав витребування зазначених документів, доказів недостовірності заявленої митної вартості. Також відповідач не обґрунтував яким чином на числові значення складових митної вартості товару впливає розбіжність у тому, що у рахунку-фактурі EDT7 №63 від 22.02.2019 рок та технічному паспорті зазначені різні продавець та покупець. Вказує на те, що на повідомлення митниці позивачем було надано відповідь про те, що декларант подав усі необхідні документи для підтвердження вартості товару та інші документи, що підтверджують складові митної вартості. Однак відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 05 березня 2019 року №UA205110/2019/000224/2, відповідно до якого митний орган визначив рівень митної вартості транспортного засобу у розмірі 10718,50 євро за резервним методом.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням з тих підстав, що декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом) та не містять розбіжностей, а тому в митного органу не було підстав для витребовування додаткових документів для підтвердження числових значень складових митної вартості. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказує та не посилається на норму Митного кодексу України (далі – МК України), яка б визначала право відповідача коригувати числові значення митної вартості на підставі внутрішніх систем ризиків митниці.

На підставі наведеного просить оскаржуване рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05 березня 2019 року №UA205110/2019/000224/2 визнати протиправним та скасувати.

Ухвалою суду від 22.05.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позов (а.с.1).

В поданому до суду відзиві від 04.06.2019 року вих. №1006/03-70-10/14 (а.с.28-30) представник відповідача позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні з наступних підстав.

Вказує на те, що під час опрацювання поданих декларантом разом з митною декларацією № UA205090/2019/032927 від 04.03.2019 року документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що “Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN – кодами: НОМЕР_3 , валюта - EUR, вартість – 10718,50”.

Також, за результатом опрацювання документів поданих до митного оформлення встановлено, що згідно рахунку-фактури № 2019-00312 від 20.02.2019 зазначено продавцем UAB Gelgotos Transportas, а в технічному паспорті № 2015СJ73064 від 04.06.2015 року в графі С, зазначено декілька власників.

З огляду на вказане, а також із врахування згенерованих АСАУР ризиків, декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У відповідь на вказану вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом листом від 04.03.2019 року №б/н повідомив про відсутність витребуваних документів.

Представник відповідача вказує на те, що декларантом на вимогу митниці не подано документально підтверджених рахунків, договорів на здійснення платежів третім особам. Окрім цього, декларантом не подано висновка про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами, організаціями.

У зв`язку з цим декларанта було повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару, а також про те, що митна вартість товару буде визначена за резервним методом з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та в декларанта. Відтак, митна вартість була визначена на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС на рівні 10718,50 євро.

Таким чином, за результатом проведеної консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості № UA205110/2019/000224/2 від 05.03.2019 року.

З огляду на вищенаведене вважає прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2019/000224/2 від 05.03.2019 року таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі вищенаведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.

В поданій позивачем відповіді на відзив від 20.06.2019 року позивач підтримує заявлені позовні вимоги з підстав викладеній у позовній заяві.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що 04 березня 2019 року декларантом через ФОП ОСОБА_3 подано для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію (МД) №UA205090/2019/032927 (а.с.31) з метою декларування товару “ Автомобіль легковий б/в, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, марка згідно з довідником - “PEUGEOT”, модель згідно з довідником “3008”, календарний рік виготовлення – 2015, кузов № НОМЕР_3 , об`єм двигуна – 1560 см. куб., тип двигуна дизельний …”

Декларантом митну вартість встановлено за резервним методом у сумі 8429,00 євро.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: попередній рахунок № 5792968; рахунок-фактуру ПДВ Серії GA № 2019-00312 від 20/02/2019 року; акт прийому-передачі № 201900312 від 26.02.2019 року; копію митної декларації країни відправлення 19LTKC0100EK0475E8; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 16489220 від 28.03.2019 року; чек від 26.02.2019 на підтвердження ціни придбаного пального, для транспортування автомобіля (а.с.12-18).

Як встановлено у судовому засіданні, митна вартість у сумі 8475,00 євро (або 259142,55 грн.) розрахована декларантом у такий спосіб: 7800,00 євро - ціна товару; 100,00 євро - витрати пов`язані із участю в аукціоні; 430,00 євро – витрати пов`язані із транспортуванням авто організатором аукціону; 99,00 євро – витрати на транспортування до України.

З матеріалів справи слідує, що декларант отримав від сектору контролю за правильністю визначення митної вартості Волинської митниці ДФС електронне повідомлення про те, що подані документи містять розбіжності, а саме: рахунку-фактури № 2019-00312 від 20.02.2019 зазначено продавцем UAB Gelgotos Transportas, а в технічному паспорті № 2015СJ73064 від 04.06.2015 року в графі С, зазначено декілька власників. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР “Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_3 , валюта - EUR, вартість – 10718,50” та згідно наказу ДФС України № 780 від 28.11.2018 “Про забезпечення моніторингу за митними оформленням транспортних засобів, бувших у використанні” та згідно ст.53 та ст.54 МК України митниця витребувала у позивача наступні документи: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи; рахунки, договори про здійснення платежів третім особам, чи інші платежі документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказано декілька власників; інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням) (а.с. 10).

Однак позивач листом від 04.03.2019 № б/н повідомив про відсутність вказаних документів.

05 березня 2019 року відповідач прийняв рішення №UA205110/2019/000224/2 про коригування митної вартості (а.с.8).

Згідно з графою 30 вказаного рішення митним органом було визначено митну вартість товару “Автомобіль легковий б/в, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, марка згідно з довідником - “PEUGEOT”, модель згідно з довідником “3008”, календарний рік виготовлення – 2015, кузов № НОМЕР_3 , об`єм двигуна – 1560 см. куб., тип двигуна дизельний …” за ціною 10718.50 євро (замість 8475,00 євро, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 8475,00 євро. В рахунку-фактурі № 2019-00312 від 20.02.2019 зазначений продавець UAB Gelgotos Transportas, а в технічному паспорті № 2015СJ73064 від 04.06.2015 року в графі С, зазначено декілька власників. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР “Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_3 , валюта - EUR, вартість- 10718,50” та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 “Про забезпечення моніторингу за митними оформленням транспортних засобів, бувших у використанні” та згідно ст.53 та ст.54 МК України декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи; рахунки, договори про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказано декілька власників; інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

Як зазначається в оскаржуваному рішенні, декларант не надав висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, банківські платіжні документи, рахунки, договори про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, про що повідомив листом б/н від 04.03.2019 року. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС № 780 від 28.11.2018 року “Про забезпечення моніторингу за митними оформленням транспортних засобів, бувших у використанні” та спрацювання системи ризиків АСАУР. Також зазначено, що митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МК України з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості митний орган встановив на рівні 10718,50 євро.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00224 (а.с.9). У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості відповідно до рішення про коригування митної вартості від 05 березня 2019 року №UA205110/2019/000224/2.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 05 березня 2019 року № UA205110/2019/000224/2 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Декларант позивача надав наявні у позивача документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний ним метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України: попередній рахунок № НОМЕР_4 ; рахунок-фактуру ПДВ Серії GA № 2019-00312 від 20/02/2019 року; акт прийому-передачі № 201900312 від 26.02.2019 року; копію митної декларації країни відправлення 19LTKC0100EK0475E8; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 16489220 від 28.03.2019 року; чек на підтвердження ціни придбаного пального, для транспортування автомобіля (а.с.12-18).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару “Автомобіль легковий б/в, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, марка згідно з довідником - “PEUGEOT”, модель згідно з довідником “3008”, календарний рік виготовлення – 2015, кузов № НОМЕР_3 , об`єм двигуна – 1560 см. куб., тип двигуна – дизельний …” у розмірі 8475,00 євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також те, що в рахунку-фактурі № 2019-00312 від 20.02.2019 року зазначений продавець UAB Gelgotos Transportas, а в технічному паспорті № НОМЕР_5 від 04.06.2015 року в графі С, зазначено декілька власників. У зв`язку із цим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом не надано додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, на рівні 10718,50 євро.

В оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю розбіжностей у відомостях рахунку-фактури № 2019-00312 від 20.02.2019 року, де продавцем вказано UAB Gelgotos Transportas, а в технічному паспорті № НОМЕР_5 від 04.06.2015 року в графі С зазначено декілька власників. Однак суд не погоджується з такою позицією відповідача з тих підстав, що визначення покупця (отримувача) товару чи власника товару не впливає на його митну вартість.

Крім того, у даному повідомленні декларант вказав на відсутність у позивача висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. З цього приводу суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суд зазначає, що частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

Крім того, з приводу витребовуваних митницею банківських платіжок суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, тому суперечності між відомостями про оплату товару не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Разом з тим, декларант надав відповідачу попередній рахунок № 5792968 від 17.01.2019 року, відповідно до якої позивач сплатив продавцеві в готівковій формі 8330,00 євро (а.с.12-13), тому цей факт не може бути підтверджений банківськими документами.

Суд вважає, що відповідачем не наведено достатніх обґрунтувань щодо наявності підстав застосування норм частини третьої статті 53 МК України.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, а саме, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів Республіки Литва щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом UAB Gelgotos Transportas товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При цьому суд також враховує, що декларантом з метою митного оформлення разом з декларацією було подано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару (зокрема надав попередній рахунок № 5792968; рахунок-фактуру ПДВ Серії GA № 2019-00312 від 20/02/2019 року; акт прийому-передачі № 201900312 від 26.02.2019 року; копію митної декларації країни відправлення 19LTKC0100EK0475E8; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 16489220 від 28.03.2019 року; чек на підтвердження ціни придбаного пального, для транспортування автомобіля), а витребувані митницею інші документи (висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи; рахунки, договори про здійснення платежів третім особам, чи інші документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказано декілька власників; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням)) не були подані у зв`язку з їх відсутністю, та, на думку суду, їх неподання декларантом з об`єктивних причин не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Очевидно, що ціна товару, імпортованого за іншими умовами поставки, ніж оцінюваний товар, може вважатися таким найближчим еквівалентом, якщо митниця доведе, що в її розпорядженні немає інформації про ціну товару, поставленого за такими ж умовами поставки, що й оцінюваний товар.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 05 березня 2019 року №UA205110/2019/000224/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та у зв`язку з відсутністю вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Крім того, в оскаржувану рішенні зазначено, що митну вартість визначено на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС № 780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у використанні» та спрацювання системи ризиків АСАУР. Разом з тим, відповідачем не вказано, яким чином митницею враховано під час визначення митної вартості технічний стан автомобіля. Крім того, без належного обґрунтування взято до уваги цінову інформацію ЄАІС ДФС.

Додатком 8 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року№1335/5/1159), визначено перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням. Разом з тим, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин. Проте у даному випадку автотоварознавча експертиза чи експертне дослідження Департаментом податкових та митних експертиз ДФС не здійснювалася. Тому суду не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою, без врахування технічного стану транспортного засобу внаслідок ушкоджень автомобіля та необхідності проведення його відновлювального ремонту, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

Вищенаведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 10718,50 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб`єкта. Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 05 березня 2019 року №UA205110/2019/000224/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним, а тому воно підлягає скасуванню. Отже, позов належить задовольнити.

Як визначено частинами першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 768,40 грн., що підтверджуються квитанцією від 21 травня 2019 року №0.0.1360902657.1 (а.с.2).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 39472698) від 05 березня 2019 року №UA205110/2019/000224/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 39472698) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду буде складено 25 червня 2019 року.

Суддя В.Д. Ковальчук