Рішення № 82596150, 24.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2019 р. Справа№200/4569/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не проведення доплати по перерахунку пенсії з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року;

визнати протиправною бездіяльність Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати пенсії з 1 травня 2018 року по 31 серпня 2018 року;

зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області виплатити доплату по перерахунку пенсії з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року;

зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області виплатити суму пенсії з 1 травня 2017 року по 31 серпня 2018 року та допустити негайне виконання рішення суду щодо виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15000 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач всупереч статті 37 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” не здійснив доплати по перерахунку пенсії у разі втрати годувальника за період з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року та всупереч Конституції України, Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб протиправно припинив виплату пенсії позивачу, як внутрішньо переміщеній особі. Виплату пенсії поновлено, проте заборгованість за певний період не виплачена.

3 червня 2019 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на відсутністю прийнятого окремого порядку щодо виплати заборгованості по пенсії. Зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року за №365, орган, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Такий порядок Кабінетом Міністрів України не затверджено, у зв`язку з чим у відповідача відсутні підстави для виплати пенсії. Стосовно заборгованості по перерахунку пенсії відповідач вказав, що заборгованість виплачена у повному обсязі

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 3 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання ухвали суду позивач усунув виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 26 квітня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справи та призначено судове засідання на 27 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 27 травня 2019 року відкладено розгляд справи на 20 червня 2019 року.

У судове засідання сторони явку своїх представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належними чином. 31 травня 2019 року позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 7 вересня 1996 року Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області. Позивач є пенсіонером по втраті годувальника, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 , та сторонами не заперечується. 13 листопада 2014 року позивачу видана довідка №1451000769 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Як вбачається із наданих на вимогу суду доказів, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Мангушському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, розмір пенсії позивача у разі втраті годувальника з жовтня 2017 року складає 5370 грн., з січня 2018 року – 5577,97 грн. Згідно довідки про розмір отриманої пенсії б/н від 10 травня 2019 року позивачу за період з травня 2018 року по серпень 2018 року включно, пенсія не виплачувалася. Рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 пенсійним органом не приймалося. Згідно Аналітики нарахувань (Підсистема призначення та виплати пенсії) позивачу нарахування пенсії у спірний період здійснювалося.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Згідно статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 92 Основного закону виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі-Закон № 1058- ІV).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Відповідно до частини 3 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

З січня 2018 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 13730 грн.

З матеріалів справи встановлено, що позивач є пенсіонером у разі втраті годувальника та отримує 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що не є спірним між сторонами. Так, з 1 жовтня 2017 року розмір пенсії ОСОБА_1 склав 5370 грн., з січня 2018 року – 5577, 97 грн., що підтверджується роздруківкою з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії.

Разом з тим, згідно ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії (розшифровка виплати з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року) убачається, що у жовтні 2017 року, листопаді 2017 року, грудні 2017 року позивачу нараховано пенсію у розмірі 4136, 93 грн. при цьому виплачено по 2104,84 грн. у поточних виплатах у відповідні місяці та додатково - по 2032,09 грн. Тобто, за період жовтень - грудень 2017 року заборгованість складає 3699,25 грн. (5370-4136,93)*3 місяці), яка позивачу не виплачена. Що також підтверджується випискою по картковому рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , так, зарахування пенсії відбувалося: 6 жовтня 2017 року у розмірі 2104,84 грн., 8 листопада 2017 року – 2104,84 грн. 8 грудня 2017 року – 2104,84 грн., 28 грудня 201 року – 10233,20 грн., 8 лютого 2018 року – 4136,93 грн., 6 квітня 2018 року – 14037,98 грн., що в сумі складає 34722,63 грн. (а.с. 22 зворотній бік). При цьому, з урахуванням розміру пенсії позивача виплата з жовтня 2017 року по квітень 2018 року повинна складати 38421,88 грн. (3*5370+4*5577,97). Тобто, згідно матеріалів справи, заборгованість по виплаті доплати по перерахунку пенсії за період жовтень – грудень 2017 року складає 3699,25 грн.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність заборгованості по виплаті доплати по перерахунку пенсії позивачу, оскільки зазначене не підтверджено матеріалами справи.

На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виплатити доплату по перерахунку пенсії за період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року.

Стосовно виплати пенсії за період з 1 травня 2017 року по 31 серпня 2018 року суд зазначає наступне.

Згідно статті 85 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, який згідно його преамбули відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 7 цього Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання, що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.

Згідно пункту 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 1 жовтня 2014 року (в редакції Постанови КМУ № 352 від 08.06.2016) (далі Порядок № 509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону №1058 виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду з наступних підстав: - якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; - у разі смерті пенсіонера; - у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; - в інших випадках, передбачених законом. Частиною другою цієї статті передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частини 3 статті 35 та статті 46 цього Закону. Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

8 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”, пунктом 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 335 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016року № 365 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”, а саме, пункт 15 доповнено реченням такого змісту: "Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.".

При цьому, відсутність фінансування та встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених статті 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Разом з цим, рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених статті 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, не приймалось.

З огляду на викладене суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Разом з тим, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 не виплачено пенсію за період з травня 2018 року по серпень 2018 року, виплата заборгованості по пенсії підлягає саме за цей період.

Стосовно стягнення моральної шкоди у розмірі 15000 грн. слід зазначити наступне.

Так, відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Стверджуючи про те, що відповідачем завдано моральну шкоду, позивачем не доведено факту завдання немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які спричинили негативні зміни у житті особи. Окрім того, позивачем не обґрунтовано розміру відшкодування шкоди в сумі 15000 грн. та не підтверджено її документально.

Отже, суд зазначає, що позовна вимога про відшкодування позивачу моральної шкоди позивачем не доведена.

За сукупністю наведених обставин підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди відсутні.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду, зокрема про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» судовий збір у розмірі 768, 40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не проведення доплати по перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Визнати протиправною бездіяльність Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 1 травня 2018 року по 31 серпня 2018 року.

Зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87400, Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Тітова, б. 72 -А, код ЄДРПОУ 42171919) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) доплату по перерахунку пенсії з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87400, Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Тітова, б. 72 -А, код ЄДРПОУ 42171919) виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) заборгованість по пенсії за період з 1 травня 2018 року по 31 серпня 2018 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати ОСОБА_1 пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87400, Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Тітова, б. 72 -А, код ЄДРПОУ 42171919) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв