Рішення № 82596079, 03.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року Справа № 160/1886/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Футбольний клуб “Дніпро” до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Футбольний клуб “Дніпро” (далі – ТОВ “Футбольний клуб “Дніпро”, позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 0011195354 від 27.11.2018 року Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 790908,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення № 0011195354 від 27.11.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 790908,65 грн. є протиправним, складеним без урахування фактичних обставин справи та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, право на нарахування пені є лише у випадку наявності у ТОВ «ФК «Дніпро» недоїмки в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Однак, ТОВ «ФК «Дніпро» не має суми єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування обчислену саме органом доходів і зборів та яка не своєчасно сплачена у строки, встановлені Законом, тобто ТОВ «ФК «Дніпро» не має недоїмки в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Більш того, як підтверджує і розрахунок штрафних (фінансових) санкцій та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ ТОВ «ФК «Дніпро», доданий до рішення, на час прийняття рішення суми єдиного внеску за звітні періоди, за які нарахована пеня, вже були сплачені ТОВ «ФК «Дніпро» в повному обсязі, тобто відсутня також і заборгованість ТОВ «ФК «Дніпро» зі сплати єдиного внеску. З огляду на відсутність у ТОВ «ФК «Дніпро» за звітними періодами нарахування пені недоїмки (суми єдиного внеску обчислену органом доходів і зборів) та відсутність на час прийняття рішення заборгованості зі сплати єдиного внеску за звітний період січень 2018 року - жовтень 2018 року, нарахування пені вищевказаним рішенням порушує вимоги п. 6 ст. 1, п. 10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Крім того, оскаржуваним рішенням до ТОВ «ФК «Дніпро» було застосовано і штраф в розмірі 490950,93 грн. за період з 23.01.2018 до 18.10.2018 і пеню в розмірі 299957,72 грн. Також, за період з 21.07.2017 до 02.08.2018 до ТОВ «ФК «Дніпро» вже було застосовано штрафні санкції рішенням № 0358661319 від 16.08.2018 Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровської області. Тобто до ТОВ «ФК «Дніпро» було застосовано штрафні санкцій за той самий період двічі. З огляду на те, що і пеня і штраф є одним видом відповідальності, притягнення ТОВ «ФК «Дніпро» рішенням до відповідальності за одне й те саме правопорушення двічі є неправомірним, вчиненим з порушенням вимог ст. 61 Конституції України.

Ухвалою від 03.04.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 КАС України. Також, сторонам був встановлений строк для подання до суду відзиву на позову, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, відповідно.

03.05.2019 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що позивачем належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме, єдиний внесок за грудень 2017 року – серпень 2018 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв`язку з чим винесено спірне рішення. Вказує, що дійсно, на момент винесення спірного рішення згідно з ІКП у платника податків була наявна переплата. Однак в період, котрий перевірявся, платник податків здійснював сплату ЄСВ з порушенням строків сплати на кількість днів, зазначених в розрахунку до оскаржуваного рішення. Стосовно доводу позивача про задвоєння періоду в рішеннях № 0011195354 від 27.11.2018 року та № 0358661319 зазаначено, що згідно розрахунків, котрі є додатками до даних рішень, штрафні санкції нараховувались з 23.01.2018р. - 21.09.2018р. та з 21.07.2017р. - 02.08.2018р., відповідно. Однак, несвоєчасна сплата за оскаржуваним рішенням відбувалась протягом 2018 року, а за рішенням від 16.07.2018 - за 2017 рік, відповідно.

13.05.2019 року позивачем надано відповідь на відзив, в якому вказано, що посилання відповідача на одночасне нарахування штрафу та пені є безпідставними, оскільки, положень щодо одночасного нарахування і штрафу і пені Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не містит. Також посилається на те, що недоїмка в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у позивача як станом на час звернення до суду, так і станом на час винесення спірного рішення відсутня, а сума заборгованості не була визначена органом доходів і зборів, а була визначена самостійно платником податку.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України – в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Футбольний клуб “Дніпро” (код ЄДРПОУ 32813827) зареєстровано 05.03.2004 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0011195354 від 27.11.2018 року на загальну суму 790908,65 грн., у тому числі: штраф у розмірі 490950,93 грн. (20% з 01.01.2015 року) за період з 23.01.2018 року до 18.10.2018 року та нарахована пеня у розмірі 299957,72 грн. (0,1 % суми недоїмки).

Згідно розрахунку штрафної санкції до рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0011195354 від 27.11.2018 року, санкції до ТОВ “Футбольний клуб “Дніпро” застосовані за період з 04.09.2018 року по 21.09.2018 року за документами: від 14.02.2018 року № 9021077309, від 16.03.2018 року № 9046629535, від 10.04.2018 року № 9062397725, від 18.06.2018 року № 9122286364, від 18.06.2018 року № 9122286364, від 18.07.2018 року № 9148639396, від 17.08.2018 року № 9174245760, від 19.09.2018 року № 9202072309, від 07.05.2018 року № 9085537993, від 11.01.2018 року № 9289978146, від 11.01.2018 року № 9289978146, у зв`язку з затримкою сплати зобов`язання на 225, 196, 168, 137, 106, 93, 78, 76, 63, 32, 28, 8 та 1 календарні дні.

16.01.2019 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби зі скаргою на рішення № 0011195354 від 27.11.2018 року, та рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 14.02.2019 року №7530/6/99-99-11-05-02-25 скаргу ТОВ “Футбольний клуб “Дніпро” залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону № 2464 передбачено, єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим - четвертим частини п`ятої цієї статті), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому, фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно частин 11, 12 статті 9 Закону України № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно пункту другого частини 11 статті 25 Закону України № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

З аналізу наведених положень Закону України № 2464-VI вбачається, що у разі порушення строків сплати єдиного внеску, встановлених частитною 8 статті 9 Закону України №2464-VI, передбачене накладення штрафних санкцій та нарахування пені.

Судом встановлено, що згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ, терміном сплати до 20.01.2018 року, 20.02.2018 року, 20.03.2018 року, 20.04.2018 року, 20.05.2018 року, 20.06.2018 року, 20.07.2018 року, 20.08.2018 року, 20.09.2018 року (за період грудень 2017 року – серпень 2018 року) фактична сплата почалась з 21.02.2018 року.

Тобто, ТОВ “Футбольний клуб “Дніпро” за період грудень 2017 року – серпень 2018 року по законодавче встановленим термінам сплати відповідно 20.01.2018 року, 20.02.2018 року, 20.03.2018 року, 20.04.2018 року, 20.05.2018 року, 20.06.2018 року, 20.07.2018 року, 20.08.2018 року, 20.09.2018 року не перераховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який остаточно погашена в період з 21.02.2018 року по 21.09.2018 року, тобто з затримкою на 225, 196, 168, 137, 106, 93, 78, 76, 63, 32, 28, 8 та 1 календарні дні.

Також згідно даних ІКП ТОВ “Футбольний клуб “Дніпро” по платежу «єдиний внесок» код класифікації доходів бюджету 710100000 за період з 31.12.2017 року по 18.10.2018 року у ТОВ “Футбольний клуб “Дніпро” була наявна недоїмка, яка остаточно погашена лише 18.10.2018 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, а позивачем не заперечується факт порушення законодавства в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми збору єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період грудень 2017 року – серпень 2018 року із затримкою.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не містить заборони для платника сплачувати єдиний внесок або звільнення від виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску у разі наявності заборгованості із заробітної плати. Навпаки, Закон України № 2464-VІ чітко визначає обов`язковість, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, відповідальність за порушення норм Закону.

Також суд зауважує, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» чітко встановлює відповідальність платника у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску у вигляді фінансових санкцій, передбачених цим Законом. При цьому, відповідальність платника у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску настає в незалежності від способу визначення єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування – за рішенням органу доходів і зборів або самостійно платником податку.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що відповідач мав законні підстави для прийняття оскаржуваного рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з урахуванням вимог ст. 139 КАС України, суд виходить з наступного.

Ухвалою суду від 03 квітня 2019 року було задоволено клопотання позивача та відстрочено сплату судового збору у розмірі 11863,63 грн. за подання до суду позову майнового характеру до ухвалення судового рішення в адміністративній справі № 160/1886/19. З урахуванням цього та рішення суду про відмову у задоволенні позову в адміністративній справі, з Товариства з обмеженою відповідальністю “Футбольний клуб “Дніпро” на користь Державного бюджету України підлягає стягненню сума судових витрат, що складається з судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, у розмірі 11863,63 грн.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Футбольний клуб “Дніпро” до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Футбольний клуб “Дніпро” (49127, м. Дніпро, пров. Михайла Дідевича, 12, код ЄДРПОУ 32813827) на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 11863,63 грн. (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят три гривні шістдесят три копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03 червня 2019 року.

Суддя І.О. Лозицька