Рішення № 82595978, 24.06.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1522/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Локачинського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Волинської області про визнання незаконною відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Локачинського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Волинської області (далі – Локачинське ОУПФУ Волинської області, відповідач), в якому просить визнати недійсним акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду від 06.02.2019 ОСОБА_1 за особою з інвалідністю з дитинства віком до 16 років ОСОБА_2 1988 р. н.; незаконною відмову №758/02-10-47 від 27.02.2019 та зобов`язати скласти належний акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду, взявши за основу покази свідків та призначити позивачці пенсію за віком з 01.03.2018, тобто з моменту її первинного звернення з відповідною заявою до відповідача.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, а також зазначено, що судовий розгляд справи необхідно проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 вважає протиправною відмову відповідача у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відмовою у зарахуванні до страхового стажу періоду догляду за дитиною-інвалідом до 16 років, ОСОБА_2 , з 1988 року по 2004 рік. Крім того, позивачка не погоджується із змістом акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду від 06.02.2019 ОСОБА_1 за особою з інвалідністю з дитинства віком до 16 років ОСОБА_2 1988 р.н., складеним Локачинським ОУПФУ Волинської області, так як відповідачем було відібрано пояснення її сина щодо часу здійснення догляду за ним позивачкою, в яких останній вказав початком догляду 1991 рік.

11.06.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого Локачинське ОУПФУ Волинської області не погоджується із позовними вимогами та просить відмовити в задоволенні даного позову. В результаті обстеження фактичних обставин здійснення догляду встановлено, що документи (медичні висновки, довідка одержувача допомоги з органів соціального захисту населення) про період здійснення догляду відсутні. Сусіди ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) стверджують, що ОСОБА_1 доглядала за особою з інвалідністю з дитинства віком до 16 років ОСОБА_2 , 1988 року народження, з 1988 року по 2004 НОМЕР_1 , а з пояснення ОСОБА_2 - догляд здійснювався з 1991 року. З пояснення свідків вони постійно проживали в селі Рачин Горохівського району і не змінювали місця проживання. В довідці № 94 від 06.02.2019, виданій Рачинською сільською радою, зазначено, що ОСОБА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_2 проживали в АДРЕСА_1 з 1996 року. Згідно архівних особових рахунків виплата пенсії на сина-інваліда з дитинства, проводилась управлінням Пенсійного фонду України з 01.09.1999 по 30.04.2004. Тому позивачці зараховано до страхового стажу період догляду за дитиною інвалідом з 01.09.1999 по 31.01.2001, з 16.05.2002 по 22.06.2003 та з 19.03.2004 по 26.04.2004, оскільки позивач в ці періоди не працювала і не перебувала на обліку в центрі зайнятості. Страховий стаж роботи позивачки становить 13 років 02 місяці 22 дні при необхідному 15 років.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частинами п`ятою-шостою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, оскільки дана справа відповідно до статті 263 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні), тому розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 24.06.2019 закрито провадження у даній справі в частині визнання недійсним акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду від 06.02.2019 ОСОБА_1 за особою з інвалідністю з дитинства віком до 16 років ОСОБА_2 1988 р. н.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подали, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі № 803/739/18 за позовом ОСОБА_1 до Локачинського об`єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, яке набрало законної сили 02.08.2018, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Локачинського об`єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області від 15.03.2018 про відмову у призначення пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано Локачинське об`єднане управління пенсійного фонду України Волинської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.03.2018 про призначення пенсії за віком.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 140/2458/18 за позовом ОСОБА_1 до Локачинського об`єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, яке набрало законної сили 21.01.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Локачинського об`єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області у призначенні пенсії за віком від 11.09.2018 року. Зобов`язано Локачинське об`єднане управління пенсійного фонду України Волинської області скласти акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду за сином ОСОБА_2 , як дитиною – інвалідом до 16-ти років.

06.02.2019 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 140/2458/18 посадовими особами Локачинського об`єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області проведено обстеження фактичних обставин здійснення догляду ОСОБА_1 за особою з інвалідністю з дитинства віком до 16 років ОСОБА_2 . На підставі обстеження складено акт, яким встановлено, що документи (медичні висновки, довідка одержувача допомоги з органів соціального захисту населення) про період здійснення догляду відсутні. Сусіди ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) стверджували, що ОСОБА_1 доглядала за особою з інвалідністю з дитинства віком до 16 років ОСОБА_2 , 1988 року народження, з 1988 року по 2004 рік, а з пояснення ОСОБА_2 - догляд здійснювався з 1991 року. З пояснень свідків вони постійно проживали в селі Рачин Горохівського району і не змінювали місця проживання. В довідці № 94 від 06.02.2019, виданій Рачинською сільською радою, зазначено, що ОСОБА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_2 проживали в АДРЕСА_1 з 1996 року.

27.02.2019 Локачинського ОУ ПФУ Волинської області листом № 758/02-10-47 повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії за віком та про неможливість врахування до страхового стажу період догляду за дитиною-інвалідом з 27.04.1988 по 01.09.1999.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Таким чином, судовими рішеннями, яку набрали законної сили, у справах № 803/739/18 та № 140/2458/18 встановлено, що відповідачем було зараховано позивачці до страхового стажу такі періоди:

З 05.10.1987 по 30.06.1988 (8 місяців 26 днів) – робота у колгоспі;

З 01.07.1988 по 21.01.1991 (2 роки 6 місяців 21 день) – догляд за дитиною до 3-х років;

З 22.01.1991 по 14.03.1991 (1 місяць 23 дні) – робота у колгоспі;

З 15.03.1991 по 15.05.1991 (2 місяці 1 день) – робота у колгоспі;

З 15.07.1991 по 15.03.1992 (8 місяців 1 день) – робота у колгоспі;

З 15.05.1992 по 15.11.1992 (2 місяці 2 дні) – робота у колгоспі;

З 01.01.1993 по 10.01.1993 (10 днів) – робота у колгоспі;

З 11.01.1993 по 10.09.1994 (1 рік 8 місяців) – робота у колгоспі;

З 15.09.1998 по 31.12.1998 (3 місяці 17 днів) – робота у колгоспі;

З 01.01.1999 по 15.02.1999 (1 місяць 11 днів) – робота у колгоспі;

З 01.02.2002 по 17.05.2002 (3 місяці 17 днів) – робота у колгоспі;

З 23.06.2003 по 31.12.2003 (6 місяців 9 днів) – безробіття;

З 01.01.2004 по 22.11.2004 (2 місяці 24 дні) – безробіття.

Крім того, зараховано період догляду за дитиною віком до трьох років з 01.07.1988 по 21.01.1991.

Позивачкою до органів Пенсійного фонду було надано: копію свідоцтва про народження сина ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); заключення ЛЛК, згідно якого ОСОБА_2 за станом здоров`я мав групу інвалідності – інвалід з дитинства з 1991 року (а.с. 10); довідку МСЕК № 003554 згідно якої ОСОБА_2 1988 року народження, дата огляду 27.04.2004 року (первинно) є інвалідом з дитинства довічно (а.с. 13).

ОСОБА_1 не було зараховано до страхового стажу період догляду нею за сином інвалідом з 28.04.1991 (дата виповнення дитині трьох років) по 27.04.2004 (досягнення дитиною шістнадцяти років). Крім того, відповідач відмовив у зарахуванні цього періоду, у зв`язку з тим що, що згідно з Порядком №637 необхідним документом для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній є акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документ, що засвідчує перебування на інвалідності дитини-інваліда (виписка з огляду медико-соціальної експертної комісії, медичний висновок, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або органів праці та соціального захисту населення чи Пенсійного фонду, інші документи).

ОСОБА_1 перебувала на обліку у відповідача та отримувала пенсію на інваліда з дитинства. Згідно архівних особових рахунків, виплата пенсії проводилася з 01.09.1999 по 30.04.2004. Однак, вказаний період також не був зарахований ОСОБА_1 до страхового стажу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла станом на час первинного звернення позивачки із заявою про призначення пенсії за віком) право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Згідно з положеннями пункту «ж» частини першої статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788) (в редакції, що діяла станом на час первинного звернення позивачки із заявою про призначення пенсії за віком) право на трудову пенсію мають особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до пункту «є» частини третьої статті 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Згідно з пунктом 4.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі – Порядок № 22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно пункту 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком особа подає документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом (при призначенні пенсії згідно з абзацом четвертим пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону).

Порядок встановлення часу догляду за інвалідом І групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду встановлений пунктом 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), а саме зазначений час догляду встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів I групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей інвалідів).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.

Як встановлено з матеріалів справи (заключення ЛЛК, згідно якого ОСОБА_2 за станом здоров`я мав групу інвалідності – інвалід з дитинства з 1991 року; довідка МСЕК № 003554, згідно якої ОСОБА_2 1988 року народження, дата огляду 27.04.2004 року (первинно) є інвалідом з дитинства довічно; виписка із медичної карти амбулаторного хворого від 27.07.2018: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 29.05.1991 встановлено діагноз ДЦП, 31.05.1991 ЛКК вирішувалося питання про надання пенсії по інвалідності з діагнозом ДЦП, 18.06.1993 ЛКК вирішувалося питання про надання пенсії по інвалідності з діагнозом ДЦП, 13.07.1993 ЛКК встановила допомогу на інваліда з дитинства від 1991 року на термін до 13.07.1997, 20.06.2003 ЛКК інвалідність продовжено до 21.04.2004) позивачкою подано суду достатню кількість доказів, що її син був визнаний інвалідом з дитинства з 1991 довічно. Також у матеріалах справи містяться документи, що син позивачки народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду від 06.02.2019 з пояснень свідків вбачається, що позивачка доглядала за сином від народження, а саме з 1988 року, а з пояснень її сина – з 1991 року.

Враховуючи вищевикладене, позивач протиправно не зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за сином ОСОБА_2 , інвалідом з дитинства, з 27.04.1988 по 27.04.2004, на підставі чого протиправно відмовив у призначенні позивачці пенсії за віком.

Щодо позовної вимоги зобов`язати скласти належний акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду, взявши за основу покази свідків, то вказана вимога є безпідставною і не підлягає задоволенню. Вказаний акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду ОСОБА_1 за особою з інвалідністю з дитинства віком до 16 років ОСОБА_2 від 06.02.2019 складений органом Пенсійного фонду України на підставі відомостей сільської ради за місцем проживання позивачки, а також опитування осіб, за якою здійснюється догляд, та їх сусідів-свідків. Також акт самостійно не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, факт здійснення догляду яких перевірявся, а є носієм доказової інформації про час догляду за дитиною інвалідом.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як встановлено частиною другою статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить за закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Виходячи із наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України суду повноважень, з метою належного способу захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправною відмови Локачинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , оформлену листом від 27.02.2019 № 758/02-10-47 та зобов`язання Локачинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати до страхового стажу період догляду за сином інвалідом з дитинства, ОСОБА_2 , з 27.04.1988 по 27.04.2004 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.03.2018, тобто з моменту її первинного звернення із відповідною заявою до відповідача.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, необхідно стягнути на користь позивачки всі здійснені нею і документально підтверджені судові витрати в сумі 768,40 грн. на підставі квитанції № 9 від 23.05.2019 (а. с. 23) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 139, 243, 245, 246, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Локачинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , оформлену листом від 27.02.2019 № 758/02-10-47.

Зобов`язати Локачинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати до страхового стажу період догляду за сином інвалідом з дитинства, ОСОБА_2 , з 27.04.1988 по 27.04.2004 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.03.2018, тобто з моменту її первинного звернення із відповідною заявою до відповідача.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Локачинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (45721, Волинська область, селище міського типу Локачі, вулиця Володимирська, 22, код ЄДРПОУ 40364531) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер