Рішення № 82595972, 21.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року Справа № 160/3722/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.08.2018 року № Ф-3982-23; зупинити виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.08.2018 року № Ф-3982-23; зобов`язати подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 10 денного строку з моменту набрання законної сили рішення суду.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він є пенсіонером за віком, особою з інвалідністю І групи та не давав згоди бути платником єдиного внеску, а отже звільнений від сплати єдиного внеску відповідно до вимог частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому він проти позову заперечує. Зазначає, що жодної інформації про пільги щодо сплати єдиного внеску позивачем до нього не надходило. Недоїмка зі сплати єдиного внеску виникла ще у 2017 році, позивач мав доступ до особистого кабінету, мав можливість отримати інформацію про наявність недоїмки та повідомити про наявність пільг зі сплати єдиного внеску, однак жодних дій не вчиняв.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Позивач про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, 12.06.2019 року надав клопотання про розгляд справи №160/3722/19 у порядку письмового провадження.

Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, ОСОБА_1 з 01.09.2011 року є пенсіонером за вислугою років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

17.09.2012 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 22270000000051126.

Після державної реєстрації позивач перебував на податковому обліку як платник єдиного податку в Криворізькій північній об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, а після її ліквідації у Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.

06.08.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3982-23, якою позивачу визначено до сплати недоїмку по єдиному соціальному внеску у сумі 12940,76 грн. на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

13.02.2019 року державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Захаренко Ксенією Сергіївно відкрито виконавче провадження № 58351515 на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.08.2018 року № Ф-3982-23.

Незгода позивача з винесеною вимогою про сплату боргу стала підставою для звернення до адміністративного суду.

Отже, правомірність вимоги № Ф-3982-23 від 06.08.2018 року є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Положеннями частини 4 статті 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також підпунктом 3 пункту 1 розділу І Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449 (далі – Інструкція) передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

У відповідності до вимог пункту 4 розділу І Інструкції, особи, зазначені в підпунктах 3, 6 пункту 1 цього розділу, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Згідно довідки виданої Саксаганським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.06.2019 року № 76/02.26-38 позивач є пенсіонером за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.09.2011 року.

Судом також встановлено, що позивачем не подавалась заява щодо добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, що є виключною умовою сплати платником єдиного внеску, для означеної категорії осіб.

Таким чином, позивач з 01.09.2011 року буз звільнений від обов`язку сплачувати єдиний внесок, а отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.08.2018 року № Ф-3982-23, якою позивачу нараховано єдиний внесок у розмірі 12940,76 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зупинення виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.08.2018 року № Ф-3982-23, суд зазначає наступне.

Згідно пункту розділу VI Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, зокрема, якщо вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Скасування оскаржуваної вимоги призводить до визнання її відкликаною, а отже, така вимога не створює будь-яких юридичних наслідків для позивача, тобто у позивача відсутній обов`язок сплачувати суму визначеного такою вимогою єдиного внеску.

Також суд зазначає, що згідно пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Отже, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.08.2018 року № Ф-3982-23, є безумовною підставою для закінчення виконавчого провадження відкритого на підставі цієї вимоги.

Таким чином, саме скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) у даному випадку є належним способом захисту прав позивача.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

При цьому, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.

В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України , предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856), Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (пр. Героїв-Підпільників, б. 42, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50074, код ЄДРПОУ 39738741) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.08.2018 року № Ф-3982-23.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5

пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 21 червня 2019 року.

Суддя С.І. Озерянська