Рішення № 82595910, 24.06.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 червня 2019 р. Справа № 120/1375/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук Максим Петрович, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 089897 від 09.04.2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за наслідками перевірки встановлено факт порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, що перевезення пасажирів здійснювалось без оформлення квитково-касового листа, розкладу руху, схеми маршруту, таблиці вартості проїзду. З такими висновками не погоджується і вказує на те, що на момент перевірки транспортного засобу посадовими особами відповідача, мав необхідні документи для здійснення пасажирських перевезень, які були наявні у водія автобусу.

Ухвалою суду від 25.04.2019 року про відкриття провадження у справі відповідачу встановлений строк для надання відзиву на позов.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу відповідач отримав 10.05.2019 року, однак відзив на адресу суду від Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 07.10.2014 року зареєстрований фізичною особою-підприємцем та здійснює види діяльності, пов`язані із наданням послуг у сфері пасажирських перевезень та надання в оренду транспортних засобів.

18.03.2019 року Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом позивача, а саме: транспортного засобу марки ПАЗ 3205, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 .

За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 18.03.2019 року, в якому зафіксоване порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині не оформлення квитково-касового листа, розкладу руху, схеми маршруту, таблиці вартості проїзду.

На підставі висновків вказаного акту, керівником відповідача прийнято постанову № 089897 від 09.04.2019 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Я адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700,00 грн.

У постанові зазначається, що позивачем допущене порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", за що передбачена відповідальність абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону.

Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Згідно із ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення (ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Документами для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України (абз. 3 ч. 2 ст. 39 Закону).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, як уже було встановлено судом вище, на підставі акта перевірки, відповідачем винесено оскаржену постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн. за порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

В той же час, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що на момент перевірки належного йому транспортного засобу у водія були наявні усі документи, необхідні для здійснення пасажирських перевезень.

На підтвердження даних обставин, позивачем додано до позовної заяви наступні документи: паспорт № 930 автобусного маршруту регулярних перевезень приміського сполучення Вінниця-Зарванці, погоджений з підрозділом Державтоінспекції від 12.12.2014 року, схема приміського автобусного маршруту Вінниця-Зарванці, схема руху автобуса, розклади руху автобусів на маршруті Віниця-Зарванці, термін дії яких встановлено до 12.12.2019 року, таблиця вартості проїзду Вінниця-Зарванці та квитково-касовий лист, на відсутність яких при винесені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу посилався відповідач.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно положень ст.ст. 39, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність у перевізника виникає у випадку відсутності у водія автобусу, зокрема, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних документів на транспортний засіб, квитково-касового листа, схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду (крім міських перевезень), інших документів, передбачених законодавством України.

При цьому, наказом Міністерства транспорту України від 31.05.2000 року № 279 передбачався порядок реєстрації та ведення товарно-касової книги, яка оформлялась на кожну господарську одиницю та складалась з квитково-касових листів, виготовлених з надрукованими серією та номером. Додатком 13 до наказу №279 була передбачена форма квитково-касового листа.

Натомість, у зв`язку з внесенням змін до законодавства, наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.05.2006 року № 503 наказ № 279 визнано таким, що втратив чинність.

Таким чином, на час проведення відповідачем перевірки та прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу на позивача, на законодавчому рівні не існувало визначеної форми квитково-касового листа та порядку його ведення.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосовування до позивача адміністративно-господарського штрафу з приводу відсутності у водія автобусу належним чином оформленого квитково-касового листа, оскільки форма та порядок ведення зазначеного документу не передбачені чинним законодавством.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 17.07.2018 року у справі № 802/1836/17-а, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

З огляду на вище викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином підтверджено те, що на момент проведення перевірки належного йому транспортного засобу у водія були наявні усі необхідні документи, перелік яких визначений ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному ж випадку, позиція відповідача з приводу заявлених позовних вимог суду не відома, адже останній у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, а також не надав жодних пояснень з приводу неможливості його подання.

При цьому, положеннями ч. 4 ст. 159 КАС України визначено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про протиправність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за відсутність у водія документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", адже наявність таких документів підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню в порядку, визначеному ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_3 ) до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (21036, вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, ЄДРПОУ 39816845) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області № 089897 від 09.04.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович