Ухвала суду № 8259330, 15.10.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

15.10.2009 р. Справа № 19/188

за позовом Приватного виробничого підприємства "Флора", вул. Добровольського, 39, кв. 91, м. Комсомольськ, Полтавська область,39800

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук", пр. 50 років Жовтня, 1-а, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про розірвання договору та стягнення збитків в сумі 126059 грн.

                                                            Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: Черневський М.Ю., дов.№23/09-9д від 23.09.2009р.,

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про розірвання договору від 04.08.2008р. купівлі-продажу автомобіля FAW-СА 1031-2010 та стягнення 53350 грн. сплаченої вартості автомобіля, 38233,88 грн. –пені за прострочення строків гарантійного ремонту, 5057 грн. –збитків, 29419грн. - неотриманих доходів.

Відповідач до початку розгляду спору по суті надіслав заяву від 01.09.2009р. про припинення провадження у справі, оскільки в даному договорі купівлі-продажу від 04.08.2008р. сторони дійшли згоди, що спір повинен розглядатись Третейським судом при Асоціації "Бізнес центр "Правозахист".

Позивач у позові підставою для звернення до суду зазначає невиконання відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу від 04.08.2008р., укладеного між Приватним виробничим підприємством "Флора" та ТОВ "АІС-Кременчук".

В п.6.1 договору купівлі-продажу від 04.08.2008р. сторони визначили, що усі спори, розбіжності або претензії, які виникають між сторонами із цього договору або у зв’язку з ним, в тому числі, але не обмежуючись: що стосуються його укладання, виконання, порушення, припинення, розірвання, дійсності, недійсності, сплати будь-яких санкцій за порушення договору (невиконання або неналежне виконання), стягнення заборгованості тощо, будуть передаватися для остаточного врегулювання на розгляд постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Бізнес центр «Правозахист». Місцезнаходженням третейського суду є місцезнаходження Асоціації «Бізнес центр «Правозахист», а саме м. Київ, пров.Балтійський, буд. 20.

Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Бізнес центр «Правозахист»(м. Київ, пров.Балтійський, буд. 20) зареєстрований у встановленому законом порядку, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію постійно діючого третейського суду від 24.03.2008р. № 021-2008р.

          Відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.

          Відповідно до п. 5 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

В пункті 10 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 10.03.1998 № 01-8/91 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів" визначено, що передбачене згаданою нормою право може бути реалізовано як після порушення провадження у справі з наслідками, передбаченими пунктом 5 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, так і до звернення до господарського суду з позовом, зокрема шляхом укладення арбітражної угоди і включення її до договору (контракту) у формі арбітражного застереження.

          Якщо згадана умова включена до цивільно-правової угоди, то на неї поширюються загальні умови виконання зобов'язань, встановлені главою 15 Цивільного кодексу України, у тому числі щодо недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

          Виходячи з цього, господарський суд, до якого подано позов, з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен припинити провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору в господарському суді і ним не буде визнано, що арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

          Такої ж правової позиції додержується Верховний суд України у постанові Верховного Суду України від 11.06.2002 у справі за позовом компанії "Вестерн Ен-Ай-Ес Ентерпрайз Фонд" до акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями "Санола" про стягнення 2 475 762,11 доларів США, де також відзначалося, що у вирішенні спору з питань, які є предметом укладеної сторонами спору арбітражної угоди (застереження), господарський суд повинен припинити провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору в господарському суді.

          Посилання позивача на те, що даний спір між сторонами не підвідомчий третейському суду, зокрема згідно п. 13 ст. 6 Закону № 1701-ІV, є необґрунтованими з наступного.

          Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди»від 11.05.2004р. № 1701-ІV (зі змінами та доповненнями) до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

          Статтею 5 Закону № 1701-ІV визначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

          За ч. 1 ст. 12 Закону № 1701-ІV третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

          В даному випадку спір між сторонами виник з господарських правовідносин.

Даний спір не відноситься до категорії спорів, які не підвідомчі третейському суду, вичерпний перелік яких визначений у ст. 6 Закону № 1701-ІV. Зокрема, даний спір не підпадає до категорії спорів, передбачених у п. 13 ст. 6 Закону № 1701-ІV, оскільки за результатом розгляду даного спору виконання рішення третейського суду про розірвання (чи не розірвання) договору купівлі-продажу, стягнення (чи не стягнення) грошових коштів не потребуватиме вчинення дій органами влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Третейська угода відповідає вимогам ст. 12 Закону № 1701-ІV.

Заява про заперечення щодо вирішення спору в господарському суді подана відповідачем до початку розгляду справи по суті.

          Отже, наявні підстави для припинення провадження у даній справі відповідно до п.5 ст. 80 ГПК України.

          У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про повернення надлишково сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Підставами для повного або часткового повернення державного мита по господарським справам відповідно до ст. 8 Декрету №7-93 є: внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством; повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті; припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою; скасування в установленому порядку рішення суду; в інших випадках, передбачених законодавством України.

          Відповідно до ч.2 п. 13 Порядку оплати витрат з інформаціійно-тезхнічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258, повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

          Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009р. № 693 було скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ»та відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361. За змістом вказаних нормативних актів розмір витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаних з розглядом господарських справ за період з 14.07.2009р. по 13.08.2009р. становив 118 грн.

          Позивачем на дату подачі позову (03.08.2009р.) за платіжним дорученням № 60 від 09.07.2009р. сплачено 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Отже, надмірна сума сплачених витрат становить 194,50 грн., яка підлягає поверненню з Державного бюджету України.

          Відповідно до п. 9 роз’яснення Вищого господарського суду України від 23.08.1994р. № 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Арбітражного процесуального кодексу України»(зі змінами та доповненнями) при вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 "Про державне мито" останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК. В усіх інших випадках застосування статей 80 та 81 ГПК державне мито поверненню не підлягає.

          Оскільки в даному випадку провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України державне мито поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12 (ч.2), 80 (п.5), 86 Господарського процесуального кодексу України, суд                    

Ухвалив:

1.          Припинити провадження у справі.

2. Повернути з Державного бюджету України (УДК у м. Полтаві, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, на рахунок 31211259700002, код бюджетної класифікації: 22050000, символ: 259) на користь Приватного виробничого підприємства "Флора" (вул. Добровольського, 39, кв. 91, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800; п/р 260025230 у ПАБ «Полтава-банк»м. Комсомольськ, МФО 331489) 194грн. 50 коп. надмірно сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за платіжним дорученням № 60 від 09.07.2009р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

          Суддя Безрук Т. М.