Ухвала суду № 82589241, 23.06.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6861/19 1-кс/335/4338/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2019 р. слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П., за участю секретаря судового засідання Хома Д.М., прокурора Арустамян Д.Ю., слідчого Незамая Я.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Супрун-Галчанської І.В., законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області Незамая Я.О., відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Василівка Запорізької області, громадянина України, має неповну середню освіту, навчається у Василівському професійному ліцеї, учень 1-го курсу, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області Незамай Я.О. за погодженням процесуального керівника звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 187 КК України, а саме – хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, винятковим цинізмом, вчиненого групою осіб із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень; умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи дані про особу підозрюваного та обсяг пред`явленої підозри, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1–5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання у повному обсязі, просили його задовольнити.

Захисник підозрюваного, його законний представник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неповнолітньою особою, тобто дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

22.06.2019 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 187 КК України.

Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12019080000000273 від 19.06.2019, встановив достатність підстав на даному етапі досудового розслідування, вважати висунуту ОСОБА_1 підозру обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти, ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За вимогами ч. 1 та 2 ст. 492 КПК України за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом; затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, а також те, що останній відповідно до ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжких злочинів.

Також, слідчим суддею приймаються до уваги дані про його особу, вік, наявність скарг за станом здоров`я, відсутність судимостей, сімейний, майновий стан.

Крім цього встановлено, що 20.06.2019 підозрюваний ОСОБА_1 в порядку ст. 281 КПК України був оголошений в розшук.

В судове засідання ОСОБА_1 був доставлений на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на затримання з метою розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, слідчий суддя вважає обґрунтованим ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Вирішуючи питання про доведеність ризиків, передбачених п.п. 2–5 ч. 1 ст. 177 КПК, про які зазначено в клопотанні, слідчий суддя вважає їх недоведеними.

Так, слідчий суддя вважає непереконливими доводи слідства про те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зважаючи на його вік та відсутність необхідних навичок для досягнення цієї мети. З цих підстав слідчий суддя вважає не доведеними ризики, передбачені п.п. 2–5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього в клопотанні не конкретизовано яким саме чином ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, свідка або перешкоджати кримінальному провадженню, не вказано яке кримінальне правопорушення він може вчинити або продовжити тощо.

Проаналізувавши пояснення учасників кримінального провадження, надані докази та вищеприведені норми закону, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор в судовому засіданні довів наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не довів неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання даному ризику, відтак відсутні підстави для застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити та застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

На переконання слідчого судді, ОСОБА_1 має достатні соціальні зв`язки, постійно проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Твердження прокурора про те, що 19.06.2019 під час проведення обшуку в порядку ст. 233 КПК України ОСОБА_1 був відсутній за місцем реєстрації не підтверджує того, що він не проживає за зазначеною адресою. Доказів протилежного слідчому судді не надано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишити житло цілодобово або у певний період. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного, враховуючи обсяг пред`явленої підозри, враховуючи надані матеріали, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту шляхом заборони цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

В цей же час, встановлені слідчим суддею обставини не дають можливості для застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

На підставі ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця навчання; утриматися від спілкування з потерпілими, свідками у кримінальному провадженні; прибувати до слідчого, прокурора в суд за першою вимогою.

На переконання слідчого судді, саме такий запобіжний захід та обсяг обов`язків зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України.

Підсумовуючи все вищевикладене, клопотання слідчого залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 184, 192–194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , на строк з 23 червня 2019 р. до 22 серпня 2019 р. включно.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти негайно в залі суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця навчання;

-утриматися від спілкування з потерпілими, свідками у кримінальному провадженні;

-прибувати до слідчого, прокурора в суд за першою вимогою.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

В разі невиконання покладених на ОСОБА_1 обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_1 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.

Ухвалу постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 23 червня 2019 р.

Повний текст ухвали оголошений 23 червня 2019 р. о 20:00 год.

Слідчий суддя І.П. Соболєва