Рішення № 82588271, 20.06.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13512/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Малюк В.М.,

при секретарі – Матіко Я.Ю.,

з участю прокурора – Нірода І.І.

та відповідача – Макар В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури Шерстяних О., який діє в інтересах держави в особі відділу охорони здоров`я Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 , про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури Шерстяних О., який діє в інтересах держави в особі відділу охорони здоров`я Ужгородської міської ради, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що 09.08.2015 року близько 21 год. 35 хв. гр.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Свободи в м.Ужгороді в напрямку від вул..Станційної до вул..Минайської біля будинку №63, в порушення вимог п.12.3 та 18.1 ПДР України, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не вжив заходів до своєчасного гальмування та не надав дорогу пішоходу гр.. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину дороги зліва направо по ходу руху автомобіля, на нерегульованому пішохідному переході, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпіла ОСОБА_2 6 днів (з 09.08.2015 року по 15.08.2015 року) перебувала на стаціонарному лікуванні у анестезіологічному відділенні та 10 днів – у травматологічному відділенні ( з 15.08.2015 року по 25.08.2015 року) центральної міської клінічної лікарні м.Ужгорода, яка фінансується за кошти відділу охорони здоров`я Ужгородської міської ради. При цьому витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 склали 9647,78 грн.

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8 500,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 13.02.2018 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, змінено вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2017 року, ухвалений стосовно ОСОБА_1 , та виключено з кваліфікації його дій за ч.1 ст.286 КК України ознаку «експлуатація транспорту». Звільнено ОСОБА_1 від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки на підставі п. «ґ» ст..1 Закону України «Про амністію у 2016 році». В решті вирок залишено без змін.

У зв`язку з тим, що витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі особою, яка вчинила кримінальне правопорушення і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я на рахунок юридичної особи, якій належить останній, просить суд задовольнити даний позов та винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені центральною міською клінічною лікарнею м. Ужгород на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 у розмірі 9647,78 грн. на користь держави в особі відділу охорони здоров`я Ужгородської міської ради та перерахувати їх на відповідний рахунок.

В судовому засіданні представник позивача Нірода І.І. позов підтримав та просив його задоволити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов визнав повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.08.2015 року близько 21 год. 35 хв. гр.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Свободи в м.Ужгороді в напрямку від вул..Станційної до вул..Минайської біля будинку №63, в порушення вимог п.12.3 та 18.1 ПДР України, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не вжив заходів до своєчасного гальмування та не надав дорогу пішоходу гр.. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину дороги зліва напрво по ходу руху автомобіля, на нерегульованому пішохідному переході, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпіла ОСОБА_2 6 днів (з 09.08.2015 року по 15.08.2015 року) перебувала на стаціонарному лікуванні у анестезіологічному відділенні та 10 днів – у травматологічному відділенні ( з 15.08.2015 року по 25.08.2015 року) центральної міської клінічної лікарні м. Ужгорода, яка фінансується за кошти відділу охорони здоров`я Ужгородської міської ради. При цьому витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 склали 9647,78 грн.

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8 500,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 13.02.2018 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, змінено вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2017 року, ухвалений стосовно ОСОБА_1 , та виключено з кваліфікації його дій за ч.1 ст.286 КК України ознаку «експлуатація транспорту». Звільнено ОСОБА_1 від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки на підставі п. «ґ» ст..1 Закону України «Про амністію у 2016 році». В решті вирок залишено без змін.

Згідно вимог ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З наявного в матеріалах справи дублікату калькуляції видатків на лікування хворого №21 від 29.10.2015 року, виданої Центральною міською клінічною лікарнею вбачається, ОСОБА_2 перебувала 6 днів (з 09.08.2015 року по 15.08.2015 року) на стаціонарному лікуванні у анестезіологічному відділенні та 10 днів – у травматологічному відділенні ( з 15.08.2015 року по 25.08.2015 року) центральної міської клінічної лікарні м. Ужгорода. Витрати на стаціонарне лікування потерпілої склали 9647,78 грн.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується, згідно із «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Як передбачено цим п.2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілих, з урахування кількості ліжко днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку вартості одного ліжко-дня по ЦМКЛ станом на 29.10.2015 року вбачається, що вартість одного ліжко-дня у анестезіологічному відділенні складає 1242,08 грн. та травматологічному відділенні – 219,53 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 18 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я», фінансування охорони здоров`я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, асигновані на охорону здоров`я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медичної допомоги, фінансування державних цільових і місцевих програм щодо охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень з цих питань.

У відповідності до п.4 зазначеного вище Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Центральна міська клінічна лікарня м. Ужгорода фінансується за рахунок коштів Відділу охорони здоров`я Ужгородської міської ради.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст. ЦПК України з метою представництва інтересів держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Таким чином, судом встановлено, що витрати, які здійснені з вини ОСОБА_1 , ЦМКЛ м. Ужгорода на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, повинні бути відшкодовані особою, що вчинила кримінальне правопорушення, та зараховані до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я, так як невідшкодування вказаних коштів порушує як економічні інтереси держави, так і соціальні інтереси держави, оскільки відшкодовані суми коштів спрямовуються для подальшого фінансування діяльності закладів охорони здоров`я.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що із ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 на користь держави в особі відділу охорони здоров`я Ужгородської міської ради.

У відповідності до ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279 ЦПК України, ст. 1206 ЦК України, ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», п.3 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», п.2, п.4 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури Шерстяних О., який діє в інтересах держави в особі відділу охорони здоров`я Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 , про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер суду невідомий), на користь держави в особі відділу охорони здоров`я Ужгородської міської ради, місцезнаходження: м. Ужгород, пл. Поштова, 3 кошти, витрачені Центральною міською клінічною лікарнею м. Ужгорода на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 у розмірі 9647,78 грн. та перерахувати їх на відповідний рахунок місцевого бюджету на р/р 31417544700002 ГУДКСУ у Закарпатській області, КДК 24060300, банк одержувача УК у м. Ужгороді/м. Ужгород-24060300, МФО 812016, код одержувача 38015610.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер суду невідомий) на користь держави судовий збір в розмірі 1921 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду і набере законної сили в разі неподання такої в установлений строк.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Повний текст рішення суду складено 24 червня 2019 року.

Суддя В.М. Малюк