Ухвала суду № 82585890, 18.06.2019, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 147/572/17

Провадження № 1-кп/135/12/19

УХВАЛА

іменем України

18.06.2019 Ладижинський міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Ступак Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ладижин Вінницької області клопотання захисника обвинуваченого Цепляєва Сергія Вікторовича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12016020300000143 від 02.05.2016 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ладижин, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Юзько О.В., обвинувачений ОСОБА_1 , захисник обвинуваченого Цепляєв С.В., потерпілий ОСОБА_2 , захисник потерпілого Торохтій Я.О.,

В С Т А Н О В И В:

Під час досудового розслідування кримінального провадження №12016020300000143 від 02.05.2016 встановлено, що 02.05.2016 близько 00 год 10 хв в с. Ілляшівка Тростянецького району Вінницької області, біля кафе «Зустріч» між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які обидва перебували у стані алкогольного сп`яніння, виникла суперечка. Під час якої ОСОБА_1 , діючи необережно, самовпевнено, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, умисно штовхнув обома руками в тулуб і одразу ж завдав удар кулаком правої руки в область голови ОСОБА_2 , в результаті чого ОСОБА_2 , втративши рівновагу, впав на тверду поверхню, а саме на ділянку місцевості з асфальтобетонним покриттям, і як наслідок отримав згідно з комісійною судово-медичною експертизою Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи № 196-К від 20.01.2017 середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження по критерію тривалого розладу здоров`я більш як 21 день у вигляді забою поперекового відділу хребта з переломами бокових відростків 1-4 поперекових хребців справа.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 128 КК України як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

До суду надійшло клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 в межах даного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, оскільки останній вперше вчинив діяння, передбачене ст. 128 КК України - злочин невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, з моменту вчинення якого минуло понад три роки.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 наведених вище фактичних обставин провадження та кримінально-правову оцінку своїх дій не оспорював і підтримав заявлене його захисником ОСОБА_3 клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України на підставі ст. 49 КК України.

Захисник Цепляєв С.В. в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та просив звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Прокурор Юзько О.В. в судовому засіданні також підтримав клопотання сторони захисту щодо закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_1 з вказаних підстав, оскільки в справі наявні належні докази того, що минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за діяння, яке містить ознаки злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_2 та його захисник Торохтій Я.О. заперечили щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо нього, посилаючись на те, що вони не погоджуються із кваліфікацією пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення. Вважають, що під час розгляду даного кримінального провадження по суті будуть встановлені інші фактичні обставини даного злочину, що може потягнути надалі зміну кваліфікації дій обвинуваченого на більш тяжкий злочин. Окрім того, захисник Торохтій Я.О. зазначила, що у разі закриття кримінального провадження буде порушено право потерпілого на відшкодування, завданої внаслідок вчинення злочину шкоди.

З`ясувавши позиції сторін кримінального провадження, проаналізувавши заявлене стороною захисту клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, а справа щодо ОСОБА_1 - закриттю з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, виходячи з такого.

Діяння, у вчиненні якого звинувачено ОСОБА_1 містить ознаки злочину, передбаченого ст. 128 КК України, тобто невеликої тяжкості (ст. 12 КК), за який встановлено покарання у виді громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років, з моменту якого пройшло понад три роки.

ОСОБА_1 станом на 18.06.2019 не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває і по даному кримінальному провадженню не перебував. У матеріалах кримінального провадження відсутні будь які відомості, які вказували б на ухилення ОСОБА_1 від досудового розслідування або суду. Таким чином порушення строків давності судом не встановлено.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 було вчинено ним 02.05.2016, тобто понад три роки.

За таких обставин строк притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, встановлений ст. 49 КК України, закінчився.

Згідно з правилами п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє і не оспорює характер обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій за ст. 128 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції обвинуваченого, а відтак діяння, яке поставлено йому у провину, дійсно мало місце, і воно отримало правильну кримінально-правову оцінку, а також умови та підстави його звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 49 КК України.

Таким чином, оскільки визначені кримінальним законом (п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України) умови виконано та їх правдивість ні в кого зі сторін провадження не викликає сумнівів, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для задоволення клопотання сторони захисту і звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Доводи потерпілого та його захисника щодо неможливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття провадження щодо нього, оскільки вони не погоджуються із кваліфікацією пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, а також закриття даної справи призведе до порушення права потерпілого на відшкодування, завданої внаслідок вчинення злочину шкоди суд вважає безпідставними, оскільки станом на момент розгляду справи дії обвинуваченого кваліфіковано за ст. 128 КК України і в порядку ч. 1 ст. 338 КПК України прокурором не змінено обвинувачення, більш того, як зазначив прокурор, з клопотання про зміну правової кваліфікації дій обвинуваченого та/або обсягу обвинувачення він не має наміру звертатись, оскільки вважає, що дії ОСОБА_1 під час досудового розслідування кваліфіковано правильно.

Поряд з цим, суд вважає, що звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з підстав п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття даного кримінального провадження не призведе до порушення права потерпілого на відшкодування, завданої внаслідок вчинення злочину шкоди, оскільки згідно з вимогами ч. 7 ст. 128 КПК України потерпілий має право пред`явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, 285, 286, 287, 288, 350, 369-372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого Цепляєва Сергія Вікторовича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12016020300000143 від 02.05.2016 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_1 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ладижин, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12016020300000143 від 02.05.2016 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином залишити без розгляду.

Згідно з ч. 7 ст. 128 КПК України роз`яснити потерпілому ОСОБА_2 , що він має право пред`явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляції через Ладижинський міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не

скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя