Ухвала суду № 82584771, 19.06.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24400/19

Провадження № 1-кс/761/16976/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Щебуняєва Л.Л.,

при секретарі - Якимів І.І.,

за участю:

прокурора - Гойденка І.О.,

захисника - Сініченка І.С.,

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві

клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Романенка В.А., погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва Гойденком І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, із вищою освітою, не працюючого, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, 2009, 2013 років народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017100000000565 від 12 травня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві Романенко В.А. звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури м. Києва Гойденком І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000000565 від 12 травня 2017 року.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000565 від 12 травня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.3 ст. 307, ч. 2 ст. 305 КК України.

17 червня 2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

18 червня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, та незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

У клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_1 до інкримінованих йому дій, а саме: протоколи обшуків від 17 червня 2019 року; речові докази по кримінальному провадженню; показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та особи з вигаданими анкетними даними « ОСОБА_4 »; протоколи проведення негласних слідчими розшуковими дій, та іншіматеріали кримінального провадження в їх сукупності, якими слідчий обґрунтовує підозру ОСОБА_1 .

В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 неможливо застосувати жоден із більш м`яких запобіжних заходів, а саме,що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення; впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину, перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування.

Наявність ризику знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що на даний час проводиться документування кримінально-протиправної діяльності і інших учасників злочинної групи, які перебувають на волі, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити речові докази у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не має законного та стабільного джерела доходу, та єдиним його джерелом для існування є незаконний збут наркотичних речовин.

Наявність ризику впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі зможе незаконно впливати на основних свідків його кримінально-протиправної діяльності, у тому числі на осіб, які залучались до участі у проведенні слідчих дій.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор Гойденко І.О. підтримав клопотання, з підстав зазначених в ньому та просив його задовольнити.

Захисник Сініченко І.С. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що відсутні підстави для обрання підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на думку захисника відсутні. Зазначає, що заявлені слідчим та прокурором ризики є надуманими, не підтверджені ніякими доказами та ґрунтуються на припущеннях. Крім того вказав, що пред`явлена ОСОБА_1 , підозра є необґрунтованою належними та допустимими доказами. Просить також врахувати, що ОСОБА_1 одружений, має двох неповнолітніх дітей, хвору матір, яка потребує постійної допомоги, та відмовити в задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою або обрати відносно нього інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку захисника та заперечував щодо задоволення клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, вислухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000565 від 12 травня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.3 ст. 307, ч. 2 ст. 305 КК України.

17 червня 2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

18 червня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, та незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 та причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення свідчать вищезазначені долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, яких на даній стадії достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України").

Слідчий суддя вважає непереконливими доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри, оскільки на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя позбавлений можливості вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визначення особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який обґрунтовано підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від дев`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, органом досудового розслідування продовжується проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин вказаного кримінального правопорушення, у зв`язку із чим наведені в клопотанні обставини свідчать про існування значних ризиків того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення; впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної його процесуальної поведінки.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, наявність родини, утриманців, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя.

Враховуючи вказане, з метою запобігти спробам підозрюваного ухилитись від досудового провадження та суду, незаконного впливу на свідків, і для забезпечення виконання процесуальних рішень, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргумент на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 530 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_1 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 , слідчий суддя не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Романенка В.А., погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва Гойденком І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017100000000565 від 12 травня 2017 року - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 серпня 2019 року 10 год. 40 хв., включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбаченим КПК України у розмірі 530 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 018 130 (один мільйон вісімнадцять тисяч сто тридцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р 37318005112089. Призначення платежу: застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року по справі 761/24400/19, кримінальне провадження № 1-кс/761/16976/2019.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі м. Кривий Ріг, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання старшому слідчому слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Романенку В.А. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді обов`язків - 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя Л.Л. Щебуняєва