Рішення № 8258448, 24.09.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

24.09.2009р.                                                                                          Справа № 14/183

за позовом Приватного підприємства "Полтавський елеватор ЛТД", пров. Перемоги, 3, с. Жовтневе, Решетилівський район, Полтавська область, 38413

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроімпекс ПЛЛ", вул. Шведська, 2, оф. 415, м. Полтава, 36029

про стягнення 16150,80 гривень

                                                  Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Коцький В.М., директор, наказ № 3/1 від 01.07.2008 р.

Майстренко Н.В., дов. № 1 від 18.07.2008 р.

від відповідача: представник не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості з урахуванням пені та штрафних санкцій в сумі 161150,81 гривень, з яких сума основного боргу складає 9496,46 гривень, пеня в розмірі 1500,05 гривень, індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 987,64 гривень, 3% річних в сумі 192,01 гривень, штраф в розмірі 10% від суми заборгованості 949,65 гривень та штраф у розмірі 10 податкових соціальних пільг в сумі 3025,00 гривень.

          Позивач та його представники в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують та просять суд задовольнити їх в повному обсязі. В судовому засіданні 24.09.2009 р. за № 190 від 24.09.2009 р. (вхід. № 012149 від 24.09.2009 р. канцелярії суду) від позивача поступила заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника. Суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

          Відповідач свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки суду не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від 21.08.2009 р. про порушення провадження у справі не виконав, документально та нормативно обґрунтований відзив на позовну заяву не надав.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, всебічно, повно та об'єктивно розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників позивача суд встановив, що між Приватним підприємством "Полтавський елеватор ЛТД", с. Жовтневе, Решетилівський район, Полтавська область (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроімпекс ПЛЛ", м. Полтава (надалі Відповідач) 07.07.2008 р. був укладений договір складського зберігання зерна № 005.

          Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Поклажодавець (Відповідач у справі) зобов'язаний передати зерно, а Зерновий склад (Позивач у справі) зобов'язаний прийняти його на зберігання на умовах визначених договором. П. 1.2. передбачено, що конкретна назва, кількість зерна, що передається на зберігання , його якісні показники та інші характеристики зазначаються у складських документах, що видаються Зберігачем (Зерновий склад - Позивач у справі) Поклажодавцю відповідно до договору.

          Записи в реєстрі складських документів Позивача від 10.12.2008 р. і 11.12.2008 р. під № 428 - 442 та складські квитанції від 10.12.2008 р. і 11.12.2008 р. під № 433241 - 433255, а також реєстраційні записи в журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах при прийманні вантажу за № 792 - 809 10.12.2008 р. та № 847 - 862 11.12.2008 р. (копії перелічених документів в матеріалах справи) підтверджують факт прийняття Позивачем соняшнику від Відповідача.

          Відповідно до п. 4.8. договору при прийнятті зерна визначаються фактичні показники його якості, в тому числі його вологості, встановлених ГОСТом 22391-89 "Соняшник", відповідно до якого вологість зерна не повинна перевищувати 7%.

          З реєстру накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку (типова форма № 3хс-3), затвердженому Міністерством хлібопродуктів СРСР від 22.02.1988 р. № 50, та журнал реєстрації лабораторних аналізів середньодобових проб при прийманні зерна (форма № 3хс-49) вбачається, що фактична вологість переданого на зберігання насіння соняшнику в середньому за 10.12.2008 р. складає 9,2%, а за 11.12.2008 р. складає 10,1%, тобто перевищує встановлені договором та ГОСТом 22391-89 "Соняшник" нормативів вологості зерна.

          Пунктом 5.2. договору визначено, що Поклажодавець (Відповідач у справі) доручає Зерновому складу (Позивач у справі) довести зерно Поклажодавця до якісних показників, встановлених в п. 4.8. договору (7%).

          З журналу реєстрації лабораторних аналізів при сушці зерна на зерносушарках та журналу обліку роботи зерносушарки за зміну вбачається, що 10.12.2008 р. та 11.12.2008 р. фактично проведено сушіння соняшнику та доведено показники вологості до базисних показників.

          Відповідно до п. 9.10. договору в разі надходження продукції при температурі -2 градуса по Цельсію, внаслідок збільшення витрат електроенергії, вартість сушки зростає вдвічі.

          За даними Полтавського обласного центру гідрометеорології від 07.05.2009 року №302 згідно даних метеорологічних спостережень на метеостанції Полтава, яка знаходиться ближче за всіх до с. Жовтневе, мінімальна температура повітря була наступною:

          10.12.2008 р. - -1,8° С;

          11.12.2008 р. - -3° С.

          Враховуючи те, що згідно даним Полтавського обласного центру гідрометеорології метеорологічні спостереження у с. Жовтневе, Решетилівського району Полтавської області не проводяться, тому можливі відхилення в температурному режимі Полтавської метеостанції і в с. Жовтневе, а саме відповідно прогнозу погоди з даних Інтернету в смт. Решетилівка температура повітря складала:

          10.12.2008 р. - -3° С;

          11.12.2008 р. - -2° С.

          Крім того, Позивач самостійно веде спостереження за температурним режимом повітря, які відображаються в журналі реєстрації температури повітря, відповідно до записів якого температура повітря була:

          10.12.2008 р. - -2° С;          

          11.12.2008 р. - -2° С.

          Тому, згідно умов п. 9.10. договору, внаслідок збільшення витрат Позивача, Відповідачу нарахована вартість послуг з сушки соняшнику в подвійному розмірі в період з 10.12.2008 р. по 11.12.2008 р., про що направлений рахунок № СФ-0000185 від 11.12.2008 р. за надані Позивачем послуги на загальну суму 23398,40 гривень.

          Згідно Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" за період з 01.01.2008 р. - 18.08.2009 р. вбачається, що Відповідачу надані послуги на суму 61858,49 гривень та фактично Відповідачем сплачено 52362,04 гривень, що

підтверджується платіжними дорученнями № 132 від 25.07.2008 р. на суму 486,42 гривень, № 203 від 26.09.2008 р. на суму 3295,52 гривень, № 208 від 29.09.2008 р. на суму 9744,07 гривень, № 235 від 04.11.2008 р. на суму 2112,85 гривень., № 290 від 11.12.2008 р. на суму 22821,23 гривень, № 185 від 16.12.2008 р. на суму 13901,95 гривень, таким чином заборгованість Відповідача складає 9496,46 гривень (розрахунок в матеріалах справи).                               Відповідно до п. 9.4. договору Поклажодавець (Відповідач у справі) зобов'язаний сплатити вартість наданих послуг не пізніше 2 банківських днів з моменту видачі складського документа на цю продукцію, тобто за надані послуги Відповідач повинний був сплатити до 15.12.2008 року, але до моменту подання позовної заяви до суду виникла заборгованість перед Позивачем ним сплачена не була.

          13.07.2009 р. за № 137 Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія разом з 2 екземплярами акту № ОУ-0000169 передачі прийняття робіт (надання послуг), який останній повинен був підписати протягом 5-ти днів та один екземпляр передати Позивачу. Відповідь на претензію з боку Відповідача надана не була.

          На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 9496,46 гривень, яку і просить стягнути на свою користь останній.

          Вимоги Позивача обґрунтовані, доведені наданими по справі доказами та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

          Відповідно до ст. 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором.

          Статтею 960 ЦК України передбачено, якщо для забезпечення схоронності товару потрібна негайна зміна умов його зберігання, товарний склад зобов'язаний самостійно вжити відповідних невідкладних заходів та повідомити про них поклажодавця.

          Договір складського зберігання є різновидом договору зберігання та виконується на умовах надання послуг.

          Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

          Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до статті 230 ГК України, статті 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язань, він повинен сплати неустойку (штраф, пеня). Розмір неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобов’язань встановлюється договором або законом.

          Відповідачу у відповідності з п. 11.2. договору і Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96 нарахована пеня за прострочення оплати з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 1500,05 гривень (розрахунок в матеріалах справи).

          Згідно з п. 11.3. договору в разі прострочення оплати вартості наданих послуг Зернового складу (Позивача у справі) більше 60 календарних днів, Поклажодавець (Відповідач у справі) додатково оплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, що складає 949,65 гривень. Крім того, Відповідачу нараховано витрати з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, що складає відповідно 987,64 гривень та 192,01 гривень (розрахунок в матеріалах справи).

          Відповідно до п. 11.4. договору в разі ухилення однієї із сторін від підписання акту виконаних робіт на строк більше 5 робочих днів з моменту отримання такого акту Поклажодавцем (Відповідач у справі) без поважних на те причин та в разі відсутності заперечень щодо такого акту сторона, що ухиляється, сплачує штраф у розмірі 10 податкових соціальних пільг, встановлених на відповідний рік. Підпунктом 6.1.1. пункту 6.1. статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889 розмір податкової соціальної пільги дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої Законом на 1 січня звітного податкового року. Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 р. № 835 встановлено, що з 1 січня 2009 р. розмір мінімальної заробітної плати складає 605,00 гривень, тому у 2009 р. розмір податкової соціальної пільги у розрахунку на місяць дорівнює 302,50 гривень. Таким чином штраф відповідно до п. 11.4. договору дорівнює 3025,00 гривень.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивачем у відповідності до вимог статей 32-33, 36 ГПК України подано належні докази, які містяться в матеріалах справи, що дають підстави позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу 9496,46 гривень, пеню в розмірі 1500,05 гривень, індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 987,64 гривень, 3% річних в сумі 192,01 гривень, штраф в розмірі 10% від суми заборгованості 949,65 гривень, штраф у розмірі 10 податкових соціальних пільг в сумі 3025,00 гривень, суму сплаченого державного мита в розмірі 161,51 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроімпекс ПЛЛ", вул. Шведська, 2, оф. 415, м. Полтава, 36029 (п/р 2600855007 в АППБ "Аваль", МФО 380805, ЄДРПОУ 34322860) на користь Приватного підприємства "Полтавський елеватор ЛТД", пров. Перемоги, 3, с. Жовтневе, Решетилівський район, Полтавська область, 38413 (р/р 26007060171988 в ПГРУ Приватбанк, МФО 331401, ЄДРПОУ 35778838) суму основного боргу 9496,46 гривень, пеню в розмірі 1500,05 гривень, індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 987,64 гривень, 3% річних в сумі 192,01 гривень, штраф в розмірі 10% від суми заборгованості 949,65 гривень, штраф у розмірі 10 податкових соціальних пільг в сумі 3025,00 гривень, суму сплаченого державного мита в розмірі 161,51 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.