Рішення № 82584022, 04.06.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/72560/17-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі судових засідань - Ясеновенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 09 травня 2017 року між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та відповідачем було укладено договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № АК/3552918, предметом якого є майнові інтереси потерпілого, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу Мітсубіші д.н.з. НОМЕР_1 . 17 травня 2017 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Лексус д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 (власник ОСОБА_3 ) та автомобіля Мітсубіші д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобіль, який був застрахований позивачем отримав механічні пошкодження. Транспортний засіб ОСОБА_2 був застрахований ПрАТ «Європейський страховий альянс», яке звернулось до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, та останньому було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року по справі № 757/30328/17-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 124-4 КУпАП, та з урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП піддано його стягненню у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Ухвалою судді від 12 січня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на яке відповідач не з`явився, направивши клопотання надання йому додаткового часу для підготовки відзиву в зв`язку із чим було оголошено перерву у підготовчому засіданні.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Згідно із ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Ухвалою судді від 11 березня 2019 року визнано підготовку справи до розгляду закінченою та закрито підготовче провадження у справі.

Будучи належним чином повідомленими сторони в судове засідання не з`явились, причин неявки суду не повідомили, заяв або клопотань не надходило, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів в порядку загального позовного провадження, вивчивши та дослідивши, наявні у матеріалах справи докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом достовірно встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Мітсубіші д . н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Уніка».

17 травня 2017 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Лексус д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 (власник ОСОБА_3 ) та автомобіля Мітсубіші д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобіль, який був застрахований позивачем отримав механічні пошкодження.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року по справі № 757/30328/17-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 124-4 КУпАП, та з урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП піддано його стягненню у виді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 19).

З наведеного судового рішення вбачається, що у вчиненні вищевказаного ДТП у судовому порядку було визнано відповідача ОСОБА_1

Як вбачається зі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля Лексус д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_3 (а.с. 17), цивільно-правова відповідальність якої була застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс» та, останнє, звернулось до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 11).

Позивачем було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн. та відповідно до платіжного доручення № 039478 від 21 вересня 2017 року зазначена сума страхового відшкодування позивачем була виплачена ПрАТ «Європейський страховий альянс».

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст.ст. 3, 22, 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальника. При настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначені обов`язки учасників ДТП (ст. 33), а також підстави для звернення страховика з регресним позовом до страхувальника (ст. 38).

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. організації і громадяни, діяльність яких пов`язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін.), зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору, оренди, довіреності тощо).

Аналізуючи зазначені норми законодавства, роз`яснення, викладене в Постанові Пленуму Верховного Суду України, суд приходить до висновку про стягнення спричиненої матеріальної шкоди з відповідача, який на момент ДТП керував автомобілем та своїми діями завдав матеріальних збитків водію іншого автомобіля.

Згідно із ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Суд звертає увагу на те, що з боку відповідача суду не надано будь-яких заперечень щодо позову та не надано доказів на спростування позовних вимог, зокрема, розміру виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що винним у вчиненні вищевказаного ДТП було визнано відповідача, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача сплаченої суми страхового відшкодування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 259, 263-265, 268, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, код ЄДРПОУ 20033533) матеріальну шкоду в сумі 100 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. А. Писанець