Рішення № 82583704, 18.06.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4360/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.,

при секретарі Грінкевич А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . До складу спадкового майна належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала на праві власності дружині померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі та проживали разом. Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 прийняв спадщину. ОСОБА_2 склав заповіт відповідно до якого квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . заповідав позивачеві. Позивач звернувся до державного нотаріуса П`ятнадцятої київської державною нотаріальної контори та подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно. Постановою державного нотаріуса ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належне спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , через пропущений строк встановлений законом для прийняття спадщини. Позивач пропустив строк на прийняття спадщини у зв`язку з тим, що тривалий час хворіла мати позивача ОСОБА_5 . Позивач не подав у встановлений законодавством строк заяву про прийняття спадщини через поважні причини, а саме тривала хвороба та смерть матері. Враховуючи наведені обставини позивач просить суд, визначити йому додатковий строк для подання до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у м. Києві заяви про прийняття спадщини.

Позивач в судове засідання не з`явився, надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник відповідача скориставшись своїм процесуальним правом подав відзив відповідно до якого просить суд слухати справу у їх відсутність та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у їх відсутність, та ухвалити рішення відповідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07 вересня 2018 року, виданим Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві. (а. с. 6)

До складу спадкового майна належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана квартира належала на праві власності дружині померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 06 травня 1998 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації. (а. с. 9)

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 1 вересня 1976 року НОМЕР_1 та проживали разом. (а. с. 10)

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 Цивільного процесуального кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин 3 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї..

Таким чином, ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті дружини.

Відповідно до статті 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до частини першої статті 1234 Цивільного кодексу України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до частини першої статті 1235 Цивільного кодексу України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою 14.09.2017 року за реєстровим № 8-669, відповідно до якого квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . заповідав позивачеві ОСОБА_1 . (а. с. 15-16)

Відповідно до частини першої статті 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У заповіті, посвідченому П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою 14.09.2017 спадкоємцем майна ОСОБА_2 визначено ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач звернувся до державного нотаріуса П`ятнадцятої київської державною нотаріальної контори та подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно. (а. с. 46)

Постановою державного нотаріуса П`ятнадцятої Київської державною нотаріальної тори від 12 березня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належне спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , через пропущений строк встановлений законом для прийняття спадщини. (а. с. 12)

Відповідно до частини 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 24 постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність чини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами спадкоємця на вчинення цих дій.

Разом з цим, у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій кбі в Збройних Силах України тощо.

Позивач пропустив строк на прийняття спадщини у зв`язку з тим, що тривалий час хворіла мати позивача ОСОБА_5 . Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 . (а. с.11)

У зв`язку з хворобою ОСОБА_5 позивач постійно надавав допомогу догляд хворій матері, знаходився поруч.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28 лютого 2019 року виданим відділом Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві. (а. с. 8)

Позивач не подав у встановлений законодавством строк заяву про прийняття спадщини через поважні причини, а саме тривала хвороба та смерть матері.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, знайшла своє підтвердження та обставина, що строк для прийняття спадщини позивачем пропущений з поважних причин і тому йому слід визначити додатковий строк на прийняття спадщини, терміном в три місяці.

Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначено в статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. (ч.1 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до вимог ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору, позивач має достатні правові підстави для задоволення позову, а тому суд вважає за необхідне визначити додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 392, 1216-1218, 1222-1223, 1233-1235, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 13, 77-83, 89, 95, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Київської міської ради, (код ЄДРПОУ 22883141, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк терміном три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 .

Додатковий строк рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 18 червня 2019 року.

Суддя Н.О. Яровенко