Ухвала суду № 82583694, 21.06.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4686/19

УХВАЛА

"21" червня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

установив:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 755/4686/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Реєстраційне бюро», Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування державної реєстрації прав, скасування записів державного реєстру.

Представником позивача ОСОБА_1 . ОСОБА_2 до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони представникам АТ «Укрсоцбанк» та будь яким іншим особам чинити перешкоди, а саме змінювати замки, вселяти інших осіб, перешкоджати в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та отриманні вільного доступу до квартири ОСОБА_1 та іншим особам зареєстрованій у ній до розгляду цивільної справи.

Заяву мотивує тим, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2019 року задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності АТ «Укрсоцбанк».

Проте, не зважаючи на розгляд справи Дніпровським районним судом м. Києва, АТ «Укрсоцбанк» 29.05.2019 року направило своїх працівників з метою виселити позивача та інших зареєстрованих осіб, в тому числі трьох неповнолітніх дітей з квартири, а також замінити замки на вхідних дверях та встановити пультову охорону, про що було повідомлено до Дніпровського УП ГУНП в м. Києві.

Також вказує, що у разі задоволення позову, позивач буде позбавлена можливості потрапити до квартири, що значно утруднить поновлення прав позивача.

Вивчивши заяву встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 1 ст. 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Тарасенка І.М. КП «Реєстраційне бюро» про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 45418853 від 07.02.2019 року та скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 06.02.2019 року за № 30192756 про реєстрацію за АТ «Укрсоцбанк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Оскільки предметом даного спору є правомірність реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем АТ «Укрсоцбанк», яке може бути відчужене іншим особам до вирішення справи по суті, що утруднить чи зробить неможливим виконання судового рішення, судом попередньо вирішено питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, а тому доводи представника позивача про необхідність забезпечення позову шляхом заборони представникам АТ «Укрсоцбанк» та будь яким іншим особам чинити перешкоди, а саме змінювати замки, вселяти інших осіб, перешкоджати в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та отриманні вільного доступу до квартири ОСОБА_1 та іншим особам зареєстрованій у ній, суд прийняти не може з огляду на те, що накладення арешту і є накладенням заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна та забороною вчиняти відносно нього будь які.

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 7, 149, 153, 353 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Виниченко Л.М.