Рішення № 8258363, 06.10.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2009 р.                                                                      Справа №8/21

за позовом Районного споживчого товариства "Козельщина", вул. Радянська, 50, смт.Козельщина, Полтавська область

до Селянського (фермерського) господарства "Марченко", пров. Горького, 3, смт.Козельщина, Полтавська область

треті особи: 1. Госпрозрахункове підприємство "Заготівельник", смт.Козельщина

2. Лутовинівський "Сількоопзаготпромторг", с.Лутовинівка

про виселення

та зустрічний позов Селянського (фермерського) господарства "Марченко", пров. Горького, 3, смт.Козельщина, Полтавська область

до Районного споживчого товариства "Козельщина", вул. Радянська, 50, смт.Козельщина, Полтавська область

про визнання недійсним договору оренди

Суддя Плеханова Л.Б.

Представники сторін :

від позивача: Погорілий Д.В., дов. №433 від 04.02.09р.

від відповідача: Нестеренко Д.Г., дов. від 20.02.09р., Марченко М.В.

від третіх осіб: 1. не з"явився

2. не з"явився

Суть справи: розглядається позовна заява про виселення Селянського (фермерського) господарства "Марченко" із будівель свинарника та кормокухні, що знаходяться за адресою: смт.Козельщина, пров.Горького,13 та зустрічний позов про визнання договору оренди вищевказаних приміщень від 17.08.2008р. недійсним.

Відповідач за первісним позовом - СФГ "Марченко" у відзиві позов не визнає на тій підставі, що договір оренди спірних приміщень був укладений РСТ "Козельщина" за відсутності на них правовстановлюючих документів та без державної реєстрації права власності в порушення вимог ст.19 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на їх обмеження" від 01.07.2004р.

Відповідач за зустрічним позовом - РСТ "Козельщина" у відзиві просить відмовити у задоволенні позову на тій підставі, що договір оренди відбувся, СФГ "Марченко" підтвердив його чинність, здійснивши оплату за оренду будівель 10.10.2008р. згідно договору за серпень, вересень, жовтень 2008 року в сумі 750,00 грн.

РСТ "Козельщина" при укладанні договору оренди від 17.07.2008р. із СФГ "Марченко" мав усі повноваження для цього, передбачені чинним законодавством та Статутом підприємства.

Представники третіх осіб у судове засідання не з"явилися, витребувані судом матеріали не надали.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 17 липня 2008 року між Районним споживчим товариством "Козельщина" та Селянським (фермерським) господарством "Марченко" було укладено договір оренди нерухомості, відповідно до умов якого позивач надав відповідачеві у тимчасове користування будівлю свинарника та кормокухні загальною площею 50 кв.м, що знаходяться за адресою: смт Козельщина, пров.Горького, буд13 строком на 3 місяці (п.п. 1.1, 4.1 договору відповідно) до 17 жовтня 2008 року включно.

Відповідно до п.4.1 договору, якщо орендар користується орендованим майном після закінчення строку договору, у разі відсутності заперечень зі сторони орендодавця, договір вважається укладеним на невизначений термін і кожна із сторін договору має право відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць. На підставі п.4.2 позивачем на адресу відповідача було надіслано листа про той факт, що строк дії договору закінчено, у зв"язку із чим позивач вимагав у 10-денний термін після отримання цього листа звільнити орендовані приміщення. Лист було отримано відповідачем 14.11.2008р., однак відповідач приміщення не звільнив та продовжує їх орендувати.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Позивач за первісним позовом просить прийняти рішення, яким виселити СФГ "Марченко" із будівель свинарника та кормокухні.

Наявність права володіння, користування та розпорядження вказаними об"єктами позивач РСТ "Козельщина" обгрунтовує наступним чином:

Згідно ст. 1 Закону України «Про споживчу кооперацію», споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України...

Також відповідно до ч.І ст. 5. Цього Закону, первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану, та ч.2, основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут.

Відповідно до п.1.1. Статуту Відповідача, Районне споживче товариство «Козельщина»- самостійна демократична організація громадян, які проживають або працюють в Козельщинському районі Полтавської області, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги об'єдналися для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.

У відповідності до п.п.З п.3.1. Статуту РСТ «Козельщина», остання наділена повноваженнями щодо володіння, користування та розпоряджатися своїм майном та грошовими засобами у відповідності з метою та завданнями РайСТ, та відповідно до п.4.1 Статуту, Позивач має повну господарську самостійність.

Згідно другого речення частини другої п.9.1 Статуту, основні засоби , побудовані або придбані за рахунок централізованих коштів спілки знаходяться на балансі РайСТ у тимчасовому користуванні.

Відповідно до п.9.З.Статуту, суб'єктами права власності РайСТ є його пайовики... Кожний член РайСТ має свою частку в його майні, яке визначається розмірами обов'язкового пайового внеску.

Згідно п.9.4. Статуту майно РайСТ формується зокрема з внесків вкладників та членів трудового колективу.

Та відповідно до п.9.9. Статуту майно РайСТ може бути продано, здано в оренду, тощо.

Таким чином, РСТ «Козельщина»було наділено відповідними повноваженнями щодо майна товариства, ці повноваження викладені в його статуті, який прийнятий та затверджений загальними зборами пайовиків та затверджений зборами уповноважених районного споживчого товариства «Козельщина»(Протокол № 1 від 11 квітня 2006 року).

Постановою спільного засідання Козельщинської районної спілки споживчих товариств рада засновників спільних підприємств споживчих товариств і райспоживспілки від 14.11.2000року (протокол засідання № 5 п.1) постановила ліквідувати спільні підприємства системи споживчих товариств і райспоживспілки.

Таким чином, згідно ч.В п.І. вищезазначоної постанови ліквідовано Козельщинський Райкоопзаготпром.

Постановою четвертої позачергової конференції споживчої кооперації Козелыцинського району Полтавської обласної спілки споживчих товариств від 05.12.2000 року було вирішено ліквідувати Козельщинську райспоживспілку, Структурним підрозділом якого був Райкоопзаготпром, та у якому на правах користування були спірні орендовані приміщення.

Згідно п.4 Постанови перших зборів уповноважених районного споживчого товариства «Козельщина»від 05.12.2000року вирішено, що пайовиків, які рахувались в призупинених споживчих товариствах і пройшли Всеукраїнську перереєстрацію членів споживчих товариств, перевести на облік районного споживчого товариства з їх пайовими внесками і основними засобами, перелік яких сформовано загальними зборами (Додаток № 1 до постанови) споживчих товариств. Згідно п.66 Додатку № 1 визначено що до основних засобів районного споживчого товариства «Козельщина»передано бойню в смт Козельщина, пров.Горькового, 13 у склад якої входять спірні орендовані ФСГ "Марченко" будинки кормокухні та свинарника, тобто визначено володільця будівель свинарника та кормокухні - позивача РСТ «Козельщина».

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про споживчу кооперацію»володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Таким чином, РСТ «Козельщина»правомірно укладено договір оренди від 17 липня 2008 року із СФГ «Марченко», тобто позивач мав усі повноваження на укладання цього договору, передбачені чинним законодавством та Статутом підприємства.

Відповідач за первісним позовом - СФГ "Марченко" з позовними вимогами не погоджується, виходячи з наступного. На його думку, договір оренди об"єктів нерухомості від 17.07.08 р. є таким, що не відбувся, оскільки сторони не досягли згоди щодо його підписання у формі передбаченій законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Договір оренди об'єкта нерухомості, що доданий позивачем до позовної заяви, не скріплений печаткою СФГ „Марченко", а як наслідок його сторонами не досягнуто згоди у порядку і формі, передбаченій законом.

З боку СФГ „Марченко" не було скріплено печаткою вказаний договір і припинено укладення вказаного договору в зв'язку із тим, що Козельщинська РДА листом № М-04/28 від 31.07.08 р. повідомив, що власником спірних приміщень є ГРП „Заготівельник".          

Таким чином, є спірною наявність у РСТ „Козельщина" цивільної правоздатності на укладення договору оренди приміщень свинарника та кормокухні, оскільки відповідно до ст. 761 ЦК України право на укладення договору оренди має власник майна або особа ним уповноважена на укладення такого договору.

Відсутність права власності на спірний об'єкт нерухомості у позивача підтверджується також відсутністю посилань на дату та номер правовстановлюючого документу в п.1.5. договору від 17.07.08 р. та той факт, що позивачем до позовної заяви не додано документів, підтверджуючих право власності на вказані об'єкти нерухомості та свідчать про нікчемність правочину з оренди нерухомості.

Також представник СФГ "Марченко" пояснив, що до позовної заяви доданий лист, яким позивач нібито повідомив відповідача 14.11.08 р. про закінчення договору оренди та про звільнення приміщень, але ніякого повідомлення на адресу СФГ "Марченко" не надходило.

СФГ „Марченко" орендує свинарник та кормокухню з 16.09.1997 року . на підставі договору оренди, укладеного з Козельщинським Райкоопзаготпромом на 10 років до 16.09.2007 року.

Згідно з п. 11 вказаного договору в разі непопередження письмово про закінчення терміну оренди однією з сторін договір автоматично продовжується і діє до 16.09.2017року, тобто на 10 років.

Згідно з ч.1 ст. 770 ЦК України вказаний договір оренди є обов'язковим для нового власника нерухомості, яким у 2000 році був Луговинівський "Сількоопзаготпромторг" (с. Лутовинівка Козельщинського району) і який в грудні 2000 року звертався до Арбітражного суду Полтавської області з позовом про розірвання вказаного договору. Цей позов був залишений без розгляду ухвалою від 11.01.2001 року по справі № 8/493.

На даний час СФГ „Марченко" невідомо, хто є власником спірного свиннарника та кормокухні (Лутовинівський „Сількоопзаготпромторг", Районне споживче товариство "Козельщина" або Госпрозрахункове підприємство „Заготівельник" (смт. Козельщина, вул. Суворова, 8) і хто переобрав на себе права наймодавця за договором оренди від 16.09.1997 року. Жоден з вказаних ймовірних власників не звертався за три місяці до закінчення договору оренди від 16.09.1997 р. (до 16.09.2007 р.) про припинення строку його дії, а як наслідок-вказаний договір є діючим і СФГ "Марченко" є добросовісним орендарем свинарника та кормокухні.           На цій підставі СФГ "Марченко" вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Як встановлено у судовому засіданні, СФГ "Марченко" впродовж тривалого часу використовує вищевказані приміщення за призначенням згідно договору оренди від 16.09.1997р., укладеного ним з Козельщинським Коопзаготпромом (строк дії якого 10 років згідно п.11 договору), та договору від 17.07.2008р., укладеного з "Районним споживчим товариством "Козельщина" (строк дії 3 місяці - до 17.10.2008р.).

Договір оренди від 17.07.2008р. був укладений на підставі листа голови СФГ "Марченко" про укладення договору з РСТ "Козельщина" як із правонаступником ліквідованого Лутовинівського "Райкоопзаготпрому".

Суд вважає, що вказаний договір оренди між РСТ "Козельщина" та СФГ "Марченко" укладений не правомірно, оскільки РСТ "Козельщина" не мав відповідних повноважень на його укладення.

Постановою спільного засідання Козельщинської районної спілки споживчих товариств рада засновників спільних підприємств споживчих товариств і райспоживспілки від 14.11.2000року (протокол засідання № 5 п.1) постановила ліквідувати спільні підприємства системи споживчих товариств і райспоживспілки

Згідно ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання свого майна, прав та обов"язків іншим юридичним особам - правонаступникам (змиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст.105 ЦК України орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов"язаний негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, створити ліквідаційну комісію та встановити порядок і строки припинення юридичної особи. Відомості щодо припинення юридичної особи поміщаються в друкованих засобах масової інформації, а яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється.

Згідно вимог статті 107 вищезазначеого Кодексу після закінчення строку для пред"явлення вимог кредиторами та задовллення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт або розподільчий баланс щодо всіх зоболв"язань юридичної особи, що припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач РСТ "Козельщина" не надав суду достовірних та переконливих доказів дотримання порядку припинення Козельщинської райспоживспілки згідно Постанови четвертої позачергової конференції споживчої кооперації Козельщинського району від 05.12.2000 року, та її структурних підрозділів, у тому числі Козельщинського Райкоопзаготпрому

У матеріалах справи знаходиться наданий згідно ухвали суду від 24.03.2009 року лист №1 від 03.04.2009р. ліквідаційної комісії Госпрозрахункового підприємства "Сількоопзаготпромторга" с.Лутовинівка Козельщинського району (у минулому - Козельщинського Райкоопзаготпрому, який уклав з СФГ "Марченко" договір оренди від 16.09.1997року), яким повідомляється, що згідно статуту підприємство майном не наділялось, а приміщення свинарника та кормокухні являється власністю РСТ "Козельщина".

Позивач РСТ "Козельщина" вважає себе власником вказаних об"єктів нерухомості, проте такі твердження свідчать про інші обставини справи, ніж ті, які встановлені судом при розгляді даної справи.

Постанова від 05.12.2000р. перших зборів уповноважених РСТ "Козельщина", постанова спільного засідання Козельщинської районної спілки споживчих товариств та ради засновників спільних підприємств споживчих товариств і райспоживспілки від 14.11.2000р. не є підтвердженням виникнення права власності РСТ "Козельщина" на будівлю свинарника та кормокухні.

Вказані постанови є підставою для вчинення певних дій, спрямованих на проведення реорганізації в системі підприємств споживчої кооперації Козельщинського району, набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Проте, самі обставини потребують підтвердження відповідними доказами.

Відповідно до вимог ст.761 ЦК України право на укладення договору оренди має власник майна або особа ним уповноважена на укладення такого договору.

Здача майна в оренду є актом розпорядження ним. Таким правочином володіє насамперед власник, тобто наймодавцем може бути буль-яка фізична чи юридична особа, що має титул власника.

Крім того, згідно вказаної статті наймодавцем можуть бути особи, уповноважені на укладення договору, або якщо майно закріплено за ними на праві господарського відання чи оперативного управління.

Позивач за первісним позовом - РСТ "Козельщина" не надав доказів, які б підтверджували, що він є власником свинарника та кормокухні, що знаходиться за адресою смт Козельщина, пров.Горькового, 13 або особою, уповноваженою власником на укладення договору оренди на них.

Так, на виконання вимог суду, в підтвердження свого права власності на свинарник та кормокухню РСТ "Козельщина" надало постанову від 14.11.2000р. спільного засідання ради засновників спільних підприємств споживчих товариств "Про ліквідацію спільних підприємств споживчих товариств і райспоживспілок" та постанову від 05.11.2000р. перших зборів уповноважених районного споживчого товариства "Козельщина".

Вказані документи не є належним підтвердженням права власності на свинарник та кормокухню у позивача -РСТ "Козельщина", оскільки, згідно ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації право власності виникає з моменту державної реєстрації. Право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Бюро технічної інвентаризації, які здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно, відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом №7/5 від 07.02.2002р. Міністерства юстиції України, після здійснення такої реєстрації видають власникові свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг з реєстру прав власності, які є єдиними належними доказами права власності на нерухомість.

Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

РСТ "Козельщина" не надало суду належнихі допустимих доказів права власності на свинарник та кормокухню, які знаходяться за адресою смт Козельщина, пров.Горького, 13.

Таким чином РСТ "Козельщина" не мало права укладати з СФГ "Марченко" договір оренди від 17.07.08р. (не мало необхідної дієздатності), а як наслідок спірний договір суперечить закону, зокрема ст.761 ЦК України.

В той же час СФН "Марченко" правомірно користується свинарником та кормокухнею з 16.09.1997р. за договором оренди укладеним з Райкоопзаготпромом більш як 10 років.

З наданої РСТ "Козельщина" копії інвентаризаційної описи основних засобів ГРТ "Заготівельник" (смт Козельщина, пров.Горького, 13) станом на 15.03.2007р. вбачається, що свинарник та кормокухню передано ГРТ "Заготівельник" на баланс згідно постанови правління РСТ "Козельщина" "Про реорганізацію ГРП "Сількоопзаготпромторг" від 15.09.2005р. в оперативне управління.

Залучений у якості третьої особи до даної справи ГРП "Заготівельник" (ухвала суду від 24.03.2009р.) на виклики у судові засідання 21.04.2009р., 02.06.2009р., 25.06.2009р., 25.08.2009р., 29.09.2009р. не з"явився, витребувані судом матеріали щодо підстав знаходження на його балансі свинарника та кормокухні не надав.

Перебування майна на балансі підприємства не є ознакою наявності права власності на це майно.

Суд звертає увагу на те, що матеріалами справи не підтверджено правомірне володіння РСТ "Козельщина" спірними будинками свинарника та кормокухні.

Згідно з п.п. 1,2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовження на той самий термін і на тих самих умовах які були передбачені договором.

Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або догоором.

Позивач за первісним позовом РСТ "Козельщина" надав ксерокопію листа без номера, дати та підпису керівника, адресованого фізичній особі Марченко М.В. про закінчення 18.10.2008р. строку дії договору оренди частини господарських приміщень скотобійного цеху, які знаходяться за адресою: смт Козельщина, пров.Горького, 13. На підтвердження відправки вказаного листа позивач надав ксерокопію повідомлення про вручення поштового відправлення Марченку М.В. 14.11.2008р.

Вищевказані лист та повідомлення не є належними доказами відсилання на адресу СФГ "Марченко" повідомлення про припинення дії договору оренди, оскільки не доводять факт відсилання цього повідомлення, а також якого змісту була направлена Марченку М.В. кореспонденція, оскільки не надано бланк опису вкладень із зазначенням назви, дати та номеру листа.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що договір оренди від 17.07.2008р., укладений між РСТ "Козельщина" та СФГ "Марченко" вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором і може бути розірваний лише на загальних підставах.

Частина 1 ст.15 ЦК України зазначає, що кожна особа, має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вказано в ч.1 та п.3 ч.2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право. Таки спосіб захисту цивільних прав як припинення дії, яка порушує право, пов"язаний з вчиненням іншою особою незаконних дій, спрямованих на порушення права, належного особі. Так, зокрема, цей позов може подаватися у випадках, коли іншою особою чиняться перешкоди у здійсненні власником повноважень користування та розпорядження належним йому майном (негаторний позов - ст.391 ЦК Укрпаїни).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про власність", право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Згідно з ч.1 ст.4 вказаного закону, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про власність" визначено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Так, ст.391 ЦК України зазначає, що власник майна має правл вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З аналізу правових норм слідує, що позивач РСТ "Козельщина" згідно договору оренди від 16.09.197р. передав СФГ "Марченко" приміщення свинарника та кормокухні, не маючи на них а ні права власності, а ні права оперативного управління.

Отже, враховуючи викладене, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з"ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства суд дійшов висновку відмовити у задоволенні первісного позову про виселення СФГ "Марченко" з орендованого об"єкту нерухомості - свинарника та кормокухні.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонам) вимог, які встановлені ст.203 зазначеного кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Аналіз тексту договору оренди від 17.07.2008р. та обставин його укладання показав, що він був вчинений у формі, встановленій законодавством із зазначенням усіх необхідних умов. При цьому суд зазначає, що посилання СФГ "Марченко" на відсутність його печатки на договорі не впливає на умови його укладання та не може бути підставною для визнання недійсним.

Посилання СФГ "Марчненко" на недійсність правочину з оренди нерухомості через недоведеність права власності РСТ "Козельщина" на приміщення свинарника та кормокухні заслуговують на увагу, виходячи із наступного.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов"язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно вимог статті 107 вищезазначеного Кодексу кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Відповідно до статті 109 цього ж Кодексу виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

При цьому до виділу застосовуються за аналогією положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Правонаступництво згідно вимог чинного законодавства передбачено лише при злитті, приєднанні, поділі чи перетворенні юридичної особи, а також при виділенні юридичної особи.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст.43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (Роз"яснення ВАСУ від 10.12.96р. №02-5/422 "Про судове рішення").

Як зазначається в частині першій ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

На підставі вищевикладеного та матеріалів справи суд дійшов висновку, що зустрічний позов про визнання недійсним вищевказаного договору оренди підлягає задоволенню на підставі ч.1 ст.275 ЦК України, оскільки в порушення ч.2 ст.203 ЦК України районне споживче товариство "Коезльщина" при укладенні договору оренди об"єкта нерухомості від 17.07.2008р. не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Договір оренди від 16.09.2997р., укладений між Козельщинським Коопзаготпромом, смт Козельщина Полтавської області та СФГ "Марченко", який укладено на 10 років, є чинним згідно пункту 11 цього договору, яким передбачено, що в разі непопередження письмово про закінчення термінуо оренди однією із сторін договір оренди автоматично продовжується на вищеперелічених умовах.

Керуючись ст.ст. 43, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Районного споживчого товариства "Козельщина" до Селянського (фермерського) господарства "Марченко" про виселення із будівель свинарника та кормокухні, що знаходяться за адресою: смт.Козельщина, пров.Горького,13 відмовити.

2. Позов Селянського (фермерського) господарства "Марченко" до Районного споживчого товариства "Козельщина" про визнання недійсним договору оренди від 17.08.2008р. задовольнити. Визнати недійсним договір оренди від 17.08.2008р., укладений між Районним споживчим товариством "Козельщина" та селянським (фермерським) господарством "Марченко".

3. Стягнути з Районного споживчого товариства "Козельщина", вул. Радянська, 50, смт.Козельщина, Полтавська область, р/р 26005590023, АБ "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 30891002 на користь Селянського (фермерського) господарства "Марченко", пров. Горького, 3, смт.Козельщина, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21056536 - 85,00 грн. державного мита та 312,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя                                                                      Плеханова Л.Б.